У Луцькому національному технічному університеті стартував проєкт «Студентський бізнес-інкубатор». Відбір перших 20-ти проєктів розпочався 1 квітня 2020 року у дистанційному режимі.
У Луцькому національному технічному університеті стартував проєкт «Студентський бізнес-інкубатор». Відбір перших 20-ти проєктів розпочався 1 квітня 2020 року у дистанційному режимі.
Студенти, яких буде відібрано для бізнес-інкубатора, зможуть отримати базові знання про підприємництво та зменшити витрати на організацію такої діяльності на стартовому етапі, пройти тренінги щодо ведення підприємницької діяльності. Крім того, їм буде надано менторську допомогу досвідчених підприємців, комфортні робочі місця та офісна техніка, доступ до засобів комунікації, консультації щодо ведення бізнесу від юристів, маркетологів, фінансистів.
Зважаючи на велику популярність пошукового ресурсу «Спеціалізована БД «Винаходи (корисні моделі) в Україні» та численні запити користувачів, Укрпатентом відновлено доступ до цього ресурсу у повному обсязі.
Зважаючи на велику популярність пошукового ресурсу «Спеціалізована БД «Винаходи (корисні моделі) в Україні» та численні запити користувачів, Укрпатентом відновлено доступ до цього ресурсу у повному обсязі.
Україна долучиться до відкритої платформи з обміну досвідом та науковою інформацією щодо подолання пандемії COVID-19. Така платформа буде створена під егідою ЮНЕСКО. На єдиній платформі відбуватиметься відкритий обмін науковими даними, ініціативами та інноваціями у сфері індивідуального захисту, лікування, моніторингу та прогнозування поширення вірусу, а також будуть обговорюватись заходи з подолання соціальних та економічних наслідків пандемії. Про це повідомив перший заступник Міністра освіти і науки Ю. Полюхович.
Україна долучиться до відкритої платформи з обміну досвідом та науковою інформацією щодо подолання пандемії COVID-19. Така платформа буде створена під егідою ЮНЕСКО. На єдиній платформі відбуватиметься відкритий обмін науковими даними, ініціативами та інноваціями у сфері індивідуального захисту, лікування, моніторингу та прогнозування поширення вірусу, а також будуть обговорюватись заходи з подолання соціальних та економічних наслідків пандемії. Про це повідомив перший заступник Міністра освіти і науки Ю. Полюхович.
На високому міжнародному рівні було наголошено, що прийняття політичних рішень для подолання пандемії коронавірусу неможливе без урахування професійної експертної думки наукової спільноти, а інвестиції в науку необхідні навіть в умовах економічної кризи.
25 березня 2020 року Уряд ухвалив рішення щодо продовження загальнонаціонального карантину до 24 квітня включно. Відповідно до цього усі заклади освіти незалежно від форми власності та сфери управління мають продовжити карантинні заходи. Також передбачаються зміни у проведенні пробного зовнішнього незалежного оцінювання. Докладна інформація про це буде оприлюднена на сайті МОН 26 березня 2020 року.
25 березня 2020 року Уряд ухвалив рішення щодо продовження загальнонаціонального карантину до 24 квітня включно. Відповідно до цього усі заклади освіти незалежно від форми власності та сфери управління мають продовжити карантинні заходи. Також передбачаються зміни у проведенні пробного зовнішнього незалежного оцінювання. Докладна інформація про це буде оприлюднена на сайті МОН 26 березня 2020 року.
В умовах карантину закладам освіти рекомендовано:
– відмовитись від проведення та участі у масових заходах (пробного зовнішнього незалежного оцінювання, олімпіад, змагань, конкурсів, виставок тощо);
– інформувати здобувачів освіти та співробітників закладів щодо того, як запобігти поширенню хвороби, та дій у випадку захворювання;
– розробити заходи щодо проведення занять за допомогою дистанційних технологій та щодо відпрацювання занять відповідно до навчальних планів після нормалізації епідеміологічної ситуації;
– розробити заходи щодо часткового переведення працівників на дистанційну роботу;
– забезпечити профілактичні заходи, які попередять масове розповсюдження гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом, і гострих респіраторних інфекцій;
– виділити у гуртожитках закладів профтеху, фахової передвищої, вищої, післядипломної освіти місця для ізоляції здобувачів освіти з ознаками гострих респіраторних захворювань;
– виконувати рішення тимчасових обласних протиепідеміологічних комісій;
– обмежити проведення запланованих нарад, перевірок, експертиз до нормалізації епідеміологічної ситуації.
25 березня 2020 року розпочався конкурс спільних українсько-чеських науково-дослідних проєктів на 2021-2022 роки, який оголосило Міністерство освіти і науки України та Міністерство освіти, молоді та спорту Чеської Республіки.
25 березня 2020 року розпочався конкурс спільних українсько-чеських науково-дослідних проєктів на 2021-2022 роки, який оголосило Міністерство освіти і науки України та Міністерство освіти, молоді та спорту Чеської Республіки.
