Artificial Intelligence

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріса Хогга «Що я дізнався, коли студенти відмовились долучитись до мого курсу з вивчення штучного інтелекту».

Автор говорить про важливий досвід розчарування студентів при зіткненні з тим, як технології легко перевершують творчі здібності людини. Він зіткнувся з цим, коли студенти відмовились від подальшого вивчення курсу щодо використання штучного інтелекту для генерації творів мистецтва. Адже вони витратили багато сил і часу на розвиток власних креативних здібностей, а ШІ робить те саме і навіть краще за лічені хвилини. Цей момент запам’ятався не тому, що він був несподіваним, а тому, що він уособлює парадоксальні стосунки зі штучним інтелектом. Стало зрозуміло, що викладання штучного інтелекту може бути таким же складним, як і захопливим.  Як викладач і творча людина, Кріс  вирішив провести в аудиторії експеримент із залучення інструментів штучного інтелекту до творчого процесу. Швидко стало зрозумілим, що ШІ є стартовим майданчиком для тих, хто має сильні базові навички та приймає штучний інтелект, дозволяючи розширювати рамки раніше недоступними способами, але поряд з цим виникає небезпека залежності від ШІ та зниження творчого потенціалу людини, що наштовхує на серйозні роздуми. Представники покоління X  відносяться до технології штучного інтелекту з благоговінням та обережністю одночасно. Вони пам’ятають світ до появи інтернету та великі сподівання, які покладались на всесвітню мережу, тому для них ШІ – це ще один технологічний прорив, який має свою ціну. Для молодших поколінь «магія» штучного інтелекту не така очевидна. Тому необхідно бути зваженим: штучний інтелект може покращити людську творчість або звести її нанівець. Викладачам та студентам потрібно це розуміти.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/YVvv0

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Sorry, this entry is only available in Українська.

 На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джонатана Боймала «Що відбувається, коли ШІ пише апеляцію».

Автор звертає увагу на неймовірне зростання використання генеративного штучного інтелекту студентами у процесі навчання та на відповідні виклики, що постають перед викладачами університетів в частині  підтримки цілісності академічного зворотного зв’язку. Він пропонує поради для адаптації до нових реалій і збереження змістовних навчальних програм. Нові підходи важливі, оскільки наразі ГШІ поставив під сумнів саму природу зворотного зв’язку, навчання та довіри у вищій освіті. Студенти можуть бути щиро мотивовані до самовдосконалення й прагнути знань, але просте рішення про залучення штучного інтелекту призводить до викривлення взаємодії зі структурами оцінювання, що підриває людські аспекти викладання. Джонатан запитує, чому і за яких обставин зворотний зв’язок стає проблемою та пропонує  певні рішення. Він не закликає відмовитися від штучного інтелекту чи заборонити його, а закликає до адаптації. Цьому можуть допомогти наступні практичні стратегії: переосмислення навчання та оцінювання; зменшення оптимізації зворотного зв’язку; застосування взаємної модерації як простору для професійної рефлексії; надання інституційної підтримки академічному персоналу; застосування живих дискусій при обговоренні аргументів, наданих ШІ; переосмислення інституційних процедури апеляції; проведіть межу між навчанням за допомогою ШІ та заміною власних знань  і навичок  результатами, згенерованими ШІ. Простір людського спілкування слід тримати відкритим в часи, коли людина та машина розвиваються разом. ШІ не лише використовується студентами, але й змінює поведінку науково-педагогічних працівників, – весь процес навчання та оцінювання. Машинам байдуже, але нам – ні, отже система освіти повинна змінюватись під впливом нових викликів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/jdYMU

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Олександра Іосада «Щоб пережити кризу фінансування британські університети повинні упроваджувати штучний інтелект».

У ній автор зазначає, що завдання, які співробітники університету виконують щодня, можна автоматизувати або доповнити. Він наводить приклади щодо проблем, з якими стикаються університети у зв’язку зі скороченням фінансування. Однією з причин є реформування студентських віз.  Керівники університетів гостро усвідомлюватимуть, якою мірою їхні бюджети підтримуються доходами від іноземних студентів, оскільки вони становлять чверть кількості здобувачів вищої освіти, але забезпечують 47% сукупних доходів від плати за навчання. Одночасно уряд  стоїть перед складним вибором: займатись скороченням чистої міграції  чи підтримувати економіку провідних світових університетів Великої Британії за рахунок іноземців. Оприлюднений нещодавно аналітичний документ Інституту Тоні Блера наголошує, що зміни в міграції студентів мають ураховувати реформу фінансування ЗВО, оскільки в іншому випадку є великий ризик для усього сектору вищої освіти через втрату 20 млрд фунтів стерлінгів й академічної мобільності. Автор публікації вважає, що слід задіяти інструменти штучного інтелекту для переосмислення того, як функціонують інституції. Аналіз завдань сотень органів державного сектору показує, що ШІ  здатний надавати допомогу у взаємодії з людьми, керувати бек-офісом та пропонувати кращі управлінські рішення. Керівники можуть моделювати результати кількох варіантів таких рішень за лічені хвилини на основі даних, що надходять до системи у режимі реального часу, аналізувати швидко та надійно інформаційні масиви щодо невдалого та передового досвіду. Лише існуючі  сьогодні інструменти штучного інтелекту можуть генерувати до 8 млрд фунтів стерлінгів на рік завдяки підвищенню продуктивності роботи місцевих органів влади та до 40 млрд фунтів стерлінгів для центральних урядових структур. Зважаючи на ці експертні оцінки можна передбачити, що економія у вищій освіті також буде значною. ШІ може автоматизувати або спростити вирішення рутинних завдань, які щоденно виконують співробітники університетів – взаємодія зі студентами (в аудиторії чи поза нею); робота з адміністрацією; визначення пріоритетності заходів; прийняття складних рішень щодо встановлення та реалізації інституційних стратегій. Університети мають навіть більше підстав, ніж інші сектори послуг, використовувати штучний інтелект, враховуючи вплив, який ці інструменти матимуть на прискорення досліджень та персоналізацію досвіду учнів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/hXWO9

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини