УНІВЕРСИТЕТИ ПОВИННІ УРАХУВАТИ НОВІ ПРАВИЛА РОБОТИ З  ШІ ПІД ВПЛИВОМ EU AI ACT

УНІВЕРСИТЕТИ ПОВИННІ УРАХУВАТИ НОВІ ПРАВИЛА РОБОТИ З  ШІ ПІД ВПЛИВОМ EU AI ACT

На сайті Times Higher Educationопубліковано статтю Сегер Асаф «Новий закон ЄС про ШІ може змусити університети «змінити все»».

На сайті Times Higher Educationопубліковано статтю Сегер Асаф «Новий закон ЄС про ШІ може змусити університети «змінити все»».

У ній розглядаються можливі наслідки упровадження Європейського акта про штучний інтелект (EU AI Act) для університетів та виклики, пов’язані з використанням генеративного ШІ у навчанні, оцінюванні й дослідженнях. Автор зазначає, що нове європейське регулювання може суттєво вплинути на вже сформовані практики використання ШІ у вищій освіті. Він посилається на  позицію директора з координації політики та форсайту Європейської асоціації університетів Томаса Йоргенсена, який попереджає: частина нинішніх підходів університетів не відповідає новим вимогам законодавства, зокрема – в частині оцінювання результатів навчання.  Відповідно до EU AI Act системи штучного інтелекту, які застосовуються для оцінювання студентів, належать до категорії високого ризику, що означає необхідність дотримання надзвичайно жорстких вимог щодо прозорості, контролю даних і відповідальності. Остаточні рекомендації від офісу ШІ Європейської Комісії ще не оприлюднені, однак уже зараз існує обґрунтований сумнів щодо законності окремих форм використання ГШІ викладачами. Після появи генеративних ШI-інструментів у 2022–2023 роках багато університетів створили робочі групи, розробили внутрішні політики та оприлюднили власні рекомендації щодо відповідального використання ГШІ. Наступним етапом стане їх адаптація до нових регуляторних вимог ЄС, що вимагатиме масштабного перегляду вже запроваджених практик щодо ШІ як в освіті, так і в наукових дослідженнях. Наразі ШI активно застосовується у STEM-галузях для роботи з великими масивами даних, але залишається відкритим питання конфіденційності й захисту даних, особливо – у сфері медицини та охорони здоров’я. Крім того, існує проблема залежності європейських університетів від американських мовних моделей. У звіті EUA наголошується, що домінування англомовних моделей, натренованих переважно на американських даних, може послаблювати інтелектуальне різноманіття європейського академічного простору. В якості альтернативи пропонується проєкт EuroLLM, орієнтований на створення європейських мовних моделей. Таким чином, упровадження EU AI Act може стати для університетів не лише юридичним чи технічним викликом, а й чинником трансформації системи академічного управління в цілому.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/looming-eu-ai-act-could-force-universities-change-everything

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-11
Share
ОЕСР: ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ДЕРЖАВНОМУ АУДИТІ

ОЕСР: ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ДЕРЖАВНОМУ АУДИТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Використання штучного інтелекту в державному аудиті: дані окремих країн та Європейського союзу».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Використання штучного інтелекту в державному аудиті: дані окремих країн та Європейського союзу».

