12 січня 2020 року відбулось засідання Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.
12 січня 2020 року відбулось засідання Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.
На засіданні було розглянуто перші результати діяльності Національного фонду досліджень України.
За результатами засідання Національна рада вирішила:
– схвалити звіт Ідентифікаційного комітету Фонду щодо процедури та результатів обрання членів Наукової ради Фонду;
– схвалити персональний склад Наукової ради Фонду та рекомендувати Кабінету Міністрів затвердити його в установленому порядку;
– рекомендувати Міністерству освіти і науки спільно з Міністерством фінансів розробити проєкт змін до чинного законодавства для забезпечення особливого статусу Фонду, зокрема – статусу головного розпорядника бюджетних коштів.
Наразі Міністерство освіти і науки спільно з Науковим комітетом Національної ради готують проєкт акту, необхідного для затвердження персонального складу Наукової ради Фонду Кабінетом Міністрів України.
Також на засіданні Національної ради було порушено важливе для Фонду та Міністерства освіти і науки питання щодо законодавчого забезпечення можливості проведення попередньої оплати грантових проєктів.
Оголошено конкурс на здобуття Премії Президента України у 2021 році (Лист НАН України від 11.01.2021 №9к/23-8).
Оголошено конкурс на здобуття Премії Президента України у 2021 році (Лист НАН України від 11.01.2021 №9к/23-8).
Положенням про Премію Президента України для молодих вчених, затвердженим Указом Президента України від 12.06.2000 №779 (з наступними змінами), встановлено 40 премій Президента України для молодих вчених у розмірі 40 тис.грн. кожна. Організація конкурсу покладена на Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки.
Вік претендентів не може перевищувати 35 років для осіб, які мають вищу освіту другого (магістерського) рівня, та 40 років для осіб, які мають науковий ступінь доктора наук або навчаються в докторантурі на момент висунення роботи для участі у конкурсі на здобуття Премії.
Роботи на конкурс можна подати до 1 березня 2021 року.
Міністерством освіти і науки України затверджено форми документів про вищу освіту (наукові ступені) та додатка до них – наказ МОН від 29 грудня 2020 року № 1571.
Міністерством освіти і науки України затверджено форми документів про вищу освіту (наукові ступені) та додатка до них – наказ МОН від 29 грудня 2020 року № 1571.
Підстава для прийняття рішення – пункт 8 частини першої статті 13 Закону України «Про вищу освіту», пункт 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630.
Документом затверджено наступні форми документів про вищу освіту (наукові ступені):
– диплома молодшого бакалавра;
– диплома бакалавра;
– диплома магістра;
– диплома доктора філософії;
– диплома доктора мистецтва;
– диплома доктора наук; .
– додатка до диплома європейського зразка;
– академічної довідки.
У дипломі молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, що видається випускникові (випускниці), який(а) є іноземцем або особою без громадянства, що прибув(ла) в Україну з метою навчання, та у дипломі, що видається іноземцеві або особі без громадянства, що навчалися в двох або більше закладах освіти, додатково зазначаються рік вступу та повне найменування закладу освіти, до якого іноземець або особа без громадянства вступили на початку навчання в Україні.
У дипломах спеціаліста та дипломах молодшого спеціаліста, що видаються відповідно до підпунктів 1 та 3 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту», у графі «ступінь вищої освіти» зазначається освітньо-кваліфікаційний рівень.
Станом на 15 січня 2021 року зазначений наказ МОН знаходиться у Міністерстві юстиції України, яке проводить правову експертизу. Після опрацювання наказу Мін’юстом документ може бути скориговано. Зареєстрований у Мін’юсті наказ буде опубліковано у встановленому законодавством порядку на офіційному сайті МОН.
Національна Академія наук України опублікувала результати оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України за 2016–2020 роки.
Національна Академія наук України опублікувала результати оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України за 2016–2020 роки.
У зазначений період процедуру оцінювання у повному обсязі (із затвердженням результатів) пройшли 150 установ, що входять до складу Національної Академії наук України, а також 1188 їх підрозділів.
До оцінювання було залучено 894 експерти, з них 318 (35 %) – представники позакадемічних установ та 99 (11 %) – іноземні експерти.
