Звіти і рекомендації ОЕСР, випущені у квітні 2020 року

Звіти і рекомендації ОЕСР, випущені у квітні 2020 року

У квітні 2020 року ОЕСР опублікувала наступні звіти, аналітичні матеріали та рекомендації:

У квітні 2020 року ОЕСР опублікувала наступні звіти, аналітичні матеріали та рекомендації:

– звіт, присвячений ролі тестування на COVID-19 як обов’язкової частини планів по зняттю карантинних обмежень та підготовки до можливих нових хвиль вірусних інфекцій;

– звіт «COVID-19 і Відповідальне ведення бізнесу», в якому розглядаються проблеми, пов’язані з кризою COVID-19, надане обґрунтування необхідності відповідального ведення бізнесу для подолання наслідків кризи, викладаються можливі короткострокові та довгострокові вигоди від такого підходу;

– звіт про заходи відстеження поширення COVID-19, у тому числі за допомогою використання різних сервісів, а також щодо заходів із захисту недоторканності приватного життя;

– звіт «Соціальне партнерство за часів пандемії COVID-19»;

– рекомендації щодо розвитку фінансової грамотності (Підготовлено спільно ОЕСР і Міжнародною мережею фінансової освіти);

– публікацію «Охорона навколишнього середовища та підвищення стійкості до пандемій», де зроблено акцент на необхідності зміцнення екологічного здоров’я суспільства у середньостроковій та довгостроковій перспективі, наголошується, що це ключова складова економічного підйому та стимулюючих заходів, які у даний час розробляються урядами;

– звіт «COVID-19 і фіскальні питання на різних рівнях уряду», де вказані виклики для фіскальної політики, породжені пандемією COVID-19;

– звіт «Торгівля контрафактною фармацевтичною продукцією» (спільний звіт ОЕСР і Європейського відомства з інтелектуальної власності (EUIPO));

– дослідження «Основи управління для боротьби з незаконною торгівлею», в якому визначені три сфери, які терміново потребують зміцнення інституційного потенціалу для боротьби з незаконною торгівлею, включаючи незаконну торгівлю підробленими ліками;

– звіт «Сумлінність в державному секторі для ефективної протидії і відновлення після COVID-19» про те, що пандемія змушує держави швидко приймати рішення й реалізовувати заходи захисту суспільства та зниження негативних економічних наслідків;

– звіт «Заходи ОЕСР у сфері інвестиційної політики у відповідь на COVID-19», з якого випливає, що в умовах пандемії неминуче різке зниження прямих іноземних інвестицій, яке за найоптимістичнішими прогнозами складе не менше 30% порівняно з показниками 2019 р.

Також ОЕСР вважає актуальними питання встановлення нагляду або недопущення придбання чутливих активів, викладені в Керівництві по інвестиційним політикам країн-реципієнтів у зв’язку із забезпеченням національної безпеки. А підготовка заходів з інклюзивного, справедливого, «зеленого» та стійкого відновлення, вимагає неухильного дотримання принципів, викладених в правових інструментах ОЕСР щодо інвестування.

Глобальна Асамблея щодо захисту персональних даних, яка об’єднує компетентні органи всіх країн, створила сторінку з переліком усіх останніх посібників, рекомендацій та пояснень, що видаються національними органами в зв’язку з пандемією.

Детальніше:    

https://read.oecd-ilibrary.org/view/?ref=129_129658-l62d7lr66u&title=Testing-for-COVID-19-A-way-to-lift-confinement-restrictions;

https://read.oecd-ilibrary.org/view/?ref=129_129619-6upr496iui&title=COVID-19-and-Responsible-Business-Conduct;

https://read.oecd-ilibrary.org/view/?ref=129_129655-7db0lu7dto&title=Tracking-and-Tracing-COVID-Protecting-privacy-and-data-while-using;

https://read.oecd-ilibrary.org/view/?ref=129_129652-rqw593axrl&title=Social-partnership-in-the-times-of-the-COVID-19-pandemic;

https://read.oecd-ilibrary.org/view/?ref=129_129607-awwyipbwh4&title=Supporting-the-financial-resilience-of-citizens-throughout-the-COVID-19-crisis;

https://read.oecd-ilibrary.org/view/?ref=129_129937-jm4ul2jun9&title=Environmental-health-and-strengthening-resilience-to-pandemics;