У ньому зазначається, що штучний інтелект у державному аудиті – нове середовище, яке швидко розвивається та змінює систему аудиту у державному секторі. У період з березня по липень 2025 року ОЕСР було проведено серію консультацій з 15 аудиторськими установами у 14 країнах та ЄС, щоб оцінити поточний стан упровадження ШІ у державному аудиті. Отримані результати засвідчують зростаючу зацікавленість інституцій у ШІ: дві третини мають формальну стратегію у галузі запровадження ШІ, 80% мають внутрішні посібники з ШІ, 87% пропонують навчання персоналу. Тим не менш, рівні зрілості процесу запровадження ШІ дуже різняться, багато упроваджень залишаються на стадії пілотного проекту. При цьому установи цілеспрямовано інвестують у створення системи управління, навичок та технічних засад, необхідних для ширшого впровадження ШІ.  З’ясовано, що застосування ШІ в державному аудиті забезпечує виявлення аномалій, передиктивне моделювання, інтелектуальну обробку документів, отже робота з ГШІ пов’язана з доступом до надійних, безпечних та сумісних технологічних середовищ. Декілька вищих органів аудиту досягли значного прогресу у створенні інфраструктури, готової до ШІ, але наразі зберігається помітний розрив між ранніми експериментами та масштабованими середовищами виробничого рівня, необхідними для того, щоб ШІ повністю розкрив свій потенціал. Подолання цього розриву стане одним із визначальних інвестиційних пріоритетів найближчих років. У документі розглядається, як установи державного аудиту досліджують використання штучного інтелекту для посилення нагляду та вдосконалення процесів аудиту; якими є нові застосування ШІ для виявлення аномалій, обробки документів, управління знаннями та прогнозної оцінки ризиків. Ключові проблеми, виявлені під час дослідження: фрагментованість систем даних, обмеженість внутрішньої технічної експертизи та систем управління. Зміцнення управління даними, цифрової інфраструктури та внутрішнього потенціалу розвитку матиме вирішальне значення для аудиторських установ, які прагнуть відповідально масштабувати ШІ, зберігаючи при цьому прозорість, підзвітність та довіру громадськості.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-state-of-artificial-intelligence-in-public-audit_f4a6c658-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/the-state-of-artificial-intelligence-in-public-audit_35d068d9/f4a6c658-en.pdf, https://doi.org/10.1787/f4a6c658-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-11
Share
КІНЕЦЬ ЕПОХИ ЛЕКЦІЙ ТА ЕСЕ: КЛАСИЧНА МОДЕЛЬ ВИКЛАДАННЯ ВТРАЧАЄ АКТУАЛЬНІСТЬ

КІНЕЦЬ ЕПОХИ ЛЕКЦІЙ ТА ЕСЕ: КЛАСИЧНА МОДЕЛЬ ВИКЛАДАННЯ ВТРАЧАЄ АКТУАЛЬНІСТЬ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Модель лекцій та есе – не виживе…».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Модель лекцій та есе – не виживе…».

Автор пропонує  обговорити майбутнє університетського навчання і  неминучу докорінну трансформацію традиційних форм викладання й оцінювання. На думку ректора Університету Кента Карен Кокс модель, заснована переважно на лекціях і письмових есе, не відповідає новим потребам студентів, оскільки під впливом розвитку цифрових технологій і способів отримання знань відбуваються зміни поза університетськими стінами, які не можна ігнорувати. Університети будуть вимушені пропонувати більш інтерактивні та різноманітні формати навчання, які поєднують різні види діяльності й краще відповідають сучасним освітнім очікуванням. Звісно, не йде мова про повну відмову від лекцій, а лише про їхнє переосмислення у новій системі навчання, які і про необхідність перегляду підходів до оцінювання. Традиційні письмові роботи дедалі частіше ставляться під сумнів у контексті поширення цифрових інструментів, зокрема – генеративного штучного інтелекту, який змінює практики академічного письма. Ці зміни відбуваються на тлі більш глобальних викликів, пов’язаних із фінансуванням та конкуренцією між університетами, очікуваннями студентів. Отже, адаптація освітніх моделей – необхідна умова збереження актуальності вищої освіти. Дискусія про майбутнє лекцій та есе є частиною масштабного процесу трансформації вищої освіти, який розгортається на наших очах. Вона відображає зміну уявлень про те, як створюється і передається знання, а також про роль університетів в цифровому середовищі.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/lectures-and-essays-model-will-not-survive-says-departing-v-c

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-07
Share
ОЕСР: РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ОЕСР: РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Реформування системи оцінювання наукових досліджень для підвищення якості науки».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Реформування системи оцінювання наукових досліджень для підвищення якості науки».

