ОЕСР

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила інформацію «Статистичні дані: чому інфляція наразі така висока в найбільших економіках країн ОЕСР? Статистичний аналіз».

У документі зазначається, що станом на кінець квітня 2022 року інфляція у країнах ОЕСР стабільно зростає, і це відбувається починаючи з січня 2021 року. У березні 2022 року інфляція досягла максимуму за останні 40 років у Німеччині та США і стала рекордною в усіх країнах G-7. Поточні рівні інфляції у різних країнах відрізняються, коливаючись від 4,5% у Франції до 8,5% у США.

Зростання цін на енергоносії та продукти харчування є глобальним явищем, яке суттєво впливає на інфляцію в більшості країн. Серед економік країн G-7. За останні роки це зростання склало приблизно 65% у Німеччині і Франції та 80% в Італії.

Базова інфляція також є ключовим чинником у Канаді, Великобританії та США, де вона зросла у середньому, на 3,9% у березні 2022 року. Перебої в ланцюжках поставок та відкладений споживчий попит через COVID-19 також сприяли високій інфляції у більшості країн.

Відпочинок, проживання, транспортні послуги є одним з видів діяльності, які найбільше постраждали від карантину під час пандемії COVID-19 та які зробили значний внесок у інфляцію в березні 2022 року. Жорсткість ринків праці для низькокваліфікованих робіт, а також скорочення пропозиції робочої сили через проблеми зі здоров’ям під час інтенсивної контактної діяльності, зміни в уподобаннях працівників, обмеження на переміщення через кордон, сприяли ціновому тиску, особливо в Великобританії та США. «Вузькі місця» у постачанні напівпровідників на початку 2021 року вплинули на виробничу потужність автомобільного сектору і сприяли підвищенню цін, яке все ще спостерігається у річних темпах інфляції в цьому секторі.

Експерти аналізували інфляцію, визначену національними індексами споживчих цін (ІСЦ), оскільки ці статистичні дані широко використовуються для коригування контрактів, орендної плати, заробітної плати та пенсій. Однак Європейський центральний банк (ЄЦБ) і Федеральна резервна система США (ФРС) не використовують національні ІСЦ як цільовий показник для монетарної політики. ЄЦБ спирається на Гармонізований індекс споживчих цін, щоб забезпечити порівнянність між країнами для оцінки стабільності цін, тоді як ФРС спирається на дефлятор особистих споживчих витрат. Через концептуальні відмінності та відмінності їх вимірювання показники відрізняються від національного ІСЦ у Франції, Німеччині, Італії та США. Проте усі названі показники свідчать про стрімке зростання інфляції з початку 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3EVe7Qk

Фото: скріншот

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено новий звіт ОЕСР «Фінансування МСП і підприємців у 2022 році: таблиця результатів ОЕСР».

У документі показано, що непогашені кредити малого та середнього бізнесу значно збільшилися впродовж першого року пандемії. Медіанний обсяг кредитів малих і середніх підприємств (МСП) зріс на 4,9%, що стало найбільшим зростанням, зареєстрованим з моменту започаткування 10 років тому таблиці результатів ОЕСР.

Заходи екстреної підтримки, у тому числі втручання центральних банків у грошово-кредитну політику, також призвели до зниження відсоткових ставок до рекордно низького рівня, при цьому середній відсоток темпів падіння країн ОЕСР на 0,4 відсоткових пункти у 2020 році став найбільшим зниженням з 2009 року.

У більшості країн, внесених до таблиці результатів, безпрецедентні заходи підтримки допомогли уникнути хвилі неплатоспроможності: у середньому кількість банкрутств у цих країнах у 2020 році скоротилась на 11,7%. По мірі того, як країни поступово відмовляються від заходів підтримки, а фірми стикаються зі зростаючим тиском з боку цін на енергоносії, очікується, що кількість банкрутств і неплатоспроможності буде збільшуватися.

Відзначається: вкрай важливо, щоб державні пакети заходів з відновлення продовжували здійснювати цільову підтримку життєздатним МСП і підприємцям, які її потребують.

