Міністерство цифрової трансформації України запрошує представників центральних органів виконавчої влади на навчання та обмін практиками у сфері відкритих даних – #OpenDataLeadersNetwork.
Міністерство цифрової трансформації України запрошує представників центральних органів виконавчої влади на навчання та обмін практиками у сфері відкритих даних – #OpenDataLeadersNetwork.
Мережа навчання та обміну практик Open Data Leaders Network створена Open Data Institute у Великій Британії для популяризації ідей відкритих даних у світі.
В Україні програма реалізується з 2017 року.
Три дні семінарів та презентацій нададуть учасникам заходу можливість отримати знання та досвід стосовно кращих світових практик, експертну підтримку у розробці проєктів на основі відкритих даних.
Подати заявку на участь у програмі можна до 14 березня 2021 року.
Національною академією наук України оголошено конкурс науково-технічних проєктів за Цільовою програмою наукових досліджень НАН України «Науково-технічні проблеми моніторингу стану, оцінювання і подовження ресурсу конструкцій, обладнання та споруд тривалої експлуатації» («Ресурс-3») на 2021-2025 роки.
Національною академією наук України оголошено конкурс науково-технічних проєктів за Цільовою програмою наукових досліджень НАН України «Науково-технічні проблеми моніторингу стану, оцінювання і подовження ресурсу конструкцій, обладнання та споруд тривалої експлуатації» («Ресурс-3») на 2021-2025 роки.
Конкурс оголошено на виконання розпорядження Президії НАН України від 26.01.2021 № 44.
Мета Програми – створення ефективних методів, засобів і технологій моніторингу технічного стану та подовження безпечної експлуатації промислового обладнання, об’єктів атомної та теплової енергетики, будівельних та транспортних конструкцій, мостів, виробів авіаційної і космічної техніки з урахуванням зміни властивостей їх матеріалів при довготривалому використані.
Основні напрямки: – розроблення методологічних основ оцінки і подовження ресурсу конструктивних елементів об’єктів підвищеної небезпеки та авіакосмічної техніки; – розроблення методів і нових технічних засобів неруйнівного контролю та діагностики стану матеріалів і виробів тривалої експлуатації; – розроблення та обґрунтування методів оцінювання технічного стану та захисту від корозії трубопроводів та промислового обладнання; – розроблення ефективних методів оцінки та подовження ресурсу об’єктів атомної енергетики; – підвищення надійності і подовження ресурсу енергетичного обладнання і систем; – матеріали з подовженим ресурсом роботи для екстремальних умов експлуатації; – підвищення надійності подовження ресурсу мостів, будівельних, промислових і транспортних конструкцій; – розроблення технологій ремонту та відновлення елементів конструкцій підвищеної небезпеки з метою подовження терміну їх експлуатації.
Основні критерії відбору проєктів: відповідність концепції цільової програми; актуальність для вирішення проблем економіки, суспільства, національної безпеки; обґрунтованість новизни та переваг порівняно з існуючими аналогами; повнота опису наукової продукції, яку буде створено, очікуваних результатів; перспективи впровадження (використання) результатів.
З умовами конкурсу можна ознайомитись на офіційному сайті НАНУ.
Компанія Clarivate оприлюднила звіт «Top 100 Global Innovators 2021».
Компанія Clarivate оприлюднила звіт «Top 100 Global Innovators 2021».
У документі представлений аналіз глобальної інноваційної екосистеми. Аналіз наявних даних вказує на жорстке середовище, у якому інноваторам потрібно інвестувати більше ресурсів, залучати більше людей, переглядати більше даних, спостерігати за більшою кількістю конкурентів та більш ефективно захищати ідеї. Звіт містить відомості про провідних світових інноваторів, напрямки інноваційного розвитку у 2020 році, а також ключові висновки. Зокрема, у «Top 100 Global Innovators 2021» йдеться про динаміку успішних ідей та їх впровадження; чинники успіху; описується фрагментований ринок інновацій для компаній та виробників.
Щоб отримати текст звіту необхідно заповнити заявку на сайті компанії Clarivate.