У ньому зазначається, що поточні практики оцінювання досліджень відіграють вирішальну роль у формуванні наукових пріоритетів, фінансуванні  та розвитку кар’єри. Проте вони часто спираються на вузькі показники, які не враховують співпрацю, відкритість та вплив на суспільство. Це може створювати хибні стимули для науковців та перевантажувати дослідницькі системи. Потреба в більш збалансованих, економічно ефективних та прозорих підходах, що підтримуються відкритими даними та ретельно регульованим використанням штучного інтелекту – зростає. Реформування оцінювання досліджень вимагає скоординованих дій між установами для того, щоб практики оцінювання науки найкращим чином узгоджувались з мінливим середовищем та суспільними потребами. Існує гостра необхідність у розробленні й практичному тестуванні альтернативних інструментів оцінювання, спрямованих на підтримку розвитку здорової та продуктивної дослідницької культури, яка слугує потребам суспільства. Ця необхідність системної еволюції у бік більш адаптованих концепцій та методологій оцінювання визнається усіма представниками академічної спільноти, фінансуючими  організаціями та стейкхолдерами. Однак трансформація оцінювання виявилася надзвичайно складним завданням, оскільки вимагає зміни загальної парадигми та відповідної трансформації звичних методів і структур оцінювання дослідницької системи в цілому та наукових досліджень зокрема. Наразі таке оцінювання забирає надто багато часу та ресурсів як у дослідників, так і у адміністраторів наукових досліджень. Експерти наголошують, що її слід проводити виключно для досягнення чітко визначених цілей та лише у випадках, коли інші, менш ресурсоємні процеси не дозволяють це зробити. Ефективне оцінювання вимагає середовища, заснованого на принципах FAIR (Financial Independence, Retirement, Interactive, Retirement) та відкритих даних, а втрата контролю та прозорості у цій справі може підірвати автономію дослідницьких установ і довіру до академічної спільноти.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/reforming-research-assessment-for-better-science_f6202159-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/reforming-research-assessment-for-better-science_fafa6389/f6202159-en.pdf, https://doi.org/10.1787/f6202159-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-06
Share
КОНТРАКТИ З OPENAI ЯК ПРЕДМЕТ АКАДЕМІЧНОГО СПРОТИВУ

КОНТРАКТИ З OPENAI ЯК ПРЕДМЕТ АКАДЕМІЧНОГО СПРОТИВУ

На сайті Inside Higher Ed, що належить  Times  Higher Education, опубліковано статтю «Викладачі виступають проти угод із OpenAI».

На сайті Inside Higher Ed, що належить  Times  Higher Education, опубліковано статтю «Викладачі виступають проти угод із OpenAI».

Обговорюється зростання критичних висловлювань викладачів закладів вищої освіти відносно розвитку партнерств університетів із компанією OpenAI та висловлюється занепокоєння щодо наслідків таких угод для умов праці, якості освіти та її пріоритетів. Зазначається, що найбільший резонанс в академічних колах викликала угода Каліфорнійського державного університету щодо надання доступу до ChatGPT студентам і працівникам ЗВО. Частина викладачів виступила проти цього контракту та закликала спрямувати фінансові ресурси на збереження робочих місць. У петиції, адресованій керівництву, наголос зроблено на тому, що інвестиції в людський капітал є більш ефективним шляхом забезпечення якості освіти та досліджень. Автор звертає увагу на те, що подібні угоди активно укладаються ЗВО, зокрема – Арізонським державним університетом, університетом Оксфорду, Університетом Південної Каліфорнії  та ін., що посилює дискусії стосовно доцільності таких партнерств. Скепсис викладачів пов’язаний не лише з фінансовими аспектами, – вони ставлять під сумнів здатність генеративного штучного інтелекту суттєво покращити навчання і викладання, а також говорять про потенційний негативний вплив на умови праці, академічну автономію та психічне здоров’я студентів. Не все гаразд і з процедурними аспектами ухвалення відповідних рішень. У багатьох випадках такого роду угоди з технологічними компаніями укладаються на рівні адміністрацій університетів без широкого залучення викладачів до обговорення, що посилює напруження та сприяє формуванню організованого спротиву. Дискусія навколо співпраці університетів із технологічними компаніями загострює питання пошуку балансу між інноваціями та академічними цінностями, а реакція викладачів свідчить про прагнення зберегти контроль над освітнім процесом та визначенням пріоритетів розвитку вищої освіти в умовах швидкого впровадження технологій ШІ.

Детальніше: https://www.insidehighered.com/news/tech-innovation/artificial-intelligence/2026/03/27/faculty-push-back-against-openai-deals

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-05
Share
НЕЙРОСЛОП – НОВА ПРОБЛЕМА, ЯКУ НЕ МОЖНА НЕХТУВАТИ

НЕЙРОСЛОП – НОВА ПРОБЛЕМА, ЯКУ НЕ МОЖНА НЕХТУВАТИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Протдійте нейрослопу в освітніх дослідженнях, або втратите довіру».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Протдійте нейрослопу в освітніх дослідженнях, або втратите довіру».

