СТУДЕНТИ  ВІДМОВИЛИСЬ ВІД МОГО КУРСУ З ШІ

СТУДЕНТИ  ВІДМОВИЛИСЬ ВІД МОГО КУРСУ З ШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріса Хогга «Що я дізнався, коли студенти відмовились долучитись до мого курсу з вивчення штучного інтелекту».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріса Хогга «Що я дізнався, коли студенти відмовились долучитись до мого курсу з вивчення штучного інтелекту».

Автор говорить про важливий досвід розчарування студентів при зіткненні з тим, як технології легко перевершують творчі здібності людини. Він зіткнувся з цим, коли студенти відмовились від подальшого вивчення курсу щодо використання штучного інтелекту для генерації творів мистецтва. Адже вони витратили багато сил і часу на розвиток власних креативних здібностей, а ШІ робить те саме і навіть краще за лічені хвилини. Цей момент запам’ятався не тому, що він був несподіваним, а тому, що він уособлює парадоксальні стосунки зі штучним інтелектом. Стало зрозуміло, що викладання штучного інтелекту може бути таким же складним, як і захопливим.  Як викладач і творча людина, Кріс  вирішив провести в аудиторії експеримент із залучення інструментів штучного інтелекту до творчого процесу. Швидко стало зрозумілим, що ШІ є стартовим майданчиком для тих, хто має сильні базові навички та приймає штучний інтелект, дозволяючи розширювати рамки раніше недоступними способами, але поряд з цим виникає небезпека залежності від ШІ та зниження творчого потенціалу людини, що наштовхує на серйозні роздуми. Представники покоління X  відносяться до технології штучного інтелекту з благоговінням та обережністю одночасно. Вони пам’ятають світ до появи інтернету та великі сподівання, які покладались на всесвітню мережу, тому для них ШІ – це ще один технологічний прорив, який має свою ціну. Для молодших поколінь «магія» штучного інтелекту не така очевидна. Тому необхідно бути зваженим: штучний інтелект може покращити людську творчість або звести її нанівець. Викладачам та студентам потрібно це розуміти.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/YVvv0

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-07-10
Share
ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ, КОЛИ ШІ ПИШЕ АПЕЛЯЦІЮ

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ, КОЛИ ШІ ПИШЕ АПЕЛЯЦІЮ

Sorry, this entry is only available in Українська.  На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джонатана Боймала «Що відбувається, коли ШІ пише апеляцію».

Sorry, this entry is only available in Українська.

 На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джонатана Боймала «Що відбувається, коли ШІ пише апеляцію».

Автор звертає увагу на неймовірне зростання використання генеративного штучного інтелекту студентами у процесі навчання та на відповідні виклики, що постають перед викладачами університетів в частині  підтримки цілісності академічного зворотного зв’язку. Він пропонує поради для адаптації до нових реалій і збереження змістовних навчальних програм. Нові підходи важливі, оскільки наразі ГШІ поставив під сумнів саму природу зворотного зв’язку, навчання та довіри у вищій освіті. Студенти можуть бути щиро мотивовані до самовдосконалення й прагнути знань, але просте рішення про залучення штучного інтелекту призводить до викривлення взаємодії зі структурами оцінювання, що підриває людські аспекти викладання. Джонатан запитує, чому і за яких обставин зворотний зв’язок стає проблемою та пропонує  певні рішення. Він не закликає відмовитися від штучного інтелекту чи заборонити його, а закликає до адаптації. Цьому можуть допомогти наступні практичні стратегії: переосмислення навчання та оцінювання; зменшення оптимізації зворотного зв’язку; застосування взаємної модерації як простору для професійної рефлексії; надання інституційної підтримки академічному персоналу; застосування живих дискусій при обговоренні аргументів, наданих ШІ; переосмислення інституційних процедури апеляції; проведіть межу між навчанням за допомогою ШІ та заміною власних знань  і навичок  результатами, згенерованими ШІ. Простір людського спілкування слід тримати відкритим в часи, коли людина та машина розвиваються разом. ШІ не лише використовується студентами, але й змінює поведінку науково-педагогічних працівників, – весь процес навчання та оцінювання. Машинам байдуже, але нам – ні, отже система освіти повинна змінюватись під впливом нових викликів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/jdYMU