Пріоритетні напрями:
– інформаційні технології, зокрема нові ринкові технології;
– електроенергетика;
– екологія та раціональне використання природних ресурсів;
– біотехнології, нові терапевтичні методи, профілактика захворювань;
– нові речовини та матеріали;
– сучасне машинобудування;
– суспільні науки, гуманітарні науки, мистецтво.
Конкурс відкритий для будь-яких науково-дослідних груп закладів вищої освіти і наукових установ України та науково-дослідних груп університетів Чеської Республіки.
Критерії відбору:
– наукова відповідність;
– наукова якість та інноваційний характер проєкту;
– здатність та компетентність наукових колективів;
– можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу і підходу;
– досвід участі у міжнародних проєктах та майбутній розвиток міжнародного співробітництва;
– якість інфраструктури установ – заявників;
– участь молодих науковців (віком до 35 років) та жінок-вчених;
– можливості практичного використання результатів проєкту.
Фінансування поєктних пропозицій розраховано на 2 роки.
Заявки на конкурс можна подати до 25 травня 2020 року.
Процес пошуку об’єктів, віднесених до галузі хімії, фармацевтики та медицини (зокрема – хімічних сполук), є непростим з оглядом на особливості їх структурної будови та багатоваріантність назв.
Процес пошуку об’єктів, віднесених до галузі хімії, фармацевтики та медицини (зокрема – хімічних сполук), є непростим з оглядом на особливості їх структурної будови та багатоваріантність назв.
Зазвичай експерти використовують спеціальні (переважно комерційні) пошукові ресурси, які дозволяють робити запити за структурою, назвою та фразою, користуватися фільтрами за ключовими властивостями, проводити пошук для об’єктів, пов’язаних зі способом отримання сполук, їх застосування, призначенням тощо.
Укрпатент рекомендує ознайомитись з інформацією про деякі загальнодоступні безоплатні бази, які можна застосовувати для пошуку хімічних сполук.
Patentscope (https://patentscope.wipo.int/search/en/search.jsf, https://www.wipo.int/patentscope/en/) дозволяє користувачу отримати доступ до інформаційних ресурсів багатьох країн, включаючи патентні заявки, подані згідно з процедурою PCT, патентні заявки таких патентних відомств як АРОІВ, ЄАПО, ЄПВ, патентні документи Китаю, Японії, Республіки Корея, США, на 12 різних мовах. Також у Patentscope у разі потреби можна скористатися безоплатними програмами-перекладачами, інтегрованими в цю систему.
Пошуковий запит у Patentscope може включати до п’яти ключових слів, при цьому система пошуку врахує також синоніми таких слів. До речі, пошук виконується не тільки на мові запиту, а й на множині інших мов, що відбувається автоматично та є одною з можливостей названого пошукового ресурсу.
PubChem (https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov) – це інформаційний ресурс, що дозволяє здійснювати пошуки за хімічними речовинами та їх біологічною активністю, що є необхідним для багатьох галузей, серед яких хімія, біохімія, медицина, токсикологія тощо.
У PubChem налічується понад 157 мільйонів описів хімічних речовин, 60 мільйонів хімічних структур (включаючи вуглеводи, ліпіди, пептиди, хімічно модифіковані макромолекули) та 1 мільйон описів біологічних властивостей, що охоплюють близько 10 тисяч послідовностей. За допомогою цього інформаційного ресурсу можна здійснювати різного типу пошукові запити. Для текстового пошуку використовується Entrez – система пошуку баз даних NCBI, що включає PubChem, PubMed, нуклеотидні та білкові послідовності, білкові структури, геном, таксономію, біосистеми, гени експресії (GEO) та багато інших.
Для об’єктів, щодо яких неможливий текстовий пошук, наприклад для структур хімічних сполук, є інші інструменти пошуку, які дозволяють проводити пошук за структурною будовою (https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov/search/search.cgi), включаючи пошук ідентичності, пошук підструктури, пошук молекулярних формул тощо. Інструмент пошуку хімічної структури підтримує різноманітні формати запитів, у тому числі малюнок хімічної структури, створений за допомогою програми Sketcher, що є в PubChem. Цей редактор структури на основі JavaScript не залежить від платформи та сумісний з основними веб-браузерами й не вимагає від користувача завантаження чи встановлення спеціального програмного забезпечення. Крім того, він підтримує функції імпорту та експорту, такі як підтримка файлів хімічної структури. Інструмент містить фільтри, які можуть застосовуватися для обмеження результату пошуку, виходячи з різних властивостей, таких як молекулярна маса, кількість важких атомів, наявність або брак стереохімії тощо.
Розуміння та активне користування різними базами пошуку із залученням усіх можливостей інструментарію наукового та патентного пошуку як з боку експерта, так і з боку винахідника підвищує ефективність процесу набуття прав на результати інтелектуальної діяльності.