У ній автор висловлює занепокоєння зростанням кількості текстів, повністю створених або суттєво відредагованих генеративним штучним інтелектом, які почали з’являтись у наукових журналах з проблематики освітніх досліджень та пропонує своє бачення впливу цього явища на довіру до науки в цілому. Стівен Вейнкер, шкільний учитель та дослідник, провів власний аналіз публікацій у журналах Британської асоціації освітніх досліджень на предмет використання характерних шаблонних конструкцій, типових для великих мовних моделей і виявив, що після 2023 року фрази, що раніше рідко використовувались, почали масово з’являтись в академічних текстах. Зокрема, мова про стандартизовані конструкції на кшталт «underscoring the critical role of» («підкреслюючи ключову роль…», «акцентуючи важливість…»)  або «this approach allows for a more nuanced understanding of» («цей підхід дає змогу глибше зрозуміти / точніше інтерпретувати …»), частота використання яких дуже сильно зросла.  Звісно, проблема – не у самому факті використання ШІ, а у зниженні якості публікацій. Вейнкер стверджує, що частина статей демонструє ознаки поверхового або механічного письма: повторення однакових формулювань, слабку аргументацію та мінімальний аналітичний внесок. На його думку, це може поступово підривати довіру до університетських факультетів освіти та освітніх досліджень загалом. У статті також наведено позицію Bera та видавництва Wiley, які повідомили, що після відповідних звернень ними було розпочато перевірку, але у більшості випадків не було знайдено проблем з дотриманням академічної етики. Нинішні правила Wiley допускають певні форми використання ШІ без обов’язкового декларування, якщо це не супроводжується ознаками маніпуляції або фальсифікації. Це серед іншого актуалізує дискусію про межу між мовною підтримкою та академічною недоброчесністю, втрату критичного мислення, ерозію культури академічного зворотного зв’язку та формального підходу до оцінювання. Масове використання ГШІ  вимагає перегляду практик рецензування та суттєвого оновлення редакційних політик академічних журналів та установ. У підсумку автор робить висновок, що проблема нейрослопу виходить за межі технічного питання використання чатботів у науковому письмі. Вона стосується академічної культури у широкому сенсі: університети, журнали та дослідницькі спільноти мають постійно переосмислювати стандарти наукової якості, довіри та відповідальності в умовах стрімкого поширення генеративного штучного інтелекту.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/tackle-ai-slop-education-research-or-lose-teacher-trust

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-04
Share
ВИВЧЕННЯ  МОВ  ВАЖЛИВЕ

ВИВЧЕННЯ  МОВ  ВАЖЛИВЕ

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у черговому випуску «Кур’єр ЮНЕСКО» опублікована стаття Эльба Рамирес «Чому вивчення мов, як і раніше, важливе».

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у черговому випуску «Кур’єр ЮНЕСКО» опублікована стаття Эльба Рамирес «Чому вивчення мов, як і раніше, важливе».

У ній автор зазначає, що в епоху, коли програмні інструменти можуть забезпечувати легкий переклад у режимі реального часу, вивчення іноземної мови може здатися зайвим зусиллям. Однак це не так. Необхідно розуміти, що людське спілкування передає набагато більше, ніж просто набір слів у певній послідовності зібраних у речення. Прогрес в автоматизованому перекладі упродовж останніх чотирьох років був особливо вражаючим, але спроби автоматизувати переклад розпочалися ще у 1950-х та 1960-х роках, успіху було досягнуто у 1980-х-1990-х роках, можливості значно розширилися завдяки Google Translate, який еволюціонував від статистичної системи, навченої на великому текстовому корпусі, до нейронного машинного перекладу. Але революція, спричинена штучним інтелектом, змінює правила гри. Наші гаджети стали справжніми «кишеньковими перекладачами». Системи штучного інтелекту тепер можуть субтитрувати дзвінки, надавати живий переклад у навушники або відтворювати ваш голос іншою мовою. Інструменти перекладу чудово підходять для логістики, подорожей, першого контакту, пошуку клініки або екскурсій, вони стали мостами комунікації, яких не існувало ще п’ять років тому. Однак, коли ставки вищі, потрібен людський переклад.  ЮНЕСКО у листопаді 2025 року на Другому Всесвітньому саміті соціального розвитку в Досі запустила Глобальну дорожню карту багатомовності у цифрову епоху, яка встановлює стратегічні рамки для забезпечення повноцінної участі всіх мовних спільнот у цифровому світі.