https://read.oecd-ilibrary.org/view/?ref=129_129940-barx72laqm&title=COVID-19-and-Fiscal-Relations-across-Levels-of-Government;

https://www.oecd-ilibrary.org/docserver/a7c7e054-en.pdf?expires=1587665672&id=id&accname=guest&checksum=ABCA533189E4EAB636D8A2E7D0BC10E5;

https://www.oecd.org/governance/illicit-trade/coronavirus-covid19-and-the-global-trade-in-fake-pharmaceuticals-brief.pdf;

https://read.oecd-ilibrary.org/view/?ref=129_129931-ygq2xb8qax&title=Public-Integrity-for-an-Effective-COVID-19-Response-and-Recovery;

https://read.oecd-ilibrary.org/view/?ref=129_129922-gkr56na1v7&title=OECD-Investment-Policy-Responses-to-COVID-19;

https://oecd-russia.org/media/covid19/5.pdf; https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0372;

https://www.oecd.org/investment/investmentinstruments.htm; https://globalprivacyassembly.org/covid19/.

2020-05-01
Поширити
Свіжі статистичні матеріали ОЕСР

Свіжі статистичні матеріали ОЕСР

Дані ОЕСР демонструють найбільше зниження виробництва у більшості крупних економік, сильне зростання безробіття, а також відслідковують зміни цін.

Дані ОЕСР демонструють найбільше зниження виробництва у більшості крупних економік, сильне зростання безробіття, а також відслідковують зміни цін.

Зокрема, за березень 2020 року зафіксовано найбільше падіння у більшості великих економік світу. Це пов’язано зі значним економічним шоком, викликаним пандемією COVID-19, а також його безпосереднім впливом на виробництво, споживання і впевненість у результатах вжитих заходів.

 Безробіття різко зросло у більшості країн, які оновили дані за березень 2020 року, хоча офіційна статистика безробіття у ряді країн ОЕСР все ще не повна. У березні у Сполучених Штатах рівень безробіття (на основі даних за тиждень, що закінчується 14 березня) зріс на 0,9 процентного пункту (до 4,4%), при цьому різке зростання (з 7,7% до 10,3%) серед молоді (людей у ​​віці від 16 до 24 років). За минулі тижні ситуація ще більше погіршилася: кількість нових заявок на допомогу з безробіття виросла до 6,6 млн. У тиждень, що закінчився 28 березня, кількість заявок була вищою більш ніж у двадцять разів, ніж за тиждень, що закінчився 14 березня. В Австрії кількість осіб, що реєструються у державній службі зайнятості, збільшилася на дві третини у березні. У Норвегії кількість безробітних, зареєстрованих у бюро з працевлаштування, збільшився у п’ять разів.

Річна інфляція в ОЕСР у лютому 2020 року знизилася до 2,2%, попередні дані за березень показують значне подальше уповільнення у зоні євро.

Детальніше: https://bit.ly/2VEY6ZB, https://bit.ly/2KCCXJp, https://bit.ly/3eTYD1A 

2020-04-27
Поширити
Заходи проти пандемії та приватність: Чи існує проблема?

Заходи проти пандемії та приватність: Чи існує проблема?

ОЕСР висловлює занепокоєння з приводу незбалансованих рішень, які приймають держави у боротьбі з коронавірусом. Багато урядів звернулися до використання цифрових технологій та алгоритмічного аналізу зібраних даних, таких як геолокаційні дані з телефонів або дані з мобільних додатків, біометричні дані, одержані за допомогою технологій розпізнавання особи. 

ОЕСР висловлює занепокоєння з приводу незбалансованих рішень, які приймають держави у боротьбі з коронавірусом. Багато урядів звернулися до використання цифрових технологій та алгоритмічного аналізу зібраних даних, таких як геолокаційні дані з телефонів або дані з мобільних додатків, біометричні дані, одержані за допомогою технологій розпізнавання особи. 

В умовах епідеміологічної кризи життєво важливо отримувати своєчасну, достовірну, надійну інформацію, що стосується пандемії. Однак така інформація може завдати шкоди праву на недоторканність приватного життя. Адже виявляються незахищеними навіть знеособлені дані. У зв’язку з цим ряд держав обговорює питання про те, щоб створити правові рамки для обмеженого збору даних у ситуаціях, подібних пандемії.

