Реєстраційний номер
0825U004308, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
12-12-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Методичні засади формування інтерпретаційної культури майбутнього вчителя музики в процесі вокальної підготовки
Здобувач
Сінь Лу ...,
Керівник Щолокова Ольга Пилипівна
Опонент Дорошенко Тетяна Володимирівна
Опонент Мозгальова Наталія Георгіївна
Рецензент Гуральник Наталія Павлівна
Рецензент Ткач Марія Михайлівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Український державний університет імені Михайла Драгоманова
Опис
У дисертації досліджено актуальну проблему формування інтерпретаційної культури вчителів музики у процесі вокальної підготовки. На основі аналізу наукових джерел естетико-філософського і психолого- педагогічного спрямування у роботі розглядається феномен «інтерпретаційна культура» і можливість його формування в системі музично- педагогічної освіти. Автором запропоновано робоче визначення поняття «інтерпретаційна культура вчителя музики в умовах вокального навчання», обгрунтовано творчий потенціал навчальних дисциплін для його формування у процесі вокальної підготовки.
Аналіз проведених досліджень показав, що в мистецтвознавстві питанням інтерпретації приділяється багато уваги. Вчені розглядають їх у двох аспектах. За першим - уміння інтерпретувати музичні твори під час власного виконання у відповідності із задумом композитора; за другим - здійснювати корекцію музичних творів залежно від навчальних завдань. Обидва напрямки інтерпретації характеризують процес застосування логічних методів: від простого опису до пояснення і логічного трактування, яке включає аналіз, синтез, порівняння та зіставлення. Такий поділ є виправданим, оскільки він розкриває дії інтерпретатора у творчому осмисленні художнього матеріалу в його вербальному і виконавському аспектах.
Зазначається, що музичне мистецтво в межах культури важливо розглядати як загальнокультурну комунікацію і діалог різних культур. У цьому ракурсі пояснюються зв’язки і відносини, які виникають і реалізуються
на основі культурної спадщини та інновацій, наступності і мінливості. Така спадкоємність дозволяє виявити унікальне та неповторне, що зберігаються в традиціях, а мінливість розвитку мистецтва дає можливість виявити своєрідність його розвитку на кожному новому етапі.
У музично-педагогічній освіті інтерпретаційна культура виступає своєрідною інтегративною якістю, яка вбирає весь комплекс необхідних знань та умінь. Вона здатна орієнтувати майбутнього вчителя музичного мистецтва спочатку в навчальній, а пізніше в професійній діяльності, оскільки забезпечує його не тільки необхідними знаннями та вміннями, а й критеріями відбору та оцінки інформації, системою естетичних уявлень, різними методами і рівнями художнього пізнання, тобто досить широким методологічним інструментарієм.
При цьому підкреслюється, що інтерпретаційна культура вчителя музичного мистецтва в галузі вокальної підготовки стає особистісним утворенням, яке дозволяє самостійно і свідомо тлумачити музичні твори різних стилів, жанрів і напрямів, а також здійснювати їх педагогічну корекцію. Таким чином, зроблений висновок, що інтерпретаційні культура, яка синтезує комплекс особистісних властивостей і характеристик, спеціалізованих знань і умінь, стає для майбутнього фахівця ключовою професійною якістю, яка буде визначати рівень його успішності в майбутньої педагогічній діяльності.
У роботі виявлено, що для ефективного формування інтерпретаційної культури студентів у процесі вокального навчання бажано використовувати весь комплекс психолого-педагогічного впливу, який включає мотиваційно- ціннісні, інформативно-смислові та художньо-практичні компоненти звукового втілення музичного твору. Такий комплекс стає технологічним підгрунтям формування інтерпретаційної культури майбутнього педагога- музиканта в процесі вокального навчання.
На основі проаналізованого і систематизованого матеріалу інтерпретаційну культуру вчителів музики визначено як комплекс
мотиваційних, когнітивних, аксіологічних і операційних елементів професійної діяльності, який засновується на позитивних емоційних реакціях особистості і дозволяє творчо інтерпретувати твори мистецтва, розкривати їх морально-філософський зміст, а також практично використовувати отримані знання у професійній діяльності.
Таким чином, інтерпретація музичних творів здатна виступати особливим механізмом, який орієнтує студентів у навчальній, а пізніше і професійній діяльності, озброює їх не тільки необхідними знаннями та вміннями, а й критеріями відбору і оцінки інформації, різними методами і рівнями пізнання, тобто досить широким методологічним інструментарієм.
Теоретико-методологічний аналіз проблеми інтерпретаторської культури у майбутніх вчителів музики дозволив розробити організаційно - методичну модель, орієнтування на яку сприяє модернізації навчального процесу і впровадженні сучасних форм і методів роботи в процесі вокального навчання. Запропонована модель включає такі блоки: концептуальний (містить мету, педагогічні умови, наукові підходи та принципи навчання, компоненти інтерпретаційної культури); діагностичний (включає форми, методи, творчі завдання у галузі вокального навчання та педагогічні умови їх реалізації); контрольно-результативний (види контролю, обробка отриманих результатів).
На основі змістового наповнення вокального навчання як фахової дисципліни в освітньому процесі закладу вищої музично-педагогічної освіти, визначено комплекс педагогічних умов.
Дата реєстрації
2025-12-11
Додано/оновлено в НРАТ
2025-12-11 / 2026-07-01