Детальніше: https://courier.unesco.org/en/articles/why-studying-languages-still-matters, https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000393920

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-04
Share
ЯК РОЗПІЗНАТИ НАУКОВУ ДЕЗІНФОРМАЦІЮ І ЯК МАЮТЬ ДІЯТИ УНІВЕРСИТЕТИ

ЯК РОЗПІЗНАТИ НАУКОВУ ДЕЗІНФОРМАЦІЮ І ЯК МАЮТЬ ДІЯТИ УНІВЕРСИТЕТИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллісар Гергес «Як «вакцинувати» студентів від наукової дезінформації, створеної штучним інтелектом».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллісар Гергес «Як «вакцинувати» студентів від наукової дезінформації, створеної штучним інтелектом».

У ній розглядається проблема дезінформації, створеної генеративним штучним інтелектом, а також відповідь університетів на ці виклики, зокрема – розвиток критичного мислення і формування у студентів навичок оцінювання наукових тверджень.  Новий тип дезінформації відрізняється від попередніх форм фейкового контенту: раніше недостовірні матеріали часто містили очевидні помилки або упередженість, а ГШІ продукує тексти, цитування, пояснення та візуалізації, які виглядають професійно й переконливо. Такі матеріали можуть містити вигадані джерела, хибні посилання або неповні дані, однак зовнішньо імітують академічний стиль. І студентам дедалі складніше відрізняти достовірні наукові матеріали від «галюцинацій» ШІ. Еллісар пропонує використовувати підхід, заснований на теорії «інокуляції» — психологічній моделі формування стійкості до маніпулятивної інформації. Йдеться про контрольоване ознайомлення студентів із прикладами дезінформації з подальшим аналізом та спростуванням використаних маніпулятивних прийомів. Авторка проводить аналогію з вакцинацією: попереднє зіткнення з «ослабленою» формою дезінформації допомагає сформувати здатність розпізнавати її в майбутньому. Важливо розвивати наукову медіаграмотність як міждисциплінарну компетентність. Критичне оцінювання наукової інформації не повинно залишатися виключно завданням природничих дисциплін. Політичні науки, бізнес-освіта, літературознавство також можуть навчати студентів аналізувати способи представлення наукових тверджень у медіа, соціальних мережах та ШI-системах. Студенти мають знати, як формується науковий консенсус, чому рекомендації можуть змінюватися з появою нових даних і чим наукова невизначеність відрізняється від недостовірності. Ефективне навчання медіаграмотності потребує міждисциплінарної підготовки самих викладачів, значних витрат часу на розроблення спеціальних курсів і створення професійних спільнот для обміну досвідом. Не можна обмежуватись лише разовими тренінгами з медіаграмотності: короткі, але регулярні вправи з аналізу ШI-контенту мають бути інтегровані в освітні програми упродовж усього навчального процесу. Університети не здатні повністю усунути дезінформацію, однак можуть підготувати студентів до відповідального оцінювання наукових тверджень у цифровому середовищі. Необхідна трансформація академічної грамотності, – наразі критичне мислення та перевірка джерел стають не додатковими, а базовими складовими вищої освіти.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/inoculating-students-against-aigenerated-scientific-misinformation

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-01
Share
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І СПОЖИВАЦЬКА ЛОГІКА ЗНЕЦІНЮЮТЬ ЧИТАННЯ СЕРЕД СТУДЕНТІВ

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І СПОЖИВАЦЬКА ЛОГІКА ЗНЕЦІНЮЮТЬ ЧИТАННЯ СЕРЕД СТУДЕНТІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Агнешки Пйотровської «Одна книжка за три тижні? У деяких університетах це було б тріумфом».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Агнешки Пйотровської «Одна книжка за три тижні? У деяких університетах це було б тріумфом».

