Мінфін запустив проект «Е-Контракт»

Мінфін запустив проект «Е-Контракт»

Міністр фінансів Оксана Маркарова дала старт проекту «Е-контракт», який продовжить інформаційну революцію у сфері публічних фінансів.

Міністр фінансів Оксана Маркарова дала старт проекту «Е-контракт», який продовжить інформаційну революцію у сфері публічних фінансів.

Невдовзі у єдиній «екосистемі» публічних фінансів з’явиться новий інструмент «Е-контракт», який інтегрує і автоматизує процеси трьох державних систем: Державної казначейської служби, Міністерства фінансів України (E-data – Spending – витрати бюджетних коштів), Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства (Prozorro).

«Е-контракт» допоможе впорядкувати процедуру укладання договорів на всіх її етапах – від ініціації до звітування, а також стане новим інструментом для аналізу даних та контролю за використанням публічних коштів. Аналіз даних, у свою чергу, є необхідною передумовою для прийняття ефективних рішень. Е-контракт повністю переведе всі договори, що укладаються на  Prozorro у повноцінну електронну форму.

Цифрова трансформація відбувається не лише в Міністерстві фінансів. Вона є складовою комплексної програми, що має на меті зміну взаємовідносин громадянина і держави. «Зараз ми активно працюємо над повноцінним запуском технології SmartID, що передбачає отримання кваліфікованого електронного підпису менше ніж за хвилину. Скористатися підписом можна буде з будь-якого пристрою, підключеного до Інтернету. Це дозволить суттєво прискорити процес та розширити зону дії цифрових послуг для громадян і бізнесу», – додав Віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

АІС «Прозорий бюджет» – система, що надасть доступ громадянам до інформації про публічні кошти на всіх стадіях планування та використання, забезпечить актуальність, достовірність та унікальність інформації, комфортність використання аналітичних даних, простоту та зрозумілість поданої інформації, логічність та продуманість, можливість порівняння динаміки, можливість зворотного зв’язку та експертного обговорення.

Система складається з наступних проектів та модулів:

Відкриті дані у сфері публічних фінансів – Е-data (https://edata.gov.ua/)

– Єдиний веб-портал використання публічних коштів (spending.gov.ua) є найбільшою відкритою базою даних з публічних фінансів України. Портал  забезпечує доступ до інформації про використання публічних коштів розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, суб’єктами господарювання державної і комунальної власності, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. На порталі ви знайдете трансакції держави, інформацію про стан виконання договорів та фінансові звіти. Усе у форматі open data.

Бюджет для громадян (Open Budget – https://openbudget.gov.ua/) – відритий модуль Інформаційно-аналітичної системи «Прозорий бюджет», призначений для інформування широкого кола громадськості в доступній формі про основні цілі, завдання та пріоритетні напрями бюджетної політики, обґрунтування бюджетних витрат та обсягів доходів, планові та досягнуті результати використання бюджетних коштів, що забезпечує прозорість бюджетів державного та місцевого рівнів.

BOOST (https://openbudget.gov.ua/analytics/incomes) – це інструмент аналізу бюджетних показників, розроблений на основі методології Світового банку з метою сприяння ефективному використанню бюджетних коштів, поліпшенню процесів прийняття рішень, прозорості та підзвітності. Інструмент BOOST надає можливість громадянському суспільству здійснювати моніторинг фінансів держави, у тому числі для надання подальших рекомендацій органам управління щодо їх використання.

Портал реєстру проектів МФО (IFIs projects – https://proifi.gov.ua) – офіційний державний портал із реєстром проектів соціального і економічного розвитку України, які здійснюються за кошти міжнародних фінансових організацій. На порталі ви можете знайти інформацію про проекти, які були впродовж усіх років співробітництва України з МФО.

Розробником та адміністратором порталів є ДУ «Відкриті публічні фінанси».

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/ua/news/ministerstvo-finansiv-zapustilo-proekt-e-kontrakt

2019-10-23
Share
Регіональні круглі столи щодо процедур акредитації освітніх програм

Регіональні круглі столи щодо процедур акредитації освітніх програм

22-25 жовтня 2019 року відбудеться серія  регіональних круглих столів на тему «Нова процедура акредитації освітніх програм».