МСП роблять значний внесок у ринок праці і можуть відіграти ключову роль у забезпеченні переходу до «зеленої» економіки та забезпеченні енергетичної безпеки. Їм потрібен доступ до більш широкого спектру фінансових інструментів, щоб підвищити свою сталість. Щоб досягти ефективного та сталого відновлення, МСП необхідно створити умови для прискореного розвитку. Однак, їм приділялося відносно менше уваги у національних пакетах заходів з відновлення, ніж під час кризи. Підтримка МСП у вигляді боргу, грантів та інструментів відстрочки склала 32 млрд дол. США в рамках пакетів заходів з відновлення порівняно з понад 136 млрд дол. США у рамках попередніх заходів, прийнятих для підтримки малого та середнього бізнесу в умовах безпосередніх наслідків пандемії.

Детальніше: https://bit.ly/3DwJ10M, https://bit.ly/3NyZcPv, https://bit.ly/3Do3hBu

Фото: ОЕСР

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено документ «Дефіцит ліків у країнах ОЕСР».

Під час дослідження вивчались масштаби та характер нехватки ліків у країнах ОЕСР до пандемії COVID-19, а також причини цієї зростаючої глобальної проблеми. Хоча відмінності у механізмах моніторингу утруднюють аналіз по багатьох країнах, вибірка з 14 країн ОЕСР показала збільшення на 60% кількості повідомлень щодо дефіциту ліків за період 2017-2019 років.

Навіть у країнах з розвиненою економікою на доступ до ліків все більше впливає їх нехватка. Проблема поглибилась з початком пандемії COVID-19.

Складність фармацевтичного виробництва та ланцюжків поставок утруднює аналіз першопричин. Інформація, отримана з доступних літературних джерел показує, що нехватка за повідомленнями тримачів реєстраційних посвідчень, в основному пов’язана з проблемами виробництва та якості. Тим не менше, комерційні фактори та політичні установки також можуть відігравати важливу роль.

Не зважаючи на те, що декілька країн ОЕСР запровадили політичні заходи з пом’якшення, моніторингу та попередження дефіциту, необхідна більш надійна інформація, подальший аналіз основних причин та ефективних заходів політики у відповідь.

Просування у вирішенні проблеми повинно передбачати глобальний підхід, в якому мають брати участь усі зацікавлені сторони, які виходять за рамки сектору охорони здоров’я.

Документ належить до серії робочих документів ОЕСР з охорони здоров’я, покликаної надати більш широкому колу читачів дослідження в сфері охорони здоров’я, підготовлені для використання в рамках ОЕСР.

Детальніше: https://bit.ly/3uxvZMl, https://doi.org/10.1787/b5d9e15d-en

Фото: скріншот

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено проміжний березневий звіт «Економічні, соціальні та політичні наслідки конфлікту в Україні».

Очікується, що військові дії уповільнять глобальне відновлення після пандемії COVID-19 та ще більше прискорять інфляцію в усьому світі. Економічні наслідки, на думку експертів, будуть такими:
– Україна та Росія є крупними виробниками та експортерами основних продуктів харчування, корисних копалин та енергії; військові дії вже призвели до значних економічних та фінансових потрясінь, особливо на товарних ринках, коли ціни на нафту, газ і пшеницю значно зросли;
– зміни цін на сировинні товари та фінансові ринки, що спостерігаються, можуть у разі їх збереження знизити зростання світового ВВП понад 1 відсотковий пункт у перший рік та привести до зростання світової інфляції споживчих цін приблизно на 2,5 відсоткових пункти;
– ретельно обміркована та цілеспрямована фіскальна підтримка може зменшити негативний вплив на економічне зростання лише за незначного додаткового стимулу для інфляції;
– грошово-кредитна політика має бути націлена на забезпечення міцно закріплених інфляційних очікувань; більшості центральних банків слід продовжити свої плани, за виключенням найбільш постраждалих економік, де може бути потрібна пауза для повної оцінки наслідків кризи;
– у найближчому майбутньому багатьом урядам потрібно пом’якшити удар більш високих цін на енергоносії, диверсифікувати джерела енергії та підвищити ефективність там, де це можливо; що стосується продуктів харчування, збільшення виробництва в країнах ОЕСР, утримання від протекціонізму та багатостороння підтримка логістики допоможуть країнам, які найбільше постраждали від перебоїв з постачанням з Росії та України;
– директивні органи повинні переглянути доцільність структури ринку з метою забезпечення енергетичної безпеки та створення стимулів для забезпечення переходу до «зеленої» економіки за суспільної підтримки.

Документ належить до серії документів «Економічний прогноз ОЕСР», в якій публікується два рази на рік аналіз основних світових економічних тенденцій та перспективи на найближчі два роки. У підготовленому Департаментом економіки ОЕСР прогнозі представлений узгоджений набір прогнозів щодо виробництва, зайнятості, державних витрат, цін і поточних балансів, заснованих на аналізі кожної країни-члена та індукованого впливу кожної з них на міжнародні події.