Італійський уряд опублікував декрет про створення спеціальних правових засад збору та обміну медичними персональними даними серед медичних установ і приватних компаній, які входять до національної системи охорони здоров’я на період дії надзвичайного стану.

У Німеччині уряд пропонує внесення поправок до Закону про захист від інфекційних захворювань щоб уповноважити Міністерство охорони здоров’я запитувати у інфікованих хворих їх персональні дані та інформацію про контакти та переміщення за останній час.

У Франції при розгляді у Сенаті проекту закону про введення надзвичайного стану розглядалося положення, що дозволяє на період до 6 місяців приймати «будь-які заходи» щодо збору та обробки персональних даних про стан здоров’я та геолокації.

Є країни, в яких надзвичайні повноваження вже передбачені національним законодавством, і на їх основі вже були застосовані обмежувальні заходи. 

У Південній Кореї Закон про контроль і запобігання захворювань 2009 року передбачає повноваження зі збору персональних даних, «якщо це обумовлено необхідністю запобігання або припинення розповсюдження інфекційного захворювання».

В Ізраїлі уряд прийняв надзвичайні заходи, які дозволяють використовувати в умовах пандемії технології контролю за інфікованими особами через їх мобільний телефон.

У Гонконзі опубліковане спеціальне керівництво про правила використання інформації з соціальних мереж для стеження за потенційними носіями інфекції.

У США та Іспанії прийняті роз’яснення щодо заходів, яких вживає держава у разі поширення неправдивої інформації про товари, які можуть лікувати коронавірус.

ОЕСР сформувала загальні рекомендації по збереженню прав суб’єктів персональних даних у кризових умовах. Документи на цю тему розміщені на спеціальній сторінці Глобальної Асамблеї щодо захисту персональних даних.

Детальніше: https://bit.ly/2VXm7u3, https://bit.ly/3eLCfHF, https://www.gazzettaufficiale.it/eli/gu/2020/03/09/62/sg/pdf, https://bit.ly/3aB3XDs, https://bit.ly/2VzqMn2https://bit.ly/2Y13Hv6, http://www.klri.re.kr/, http://globalprivacyassembly.org/covid19/ 

2020-04-27
Поширити
Податкова система у період потрясінь: як це бачить ОЕСР

Податкова система у період потрясінь: як це бачить ОЕСР

15 квітня 2020 року на сайті  ОЕСР опублікований звіт «Податкова та фіскальна політика у відповідь на коронавірусну кризу: зміцнення довіри та стійкості», який перед цим був представлений Генеральним секретарем ОЕСР міністрам фінансів G20.

15 квітня 2020 року на сайті  ОЕСР опублікований звіт «Податкова та фіскальна політика у відповідь на коронавірусну кризу: зміцнення довіри та стійкості», який перед цим був представлений Генеральним секретарем ОЕСР міністрам фінансів G20.

Звіт присвячений тому, як податкова політика може допомогти урядам країн ОЕСР та G20 справитися з кризою, викликаною COVID-19.

Країнами були вжиті рішучі дії для подолання кризи у галузі охорони здоров’я та економіки в умовах серйозної невизначеності. Оцінки ОЕСР показують, що ці заходи можуть призвести до зниження виробництва від 20 до 25% у багатьох країнах, при цьому споживчі витрати спочатку скоротяться приблизно на одну третину.

За допомогою різних заходів країни допомагають підприємствам залишатися на плаву, підтримують зайнятість і домогосподарства. Вже реалізовані заходи включають в себе збільшення строків подання податкових декларацій, відстрочку податкових платежів, більш швидке відшкодування податків, податкові пільги, у тому числі щодо сплати внесків до фондів соціального страхування, податків на заробітну плату або податків на майно. 3/4 країн ОЕСР та G20 ввели відстрочки податкових платежів, понад чверть надали компаніям додатковий час для подання податкових декларацій. Були запроваджені широкомасштабні заходи допомоги підприємствам задля збереження їх працівників, у т.ч. за рахунок субсидій на заробітну плату. Це дозволить зняти надмірне навантаження у сфері безробіття у період відновлення. Подібні заходи підтримки вже продемонстрували свою ефективність раніше, у період глобальної фінансової кризи.

Підтримка доходів домогосподарств у багатьох країнах була доповнена, як правило, за рахунок цільової грошової допомоги, а не за рахунок зниження податків, що пов’язано із необхідністю швидкого надання підтримки. Також у багатьох країнах доступ до виплат по безробіттю був полегшений, а права на пільги розширені (у т.ч. щодо самозайнятих працівників).

