Науковцям новини

19 грудня 2018 року, почався конкурс спільних українсько-німецьких науково-дослідних проектів для реалізації у 2019-2020 рр. Його оголосили Міністерство освіти і науки України та Федеральне Міністерство освіти та наукових досліджень Федеративної Республіки Німеччина.

Конкурс триватиме до 14 березня 2019 року.

До участі запрошуються науковці закладів вищої освіти, науково-дослідних установ та підприємств.

Проектні пропозиції приймаються відповідно до таких пріоритетних напрямів:

• біотехнології;
• технології ефективного використання ресурсів та енергії, сталі екологічно чисті технології;
• наукові дослідження в сфері охорони здоров’я та медичні технології;
• інформаційні та комунікаційні технології;
• нові матеріали та технології виробництва.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/ogolosheno-konkurs-ukrayinsko-nimeckih-naukovo-doslidnih-proektiv-na-2019-2020-roki

2018-12-19

Президент Петро Порошенко призначив державні стипендії 21 діячу освіти – відповідний Указ він підписав 14 грудня 2018 року.

З Указом можна ознайомитися тут.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/21-diyachu-nauki-priznacheno-derzhavni-stipendiyi

2018-12-14

Державний фонд фундаментальних досліджень (ДФФД) оголошує конкурс Ф86 на гранти Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених у 2020 році.

Дедлайн подачі запитів – до 20 лютого 2019-го.

Участь у конкурсі можуть взяти молоді науковці віком до 30 років – для кандидатів наук, до 33 років – для докторантів, до 35 років – для докторів наук (на час подання запиту).

Розмір гранту становить від 60 до 90 тис гривень. Кошти можуть надаватися як на проведення нових наукових досліджень, так і на продовженням попередніх, зокрема, під які вже отримувалися гранти.

Термін виконання проекту не має бути більше року.

Перелік цих документів, а також докладніші умови участі в конкурсі є на офіційному сайті ДФФД за посиланням: https://bit.ly/2PAC3xc

Усі запитання щодо участі, оформлення запитів, заповнення електронної форми можна поставити за телефоном – (044) 246-39-29 або  електронною поштою – office@dffd.gov.ua

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/pochavsya-prijom-zapitiv-na-konkurs-dlya-molodih-uchenih-na-granti-prezidenta-ukrayini-v-2020-roci-podatisya-mozhna-do-20-lyutogo-2019-go

2018-12-13

2019-го МОН профінансує 54 нові проекти молодих вчених з вишів та наукових установ Міністерства. Відповідне рішення було прийнято Конкурсною комісією з відбору проектів під головуванням заступника Міністра освіти і науки Максима Стріхи.  Список проектів-переможців оприлюднений на сайті МОН сьогодні, 12 грудня 2018 року.

За кошти держави молоді вчені проводитимуть дослідження в сфері оборони, енергоощадних технологій, медицини та біотехнологій, нових матеріалів, робототехніки, екології, сільського господарства тощо. Наприклад, перше місце за балами експертів набрав проект Львівської політехніки щодо наноматеріалів для роботизованого комплексу для потреб оборони. На другій сходинці робота науковців з Національного університету водного господарства та природокористування, які мають запропонувати нові рішення для оптимізації процесів очищення води. Третім став проект Сумського державного університету, присвячений розбудові розумних та безпечних енергетичних мереж.

Обрані проекти виконуватимуться упродовж трьох років. На 2019-й для їх впровадження державою передбачено 23 млн гривень. Також виділено 52 млн гривень на фінансування початих раніше робіт молодих вчених – обраних за конкурсом 2017 року.

«На 2019 рік нам вдалося закласти наразі найбільше фінансування проектів молодих науковців – загальна сума на нові та на продовження раніше початих робіт становить 75 млн гривень. Це – 13,2% від загального фінансування МОН проектних наукових робіт. До 2020 року ми плануємо довести бюджет цього конкурсу до 100 млн гривень, адже підтримка молодих вчених – це один з пріоритетів МОН. Звісно, ми розуміємо, що навіть цих коштів не буде достатньо, щоб така підтримка була на належному рівні, однак, як засвідчує практика, цей конкурс є для молоді гарною мотивацією, можливістю отримувати новий досвід та розвиватися», – відзначив генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.