Детальніше: https://bit.ly/36Igr06, https://bit.ly/3JEKVOS, https://bit.ly/3tCZ8GQ, https://doi.org/10.1787/16097408

Фото: ОЕСР

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Глобальний прогноз пластмас: економічні фактори, вплив на оточуюче середовище та варіанти політики».

Відповідно до звіту, у світі продукується у два рази більше пластикових відходів, ніж два десятиліття тому, причому більша їх частина опиняється на звалищах, спалюється чи потрапляє в оточуюче середовище, і лише 9% з них успішно перероблюється.

Глобальний прогноз з пластмас ОЕСР демонструє, що, оскільки збільшення населення та відходів призводять до неухильного збільшення кількості використаного та викинутого пластику, політика зі стримування його викидів у навколишнє середовище повинна стати більш ефективною.

Майже половина всіх пластикових відходів утворюється в країнах ОЕСР. Пластикові відходи, які щорічно утворюються, у розрахунку на одну людину становлять 221кг у США, 114кг у європейських країнах ОЕСР, 69кг у Японії та Південній Кореї. Більша частина пластикового забруднення спричинена неадекватним збором та утилізацією більш крупного пластикового сміття, відомого як макропластик, але витік мікропластику (синтетичних полімерів діаметром менше 5мм) з таких речей, як промислові пластикові гранули, синтетичний текстиль, дорожня розмітка та зношування шин, також є серйозною проблемою, що викликає занепокоєність.

У документі відмічається, що міжнародне співробітництво зі скорочення пластикового забруднення повинно підтримувати країни з низьким рівнем розвитку у створенні більш досконалої інфраструктури управління відходами, щоб зменшити витік пластику.

Криза COVID-19 призвела до скорочення використання пластику на 2,2% у 2020 році, оскільки економічна активність уповільнилась, але зростання кількості сміття, упаковки продуктів харчування на виніс і пластикового медичного обладнання призвів до збільшення кількості сміття. З відновленням економічної активності у 2021 році споживання пластику також відновилося.

Дослідження закликає до більш широкого використання таких інструментів, як схеми розширеної відповідальності виробників упаковки та товарів тривалого використання, податки на звалища, депозитно-зворотні системи та системи оплати за фактом викиду.

Таким чином:
– споживання пластику збільшилось у чотири рази за останні 30 років у першу чергу завдяки ринкам, що розвиваються;
– глобальне утворення пластикових відходів зросло удвічі з 2000 по 2019 роки й становило 353 млн тон;
– лише 9% пластикових відходів перероблюються (15% збираються для переробки, але тільки 40% утилізуються як відходи);
– у 2019 році 6,1 млн тон пластикових відходів потрапило у водне середовище, а 1,7 млн тон потрапило в океан;
– враховуючи глобальні виробничо-збутові ланцюжки та торгівлю пластмасами, узгодження підходів до проєктування та регулювання хімічних речовин матиме ключове значення для підвищення циркуляції пластмас.

Звіт належить до серії документів ОЕСР «Книги».

Детальніше: https://bit.ly/3pMoXSd, https://bit.ly/3sR2cyI, https://doi.org/10.1787/de747aef-en

Фото: Скріншот

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Основа декарбонізації економіки» із серії «Документи з економічної політики ОЕСР».

В документі пропонується основа для розробки комплексної стратегії декарбонізації економіки, яка сприятиме зростанню та соціальній інтеграції. Насамперед, в ньому підкреслюється необхідність оцінки національних цілей країни в сфері клімату та поточного комплексу заходів в поєднанні зі спрощенням інструментів моніторингу для оцінки наявного та майбутнього прогресу.

Також у дослідженні наводиться докладне порівняння декількох інструментів політики з різних критеріїв оцінки, яке свідчить, що жоден з інструментів не має явних переваг перед всіма іншими. Це підкреслює необхідність розробки стратегій декарбонізації на основі широкого комплексу заходів політики, який складається з трьох основних компонентів:
– інструменти політики ціноутворення на викиди;
– стандарти та правила;
– додаткова політика, спрямована на перерозподіл капіталу, робочої сили та інновацій у бік низьковуглецевої діяльності та компенсацію несприятливих ефектів розподілу скорочення викидів.