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-07-09
Share
ШІ ДЛЯ СУСПІЛЬНОГО БЛАГА

ШІ ДЛЯ СУСПІЛЬНОГО БЛАГА

Sorry, this entry is only available in Українська. На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Висвітлення ШІ для суспільного блага: від загального бачення до глобальних дій».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Висвітлення ШІ для суспільного блага: від загального бачення до глобальних дій».

У ній увагу зосереджено на тому, як штучний інтелект здійснює соціальний вплив завдяки ініціативі «Штучний інтелект для суспільного блага». Наразі ШІ стає дедалі більш впливовим, стрімко розширюючи сфери свого використання. Щоб підкреслити переваги, які ШІ може забезпечити для громадськості, Європейське бюро зі штучного інтелекту створило програму «ШІ для суспільного блага ». Вона зосереджена на етичному та відповідальному використанні ШІ для створення позитивного соціального впливу. Європейська комісія прагне підтримувати розвиток штучного інтелекту, створюючи моделі та алгоритми штучного інтелекту для вирішення основних суспільних проблем, для чого відбувається стимулювання суспільної співпраці та розвитку інновацій. Ключовими напрямками ініціативи визначено такі: оптимізація енергетики, охорона здоров’я, навколишнє середовище; вирішення галузевих проблем. На передньому краї інновацій знаходяться відкриті дані, з яких штучний інтелект черпає інформацію. Багато інновацій у цих секторах були б неможливими без публічного доступу до відкритих даних на порталах відкритих даних. Наприклад, на порталі data.europa.eu наразі знаходиться близько 2 мільйонів відкритих наборів даних. Глобальний саміт AI for Good з 2017 року і по теперішній час є флагманським заходом, який підтримує ШІ та цілі сталого розвитку. Ініціатива ШІ для суспільного блага підкрелює, що використання технологій в етичний і сталий спосіб – база для сучасного і майбутнього.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/fzV5D, https://qrpage.net/qr/lS8gx, https://qrpage.net/qr/VfUCu, https://qrpage.net/qr/9dnZl

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритіДані

2025-07-08
Share
ЯК ВИКОРИСТАТИ ГНУЧКІСТЬ ШІ  ДЛЯ ОБ’ЄДНАННЯ РІЗНИХ КОМАНД

ЯК ВИКОРИСТАТИ ГНУЧКІСТЬ ШІ  ДЛЯ ОБ’ЄДНАННЯ РІЗНИХ КОМАНД

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лакшмі Гоел  «Вісім способів використати гнучкість штучного інтелекту для об’єднання різних команд».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лакшмі Гоел  «Вісім способів використати гнучкість штучного інтелекту для об’єднання різних команд».

У ній автор зазначає, що генеративний штучний інтелект швидко перейшов зі сфери інформатики у повсякденне життя університетських співробітників та викладачів. Але, запитує він у читача,  чи слід приєднуватися до цих змін у вищій освіті?  ШІ (ChatGPT, DALLE та інші) можна використовувати для руйнування бар’єрів між командами. Інструменти генеративного штучного інтелекту здатні звільняти від рутинних завдань співробітників, викладачів та адміністраторів університетів, зокрема –написання листів, створення зображень, розроблення моделей, аналіз даних, формування планів уроків тощо. Однак ГШІ – це більше, ніж просто інструмент підвищення особистої продуктивності. Він спричиняє глибокі соціально-технічні трансформації у тому, як ми працюємо, обмінюємося знаннями та співпрацюємо, перетинаючи дисциплінарні кордони. Фактично слід розглядати його як граничний об’єкт, – концепцію, яка може допомогти міждисциплінарним командам ефективніше спілкуватися, вільніше впроваджувати інновації та переосмислювати традиційні ролі та робочі процеси. Йдеться перш за все про силу інтерпретаційної гнучкості. Як різнородні університетські команди можуть отримати максимальну віддачу від ГШІ? Для подолання прогалин у комунікації, різноманітності, критичного мислення, творчості, переосмислення цифрових інструментів, міждисциплінарності й постійних змін. Здійснюйте моніторинг використання інструментів ШІ, його нових функцій, заохочуйте експерименти, – сприймайте неоднозначність як перевагу. Адже чим більш гнучкий та контекстно-залежний підхід, тим більша ймовірність максимально повного та ефективного використання потенціалу ШІ.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ANztZ