Разом із тим, ОЕСР закликає задуматися про варіанти податкової політики після кризи. Податкові надходження будуть значно скорочені впродовж декількох років через прямі наслідки кризи, а також з політичних причин. Кращий спосіб збільшити податкові надходження – це підтримати стійке зростання, у т.ч. за допомогою сильних та стійких стимулів.

ОЕСР наголошує на необхідності забезпечення змін усієї податкової системи після кризи і готова оцінити перспективи перегляду існуючих податків солідарності, спрямованих на вирішення спільних соціально-економічних завдань, податків на викиди вуглецю і т.п.

Також на думку експертів ОЕСР, у посткризовий період вирішення податкових проблем, пов’язаних з цифровізацією економіки, стане більш помітним. Розширення використання цифрових послуг і необхідність збору додаткових доходів можуть надати новий імпульс зусиллям по досягненню угод на міжнародному рівні. Підвищення податкової визначеності шляхом удосконалення механізмів вирішення спорів є частиною цих зусиль. Багатостороннє співробітництво матиме життєво важливе значення для відновлення і підвищення стійкості світової економіки.

Політику і надалі необхідно буде адаптувати до мінливих викликів. Ціна політичних дій може бути високою, але ціна бездіяльності, на думку ОЕСР, буде ще вищою.

Детальніше: https://read.oecd-ilibrary.org/view/?ref=128_128575-o6raktc0aa&title=Tax-and-Fiscal-Policy-in-Response-to-the-Coronavirus-Crisis, https://oecd-russia.org/analytics/ob-immunitetenalogovyh-sistem-k-pandemii.html

2020-04-18
Поширити
Дослідження ОЕСР з актуальних політик у галузі науки та інновацій (Covid-19)

Дослідження ОЕСР з актуальних політик у галузі науки та інновацій (Covid-19)

Політика у галузі науки та інновацій має відігравати вирішальну роль у заходах, які реалізуються у відповідь на кризу Covid-19. При цьому країни майже щодня вводять нові елементи такої політики.

Політика у галузі науки та інновацій має відігравати вирішальну роль у заходах, які реалізуються у відповідь на кризу Covid-19. При цьому країни майже щодня вводять нові елементи такої політики.

Існує велика різноманітність типів заходів й механізмів політики у галузі науки та інновацій, які країни використовують для реагування на кризу Covid-19. 

ОЕСР запровадила та веде відповідний моніторинг, збираючи найактуальнішу інформацію та надаючи її у відкритий доступ.

Інформація для цього моніторингу отримується у щоденному режимі в основному від національних делегатів Комітету ОЕСР з наукової та технологічної політики. 

Ці дані може отримати будь-хто зацікавлений, відвідавши сайт ОЕСР та обравши у відповідному тематичному розділі країну.

Детальніше: https://community.oecd.org/community/cstp, https://stip.oecd.org/Covid.html, https://community.oecd.org/community/cstp 

2020-04-16
Поширити
Оперативні аналітичні матеріали ОЕСР щодо пандемії

Оперативні аналітичні матеріали ОЕСР щодо пандемії

ОЕСР випустив свіжі аналітичні матеріали щодо дій різних країн світу у зв’язку з пандемією коронавирусу, зокрема – прогноз впливу пандемії на економічний і соціальний розвиток, звіт про податкові заходи підтримки в умовах пандемії COVID-19, огляд заходів щодо підтримки населення, аналіз заходів реагування та політик у сфері освіти.
D:\  ДЕЛАЮ 2020\! Насте 20191202\! Нов 202000401\OECD_7.jpg

ОЕСР випустив свіжі аналітичні матеріали щодо дій різних країн світу у зв’язку з пандемією коронавирусу, зокрема – прогноз впливу пандемії на економічний і соціальний розвиток, звіт про податкові заходи підтримки в умовах пандемії COVID-19, огляд заходів щодо підтримки населення, аналіз заходів реагування та політик у сфері освіти.