22-25 жовтня 2019 року відбудеться серія  регіональних круглих столів на тему «Нова процедура акредитації освітніх програм».

Під час заходу будуть обговорюватись:   Положення про акредитацію освітніх програм;  методичні рекомендації для експертів з акредитації освітніх програм. Також будуть надані поради щодо заповнення відомостей про самооцінювання освітньої програми. Громадськість буде поінформована про створення  центрів внутрішнього забезпечення якості освітніх послуг в українських ЗВО.

Детальніше : https://bitly.su/jrGBCaV

2019-10-21
Share
Книги та брошури з питань видавничої справи

Книги та брошури з питань видавничої справи

Науковці, освітяни та видавці на сторінці «Видання для фахівців» Книжкової палати України можуть ознайомитись з інформацією про книги і брошури з питань видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також про галузеві науково-методичні та методичні розробки.

Науковці, освітяни та видавці на сторінці «Видання для фахівців» Книжкової палати України можуть ознайомитись з інформацією про книги і брошури з питань видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також про галузеві науково-методичні та методичні розробки.

Список видань сформовано на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів за поточний період.

Детальніше: https://bit.ly/2Wb4iak

2019-10-21
Share

Завдання МОН у програмі діяльності уряду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2019 р. № 849

Цілі:

Цілі:

1.1. Кожна дитина має доступ до якісної дошкільної освіти

1.2. Випускники школи є самодостатніми, творчими та креативними особистостями, які мають ґрунтовні знання та володіють компетентностями, що потрібні у сучасному світі

1.3. Випускники шкіл мають широкий вибір закладів для здобуття якісної професійної освіти з подальшим працевлаштуванням

1.4. Випускники закладів вищої освіти є конкурентоспроможними фахівцями на ринку праці

1.5. Українські вчені мають належні умови для досліджень та інтегровані у світовий науковий простір

Розгорнута інформація про ціль 1.5. «Українські вчені мають належні умови для досліджень та інтегровані у світовий науковий простір»

Опис.

Протягом останніх 25 років кількість вчених в Україні зменшилася у 5 разів. Бюджетне фінансування науки спрямовується переважно на утримання застарілого та неефективного комплексу державних наукових установ. Понад 75% бюджетного фінансування науки йде на забезпечення діяльності Національної та галузевих академій наук, які самостійно визначають пріоритетні напрями діяльності. Неефективність бюджетного фінансування науки не компенсується стимулами залучення інвестицій у наукову сферу від приватного бізнесу. Відсутні стимули для інвестицій у дослідження і розробки. Це змушує вчених шукати можливості самореалізації та належної оплати своєї праці за кордоном. Водночас суспільство очікує від наукової сфери результатів, здатних стати драйверами соціального та економічного зростання країни.

Для цього наша команда забезпечить надання доступу вченим та науковим колективам до прозорого багатоканального фінансування на наукові дослідження та до дослідницьких інфраструктур. Усі наукові установи та університети будуть фінансуватися виключно за результатами наукової прозорої та об’єктивної атестації. Державна атестація та наукові конкурси будуть спиратися на процедуру експертизи, що проводиться за міжнародними стандартами, із залученням іноземних вчених. Частка грантового фінансування в загальному обсязі фінансування наукових досліджень та розробок за рахунок бюджетних коштів становитиме не менш як 25%, при цьому частка грантового фінансування Національного фонду досліджень у бюджетному фінансуванні науки становитиме не менш як 15%. Буде створено не менше 100 центрів колективного користування обладнанням, доступ до яких матимуть науковці незалежно від того, в якій організації працюють. Скасуємо фінансові та митні обмеження, що призводять до неефективного витрачання коштів (дозвіл на прямі закупівлі за кордоном та безмитне ввезення наукового обладнання та матеріалів тощо). 

Створимо умови для інтеграції вчених до європейського та світового дослідницького просторів – вчені матимуть можливість доступу до провідних світових дослідницьких інфраструктур, грантів на реалізацію права академічної мобільності. Україна приєднається до рамкової програми “Горизонт Європа” (Horizon Europe) та можливостей Європейського дослідницького простору. Україна братиме активну участь у роботі  понад 25 міжнародних дослідницьких інфраструктур. 