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-07-07
Share
ПЕРЕЖИТИ КРИЗУ ФІНАНСУВАННЯ, ВИКОРИСТОВУЮЧИ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

ПЕРЕЖИТИ КРИЗУ ФІНАНСУВАННЯ, ВИКОРИСТОВУЮЧИ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Олександра Іосада «Щоб пережити кризу фінансування британські університети повинні упроваджувати штучний інтелект».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Олександра Іосада «Щоб пережити кризу фінансування британські університети повинні упроваджувати штучний інтелект».

У ній автор зазначає, що завдання, які співробітники університету виконують щодня, можна автоматизувати або доповнити. Він наводить приклади щодо проблем, з якими стикаються університети у зв’язку зі скороченням фінансування. Однією з причин є реформування студентських віз.  Керівники університетів гостро усвідомлюватимуть, якою мірою їхні бюджети підтримуються доходами від іноземних студентів, оскільки вони становлять чверть кількості здобувачів вищої освіти, але забезпечують 47% сукупних доходів від плати за навчання. Одночасно уряд  стоїть перед складним вибором: займатись скороченням чистої міграції  чи підтримувати економіку провідних світових університетів Великої Британії за рахунок іноземців. Оприлюднений нещодавно аналітичний документ Інституту Тоні Блера наголошує, що зміни в міграції студентів мають ураховувати реформу фінансування ЗВО, оскільки в іншому випадку є великий ризик для усього сектору вищої освіти через втрату 20 млрд фунтів стерлінгів й академічної мобільності. Автор публікації вважає, що слід задіяти інструменти штучного інтелекту для переосмислення того, як функціонують інституції. Аналіз завдань сотень органів державного сектору показує, що ШІ  здатний надавати допомогу у взаємодії з людьми, керувати бек-офісом та пропонувати кращі управлінські рішення. Керівники можуть моделювати результати кількох варіантів таких рішень за лічені хвилини на основі даних, що надходять до системи у режимі реального часу, аналізувати швидко та надійно інформаційні масиви щодо невдалого та передового досвіду. Лише існуючі  сьогодні інструменти штучного інтелекту можуть генерувати до 8 млрд фунтів стерлінгів на рік завдяки підвищенню продуктивності роботи місцевих органів влади та до 40 млрд фунтів стерлінгів для центральних урядових структур. Зважаючи на ці експертні оцінки можна передбачити, що економія у вищій освіті також буде значною. ШІ може автоматизувати або спростити вирішення рутинних завдань, які щоденно виконують співробітники університетів – взаємодія зі студентами (в аудиторії чи поза нею); робота з адміністрацією; визначення пріоритетності заходів; прийняття складних рішень щодо встановлення та реалізації інституційних стратегій. Університети мають навіть більше підстав, ніж інші сектори послуг, використовувати штучний інтелект, враховуючи вплив, який ці інструменти матимуть на прискорення досліджень та персоналізацію досвіду учнів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/hXWO9

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-07-04
Share
МОЮ СТАТТЮ НЕ ДАВ ОПУБЛІКУВАТИ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

МОЮ СТАТТЮ НЕ ДАВ ОПУБЛІКУВАТИ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сонджіна Хонга «Мою роботу, ймовірно, переглянув штучний інтелект – і це серйозна проблема».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сонджіна Хонга «Мою роботу, ймовірно, переглянув штучний інтелект – і це серйозна проблема».

