Реєстраційний номер
0823U101063, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
22-12-2023
Статус
Захищена
Назва роботи
Клініко-патогенетичні особливості перебігу хронічного гепатиту С у хворих із супутнім дисбіозом кишечника та обґрунтування лікування
Здобувач
Воробець Віра Василівна,
Керівник Дербак Марія Антонівна
Опонент Мороз Лариса Василівна
Опонент Бабінець Лілія Степанівна
Рецензент Лазур Яна Василівна
Рецензент Фейса Сніжана Василівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний унiверситет"
Опис
Робота присвячена підвищенню ефективності лікування хворих на хронічний гепатит С (ХГС) поєднаний із дисбіозом кишечника (ДБ) шляхом вивчення взаємозв’язків між клінікою, біохімічними показниками, характером уражень печінки, дисбалансом цитокінів та ступенем дисбіотичних змін у цих хворих. У дисертації розв’язано важливе та актуальне питання сучасної гастроентерології та інфектології, яке стосується вивчення впливу кишкового дисбіозу на перебіг ХГС та удосконалення лікувальних заходів у хворих з коморбідною патологією.
Для досягнення мети виконано рядь завдань, а саме: проаналізовано клініко-лабораторні особливості мікробіоценозу кишечника у хворих на ХГС, вивчено особливості клінічного перебігу ХГС, встановлено взаємозв’язки між характером уражень печінки і дисбіозом кишечника у цих хворих, досліджено цитокінову ланку імунної системи. Також вивчено вплив дисбіозу кишечника на показники психологічного статусу та якість життя хворих на ХГС і обґрунтовано ефективність комплексної терапії із застосуванням пробіотика у поєднанні із УДФК.
Для реалізації поставлених завдань використано стандартні обстеження згідно діючих клінічних протоколів та спеціальні методи, такі як молекулярно-генетичні та неінвазивні методи діагностики фіброзу печінки – ФіброМакс.
У результаті проведених досліджень встановлено, що вираженість клінічних проявів як ДБ кишечника, так і гепатобіліарної дисфункції у хворих на ХГС прямо залежать від ступеня агресії ДБ.
У хворих на ХГС поєднаний із ДБ частіше реєструється синдром холестазу, підтвержено негативний вплив ДБ кишківника на ліпідний обмін, дисфункцію цитокінової ланки імунної системи, а також визначається зниження всіх компонентів якості життя.
У роботі обґрунтовано доцільність призначення комплексного лікування, що включає пробіотик, у поєднанні із УДХК на тлі стандартної терапії, оскільки позитивно впливає не лише на перебіг ДБ, а і покращує функціональний стан печінки у хворих на ХГС, зменшує прояви астеновегетативного та диспептичного синдромів, синдрому холестазу, а також сприяє усуненню цитокінового дисбалансу та зменшує виразність депресії та тривоги за госпітальною шкалою, чим покращує якість життя цих хворих. Також комбінована терапія із використанням пробіотика у поєднанні із УДФК є ефективним методом для корекції не лише дисбіотичних змін у товстій кишці, а й призводить нормалізації у ліпідному профілі крові у пацієнтів з ХГС та ДБ кишечника.
Ключові слова: хронічний гепатит С, дисбіоз кишечника, запалення, цитокіни, стеатоз, неалкологльна жирова хвороба печінки, дисліпідемія, неінвазивна діагностика, пробіотик, УДХК.
Дата реєстрації
2023-11-01
Додано/оновлено в НРАТ
2023-11-01 / 2026-07-01