Запровадимо національну наукову інформаційну систему, що міститиме інформацію про кожного науковця та буде уніфікованим інструментом збору даних для атестації окремих науковців і підрозділів/установ, експертною базою для комерційних і державних структур.

Ми підтримаємо молодих вчених шляхом надання стимулів для старту та здійснення наукової кар’єри та створимо умови для широкого доступу громадян, бізнесу, державних структур до результатів наукових досліджень та розробок, для можливості оцінити їх якість. Питома вага видатків на фінансування наукових проектів, грантових та стипендіальних програм для молодих вчених у загальному обсязі видатків державного бюджету на науку становитиме не менш як 5%

Критерії досягнення

1. Кількість публікацій та кількість цитувань українських вчених у журналах, які індексуються провідними міжнародними наукометричними базами даних

Завдання

1.1. Приєднаємося до рамкової програми “Горизонт Європа” (Horizon Europe), забезпечимо більш ширший доступ українських вчених до можливостей ЄДП та хмари відкритої науки (EOSC).

1.2. Усунемо бюрократичні перепони участі українських вчених у міжнародному науково-технічному співробітництві.

1.3. Сприятимемо залученню України до міжнародних дослідницьких інфраструктур (не менше 25).

1.4. Запровадимо грантову підтримку для реалізації права на академічну мобільність.

1.5. Створимо національну наукову інформаційну систему, що містить інформацію про кожного науковця та є уніфікованим інструментом збору даних для атестації окремих науковців і підрозділів/ установ, експертною базою для комерційних і державних структур.

2. Зростання частки грантового фінансування в загальному обсязі фінансування наукових досліджень та розробок

Завдання

2.1. Запустимо роботу Національного фонду досліджень. Збільшимо частку грантового фінансування НФД до 15% у загальному обсязі коштів на науку.

2.2. Збільшимо частку грантового фінансування в загальному обсязі фінансування наукових досліджень та розробок до 25%.

3. Зростання питомої ваги видатків на фінансування наукових проектів, грантових та стипендіальних програм для молодих вчених у загальному обсязі видатків державного бюджету на науку

Завдання

3.1. Змінимо систему оплати праці науковців на наступних принципах: відхід від тарифної сітки, зарплата крім базової містить інші складові, що залежать від наукових здобутків і залучених грантів.

3.2. Збільшимо видатки на фінансування наукових проектів, стипендій та грантів для молодих вчених у загальному обсязі видатків державного бюджету на науку (не менше 5% від загального обсягу державного бюджету на науку).

3.3. Запровадимо систему “постдок” у наукових установах та закладах вищої освіти, надання грантів для “постдоків”.

Детальніше: https://bit.ly/2ndOd6N,  https://program.kmu.gov.ua/ministry/ministerstvo-osviti-i-nauki-ukrainihttps://bit.ly/2pCMj0u

2019-10-21

2019-10-21
Share

Фрагменти інтерв’ю керівника сервісу Unicheck-Україна Андрія Сідляренко

За результатами дослідження німецьких соціологів, навіть провідні європейські країни стикаються з плагіатом. Так, у Німеччині 50% наукових робіт його містять. Не менше негативу в науковому середовищі Великої Британії, де з плагіатом стикаються 58% університетських викладачів. В Україні ситуація є не менш проблемною. У нас плагіат у тій чи іншій формі використовують 90% студентів.

За результатами дослідження німецьких соціологів, навіть провідні європейські країни стикаються з плагіатом. Так, у Німеччині 50% наукових робіт його містять. Не менше негативу в науковому середовищі Великої Британії, де з плагіатом стикаються 58% університетських викладачів. В Україні ситуація є не менш проблемною. У нас плагіат у тій чи іншій формі використовують 90% студентів.

Чим загрожує плагіат?

Згідно українського законодавства, академічний плагіат може загрожувати позбавленням посади або ступеня в науковій або освітній установі, якщо людина пов’язана з науково-педагогічною працею. Застосовувати санкції університет може і проти студентів. Якщо говорити про плагіат у контексті закону про авторське та суміжне право, то рішення щодо особи, яка до нього вдалася, приймає суд. Обидва види плагіату можуть збігатися, але не завжди. Якщо говорити про наукові установи та заклади вищої освіти, то санкції проти академічного плагіату застосовуються на рівні цих структур.

