Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001795, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 27-06-2025 Статус Захищена Назва роботи Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом Здобувач Єсип Наталія Володимирівна, Керівник Жалоба Галина Миколаївна Опонент Заболотнов Віталій Олександрович Опонент Загородня Олександра Сергіївна Рецензент Суханова Ауріка Альбертівна Рецензент Зарічанська Христина Володимирівна Опис Дисертаційна робота присвячена питанням профілактики акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом. Метою дослідження було зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень (невиношування, плацентарна дисфункція, затримка росту плода, прееклампсія, передчасні пологи тощо) у даних вагітних шляхом удосконалення алгоритму медичного супроводу, розробки та впровадження науково обґрунтованих лікувальнопрофілактичних заходів на підставі вивчення клінічних особливостей перебігу гестації та чинників адаптації/дезадаптації психологічного стану вагітних. Для досягнення поставленої мети були вирішені наступні завдання: встановити частоту виникнення акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом; оцінити особливості перебігу вагітності, пологів та стан новонароджених у вагітних з алогенним плодом; визначити особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу у вагітних з алогенним плодом; дослідити психологічний статус жінок груп дослідження: рівень тривожності, психосоціального стресу, самопочуття, активності, настрою, якості життя та ризики розвитку післяпологової депресії; встановити психологічні чинники дезадаптації/ адаптації та їх роль у виникненні ускладнень; розробити патогенетично обґрунтовану систему комплексної профілактики та корекції акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом та оцінити її ефективність. Дослідження виконувалося на клінічній базі кафедри акушерства і гінекології №1 Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика в КНП КОР «Київський обласний перинатальний центр» з 2021 по 2024 роки та включало наступні три етапи. 3 На першому етапі було здійснено клініко-статистичний аналіз медичної документації (обмінних карт, історій вагітності та пологів, медичних карт розвитку новонародженого) 200 пацієнток, що були розподілені на дві групи: І група – 150 вагітних, залучених до програм ДРТ з формуванням алогенного плода; ІІ група – 50 вагітних, що брали участь у програмах допоміжних репродуктивних технологій з використанням власних ооцитів пацієнтки. На ІІ та ІІІ етапах дослідження був розроблений вдосконалений алгоритм ведення вагітних з алогенним плодом та здійснювалася оцінка його ефективності на підставі порівняння показників акушерських та перинатальних ускладнень у пацієнток наступних груп: IІІ група (основна) – 40 вагітних з алогенним плодом, ведення яких здійснювалося за вдосконаленим алгоритмом; ІV група (група порівняння) – 40 вагітних з алогенним плодом, проведених за загальноприйнятою методикою; контрольна група – 40 жінок, вагітність у яких настала в результаті застосування ДРТ з використанням власних ооцитів пацієнтки. Вдосконалений алгоритм передбачав взаємодію з перинатальним психологом за визначеною програмою та тестування для оцінки психологічного статусу на різних етапах ведення пацієнтки, призначення вагінального мікронізованого прогестерону з моменту ембріотрансферу і до 16-го тижня вагітності, вітамінномінерального комплексу, в складі якого містилися фолієва кислота, залізо, магній та вітамін В6. Уперше встановлено особливості перебігу вагітності, пологів та стан новонароджених у вагітних з алогенним плодом, зокрема, частоту виникнення акушерських та перинатальних ускладнень, визначено особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу у даної категорії пацієнток, виконано оцінку психологічного статусу досліджуваних жінок, що дозволило розширити наявні дані щодо патогенезу акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом з урахуванням впливу психологічного компонента. Отримано наукове обґрунтування необхідності удосконалення алгоритму лікувально-профілактичних у вагітних з алогенним плодом, включаючи корекцію психологічного статусу. 4 Ретроспективний аналіз медичної документації визначив наступні рівні акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом: високі показники виявлення загрозливого аборту в термін від 12 до 22 тижнів вагітності (35,3%), гестаційної анемії (24,0%), p<0,05. Середня маса новонародженого у них (2883,4±101,5 г) була достовірно нижчою у порівнянні з жінками, які брали участь у програмах допоміжних репродуктивних технологій з використанням власних ооцитів пацієнток (3102,3±191,9 г), p<0,05. У ході проспективного аналізу особливостей перебігу гестації у вагітних з алогенним плодом було виявлено достовірно більшу частку жінок із загрозливим абортом в терміні від 12 до 22 тижнів вагітності (32,5% проти 7,5%, p<0,05), наявністю ультразвукових ознак ретрохоріальної гематоми в терміні від 12 до 22 тижнів вагітності (22,5% проти 2,5%, p<0,05), гестаційною анемією (37,5% проти 10,0%, p<0,05), гіпертензивними розладами під час вагітності (35,0% проти 10,0%, p<0,05), в тому числі помірною прееклампсією (25,0% проти 5,0%,p<0,05) та затримкою росту плода (22,5% проти 5,0%, p<0,05). Дата реєстрації 2025-05-19 Додано в НРАТ 2025-05-19 Закрити