Автор розповідає, що його статтю було відхилено через коментарі рецензентів, які були розпливчастими, шаблонними, часом неточними і у багатьох випадках недоречними. Як науковець з 15-річним досвідом роботи, який має понад 150 рецензованих публікацій, Сонджін знайомий з усією специфікою підготовки та просування академічних публікацій. Але на цей раз було щось надзвичайно дивне у рішенні про відхилення рукопису, яке надійшло від відомого міжнародного журналу. Після початкового рішення про суттєвий перегляд автор ретельно дослідив кожне зауваження рецензентів та подав суттєво перероблений рукопис, де були більш точні формулювання та якісні наукові пояснення. Однак статтю було відхилено через несподівано негативний відгук одного з рецензентів під час другого раунду роботи з рукописом, в якому був не лише неприйнятний тон, а й незрозумілий характер критичних зауважень, причому рецензент порушив абсолютно нові питання, які раніше не піднімалися й не обговорювалися.  Більше того, коментарі були шаблонними, розпливчастими, іноді навіть не стосувалися фактичного змісту рукопису. Зауваження на кшталт «потрібно більше уваги» та «потребує перевірки» не мали технічного обґрунтування чи зворотного зв’язку, що ґрунтується на даних. Оскільки рукопис стосувався результатів дослідження у галузі хімії навколишнього середовища, зосередженого на польовому застосуванні нового методу аналізу, обговорення мало точитись навколо конкретних питань. Але рецензент розкритикував відсутність «всебічної екологічної оцінки» і те, що воно «не вивчає вплив екології на поведінку тварин». Також рецензент стверджував, що «повторюваність хімічного аналізу не повністю пояснена», хоча саме цьому питанню у рукописі було присвячено декілька крупних фрагментів тексту. Сонджін запідозрив, що огляд був написаний (принаймні частково) за допомогою генеративного штучного інтелекту. Адже відомо, що рецензії, створені штучним інтелектом, мають зазвичай п’ять ключових недоліків: вони спираються на розпливчасту, надто загальну мову та спотворюють текст статті абстрактною критикою, висвітлюють проблеми, які вже були розглянуті, демонструють непослідовну або суперечливу логіку, їм бракує емпатії та нюансів стилю, властивих вдумливому рецензенту. Щоб підтвердити свої підозри, Сонджін порівняв коментарі рецензента зі зразком рецензії, яку створив за допомогою ГШІ.  Подібність двох документів була вражаючою, що глибоко розчаровує. Дехто може сприйняти це як невдачу.  Але наука не повинна залежати від удачі – оцінка рукопису має ґрунтуватися на справедливості, прозорості та експертності. Отже, заклик повністю заборонити використання штучного інтелекту в процесі рецензування не буде сприйнятий, що очевидно. Але інструменти ГШІ мають лише допомагати рецензентам та редакторам, виявляючи невідповідності, плагіат або покращуючи презентацію. Їх використання для створення цілісних рецензій підриває саму мету процесу рецензування, який має бути прозорим. Тому дуже доречним є рішення Nature від 16 червня 2025 року про те, що видавництво розпочинає публікувати усі коментарі рецензентів та відповіді авторів разом із прийнятими статтями. Це може стати одним із потенційних шляхів до відновлення прозорості та підзвітності у видавничому процесі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ElrIO

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-07-03
Share
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ОСВІТІ, НАВЧАННІ ТА МОЛОДІЖНІЙ РОБОТІ

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ОСВІТІ, НАВЧАННІ ТА МОЛОДІЖНІЙ РОБОТІ

Sorry, this entry is only available in Українська. У рамках реалізації Плану дій ЄС у сфері цифрової освіти опубліковано інформаційний матеріал про відповідальне використання штучного інтелекту.