Відбулось засідання спільної робочої групи НАН України та національних галузевих академій наук України для формування пропозицій щодо пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки.
Відбулось засідання спільної робочої групи НАН України та національних галузевих академій наук України для формування пропозицій щодо пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки.
Рішення про створення такої робочої групи було прийнято на засіданні Ради президентів академій наук України 19 січня 2021 року.
Під час засідання спільної робочої групи НАН України та національних галузевих академій наук України було презентовано узагальнене бачення оновлених пріоритетів та їх перелік з відповідними обґрунтуваннями.
Наразі чинними є пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, затверджені на строк до 2020 року. Але 29 січня 2021 року змінами до Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» термін їх дії був продовжений на поточний рік. Отже, існує нагальна потреба у оновленні системи пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. На засіданні Національної ради України з питань розвитку науки і технологій у січні поточного року Міністерству освіти і науки разом із зацікавленими органами та за участі Національної академії наук України й національних галузевих академій наук України було рекомендовано підготувати узгоджені пропозиції щодо нового переліку пріоритетів.
Разом із тим, під час карантинних обмежень, пов’язаних зі зростанням випадків захворювання на COVID-19, українські користувачі найменш активно користувалися Scopus та Web of Science Core Collection.
Інформацію про затребуваність з боку користувачів сервісів доступу до МНБД усі бажаючі можуть отримати, адже відповідні матеріали розміщені у відкритому доступі.
Опублікована оновлена редакція рейтингу «4 International Colleges & Universities».
Опублікована оновлена редакція рейтингу «4 International Colleges & Universities».
Цей рейтинг, раніше відомий як 4ICU, позиціонує себе як неакадемічний рейтинг, що досліджує якість представлення та популярність закладів вищої освіти у Інтернет-просторі. Він складається на основі незалежних вебометричних показників, зібраних з авторитетних джерел про вищі навчальні заклади 200 держав. Рейтинг видається з 2005 року, а його методологія постійно удосконалюється.
Поточний рейтинг обчислюється за спеціальною формулою на основі даних наступних веб-метрик: – Moz Domain Authority (кількість і якість зовнішніх посилань на сайт за даними пошукової системи Google); – Alexa Global Rank (число відвідувачів і кількість переглянутих сторінок в системі Alexa); – SimilarWeb Global Rank; – Majestic Referring Domains (кількість і якість зовнішніх посилань на сайт за даними пошукової системи Majestic); – Majestic Trust Flow – (потік довіри) визначає силу посилань, які розміщені на сайті.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 143 «Про внесення змін до Положення про Міністерство освіти і науки України».
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 143 «Про внесення змін до Положення про Міністерство освіти і науки України».
Документ, зокрема, розширює функції МОН за рахунок: – забезпечення реєстрації та обліку науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та реалізації міжнародних науково-технічних програм і проектів відповідно до міжнародних договорів; – забезпечення координації міжнародного білатерального науково-технічного співробітництва та роботи відповідно до компетенції спільних комісій з науково-технічного співробітництва; – затвердження порядку акредитації та ведення реєстру громадських фахових об’єднань та інших юридичних осіб, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності закладів освіти (крім закладів вищої освіти), порядок ведення їх реєстру; – ведення Реєстру суб’єктів освітньої діяльності у сферах вищої, післядипломної, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти; – утворення експертних комісій для проведення виїзних ліцензійних експертиз у сферах фахової передвищої та вищої освіти та участь в їх проведенні; – організації та забезпечення проведення процедури державного визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання, виданих закладами вищої духовної освіти, та відзначення здобувачів вищої освіти; – забезпечення в установленому порядку самопредставництва МОН у судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від його імені, у тому числі через посадових осіб юридичної служби МОН або інших уповноважених осіб, а також забезпечення представництва інтересів МОН у судах та інших органах через представників.
Зміни і доповнення внесені також до інших положень, що визначають права і обов’язки МОН.
23 лютого 2021 року відбулась урочиста церемонія нагородження лауреатів Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій.
23 лютого 2021 року відбулась урочиста церемонія нагородження лауреатів Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій.