Загалом на конкурс було подано 361 проект з більш як 100 вишів та наукових установ МОН. Їх експертизу за різними секціями проводила Експертна рада МОН, куди, зокрема, увійшли й самі молоді науковці. Щоб оцінювання було максимально об’єктивним та якісним, експертизу за кожним проектом проводили 5 фахівців, а під час підрахунку загальної кількості балів найнижча та найвища оцінка не враховувалися. Тобто сума рахувалася як середнє арифметичне значення трьох оцінок у діапазоні між найнижчою та найвищою.

Підтримку в організації та проведенні конкурсу МОН надала Рада молодих учених при Міністерстві.

Довідково: Цільовий конкурс для молодих науковців закладів вищої освіти та наукових установ МОН був започаткований та вперше проведений 2016 року. На нього було подано 439 проектів зі 114 закладів. 79 проектів обрали для фінансування. На другий конкурс 2017 року було подано 362 проекти з понад 100 університетів та наукових установ МОН. Переможцями стали 123 проекти.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/na-2019-j-pid-proekti-molodih-vchenih-zakladeno-75-mln-grn-yaki-dozvolyat-profinansuvati-ne-tilki-pochati-ranishe-roboti-j-54-novi-mon-oprilyudnyuye-spisok-peremozhciv

2018-12-12

Конкурсна комісія обрала 22 членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Її засідання відбулося сьогодні, 5 грудня 2018 року, в приміщенні Міністерства освіти і науки та транслювалося онлайн на Фейсбук-сторінці МОН.

Перелік обраних членів та їхні конкурсні бали можна переглянути тут.

«Процедура обрання майбутніх членів Нацагентства відбулася абсолютно відкрито та прозоро. Участь у засіданні взяли 8 з 9 членів Конкурсної комісії, кворум був забезпечений, як і дотримання усіх інших передбачених законом процедур. Наступний крок – затвердження обраних кандидатів Урядом. Після цього агентство зможе розпочати свою роботу», – зазначив заступник Міністр освіти і науки Юрій Рашкевич.

До участі в конкурсі було допущено 116 кандидатів.  Кожного з них Конкурсна комісія оцінювала за 10-бальною шкалою за 6-ма критеріями:

• професійні досягнення;
• дотримання у професійній діяльності академічної доброчесності;
• практика застосування у професійній діяльності стандартів та рекомендацій щодо забезпечення якості в європейському просторі вищої освіти та Закону України “Про вищу освіту”;
• досвід роботи з міжнародними і вітчизняними організаціями, що працюють у сфері освіти, та освітніми проектами;
• досвід роботи чи навчання в іноземному закладі вищої освіти та/або науковій установі;
• володіння англійською мовою.

Перед тим, як порахувати загальну кількість балів по кожному з кандидатів, найвищий та найнижчий бали відкидалися як такі, що можуть бути наслідком упередженого ставлення до претендента. За сумою решти балів визначалося місце кандидата в рейтингу.

За результатами подальшого таємного голосування Комісією було обрано 22 членів агентства – 9 жінок та 13 чоловіків. Одне місце залишилось вакантним за квотою Національної академії медичних наук, оскільки були відсутні кандидати, що одночасно були б рекомендовані академією та працювали б в ній за основним місцем роботи. На цю вакансію буде оголошено додатковий конкурс у лютому 2019 року.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/obrano-22-chleniv-nazyavo-pidsumok-zasidannya-konkursnoyi-komisiyi

2018-12-05

Українські науковці, студенти та аспіранти зможуть проводити дослідження у провідних австрійських вишах, а вчителі німецької мови – проходити підвищення кваліфікації. Ці та інші можливості визначає Угода між Урядом України та Австрії про співробітництво у галузі освіти, науки і культури, яку сьогодні, 5 грудня 2018 року, затвердили на засіданні Кабміну.