Автор зі стурбованістю говорить про поступове зниження культури читання серед студентів британських університетів, вплив цифрових технологій і поширення споживацького ставлення до освіти. Дедалі більше студентів уникають роботи з повними текстами книжок, надаючи перевагу коротким викладам, уривкам або автоматично створеним оглядам і резюме. Значна частина студентів читання навіть однієї книжки упродовж декількох тижнів сприймає як значне розумове навантаження. Причина не лише у зміні звичок у цифровому середовищі, а й у докорінній трансформації уявлення про університетську освіту. Багато студентів дедалі частіше розглядають навчання як транзакцію, у межах якої головним результатом має бути диплом і професійна перспектива, а не інтелектуальний досвід. У такому контексті читання складних текстів починає сприйматися як неефективне використання часу, особливо коли цифрові інструменти здатні швидко створювати стислий переказ або добірку ключових тез. Поширення генеративного штучного інтелекту лише посилило цю негативну тенденцію. Це матиме негативні  культурні наслідки: відмова від тривалого й уважного читання впливає не лише на академічні результати, а й на здатність до складного мислення, інтерпретації та емпатії. Особливо це стосується гуманітарних дисциплін, де робота з текстом є основою формування аналітичних навичок і розуміння неоднозначності. Поверхове ознайомлення зі змістом не може повністю замінити процес повільного осмислення аргументів, стилю і контексту. Університети мають активно підтримувати читацьку культуру, але на практиці викладачі дедалі частіше змушені скорочувати обсяги обов’язкового читання, адаптуючись до очікувань студентів і їхнього поточного навантаження. Чи є межа для таких компромісів? Чи може університет зберегти свою академічну місію без системної роботи з великими текстами та складними ідеями?  Агнешка робить висновок, що криза читання у вищій освіті не є локальною проблемою окремих дисциплін, а являє собою загрозливий симптом змін у культурі набуття знань. Поширення цифрових технологій і прагматичне ставлення до освіти змінюють спосіб взаємодії студентів із текстом, що матиме довгострокові наслідки для академічного середовища та інтелектуальної культури загалом.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/one-book-three-weeks-some-universities-would-be-triumph

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект#НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-29
Share
ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ НА ІТАЛІЙСЬКИХ ФІНАНСОВИХ РИНКАХ

ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ НА ІТАЛІЙСЬКИХ ФІНАНСОВИХ РИНКАХ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Штучний інтелект на італійських фінансових ринках».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Штучний інтелект на італійських фінансових ринках».

У ньому зазначається, що впровадження штучного інтелекту в італійському фінансовому секторі зростає, при цьому лідерами з впровадження є страховий та банківський сектори. Також спостерігається високий рівень розробки та експериментування зі ШІ загального призначення. Із 450 респондентів, які брали участь у проекті ОЕСР, 39% повідомляють про використання ШІ у своїй повсякденній діяльності. Серед основних фінансових секторів найбільша частка впровадження ШІ припадає на страхування (70% респондентів), за яким слідує банківський сектор (59%). Показник запровадження ШІ серед учасників фінансового ринку становить 31%. Найбільш часто згадані варіанти використання ШІ включають оптимізацію внутрішніх процесів та допоміжні функції, що застосовуються у всіх секторах фінансів Італії. Найбільш часті цілі включають аналіз даних, генерацію та узагальнення текстового контенту. Інші поширені варіанти використання включають боротьбу з відмиванням грошей/фінансуванням тероризму, виявлення та запобігання шахрайству, а також підтримку клієнтів (чат-боти). Серед учасників фінансового ринку 60% використовують ШІ для оптимізації внутрішніх процесів, генерації та перекладу текстового контенту. Більшість варіантів використання ШІ у глобальному масштабі залишаються на стадії розробки та експериментування, що свідчить про високу дослідницьку активність. Використання штучного інтелекту (ШІ) набуває все більшого поширення в італійському фінансовому секторі, при цьому експерименти та впровадження швидко зростають, особливо в генеративному ШІ. Спираючись на опитування ОЕСР щодо інновацій ШІ в італійському фінансовому секторі, цей звіт аналізує поточну ситуацію та окреслює політичні міркування, спрямовані на сприяння безпечному та відповідальному розвитку та впровадженню ШІ відповідно до європейської регуляторної бази.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/artificial-intelligence-in-italian-financial-markets_6f42c977-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/artificial-intelligence-in-italian-financial-markets_c7466bd4/6f42c977-en.pdf, https://doi.org/10.1787/6f42c977-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-04-28
Share