Sorry, this entry is only available in Українська.

У рамках реалізації Плану дій ЄС у сфері цифрової освіти опубліковано інформаційний матеріал про відповідальне використання штучного інтелекту.

Зазначається, що ГШІ фактично являє собою здатність комп’ютерів демонструвати людські здібності, такі як міркування, навчання, планування і творчість. Суспільство отримує багато переваг від використання ГШІ у соціальних мережах, банківській справі та роботі з інформацією. Розвиток ШІ впливає на навички, необхідні в житті та освіту. ШІ надає багато нових педагогічних можливостей для персоналізації навчання й підтримки студентів з особливими потребами. Отже, люди незалежно від фаху і місця роботи повинні мати як мінімум базове розуміння ШІ і того, як він впливає на різні сфери життя, зокрема – на демократію і свободу слова. Навички критичного мислення та роботи з даними необхідні для розуміння автоматизованого прийняття рішень і використання машинного навчання. Опублікований матеріал  надає ключову інформацію щодо ШІ у доступному та зручному візуальному форматі, містить групові питання для обговорення, ґрунтується на етичних принципах ЄС щодо використання штучного інтелекту.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/5pbPo,  https://qrpage.net/qr/kfE4s  

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄC #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритіДані

2025-07-03
Share
ОЕСР: ЧИ Є ГЕНЕРАТИВНИЙ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТЕХНОЛОГІЄЮ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ?

ОЕСР: ЧИ Є ГЕНЕРАТИВНИЙ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТЕХНОЛОГІЄЮ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ?

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий  документ «Чи є генеративний штучний інтелект технологією загального призначення? Наслідки для продуктивності та політики» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий  документ «Чи є генеративний штучний інтелект технологією загального призначення? Наслідки для продуктивності та політики» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».

У ньому зазначається, що  нещодавнє зростання кількості застосувань і поширення генеративного ШІ підкреслило безпрецедентний технологічний прогрес і актуалізувало зростаючий потенціал цієї технології. Оскільки бізнес та уряди зосередили свої зусилля на підтримці й просуванні цих розробок  і пов’язаних з ними питаннях управління, стали поширюватись дискусії про трансформаційні ефекти генеративного ШІ і про те, чи принесе ця технологія значні вигоди у вигляді підвищення продуктивності й істотного підвищення рівня життя і добробуту населення. Історично трансформаційні технологічні інновації, такі як паровий двигун, електрика та комп’ютери мали глибокий вплив завдяки своєму універсальному характеру, проникаючи у різні економічні процеси та сприяючи повсюдному зростанню продуктивності. Попередні дослідження були орієнтовані на оцінювання сукупного впливу ГШІ на продуктивність праці у широкому сенсі, цей документ покликаний  проаналізувати, чи ця технологія загального призначення та які її  широкі економічні й соціальні наслідки. Експерти вважають, що генеративний ШІ є саме новою технологією загального призначення, оскільки демонструє відповідність таким характеристикам, як поширеність, постійне удосконалення з часом та породження інновацій. Хоча підвищення продуктивності може не відбутися негайно, його еволюція надає обнадійливі ознаки того, що генеративний ШІ може призвести до суттєвого покращення продуктивності в майбутньому, зокрема – через канал породження інновацій. Повна реалізація потенціалу продуктивності генеративного ШІ у довгостроковій перспективі залежатиме у тому числі й від політичних рішень.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/c4T6Q, https://qrpage.net/qr/0r7hy, https://doi.org/10.1787/704e2d12-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-07-02
Share
ОЕСР: АНАЛІЗ ПОЛІТИКИ НАВИЧОК І ТЕХНОЛОГІЙ ЗА ДОПОМОГОЮ ВЕЛИКИХ МОВНИХ МОДЕЛЕЙ