Скільки у середньому робіт за рік містять плагіат?

Середній відсоток текстових збігів у файлах, які перевіряли у системі Unicheck 2018-го склав 33,16. Мова йде не про кількість робіт, а відсоткову масу тексту в кожній роботі. Точно встановлювати наявність плагіату все ж повинна спеціальна комісія, фахівець чи науковий керівник.

Як перевірити роботу на наявність плагіату?

Є різноманітні антиплагіатні платформи. Програмний антиплагіатний продукт порівнює текст із базами даних, які розміщені в інтернеті. Один із найбільших онлайн-сервісів у світі – українська розробка Unicheck. Безкоштовний доступ до сервісу мають понад 120 українських вузів.

Як перевіряють роботи на плагіат за кордоном?

В Америці антиплагіатна перевірка – стандартна та звична частина виконання і здачі роботи. У школярів і студентів є підв’язані до предметів особисті кабінети в системі управління навчання, куди вони завантажують власні роботи. Після цього викладач оцінює не лише роботу, але й якість її перевірки на платформі.

Детальніше: https://bit.ly/2MAP7nV

2019-10-19

2019-10-19
Share
Робимо сіру літературу трохи менш сірою

Робимо сіру літературу трохи менш сірою

(Фрагмент інтерв’ю з доктором Андреасом Лют’єном, керівником відділу Інформаційного центру науки і технологій ім. Лейбніца (ТIB)).

(Фрагмент інтерв’ю з доктором Андреасом Лют’єном, керівником відділу Інформаційного центру науки і технологій ім. Лейбніца (ТIB)).

Д-р Лют’єн, сіру літературу часто визначають як публікації, яких немає в книгарнях, і тому їх часто важко отримати. Сіра література – один з особливих напрямів колекції TIB. Що конкретно охоплює дефініція «сіра література»?

Наша сіра література включає публікації конференцій з усього світу, німецькі та міжнародні дослідницькі доповіді, журнали і монографії Східної Азії та Східної Європи, тези, а також описи і стандарти патентів. Крім того, TIB виступає в якості депозитарної бібліотеки для остаточних звітів про проекти, що фінансуються за рахунок державних коштів ряду федеральних міністерств, зокрема –  Федерального міністерства освіти і наукових досліджень, Федерального міністерства економіки і енергетики, Федерального міністерства продовольства і сільського господарства, а також значного числа інших установ і дослідницьких інституцій.

TIB – національна спеціалізована бібліотека Німеччини, яка фінансується спільно федеральним урядом Німеччини та урядами земель. Вона є центром  загальнодержавного значення. Користь від діяльності ТІВ отримує наука, дослідники та промисловці з усієї Німеччини та за її межами. Крім постійного збереження своїх колекцій, TIB, забезпечує вільний доступ до них.

Сіра література у формі матеріалів конференцій, звітів про дослідження, думок експертів або тез, містить цінну інформацію, яка є важливим джерелом для вчених і дослідників. Наприклад, матеріали конференцій часто відображають стан справ у конкретній галузі досліджень. То чому ж так мало уваги приділяється сірій літературі та  як можна підвищити її вплив?

Щоб підвищити видимість  сірої літератури, починаючи з 2015 року TIB підтримує зобов’язання, викладені у Пізанській декларації, яка переведена на 15 мов, включаючи німецьку. Згідно з нею TIB несе відповідальність за просування сірої літератури, відкритого доступу, підтримку високих стандартів сірої літератури, розвиток колекцій та постійне збереження сірої літератури.

Сіра література особливо важлива для TIB: у 2018 році вона складала близько 60% усієї колекції бібліотеки, а це значний обсяг. Чому TIB спеціалізується саме на сірій літературі у сфері науки і техніки?

TIB був заснований у 1959 році з метою «задоволення особливих потреб у технічній літературі в галузі технічних досліджень і технічної практики в якості центральної технологічної бібліотеки Федеративної Республіки», як висловився перший директор TIB Вільгельм Грюнвальд (1909-1989). Цього неможливо досягти без зосередження саме на сірій літературі. Понад 60 років тому авторитетні інституції та експерти у сфері  бібліотечної справи, усвідомили, що сіра література має великий потенціал. TIB побудувала солідну колекцію, яка росла з 1831 року.