У заключній частині звіту зазначається, що універсального поєднання політичних заходів не існує, оскільки можливі варіанти залежать від промислової структури країни, соціальних уподобань і політичних обмежень. Надійна та незалежна інституціональна структура, залучення зацікавлених сторін і комунікаційних кампаній, які заслуговують довіри, є ключем до подолання обмежень щодо підвищення суспільного визнання політики пом’якшення наслідків зміни клімату.

Детальніше: https://bit.ly/3rOiurq, https://doi.org/10.1787/4e4d973d-en

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Вимірювання ефективного оподаткування житла: створення основ для реформи політики» із серії матеріалів «Робочі документи ОЕСР з оподаткування».

У документі розглядається режим оподаткування житла у 37 країнах-членів ОЕСР, а також Аргентині, Болгарії и Південній Африці.

Дослідження містить обговорення питань ефективності та справедливості встановлення ставок на житлові активи, аналіз відмінності цих ставок за країнами, рівнями доходів, формами фінансування, джерелами прибутку, періоду та видам власності.

Методологія, яка використовується у досліджені, базується на житловій нерухомості, що займається власниками та здається в оренду, фінансується за рахунок запозичених коштів або власного капіталу. 

У роботі встановлено, що рівень і компоненти житлового оподаткування залежать у великій мірі від інвестиційного сценарію. Крім того, ефективні податкові ставки суттєво різняться залежно від періоду володіння нерухомістю, норми прибутку, терміну володіння, сценарію фінансування та рівня інфляції і не суттєво залежать від доходу та заможності платника податку чи від норми прибутку.

У висновках документу зазначається, що:
– незважаючи на важливість оподаткування житла, останніми роками лише деякі країни провели значні реформи щодо вдосконалення конструкції житлового оподаткування;
– у багатьох країнах періодичні податки на нерухоме майно залишаються недостатньо використаними, незважаючи на його властивості, які приносять прибуток та ефективність. Водночас податки на операції в багатьох країнах продовжують стягуватися з купівлі житла за відносно високими ставками, навіть незважаючи на те, що вони визнаються такими, які можуть знизити ефективність ринку житла.

Детальніше: https://bit.ly/3JhO6M8, https://bit.ly/3GyYygd, https://doi.org/10.1787/0a7e36f2-en

Фото: скріншот

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Здоров’я для людей, від людей. Створення систем охорони здоров’я, орієнтованих на людину» із серії матеріалів «Дослідження політики охорони здоров’я ОЕСР».

В документі аналізуються організація та ефективність систем охорони здоров’я, а також фактори, пояснюючі відмінності в ефективності. Дослідження проведено за наступними темами:
– координація допомоги;
– ціноутворення на ліки;
– довгостроковий нагляд і інвалідність;
– медичні кадри та міжнародна міграція медичних працівників;
– інформаційні та комунікаційні технології в охороні здоров’я;
– економіка профілактичних заходів.

Питання цифровізації, старіння населення, хронічних захворювань, нової загрози пандемії та зростаючого очікування відносно того, хто та як повинен надавати медичні послуги потребують визначення відповідності системи охорони здоров’я потребам пацієнтів і сприянню залучення громадськості до прийняття рішень. Як відмічається в документі, у світі широко розповсюджена думка про необхідність переходу до системи охорони здоров’я, більше орієнтованої на потреби людей. Проте, як повинна виглядати та працювати така система, ще не визначено. У дослідженні показана структура та система показників для визначення критичних аспектів орієнтованості систем охорони здоров’я на потреби людей, а також надано рекомендації щодо забезпечення орієнтованості систем охорони здоров’я на пацієнтів. Зокрема, це:
– надання пацієнтам можливості формально приймати участь у роботі відповідальних органів і в процесах прийняття рішень з політик у сфері охорони здоров’я;
– забезпечення можливості обирати провайдерів медичних послуг і усунення бар’єрів до їх отримання;
– забезпечення доступу пацієнтів до інформації про медичний догляд, який надається, консультацій з приводу лікування, залучення пацієнтів у процеси лікування та використання пацієнтами цифрових інструментів для взаємодії з даними про стан здоров’я та з системою охорони здоров’я;
– використання цифрових технологій в процесах надання медичних послуг, у тому числі електронних медичних записів;
– забезпечення персоналізованого підходу до пацієнтів, поважного відношення з боку професійних медичних працівників.

Детальніше: https://bit.ly/3KkuJmT, https://doi.org/10.1787/c259e79a-en

Фото: ОЕСР