Детальніше: https://bit.ly/2Jvrjzq, https://bit.ly/3aH6q08, https://bit.ly/344RV3H, https://bit.ly/2R4JY9u, https://bit.ly/2wbTBMq, https://bit.ly/2JwFQL4

2020-04-05
Поширити
Відстеження політики країн світу щодо COVID-19

Відстеження політики країн світу щодо COVID-19

ОЕСР розробила та запропонувала усім, хто зацікавлений в отриманні актуальної верифікованої інформації, скористатися спеціальним онлайн трекером – Country Policy Tracker.
D:\  ДЕЛАЮ 2020\! Насте 20191202\! Нов 202000401\Tracker.png

ОЕСР розробила та запропонувала усім, хто зацікавлений в отриманні актуальної верифікованої інформації, скористатися спеціальним онлайн трекером – Country Policy Tracker.

Завдяки цьому інструменту можна оперативно дізнаватися, що саме різні країни роблять для стримування пандемії коронавирусу, як вони допомагають людям, малому бізнесу та економіці в цілому у кризовий період.

Детальніше: https://bit.ly/341Rd7t

2020-04-02
Поширити
Як підтримати людей та бізнес у непрості часи. Актуальна доповідь ОЕСР

Як підтримати людей та бізнес у непрості часи. Актуальна доповідь ОЕСР

Вірус Covid-19 створив проблеми в економіці та системі охорони здоров’я багатьох країн.

Вірус Covid-19 створив проблеми в економіці та системі охорони здоров’я багатьох країн.

Безумовно, питання безпеки здоров’я людей залишаються головним пріоритетом для країн. Однак уряди також повинні вирішувати економічні та соціальні проблеми, які загострились.

ОЕСР підготував доповідь «Supporting people and companies to deal with the Covid-19 virus: Options for an immediate employment and social-policy response».

У документі зроблено огляд практик країн ОЕСР щодо протидії економічним і соціальним наслідкам кризи, викликаної коронавірусом, а також політичних інструментів, які можуть для цього застосовуватись. 

1. Зниження ймовірності зараження Covid-19 працівників на робочому місці. Дана міра застосовується у багатьох країнах та пов’язана із переходом на дистанційний режим роботи, для чого застосовуються:

– ослаблення існуючих правил або введення нових можливостей для віддаленого режиму роботи;

– надання фінансової та нефінансової допомоги малим і середнім підприємствам (МСП), щоб допомогти їм швидко розвинути потенціал; ефективні процедури віддаленого режиму роботи;

– співпраця з технологічними компаніями для надання МСП і приватним підприємцям безкоштовного і швидкого доступу до засобів зв’язку та обміну;

– вироблення керівних принципів для зниження ймовірності зараження працівників на робочих місцях у разі, якщо віддалена робота неможлива.

2. Гарантія оплачуваної відпустки через хворобу співробітника або члена його сім’ї дозволяє працівникам залишитися на самоізоляції та знизити ризик і швидкість поширення Covid-19:

– розширення оплачуваної відпустки через хворобу для нестандартних випадків, включаючи самозайнятих;

– збільшення тривалості оплачуваної відпустки через хворобу або відмова від стандартних періодів та приведення їх у відповідність з карантинними заходами та медичними рекомендаціями;

– адаптація вимог щодо звітності для отримання оплачуваної відпустки через хворобу  (наприклад, тимчасова відмова від медичної довідки).

3. Забезпечення відшкодування доходу для працівників, поміщених у карантин, які не можуть працювати з дому:

– адаптація правил для забезпечення того, щоб працівники, які перебувають на карантині, мали доступ до оплачуваної відпустки через хворобу;

– компенсація роботодавцям, якщо вони надають оплачувану відпустку через хворобу працівникам, які перебувають на карантині;

– забезпечення підтримки робітників у нестандартних ситуаціях (наприклад, самозайнятих працівників, що перебувають в карантині).

4. Підтримка працівників і сімей з дітьми:

– надання державних послуг по догляду за дітьми батькам, що працюють  в сфері охорони здоров’я, комунальних послуг та службі швидкої допомоги;

– державна підтримка альтернативних заходів по догляду (наприклад, працюючі батьки можуть отримати ваучер для організації альтернативного догляду, отримати оплачувану відпустку, допомогу або вимагати одну третину стандартного доходу за роботу по догляду); 

– надання прямої фінансової підтримки працівникам, яким необхідно взяти відпустку;

– надання фінансових субсидій роботодавцям, які надають працівникам оплачувану відпустку;

– адаптація вимог віддаленої роботи до обов’язків працівників по догляду з точки зору робочого часу і робочого навантаження.

