Реєстраційний номер
0525U000521, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор економічних наук
Дата захисту
19-12-2025
Статус
Підтверджена МОН
Назва роботи
Трансформація трудового потенціалу територіальних соціо-економічних систем в контексті цифрового поступу
Здобувач
Шаталова Людмила Семенівна, к.е.н.
Консультант Уманець Тетяна Василівна
Опонент Мельник Мар'яна Іванівна
Опонент Заблодська Інна Володимирівна
Опонент Близнюк Вікторія Валеріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна установа "Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України"
Опис
Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічних засад трансформації трудового потенціалу територіальних соціо-економічних систем в контексті цифровізації та обґрунтуванню науково-методичних і практичних рекомендацій організаційно-економічного забезпечення ефективного використання трудового потенціалу в умовах воєнного та повоєнного часу. Обґрунтовано формування базису для нового теоретичного підходу ̶ компетентнісного, який відображає ступінь потенційних можливостей робочої сили до ефективної праці. Запропоновано авторське визначення категорії «Трудовий потенціал територіальної соціо-економічної системи» (ТСЕС) в широкому і вузькому розумінні. Обґрунтовано модель організаційно-економічного забезпечення ефективного використання трудового потенціалу ТСЕС в контексті цифрових трансформацій, яка містить вектори трансформації трудового потенціалу робочої сили під впливом цифрового поступу, що проявляються у зміні морфології, методів і критеріїв, взаємозв’язків і моделей управління процесом трансформації трудового потенціалу ТСЕС, та теоретико-методичному і організаційному забезпеченні ефективного використання трудового потенціалу ТСЕС в контексті цифрового поступу.
Обґрунтовано методологічні засади оцінювання трудового потенціалу ТСЕС в умовах цифрової трансформації на базі інтегральних індексів через три складові: освітню, інтелектуальну, компетентнісну, кожна із яких орієнтована на вдосконалення його якісних характеристик, що сприятимуть актуалізації можливостей трудового потенціалу, важливих в епоху цифровізації.
Обґрунтовано методологічні засади оцінювання домінантів адаптивного управління ефективним використанням трудового потенціалу робочої сили під впливом кіберфізичних систем на базі виробничої функції Кобба-Дугласа у модифікованому вигляді, що дозволяє визначати вплив цифровізації на результативність суб’єктів підприємництва регіону.
Розроблено методологічний підхід до оцінки рівня мотивації ефективного використання трудового потенціалу в контексті цифрових трансформацій на основі структурної моделі оцінки даного процесу. Обґрунтовано, що в умовах інтелектуалізації праці внутрішньо мотивований персонал є більш ефективним.
Обґрунтовано соціальні наслідки впровадження цифрових технологій, які пов’язані зі зниженням частки середнього класу населення, формуванням нового класу населення ̶ креативного, зменшенням пропозиції робочих місць для молоді, нерівномірним впливом цифрових технологій за критерієм гендерної приналежності. Встановлено, що цифрові технології змінюють зміст та риси складових сфери праці. Визначено екстенсивні і інтенсивні фактори праці, що є рушійними силами економічного розвитку ТСЕС в епоху цифровізації.
Визначено домінанти трансформації живої праці, що враховують наслідки впливу диджиталізації на процес її протікання. Запропоновано інституціональне забезпечення реалізації трудового потенціалу в сучасних умовах розглядати за чотирма складовими: інституційної, нормативно-правової, інформаційно-аналітичної та освітньо-професійної. Зазначено, що стрімке поширення цифрових технологій стало ключовою передумовою формування нових моделей трудової діяльності.
Обґрунтовано концептуальні засади формування компетентнісного потенціалу робочої сили в умовах впливу кіберфізичних систем. Зазначено, що становлення сучасного фахівця відбувається шляхом накопичення, трансформації, нашарування індивідуальних і академічних компетентностей, компетентностей робочого місця та галузі. Запропоновано та обґрунтовано теоретико-методичний підхід до розробки стратегій розвитку компетентнісного потенціалу персоналу підприємств. Виділено та охарактеризовано чотири типи стратегій розвитку компетентнісного потенціалу персоналу підприємств, зокрема, стратегія розвитку на основі формального навчання, - його оцінки, - досвіду роботи та - міжособистісних стосунків. Обґрунтовано, що робоча сила в сучасних умовах потребує більш широкого спектру організаційної підтримки, яка відповідає її індивідуальним потребам. Як наслідок, формуються нові запити як збоку роботодавців, так і працівників, ефективним механізмом задоволення яких стає концепція сукупної винагороди (Total Rewards) як відповідь на виклики часу.
Дата реєстрації
2025-12-05
Додано/оновлено в НРАТ
2025-12-05 / 2026-07-01