У базі даних наукової періодики Scopus створено профіль Національної академії педагогічних наук України. У профілі представлено відомості про публікації вчених НАПН України у виданнях, що індексуються у цій наукометричній базі даних. Інформацію систематизовано за авторами (authors), науковими спеціальностями (subjectareas), науковими періодичними виданнями (sources), співавторами публікацій (collaboratin gaffiliations) тощо.
У базі даних наукової періодики Scopus створено профіль Національної академії педагогічних наук України. У профілі представлено відомості про публікації вчених НАПН України у виданнях, що індексуються у цій наукометричній базі даних. Інформацію систематизовано за авторами (authors), науковими спеціальностями (subjectareas), науковими періодичними виданнями (sources), співавторами публікацій (collaboratin gaffiliations) тощо.
Відомості про публікації наукових установ та закладів вищої освіти з їх профілів враховується у методиках побудови різних рейтингів, зокрема Times Higher Education World University Rankings, QS World University Rankings тощо.
У 2019 році вчені підвідомчих установ НАПН України опублікували понад 110 статей у наукових періодичних виданнях і матеріалах конференцій, що індексуються у наукометричних базах даних Scopus та Webof Science Core Collection, що в 2,4 рази більше порівняно з 2018 роком.
Це спільні публікації з дослідниками зі 150 наукових установта закладів вищої освіти.
Президія НАН України та Наукова рада цільової програми наукових досліджень НАН України «Фізика плазми і плазмова електроніка: фундаментальні дослідження та застосування» на 2020–2022 рр. повідомляють, що оголошується конкурс наукових проектів за цією Програмою.
Президія НАН України та Наукова рада цільової програми наукових досліджень НАН України «Фізика плазми і плазмова електроніка: фундаментальні дослідження та застосування» на 2020–2022 рр. повідомляють, що оголошується конкурс наукових проектів за цією Програмою.
Мета цільової Програми – подальший розвиток та координація досліджень з фізики плазми та плазмових технологій, спрямованих на встановлення фундаментальних властивостей плазмових систем, створення нових плазмових технологій та сприяння інтеграції наукових установ НАН України в Європейський дослідницький простір.
Наукові напрями, за якими планується формування проектів Програми:
– фундаментальні проблеми теорії високотемпературної плазми;
– керований термоядерний синтез;
– плазмова електроніка та колективні методи прискорення заряджених частинок;
– фізика низькотемпературної плазми та плазмові технології;
– плазмодинаміка;
– навколоземна та геліосферна плазма.
Подати заявку на участь у конкурсі можна до 26 березня 2020 року.
Українська бібліотечна асоціація закликала бібліотеки організувати дистанційне обслуговування, поширювати достовірну інформацію про заходи щодо запобігання розповсюдження коронавірусу COVID-19.
Українська бібліотечна асоціація закликала бібліотеки організувати дистанційне обслуговування, поширювати достовірну інформацію про заходи щодо запобігання розповсюдження коронавірусу COVID-19.
Бібліотеки надаватимуть поради щодо просвітницьких та інформаційних послуг, а саме:
– розповідатимуть про власні або партнерські онлайн-сервіси (електронні ресурси, зокрема – електронні бібліотеки, бази даних повнотекстових ресурсів, дослідницькі бази даних, а також віртуальні довідки та блоги);
– популяризувати ресурси для дистанційного освітнього процесу;
– підтримувати електронні комунікації, у т. ч. за допомогою соціальних мереж, чат-ботів тощо;
– допомагати в організації відеоконференції;
– залучати читачів до обміну ідеями та ініціативами щодо альтернативних послуг, які бібліотека може їм надати.
На виконання розпорядження Президії НАН України від 25.02.2020 №127 оголошується конкурс наукових проектів за Цільовою комплексною міждисциплінарною програмою наукових досліджень НАН України з проблем сталого розвитку та раціонального природокористування в умовах глобальних змін навколишнього середовища на 2020-2024 роки.
На виконання розпорядження Президії НАН України від 25.02.2020 №127 оголошується конкурс наукових проектівза Цільовою комплексною міждисциплінарною програмою наукових досліджень НАН України з проблем сталого розвитку та раціонального природокористування в умовах глобальних змін навколишнього середовища на 2020-2024 роки.
Основна мета – проведення наукових досліджень у галузі сталого розвитку, раціонального використання природно-ресурсного потенціалу та збереження навколишнього середовища, консолідація зусиль науковців установ НАН України, які працюють у цій сфері, ефективне використання матеріальних і фінансових ресурсів, підвищення рівня координації виконання наукових досліджень, сприяння практичному впровадженню інноваційних наукових розробок.
Основні розділи Програми:
– реалізація Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року;
– наукові аспекти сталого енергетичного розвитку України в умовах глобальних змін навколишнього середовища;
– наукові засади управління природно-ресурсним потенціалом та відходами.