5. Забезпечення робочих місць співробітників та економічної життєздатності фірм, щоб запобігти масовим звільненням:

– введення, розширення і тимчасове ослаблення вимог у схемах роботи зі скороченим робочим днем ​​(short-time working scheme);

– сприяння впровадженню роботодавцями онлайн-тренінгів для інвестування в навички співробітників під час карантину (наприклад, спеціальна субсидія для освіти співробітників, перепідготовки або підвищення кваліфікації робочої сили).

6. Захист і підтримка працівників та їх сімей у разі, якщо вони втратили роботу або власні доходи від самозайнятості (надання допомоги по безробіттю, доступ до державних програм по боротьбі з бідністю).

7. Надання фінансової підтримки фірмам, які постраждали від падіння попиту.

– відстрочка сплати податків і соціальних внесків;

– створення фінансових коштів для забезпечення тимчасової підтримки ліквідності компаній.

Детальніше: https://oecd.dam-broadcast.com/pm_7379_119_119686-962r78x4do.pdf

2020-03-26
Поширити
Стандарти відповідальної поведінки ОЕСР та ЄС

Стандарти відповідальної поведінки ОЕСР та ЄС

У березні 2020 роки ЄС випустив технічну доповідь «Таксономія: заключна доповідь технічної групи експертів з питань сталого фінансування», де викладені основні плани ЄС щодо розвитку сталого фінансування, орієнтованого на боротьбу з екологічними ризиками.
D:\  ДЕЛАЮ 2020\! Насте 20191202\! Нов 202000319\OECD_3.png

У березні 2020 роки ЄС випустив технічну доповідь «Таксономія: заключна доповідь технічної групи експертів з питань сталого фінансування», де викладені основні плани ЄС щодо розвитку сталого фінансування, орієнтованого на боротьбу з екологічними ризиками.

Таксономія – це інструмент, що допомагає планувати і повідомляти про перехід до економіки, яка відповідає екологічним цілям ЄС. До інструменту відносяться зобов’язання щодо розкриття інформації, подання звітності про прогрес у виконанні критеріїв економічної діяльності, яка може істотно сприяти пом’якшенню наслідків зміни клімату або адаптації до них. 

В рамках Інвестиційного плану сталого розвитку Європи (Sustainable Europe Investment Plan) і Наступної багаторічної фінансової основи Європейської комісії 2021 – 2027 (European Commission’s next multi-annual financial framework), Програми InvestEU, Єдиної бюджетної гарантії ЄС планується залучити 279 мільярдів євро державного і приватного кліматичного фінансування.

У плані дій ЄС щодо фінансування сталого зростання містяться заходи зі створення системи класифікації стійкої діяльності (або таксономії). Раніше Європейська комісія запропонувала прийняття регламенту, який встановлює зобов’язання для інвесторів і всеосяжну основу для таксономії – Регламент «Про створення основи для сприяння сталому інвестуванню» (Регламент по таксономії).

У зв’язку з цим група експертів зі сталого фінансування розробила рекомендації за технічними критеріями відбору, які відповідають рамкам, закладеним у Регламент по таксономії, зокрема, визначила економічну діяльність, яка може внести істотний внесок у пом’якшення наслідків зміни клімату або адаптацію до них.

Регламент таксономії виділяє 2 типи діяльності, яка вносить істотний внесок в пом’якшення наслідків зміни клімату або адаптацію до нього:

– економічна діяльність, яка вносить істотний внесок на основі власних результатів (економічна діяльність, здійснювана таким чином, щоб вона була екологічно стійкою);

– стимулююча діяльність – економічна діяльність, яка шляхом надання своїх продуктів або послуг дозволяє вносити істотний внесок в інші види діяльності (економічна діяльність, яка виробляє компонент, що поліпшує екологічні показники іншої діяльності, наприклад, виробництво низьковуглецевих технологій та інформаційно-комунікаційних технологій для пом’якшення наслідків зміни клімату).

Положення про таксономію встановлює три групи учасників таксономії:

– учасники фінансового ринку;

– учасники, які пропонують фінансові продукти в ЄС, включаючи пенсійні фонди;

– великі компанії, які вже зобов’язані подавати нефінансову звітність відповідно до Директиви про нефінансову звітність.