Документ є рамковим і не містить конкретних заходів, які мають провести партнери. Однак серед його завдань – пряме співробітництво освітніх та наукових установ обох країн, обмін для навчання та стажування педагогами та студентами, співпраця в межах ЮНЕСКО, Ради Європи, Європейського союзу тощо. Документ також передбачає, що партнери мають розробити механізми для обміну інформацією про свою діяльність та нові проекти.

Особливістю Угоди є те, що вона поширюється на заклади освіти різних рівнів та дає великі можливості для співпраці на місцях – між школами, закладами профосвіти, вишами тощо. На практиці це буде втілено через обмін інформаційними матеріалами, професійною літературою, залучення експертів до роботи над освітніми проектам та підготовки шкільних вчителів тощо.

«Розширення кола іноземних партнерів, які готові ділитися з нами успішним досвідом і відкриті до співпраці у різних сферах, є дуже важливим. Ми зумисне продумали документ як рамковий, залишивши простір і для науково-технічної діяльності, і для освітньої, зокрема, освіти дорослих. Документ буде чинним протягом п’яти років», – зазначив Роман Греба.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/zakladi-osviti-i-naukovi-ustanovi-ukrayini-ta-avstriyi-zmozhut-spivpracyuvati-napryamu-ta-aktivnishe-provoditi-akademichni-obmini-rishennya-uryadu

2018-12-05

Щоб Національний фонд досліджень (НФД) запрацював якомога швидше, на Уряд буде подано проект рішення, яке дозволить найближчим часом, не чекаючи процедури обрання виконавчого директора, зареєструвати Фонд як юридичну особу. Таке рішення, зокрема, було прийнято під час засідання Національної ради України з питань розвитку науки і технологій сьогодні, 30 листопада 2018 року.

Насамперед це потрібно тому, що законом передбачена досить тривала, кількаетапна процедура обрання органів управління Фонду. При цьому саме вони мають здійснити реєстрацію НФД та запустити інші процеси для його роботи. Це може розтягнутися на кілька місяців 2019 року. Однак важливо, щоб Фонд якнайшвидше сформувався, отримав кошти як головний розпорядник та почав надавати грантову підтримку українським вченим.

Планується, що Уряд уповноважить представника Наукового комітету Нацради здійснити державну реєстрацію Фонду як юридичної особи. Відповідне рішення підготує МОН з Науковим комітетом Нацради розвитку науки і технологій та іншими зацікавленими сторонами.

«Реєстрація дозволить нам нарешті відповісти суспільству на запитання: чому гроші фонду до цього часу знаходяться в бюджеті МОН? Та тому що він не зареєстрований як юридична особа. Як тільки це буде зроблено і він відкриє власні рахунки, закладені на фонд кошти будуть передані йому як головному розпоряднику бюджетних коштів», – наголосила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Серед рішень Нацради також було схвалити обраний Ідентифікаційним комітетом персональний склад  Наукової ради фонду та рекомендувати Уряду його затвердити. Відповідний проект розпорядження КМУ має підготувати МОН протягом 2 тижнів. Після офіційного затвердження Кабінетом Міністрів складу Наукової ради її першочерговими завданнями буде розробка Порядку обрання, призначення та звільнення виконавчого директора, його заступників, керівників структурних підрозділів дирекції Фонду. Це дозволить запустити паралельні з реєстрацією процеси для старту роботи НФД.

Одночасно також вирішуватимуть питання оплати праці працівників Нацфонду, його розміщення тощо.

Інше важливе рішення Нацради стосувалося фінансування Фонду. На 2019 рік в Державному бюджеті на нього передбачено майже 262, 5 млн гривень, що складає близько 4% від загального фонду фінансування науки в країні. На наступні роки Нацрада рекомендувала Міністерству фінансів забезпечити поетапне збільшення частки фінансової підтримки наукових і науково-технічних проектів через Національний фонд досліджень, з урахуванням таких показників:

• 2020 року – не менше 10% загального фонду бюджетного фінансування науки.
• 2021 року – не менше 15 % фонду бюджетного фінансування науки.

