Реєстраційний номер
0822U100376, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
18-01-2022
Статус
Захищена
Назва роботи
Трансформація парадигматичних структур лексики претекстів у пародіях і римейках
Здобувач
Воробйова Ольга Олександрівна,
Керівник Степанченко Іван Іванович
Опонент Просяник Оксана Петрівна
Опонент Чернцова Олена Вадимівна
Рецензент Маленко Олена Олегівна
Рецензент Осіпова Тетяна Федорівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Опис
Актуальність дослідження обумовлена активним розвитком лінгвістичного функціоналізму з одного боку і підвищенням інтересу до феномену вторинних текстів з іншого. На сьогоднішній день робіт, які досліджують відмінності первинних текстів від вторинних, а також механізм створення вторинних текстів на основі первинних, дуже мало; з лінгвістичної точки зору це питання розглядається рідко. У той же час лінгвістичний функціоналізм пропонує інструмент для дослідження цієї теми у вигляді парадигматичного аналізу, що раніше не застосовувався до вторинних текстів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше за допомогою парадигматичного аналізу досліджені вторинні тексти і виявлені схеми трансформації парадигматичних структур первинних текстів. Описано схеми трансформації парадигматичного устрою претекстів пародій і римейків, а також їх подібності та відмінності. Крім цього, парадигматичний аналіз пародій дозволив виявити схеми формування в пародіях елементів комізму і полемічності. У роботі виявлено характерні особливості російськомовних пародій і римейків як об'єктів парадигматичного аналізу. Для пародій виведені основні ознаки, що відрізняють їх від інших вторинних текстів: це вторинність (ґрунтується на якомусь існуючому тексті), комічність (наявність комічного, сміхового елементу) і полемічність (оцінка, часто критична, первинного тексту). Визначено, що тільки тексти, що демонструють все три перерахованих ознаки одночасно, можуть називатися літературними пародіями. Виходячи з цього, висунуто припущення, що три основних ознаки пародії обумовлені особливим парадигматичним устроєм, типовим саме для цього різновиду текстів. Що стосується римейка, то за результатами парадигматичного аналізу були виявлені наступні особливості цього типу текстів. По-перше, у римейку майже завжди відсутні парадигми, що слугують для оцінки претексту. Якщо в римейку з'являються елементи оцінки первинного тексту, то вони, як правило, або не формують окремої парадигми, або така парадигма виражається імпліцитно. Комічний елемент для римейка також не є обов'язковим: якщо в тексті римейка присутні комічні елементи, вони також, як правило, не утворюють окремої парадигми. Таким чином, на відміну від пародії, у римейку наявність елементів комічності й полемічності можлива, але не обов'язкова, крім того, для римейка їх поєднання не характерне. У результаті дослідження була розроблена класифікація пародій та римейків, виділено шість типів пародій та чотири типи римейків.
Дата реєстрації
2022-01-24
Додано/оновлено в НРАТ
2022-03-09 / 2026-07-01