Регламент про таксономію вводить нову вимогу до розкриття інформації для компаній, які вже зобов’язані представляти нефінансову звітність відповідно до Директиви про нефінансову звітність. Вони повинні звітувати, яким чином і якою мірою їх діяльність пов’язана з діяльністю, узгодженою з таксономією.

Компаніям пропонується публічно повідомляти про політику відповідальної поведінки інформацію про заходи, які вжиті для впровадження такої поведінки в політику і системи управління, про виявлення зон значних ризиків підприємства, про критерії пріоретизації ризиків, заходи, вжиті для запобігання або пом’якшення цих ризиків, включаючи терміни і контрольні показники.

Детальніше: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/business_economy_euro/banking_and_finance/documents/200309-sustainable-finance-teg-final-report-taxonomy_en.pdf 

2020-03-22
Поширити
Пропозиції ОЕСР щодо заходів податкової політики та податкового адміністрування в умовах пандемії COVID-19

Пропозиції ОЕСР щодо заходів податкової політики та податкового адміністрування в умовах пандемії COVID-19

ОЕСР відзначає, що виявлені випадки Covid-19 швидко поширюються у багатьох країнах. Це тягне за собою серйозні негативні наслідки для здоров’я людей і зростання смертності. Для боротьби з поширенням вірусу країни запроваджують безпрецедентні заходи. У результаті у багатьох країнах істотно знизилась економічна активність.
D:\  ДЕЛАЮ 2020\! Насте 20191202\! Нов 202000319\OECD_2.png

ОЕСР відзначає, що виявлені випадки Covid-19 швидко поширюються у багатьох країнах. Це тягне за собою серйозні негативні наслідки для здоров’я людей і зростання смертності. Для боротьби з поширенням вірусу країни запроваджують безпрецедентні заходи. У результаті у багатьох країнах істотно знизилась економічна активність.

У зв’язку з кризою, першочерговим завданням є швидке реагування, задля максимального збереження виробничого потенціалу економік, уникаючи руйнування економічної бази. У відповідь на цю надзвичайну ситуацію уряди можуть запровадити ряд заходів податкової політики та податкового адміністрування.

ОЕСР пропонує наступні заходи:

– Коригування авансових платежів на основі перегляду очікуваних податкових зобов’язань, які більш точно відповідають ймовірним зобов’язанням платників податків щодо остаточного податку.

– Скасування або відстрочка відрахувань роботодавців та самозайнятих на соціальне забезпечення, а також на податки, пов’язані з заробітною платою.

– Відстрочка сплати ПДВ, митних або акцизних зборів за імпортні товари (продукти харчування, ліки, засоби виробництва), запобігання зловживанням у цій сфері шляхом ефективного адміністрування.

– Прискорення повернення надлишкового вхідного ПДВ, що супроводжується цілеспрямованими заходами щодо обмеження ризиків шахрайства.

– Відстрочка або відмова від податків, які стягуються з податкової бази, яка не залежить від безпосереднього економічного циклу, (поточні податки на майно підприємств, податки з обороту підприємств).

– Коригування положень, пов’язаних з перенесенням збитків на наступні податкові періоди. Перетворення перенесення збитків на наступні податкові періоди в перенесення збитків на минулі періоди, коли компанії можуть обрати єдиноразовий грошовий платіж, що дорівнює накопиченим податковим збиткам, помноженим на встановлену ставку корпоративного прибуткового податку.

– Звільнення від податків понаднормової роботи в охороні здоров’я та інших секторах, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями. Щоб винагороджувати людей за роботу у додатковий час та у потенційно небезпечних умовах, уряди могли б частково забезпечити звільнення трудових доходів від прибуткового оподаткування та відрахувань на соціальне забезпечення.

– Створення можливостей для працівників отримувати часткову виплату допомоги по безробіттю або інші форми часткового заміщення доходу, знижуючи економічну необхідність для роботодавців вдаватися до звільнень.

– Тимчасове надання розширеної соціальної допомоги тим, хто зазвичай не має права на такі виплати.

У сфері податкового адміністрування ОЕСР вважає за можливе розглянути ряд заходів допомоги платникам податків, а саме: надання додаткового часу для подачі податкових декларацій та виплати податкових платежів платниками податків, порушеними Covid-19, відмова від штрафів і пені за прострочки, скорочення кількості перевірок, розширення взаємодії у  цифрових каналах зв’язку тощо.

Детальніше: http://www.oecd.org/tax/beps/

2020-03-21
Поширити