З оцінених установ 119 (79,3 %) віднесено до категорії «А» (установи-лідери за багатьма науковими напрямами), 30 (20,0 %) – до категорії «Б» (установи, що займають стабільні позиції на національному рівні). До установ, що проводять дослідження у відповідній галузі науки в Україні та є маловідомими у світовому науковому просторі (категорія «В»), віднесено одну установу – Державний дендрологічний парк «Тростянець». До категорії «Г» – установи, що демонструють низький рівень розвитку та відсутність вагомих результатів діяльності, не є унікальними у відповідній галузі науки, – не віднесено жодної установи.
З повною інформацією щодо результатів оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України за 2016–2020 роки можна ознайомитись на сайті НАНУ.
Розпочинається нове покоління програм Європейського Союзу, які координує Виконавче агентство з освіти, аудіовізуальних засобів та культури (EACEA), на період з 2021 по 2027 роки.
Розпочинається нове покоління програм Європейського Союзу, які координує Виконавче агентство з освіти, аудіовізуальних засобів та культури (EACEA), на період з 2021 по 2027 роки.
Передбачається фінансова підтримка наступних програм:
– Erasmus+;
– Creative Europe;
– European Solidary Corps;
– Citizenship, Equality, Rights and Values programme (CERV).
Ці програми розвиватимуть надбання попередніх (Erasmus+, Creative Europe, the European Solidarity Corps and Europe for Citizens). Відповідні конкурси будуть оголошені навесні поточного року, інформація про них публікуватиметься на порталі Європейської комісії Funding & Tender Opportunities Portal (F&TP).
Національна академія наук України оголосила конкурс науково-технічних проектів за Програмою інформатизації на 2021 рік.
Національна академія наук України оголосила конкурс науково-технічних проектів за Програмою інформатизації на 2021 рік.
Проведення конкурсу спрямоване на виконання Програми інформатизації на 2020-2024 роки.
Основні напрями:
– супроводження та доопрацювання згідно зі змінами законодавства функціонуючих систем, розроблених у рамках Програми інформатизації НАН України;
– перенесення баз даних та обробка даних систем, розроблених у рамках Програми інформатизації, до хмарного середовища НАН України;
– розробка та впровадження хмарних та грід сервісів для забезпечення наукових досліджень, які по завершенню проекту мають бути внесені до каталогу сервісів національної хмари відкритої науки, яка будується та буде інтегрована у Європейську хмару відкритої науки;
– підвищення інформаційної безпеки баз даних функціонуючих систем, розроблених в рамках Програми інформатизації НАН України.
Участь у конкурсі можуть брати проекти, виконавцями яких є установи НАН України. Установи, що не підпорядковані НАН України, можуть долучитись у якості співвиконавців.
У 2019 році науково-технічною діяльністю займалися 950 організацій, понад 79 тисяч наукових працівників. Рівень фінансування науки в Україні залишається вкрай низьким, і хоча в останні роки має місце позитивна динаміка, з урахуванням інфляції обсяг витрат на дослідження та розробки у становить лише 60% від рівня 2013 року. Наукоємність ВВП неухильно зменшується – з 0,70% у 2013 році до критичних 0,43% у 2019 році, тоді як частка витрат на дослідження у ВВП країн ЄС у середньому дорівнює 2,13%.
У 2019 році науково-технічною діяльністю займалися 950 організацій, понад 79 тисяч наукових працівників. Рівень фінансування науки в Україні залишається вкрай низьким, і хоча в останні роки має місце позитивна динаміка, з урахуванням інфляції обсяг витрат на дослідження та розробки у становить лише 60% від рівня 2013 року. Наукоємність ВВП неухильно зменшується – з 0,70% у 2013 році до критичних 0,43% у 2019 році, тоді як частка витрат на дослідження у ВВП країн ЄС у середньому дорівнює 2,13%.
Найбільший обсяг бюджетних коштів на виконання досліджень і розробок надається в межах базового (або інституційного) фінансування, а частка програмно-цільового фінансування менше 4%. При цьому 62% робіт – це фундаментальні дослідження і близько 2% – на науково-технічні розробки. Недостатнім залишається попит на результати вітчизняних досліджень з боку реального сектору економіки, у суб’єктів підприємницької діяльності відсутня мотивація для інвестування у наукові дослідження та розробки. Щоб змінити це, підготовлені пропозиції щодо створення механізму стимулювання (підтримка виконавців окремих великих проєктів зі створення наукоємної продукції шляхом субсидіювання високотехнологічних підприємств, які виступатимуть замовниками, співвиконавцями й виробниками нової продукції).
Це – основні положення доповіді Міністра освіти і науки України, виголошеної ним 12 січня 2021 року під час засідання Національної ради з питань розвитку науки і технологій.