Від федеральних міністерств, для яких TIB виступає в якості депозитарної бібліотеки, ТІВ отримує звіти про Німецькі дослідження в якості обов’язкових надходжень. Незважаючи на те, що існує вимога подавати дослідницькі звіти до TIB, одержувачам грантів потрібно постійно нагадувати, що це їх обов’язок, а деяким може знадобитися багато років, щоб повністю виконати цю вимогу.

Гарну співпрацю наукової служби TIB, що здійснює безперервний моніторинг матеріалів. з командами  «Сіра література» і «Німецький дослідний звіт» підтримує платформа, постійної доступності метаданих наукових подій.

Який зараз статус оцифровки сірої літератури?

Якщо ми подивимось лише на збірник німецьких дослідницьких звітів, то побачимо, що було опубліковано 282 тис. друкованих дослідних звітів у порівнянні з 86 тис. електронних звітів за останні 60 років, причому вони були опубліковані з початку нинішнього тисячоліття. Частка цифрової інформації по відношенню до усієї колекції TIB дуже мала. Нам потрібно буде виконати велику роботу з оцифровки. Частка електронних публікацій сірої літератури зростає. У 2011 році 58% звітів про дослідження були представлені в цифровому вигляді, у 2016 році їх стало 80%, а у 2018 році – 88%.

Що стосується відкритого доступу, то вимоги стосовно безкоштовногоотримання наукової інформації зростають. Як ви оцінюєте важливість відкритого доступу до сірої літературі і що потрібно зробити для збільшення частки сірої літератури  відкритого доступу?

У контексті Пізанської декларації, на мій погляд, найкраще рішення  для утвердження відкритого доступу – це ввести відповідні обов’язкові вимоги при фінансуванні досліджень. Адже, відкритий доступ дозволяє вченим швидко і без бар’єрів доводити свої результати до відома інших експертів. Тому було б особливо корисно, якби більше правовласників публікували свої матеріали під ліцензіями CC.  Як і раніше, необхідно буде збирати наукові джерела в єдиному центральному віртуальному місці за зразком бібліотечної колекції та робити їх доступними через відповідні дослідні портали, як це вже має місце в TIB-порталі. Зараз на цьому порталі можна безкоштовно знайти і переглянути більше 86 тис. звітів про німецькі дослідження та 8,5 тис. публікацій матеріалів конференцій. Інше ключове питання, як це й було в епоху друкованої інформації, – це стале і надійне зберігання, яке TIB буде і надалі забезпечувати.

Детальніше : https://blogs.tib.eu/wp/tib/2019/10/18/making-grey-literature-slightly-less-grey/

Фото: TIB

2019-10-19
Share
Результати роботи Міністерства освіти і науки за перші 50 днів після призначення нового уряду

Результати роботи Міністерства освіти і науки за перші 50 днів після призначення нового уряду

Міністр освіти і науки Ганна Новосад ознайомила громадськість з результатами   роботи МОН за перші 50 днів після свого призначення.

Міністр освіти і науки Ганна Новосад ознайомила громадськість з результатами   роботи МОН за перші 50 днів після свого призначення.

В частині  вищої освіти МОН готує концепцію комплексної реформи фінансування та управління, публічна презентація якої відбудеться у листопаді 2019 року.

Стосовно науки МОН прийняло низку важливих операційних рішень: оновлено склад Атестаційної колегії та проведено її засідання; скасовано вимоги щодо друку у спецвипуску видання «Освіта України» оголошень про захисти (який був звичайним механізмом викачування коштів); призначено виконавчого директора Національного фонду досліджень; завершується робота над нормативними документами по забезпеченню роботи НФД. Здійснюється підготовка до засідання Нацради з питань розвитку науки та технологій.

У МОН почали перегляд використання всіх субвенцій та інших програм бюджетної підтримки для школи. Є багато процедурних проблем, які не дозволяють ефективно і вчасно використовувати кошти на Нову українську школу, розвиток освітнього простору. Зараз близько 1,5 млрд коштів (освітня субвенція, субвенція НУШ, субвенція на Інтернет) не використано. Вони перейдуть на 2020 рік та будуть  спрямовані на підтримку, насамперед, опорних шкіл. Саме ці школи будуть пріоритетом для підвищення якості освіти. Зараз їх понад  800, а у найближчі декілька років ця цифра зросте до 1500. Запроваджується супервізія для вчителів, відповідний наказ вже підписаний. Йдеться про допомогу вчителям у зв’язку  з професійним вигоранням та підбір кращих методик залежно від специфіки класу.