Премія присуджується щороку за особливі досягнення у розробленні та впровадженні інноваційних технологій у виробництво та виведення на ринок вітчизняної інноваційної продукції. Розмір премії – 200 тисяч гривень.
Премію 2020 року присуджено 45 лауреатам.
Серед відзначених робіт: – «Розроблення і впровадження програмно-технічних засобів для діагностики хвороб серця і судин та контролю процесу реабілітації в клінічних та польових умовах»; – «Нові технології підготовки води для використання її сільським населенням та підприємствами агропромислового комплексу»; – «Сучасні методи діагностики та лікування радіаційно індукованого раку щитоподібної залози (наслідки аварії на Чорнобильській АЕС)».
Центр Східноєвропейських студій Варшавського університету за фінансування уряду Польщі пропонує українським молодим науковцям стипендію на навчання та захист наукової роботи з соціальних наук в одному з польських університетів.
Центр Східноєвропейських студій Варшавського університету за фінансування уряду Польщі пропонує українським молодим науковцям стипендію на навчання та захист наукової роботи з соціальних наук в одному з польських університетів.
Участь у програмі можуть взяти українські науковці віком до 35 років, які: – мають диплом бакалавра, магістра або працюють над дисертацією з історії, міжнародних відносин, політології, журналістики, соціології, етнології, культурознавства, суспільної психології, менеджменту, права або суміжних дисциплін; – обізнані у загальній проблематиці обраної дисципліни, зокрема – періоду XIX–XX ст.; – мають наукові досягнення, можуть застосувати отримані знання в Україні; – володіють польською (на рівні, що дозволить слухати лекції та вивчати літературу) та англійською мовами.
Програма розпочнеться 1 вересня 2021 року.
Документи на участь у програмі можна подати до 1 березня 2021 року.
Міністерство освіти і науки України відповідно до рішення Ідентифікаційного комітету з питань науки від 7 лютого 2021 року № 1/21 оголосило конкурс на обрання членів Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій.
Міністерство освіти і науки України відповідно до рішення Ідентифікаційного комітету з питань науки від 7 лютого 2021 року № 1/21 оголосило конкурс на обрання членів Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій.
Метою конкурсу є обрання 12 членів Наукового комітету на строк повноважень 4 роки. Вони мають замінити тих членів НК, повноваження яких закінчуються 9 серпня 2021 року. Також будуть визначені 10 осіб, які забезпечать заміщення членів Наукового комітету, які достроково припинили свої повноваження (на заміну тих, що були обрані до складу резерву у 2019 році) у період між проведенням конкурсів.
Члени Наукового комітету повинні відповідати визначеним кваліфікаційним вимогам:
– наявність українського громадянства, постійне проживання в Україні, володіння державною мовою та, бажано, англійською мовою;
– перебування за основним місцем роботи на посаді наукового (науково-педагогічного) працівника в науковій установі, вищому навчальному закладі (університеті, академії), науково-технічній організації, підприємстві, що має наукові підрозділи;
– наявність не менш як 10 років сумарного наукового (науково-педагогічного) стажу;
– бездоганна наукова і громадянська репутація;
наявність визнаних фаховою спільнотою значних особистих наукових та науково-організаційних здобутків;
– наявність широкого наукового світогляду,
– наявність комплексних знань та наукових зацікавлень у різних сферах науки і техніки, наявність наукових публікацій високого рівня;
– наявність досвіду проведення експертної діяльності, міжнародного наукового співробітництва та/або досвіду виконання високотехнологічних проектів;
– здатність ефективно працювати в команді, забезпечувати ухвалення максимально узгоджених, системних і обґрунтованих рішень Наукового комітету в інтересах усієї наукової спільноти держави;
– готовність активно працювати в Науковому комітеті, приділяти цьому значну частину свого часу й сил;
– здатність бути незалежним, послідовним та толерантним при проведенні оцінок і ухваленні рішень.
Право висунення кандидатів мають вчені (наукові, науково-технічні, технічні) ради наукових установ та закладів вищої освіти або структурних підрозділів та збори пов’язаних з науковою діяльністю працівників малих та середніх наукових і науково-виробничих підприємств.
Прийом документів триватиме до 7 квітня 2021 року.
