Штучний інтелект

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Turnitin анонсує детектор ШІ з «97% точністю».

У ній наголошується, що вже у квітні 2023 року гігант освітніх технологій готується запропонувати своїм клієнтам новий інструмент для вирішення проблем, пов’язаних із ChatGPT. Це детектор написання текстів на основі штучного інтелекту, який у 97% випадках може ідентифікувати текст, написаний ChatGPT. Відтепер компанія пропонуватиме цей інструмент разом зі звичайною перевіркою на плагіат. Фахівці Turnitin вважають, що можливості нової технології виявлення запозичень нададуть викладачам інформацію, необхідну для оцінювання оригінальності / авторства робіт, включно з тими випадками, коли міг бути використаний ШІ. Зі слів віце-президента Еріка Вана, компанія «дуже рада продуктивній дискусії в освітній спільноті щодо академічної доброчесності та інструментів для виявлення справжності авторства. Освітяни можуть використовувати детектор Turnitin, щоб вести змістовні бесіди зі студентами про цю технологію. Ми продовжимо розвивати та удосконалювати детектор Turnitin й упевнені, що по мірі розвитку ШІ наша технологія йтиме у ногу з новими розробками та можливостями».

Детальніше: https://bit.ly/41qLJjR, https://bit.ly/3Iz3vZI

Болонський університет пропонує підтримку українським аспірантам, науковцям та дослідникам.

Визначені три формати підтримки: візит доктора філософії (аспіранта), дослідницька стипендія (для випускників аспірантури, докторантів), а також запрошення дослідників (випускників ЗВО, аспірантів, постдоків, дослідників, професорів). Зокрема, відвідування доктора філософії передбачає візит без фінансової підтримки відповідно до наявного гранту та листа-запрошення. Галузь наукових інтересів: агроекологія, агролісівництво, давньогрецька мова та література, харчування тварин, штучний інтелект, біологія, біорізноманіття, макроекологія, біологія глобальних змін, поведінкова екологія, еволюційна біологія, психологія розвитку та освіти, електронна інженерія, харчова наука та технологія, історія політичної економії, глобальна історія, машинобудування, генетика, мікробіологія, мітохондріальна біохімія, молекулярна онкологія, молекулярна біологія, біоінформатика, клітинна біологія, психологія. Дослідницька стипендія надається після конкурсного відбору тих, хто працює у наступних сферах: астробіологія/геобіологія/мікробна палеонтологія/раманівська спектроскопія, хімія, інформатика та інженерія, освіта, енергетика та машинобудування, щелепно-лицьова хірургія, фармація/хімія, слов’янські мови, статистика. Запрошений дослідник отримає фінансову підтримку після конкурсного відбору у рамках заявок за такими пріоритетними напрямками: астрофізика, демографія, соціальна статистика, економіка, гематологія, історія науки, психологія. На сайті університету представлена детальна інформація у розрізі наукових напрямів, сфер і тематики досліджень вказані, надаються пояснення щодо терміну стажування, умов фінансування тощо.

Детальніше: https://bit.ly/3ElLTyZ, https://bit.ly/3IczL4v

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «ChatGPT може скласти іспити на медичну ліцензію в США, стверджує дослідження».

Автор наголошує, що відповіді, згенеровані за допомогою штучного інтелекту, наприклад – ChatGPT, демонструють нові, неочевидні результати в тестах, які зазвичай складають студенти після декількох років навчання у медичних ЗВО. Програмне забезпечення ChatGPT від OpenAI набрало близько 60% з можливих балів у серії з трьох тестів, які використовуються на іспитах на медичну ліцензію (USMLE). Досягнення ШІ «прохідного» балу на іспитах, які студенти-медики зазвичай складають після щонайменше двох років навчання, експерти називають важливою віхою у розвитку інструментів ШІ, яка може мати далекосяжні наслідки для системи освіти. ChatGPT також продемонстрував 94,6% збігу всіх своїх відповідей і зробив принаймні одне важливе «відкриття». Віе показав найкращі результати, ніж інший чат-бот зі штучним інтелектом PubMedGPT, який був навчений виключно на біомедичній літературі. Останній набрав 50,8% на старому наборі даних із запитаннями в стилі USMLE. Виконавчий директор Інституту інженерії та технологій вважає, що ChatGPT «продовжує демонструвати вражаючу здатність генерувати логічний контент у численних ситуаціях», а його результати «служать для того, щоб підкреслити обмеженість письмових тестів як єдиного способу оцінювання продуктивності в складних і мультидисциплінарних професіях, таких як медицина». Натомість Коллін Бьорк, старший викладач наукової комунікації в Університеті Мессі, налаштований скептично. Він вважає, що заяви про високу продуктивність і точність чат-боту «вводять в оману через розпливчастість формулювань», які використовують дослідники ШІ.