ОЕСР: АНАЛІЗ ПОЛІТИКИ НАВИЧОК І ТЕХНОЛОГІЙ ЗА ДОПОМОГОЮ ВЕЛИКИХ МОВНИХ МОДЕЛЕЙ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий  документ «Міждержавні дебати щодо політики навичок і технологій у контексті використання великих мовних моделей» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий  документ «Міждержавні дебати щодо політики навичок і технологій у контексті використання великих мовних моделей» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що використання інструментів комп’ютерного аналізу тексту забезпечує альтернативні можливості вивчення матеріалів дискусій у частині визначення ключової тематики, моделювання та визначення тенденцій завдяки використанню  LLM, зокрема – ChatGPT. Проводиться порівняльний аналіз інноваційної політики у семи країнах ОЕСР – Австрія, Канада, Фінляндія, Німеччина, Корея, Швеція, Велика Британія. Встановлено, що наразі в обговоренні домінують питання STEM (наука, технології, інженерія та математика), цифрових і м’яких навичок у всіх технологічних сферах, при одночасному відході від «зелених» навичок, а серед політичних інструментів – спільні платформи та пряма фінансова підтримка. У документі показано, як великі мовні моделі можуть допомогти аналітикам у галузі політики виявляти закономірності і визначати прогалини в обширних політичних текстах. Разом із тим зазначається, що отримані від LLM результати потребують критичної експертної оцінки та людського фахового тлумачення. Великі мовні моделі можуть підтримати аналітичну діяльність у сфері науки, технологій та інновацій завдяки таким перевагам, як масштабованість, ефективність, можливість структурувати і порівнювати великі обсяги тексту. Разом із тим, вони погано справляються з інтерпретацією неявних значень, контекстуальних нюансів та специфічної термінології. Тому участь експертів необхідна на кожному етапі процесу аналізу – від відбору та кураторства корпусу текстів до розроблення ефективних підказок і, зрештою, до точної інтерпретації результатів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/emKmE, https://qrpage.net/qr/kTvzn, https://doi.org/10.1787/d5f669be-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-07-01
Share
ОЕСР: РОЗВИТОК РИНКІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ОЕСР: РОЗВИТОК РИНКІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Розвиток ринків штучного інтелекту: нові показники на основі характеристик моделей, цін та постачальників» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Розвиток ринків штучного інтелекту: нові показники на основі характеристик моделей, цін та постачальників» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».

Зазначається, що швидкий розвиток штучного інтелекту породив як надії на зростання продуктивності та добробуту, так і побоювання втрати робочих місць і занепокоєння стосовно конфіденційності, дезінформації, втрати людського контролю. Здатність генеративного ШІ створювати новий контент (наприклад, текст, зображення, аудіо, відео та програмний код) несе величезний  трансформаційний потенціал у широкому спектрі секторів, включаючи сферу ІТ, розваг, освіти, охорони здоров’я та наукових досліджень.  ШІ часто розглядають як нову технологію загального призначення, нарівні з попередніми основними інноваціями у цифровій сфері, такими як комп’ютери або інтернет. У документі наведено нові емпіричні дані щодо ринків ШІ, які дозволяють оцінити вигоду  потенційних користувачів від сприятливих ринкових тенденцій щодо цін, якості та різноманітності ШІ. Йдеться про аналіз великої колекції даних за два останніх роки щодо характеристик моделей генеративного ШІ, їхньої продуктивності, ціни, розробників, постачальників хмарних послуг, додатків, сфтоврених на базі ШІ в усьому світі. Експерти наголошують на виявлених тенденціях високої динаміки основних параметрів ринку ШІ, включаючи зниження цін, скоригованих за якістю, зростання кількості гравців на ринку, пропозицій моделей, а також ризиках, пов’язаних з даними, обчислювальною потужністю та навичками.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/hAgfC, https://qrpage.net/qr/aTAB8https://doi.org/10.1787/9302bf46-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-06-25
Share