На підставі подання Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки присуджено премії Президента України для молодих вчених 2020 року. Відповідний указ №595/2020 виданий 29 грудня 2020 року.
На підставі подання Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки присуджено премії Президента України для молодих вчених 2020 року. Відповідний указ №595/2020 виданий 29 грудня 2020 року.
Премії присуджено за такі роботи:
– «Багатофункціональні покриття на конструкційних матеріалах»;
– «Вплив водневого середовища на властивості конструкційних матеріалів на основі сплавів заліза, титану та нікелю»;
– «Створення робочих лопаток та діафрагм останніх ступенів парових турбін»;
– «Використання висококонцентрованих потоків енергії для створення функціональних матеріалів з поліпшеними властивостями»;
– «Структурні та оптичні властивості монокристалів та тонких плівок галогенідів і халькогенідів металів»;
– «Одержання структурно досконалих монокристалів алмазу з контрольованим розвитком гранних форм масою до 10 каратів»;
– «Еволюція дефектної структури та механічні властивості в опромінюваних кристалічних системах»;
– «Обґрунтування адаптивних механотронних систем прецизійного цільового поділу та відбору насіннєвого матеріалу соняшника»;
– «Вивчення алгебричних структур за властивостями їх природних підструктур»;
– «Стохастичний аналіз та статистичне оцінювання для дробових і споріднених процесів»;
– «Методи та технології розроблення та впровадження гарантоздатних систем на основі Інтернету речей»;
– «Моделювання фізико-технічних процесів на основі паралельних обчислень»;
– «Нейромережеві технології опрацювання даних в системах розумного підприємства»
– «Стійкість природно-техногенних масивів при розробці залізорудних родовищ»;
За підсумками конкурсу на девіз 2021 року, який було оголошено Президією ВГО «Українська бібліотечна асоціація» у листопаді 2020 року, найбільшу кількість голосів набрав девіз «Бібліотека – твоя точка опори».
За підсумками конкурсу на девіз 2021 року, який було оголошено Президією ВГО «Українська бібліотечна асоціація» у листопаді 2020 року, найбільшу кількість голосів набрав девіз «Бібліотека – твоя точка опори».
Ідея девізу належить генеральній директорці Одеської національної наукової бібліотеки.
Всього на конкурс було подано 325 пропозицій від працівників національних, державних, обласних, районних, міських, сільських, юнацьких і дитячих бібліотек, бібліотек закладів вищої освіти, шкільних бібліотек з різних куточків України та користувачів цих бібліотек, а також від представників бізнесу, архівістів, психологів, професорів і студентів.
2020 рік був знаковим не лише для Національного фонду досліджень, а й для наукової й науково-технічної галузі загалом. Надзвичайно важливо, що стартувала модель конкурсної грантової підтримки досліджень та експериментальних розробок, яка значно розширює можливості для українських науковців.
2020 рік був знаковим не лише для Національного фонду досліджень, а й для наукової й науково-технічної галузі загалом. Надзвичайно важливо, що стартувала модель конкурсної грантової підтримки досліджень та експериментальних розробок, яка значно розширює можливості для українських науковців.
Нацфонд публікує інформацію про підсумки власної діяльності, результати перших конкурсів з надання грантової підтримки науковим проєктам, а також повідомляє наукову спільноту про плани на 2021 рік.
У 2020 році було укладено 216 договорів про надання грантів на дослідження з переможцями перших двох конкурсів наукових проєктів. Вперше обидва наукові конкурси такого масштабу були відкритими для всіх наукових установ незалежно від їхньої форми власності. Не було обмежень на кількість заявок від однієї організації. Вперше з’явилася можливість встановлювати гідний рівень оплати праці для дослідників, не прив’язаний до тарифної сітки. Окрім цього, учасники конкурсу могли закласти в бюджет проєктів значні суми на придбання обладнання та матеріалів, необхідних для проведення дослідження. Після виконання усіх необхідних процедур наукова рада схвалила надання грантової підтримки на 2020 рік для 76 проєктів з обсягом фінансування 118 млн грн в межах першого конкурсу та 140 проєктів з обсягом фінансування 137 млн грн у межах другого конкурсу.
Попереду – нові довгоочікувані конкурси з розвитку наукової інфраструктури, підтримки стажувань наукової молоді, створення умов для її повернення в Україну, організація наукових конференцій тощо.