Детальніше: https://bit.ly/3k5hcqY, https://bit.ly/3XDYc0n

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Томаса Гіфта і Джулі Норман «Штучний інтелект робить університетські кодекси честі більш необхідними, ніж будь-коли».

У ній обговорюються питання використання штучного інтелекту у процесі навчання та оцінювання з урахуванням можливого шахрайства. Реакція закладів вищої освіти на запуск ChatGPT була передбачувано: суто адміністративною або технічно відстороненою. Разом із тим, у нових умовах значення кодексів академічної доброчесності суттєво підвищується. Дослідження шахрайських практик у системі вищої освіти свідчить про зростання масштабів використання ШІ для обману з боку студентів. У цій ситуації навіть навчальні заклади з усталеними та ефективними кодексами академічної етики можуть зазнати невдачі, якщо не будуть реагувати на зовнішні виклики. Гнучкі та сильні кодекси роблять академічну недоброчесність менш вираженою, сприяють переосмисленню академічних практик та дозволяють налаштувати освітню систему для більш ефективної підготовки студентів до коректного вирішення складних моральних дилем. На тлі технологічного прогресу цінність таких кодексів честі зростає.

Детальніше: https://bit.ly/3YvX7sY

Новий венчурний фонд Ventures Thrive запрошує до співпраці засновників кліматичних технологій з країн ЦСЄ.

Проєкт покликаний підтримати співпрацю між стартапами та крупними організаціями у вирішені кліматичних проблем. Пріоритетні напрями – Deeptech рішення (великі дані, штучний інтелект, блокчейн, інтергет речей, біотех). Інтерес представляють перш за все стартапи, націлені на розв’язання нагальних кліматичних проблем, що вже мають товарний продукт / послугу або технологію, яка пройшла стадію мінімального життєздатного продукту (TRL-6, технологія, продемонстрована у відповідному середовищі). Переможці конкурсного відбору отримають до 100 тис. євро готівкою та послугами. Передбачається, що загальний обсяг фінансування становитиме 1,5 мільйона євро для 32 стартапів. Заявку на участь можна подати до 16 березня 2023 року.

Детальніше: https://bit.ly/3XkYxFb, https://bit.ly/3HPeAp6

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Елізабет Елліс «Потенціал штучного інтелекту у зворотному зв’язку зі студентами».

У ній автор висловлює думку, що штучний інтелект має потужний потенціал для покращення способів отримання зворотного зв’язку від здобувачів вищої освіти та оцінювання їх успішності. Це особливо актуально для студентів із розширеним освітнім середовищем або зрілих студентів, які вступають до університету вперше. Ряд з них мали складні стосунки з установами освіти та педагогами. Вплив таких невдалих стосунків негативно проявляється під час оцінювання та особливо помітний у тому, як учні справляються з формуючим зворотнім зв’язком. Пропонуються приклади використання технологій ШІ для оцінювання та організації зворотного зв’язку, які містились у звіті Jisc Learning and Teaching Reimagined та посібнику «Принципи якісного оцінювання та зворотного зв’язку». Останній описує декілька цілей розроблення та упровадження етичного штучного інтелекту у системі вищої освіти. Разом із тим, автор наголошує, що ШІ не може і не повинен стати заміною особистого зворотного зв’язку, він лише допомагатиме долати бар’єри і сприятиме розвитку навичок протягом усього життя, необхідних для конструктивного діалогу.

Детальніше: https://bit.ly/3x2USkK, https://bit.ly/3YdcEgR, https://bit.ly/3HHmhgR

Оголошено нові конкурси програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» на 2023 рік.

Пріоритетними є наступні напрямки: нові та проривні технології (квантові технології; автономність; штучний інтелект; дані, біотехнологія та вдосконалення людини, нові матеріали та виробництво, технологічна конвергенція); зміни клімату та безпека, екологічна безпека, енергетика. Йдеться про проведення багаторічних проєктів досліджень і розробок (MYP); організацію семінарів (ARW), курсів підвищення кваліфікації (ATC), інститутів передових досліджень (ASI). Проєкти мають об’єднувати науковців та експертів з України та як мінімум однієї країни НАТО. Тривалість кожного проєкту – до 36 місяців, орієнтовний бюджет – від 150 тис. до 350 тис. євро. Заявку на участь можна подати до 17 лютого 2023 року.

Детальніше: https://bit.ly/3k9AL17, https://bit.ly/3IEWI24, https://bit.ly/3iqwVQL