Реєстраційний номер
0826U000069, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
23-02-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Психологічні особливості розвитку критичного мислення офіцерів оперативного рівня
Здобувач
Рибчук Олена Григорівна, аспірант
Керівник Стасюк Василь Васильович
Опонент Сафін Олександр Джамілійович
Опонент Лефтеров Василь Олександрович
Опонент Данилюк Іван Васильович
Рецензент Москальов Ігор Олександрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет оборони України
Опис
Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню та емпіричному дослідженню психологічних особливостей розвитку критичного мислення офіцерів оперативного рівня. Трансформація воєнних конфліктів ХХІ століття додає до класичних сфер війни когнітивний вимір – бій ведеться за свідомість та спосіб мислення військовослужбовця. За умов інформаційно-психологічних впливів, дезінформації та невизначеності критичне мислення стає ключовою компетентністю сучасного офіцера.
Досвід російсько-української війни засвідчує, що офіцери з розвиненим критичним мисленням ефективніше ухвалюють рішення та зберігають стійкість за жорстких обмежень. Актуальність підтверджується Стратегічним оборонним бюлетенем (2021) та Стратегією інформаційної безпеки України (2021), які визначають необхідність підвищення професійного рівня та розвитку критичного мислення як інструменту протидії інформаційним загрозам.
Аналіз наукової розробленості засвідчив відсутність досліджень психологічних особливостей розвитку критичного мислення саме офіцерів оперативного рівня, що зумовило вибір теми дослідження.
Сформовано авторське визначення критичного мислення офіцера оперативного рівня як структурованого, цілеспрямованого і рефлексивного пізнавального процесу, що забезпечує ефективне вирішення завдань шляхом системного аналізу інформації, формулювання та перевірки гіпотез, оцінювання наслідків рішень. Визначено ключові психологічні особливості: толерантність до невизначеності, прогностичність та соціально-діалогічний вимір.
Структурно критичне мислення включає три компоненти: метакогнітивний (когнітивна рефлексія, моніторинг власних процесів), когнітивний (аналітико-синтетична обробка інформації) та соціально-комунікативний (конструктивна взаємодія при ухваленні рішень).
Розроблено теоретичну модель розвитку з відповідними показниками та психологічними механізмами: рефлексивним, проблемно-орієнтованим, діалогічним та трансформаційним.
Констатувальний експеримент виявив: перевагу полезалежного когнітивного стилю, що ускладнює самостійність рішень; недостатній розвиток логічного мислення та креативності; низьку комунікативну толерантність. Факторний аналіз встановив кореляцію високого рівня критичного мислення з поленезалежністю, когнітивною рефлексією та комунікативною толерантністю.
Розроблено тренінгову програму «Хто мислить, той перемагає!» (35 годин, чотири модулі), спрямовану на розвиток усіх компонентів критичного мислення.
Формувальний експеримент підтвердив ефективність програми: статистично значущі поліпшення загальної рефлексивності (z=4,254; p=0,000), логічності (z=4,051; p=0,000), рівня критичного мислення (z=4,223; p=0,000), зниження стереотипності (z=–3,834; p=0,000) та підвищення толерантності (z=–4,068; p=0,000).
Наукова новизна: уперше виокремлено психологічні особливості та механізми розвитку критичного мислення офіцерів оперативного рівня, розроблено теоретичну модель та тренінгову програму; удосконалено понятійний апарат.
Практичне значення: впровадження результатів у систему підготовки офіцерів Збройних Сил України та освітній процес Національного університету оборони України і Національної академії Національної гвардії України.
Дата реєстрації
2026-01-08
Додано/оновлено в НРАТ
2026-01-08 / 2026-07-01