URL : https://mon.gov.ua/ua/news/mon-pidgotuye-proekti-rishen-uryadu-yaki-prishvidshat-start-roboti-nacfondu-doslidzhen-pidsumok-2-yi-nacradi-rozvitku-nauki-i-tehnologij

2018-11-30

Українські та латвійські вчені виконуватимуть 6 спільних науково-дослідних проектів у 2019-2020 роках. Їх перелік було затверджено під час Другого засідання українсько-латвійської Спільної Комісії з науково-технологічного співробітництва, що відбулося в місті Ризі (Латвійська Республіка).

Відповідний протокол підписали очільники делегацій обох країн – Максим Стріха, заступник Міністра освіти і науки України, та Дмітрій Степановс, виконуючий обов’язки державного секретаря, в. о. директора департаменту вищої освіти, науки та інновацій Міністерства освіти і науки Латвійської Республіки.

Роботи покриватимуть широкий спектр сучасних досліджень – від природничих до соціальних наук. Зокрема, йдеться про дослідження у сферах новітніх технологій профілактики та лікування захворювань, біотехнологій, раціонального природокористування, енергетики та енергоефективності, нових матеріалів, особливостей та проблем регіонального розвитку і соціальної згуртованості.

Проекти фінансуватимуться Міністерством освіти і науки України і Міністерством освіти і науки Латвійської Республіки впродовж 2019 – 2020 років. Їх виконуватимуть вчені з вишів та наукових установ.

Під час засідання сторони також обговорили основні досягнення у сфері науки та технологій, розвиток двосторонньої співпраці. Окремо було відзначено успішну реалізацію спільних українсько-латвійських науково-дослідних проектів у 2017-2018 роках.

У межах візиту до Риги українська делегація відвідала також Ризький технічний університет, Латвійський університет та Інститут органічного синтезу Латвії.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/biotehnologiyi-energetika-ta-regionalnij-rozvitok-zatverdzheno-6-proektiv-yaki-naukovci-ukrayini-ta-latviyi-razom-vikonuvatimut-u-2019-2020-rokah

2018-11-26

14 робіт з усього спектру напрямів – від медицини та ресурсозбереження до авіабудівництва й економіки – отримали найвищу відзнаку країни в своїй сфері – Державну премію України в галузі науки і техніки 2017 року. Урочисте нагородження колективів відбулося сьогодні, 20 листопада 2018 року, за участі президента НАН України Бориса Патона та Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич.

«Тут немає випадкових людей. З 40 поданих робіт лише 14 були удостоєні премії. Аби відібрати цих 14 робіт було організовано і проведено  понад 100 наукових і науково-технічних експертиз. Серед переможців присутні представники як університетської науки, так і академій, тут представлений широкий спектр тем – від медичних до теми, наприклад, ресурсоощадності виробництва текстилю, одягу», – зазначила Міністр під час виступу.

Лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки 2017 року є 109 осіб, серед яких 78 докторів наук та 20 кандидатів наук.

«Державна премія України в галузі науки і техніки існує вже майже півстоліття. Протягом цього часу було розглянуто понад 3тис 300 робіт, а пройшли і отримали премію понад 850 робіт. Наукові колективи, що готували ці роботи, це люди – дослідники, медики, інженери та конструктори – які у свій час були найкращими у своїй справі. І сьогодні ще 14 колективів приєдналися до цієї когорти обраних. Я щиро вас вітаю, це велике визнання вашої копіткої та напруженої праці», – сказав Борис Патон.

Більше інформації про проекти, що отримали відзнаку можна прочитати за посиланням.

 Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/14-proektiv-ukrayinskih-naukovciv-otrimali-najvishu-vidznaku-krayini-u-svoyij-sferi-derzhavnu-premiyu-ukrayini-v-galuzi-nauki-i-tehniki

2018-11-20