Найскладніше питання – заробітна плата освітян. Разом із Комітетом з питань освіти, науки та інновацій МОН планує до другого читання Держбюджету на 2020 рік узгодити  зміни. Виконати у повному обсязі постанову № 822 буде вкрай складно, але позиція Міністерства однозначна: ми маємо підтримати ті категорії педагогів, які отримують найнижчу заробітну плату – молодих вчителів, майстрів виробничого навчання та вихователів. Також працюючи над Законами «Про повну загальну середню освіту», «Про професійну освіту», змінами до Закону «Про вищу освіту», Міністерство освіти і науки  має виробити нові підходи до заробітних плат усіх освітян.

Детальніше : https://bit.ly/364BBR3

2019-10-19
Share

Затверджено нові вимоги до опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата і доктора наук

Наказ МОН №1220 від 23.09.2019 «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук» зареєстровано в Міністерстві юстиції 8.10.2019 за № 1086/34057.

Наказ МОН №1220 від 23.09.2019 «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук» зареєстровано в Міністерстві юстиції 8.10.2019 за № 1086/34057.

Ним затверджені вимоги до опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук, а також вимоги до опублікованої монографії, що подається на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук.

Документ вступає в дію з дня опублікування з деякими уточненнями (крім абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2, який набирає чинності з 01 вересня 2021 року, та абзацу другого підпункту 2 пункту 2, який набирає чинності з 01 вересня 2020 року).

Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17 жовтня 2012 року N 1112 “Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2012 року за N 1851/22163, втрачає чинність.

Ознайомитись із текстом наказу:

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE34057.html

2019-10-19

2019-10-19
Share
Незалежна експертиза 350 наукових напрямів у 135 закладах вищої освіти задля отримання базового фінансування на науку

Незалежна експертиза 350 наукових напрямів у 135 закладах вищої освіти задля отримання базового фінансування на науку

Цього року 135 закладів вищої освіти претендують на отримання коштів на базове фінансування науки. Вони подали до МОН документи для проходження незалежної атестації, за результатами якої визначать кращих та розподілять 100 млн гривень. «На цей рік держава вперше передбачила кошти на підтримку пріоритетних напрямів наукових досліджень і розробок в університетах – так зване базове фінансування. … Так ми дамо можливість кращим не залежати тільки від конкурсних грошей, а мати певну основу для побудови тривалої дослідницької політики. Це буде один з перших кроків до того, щоб концентрувати ресурси там, де є успішна і передова наука», – зазначив перший заступник Міністра освіти

Цього року 135 закладів вищої освіти претендують на отримання коштів на базове фінансування науки. Вони подали до МОН документи для проходження незалежної атестації, за результатами якої визначать кращих та розподілять 100 млн гривень.

«На цей рік держава вперше передбачила кошти на підтримку пріоритетних напрямів наукових досліджень і розробок в університетах – так зване базове фінансування. … Так ми дамо можливість кращим не залежати тільки від конкурсних грошей, а мати певну основу для побудови тривалої дослідницької політики. Це буде один з перших кроків до того, щоб концентрувати ресурси там, де є успішна і передова наука», – зазначив перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.

Оцінюватиметься не університет у цілому, а сім  наукових напрямів: суспільні науки, технічні науки, математичні та природничі науки, гуманітарні науки та мистецтво, біологія та охорона здоров’я, аграрні науки та ветеринарія, воєнні науки та національна безпека.

Комісія затвердила попередній склад експертних груп за кожним напрямом. Ці експерти до 10 листопада проведуть експертизу за спеціальною методикою, яка враховує широкий спектр показників наукової діяльності закладу за останні 5 років. Оцінюватиметься новизна та практична цінність наукових результатів, інтегрованість у світовий освітньо-науковий простір, перспективи розвитку тощо. Кожен науковий напрям ЗВО відноситимуть до категорії А, Б, В або визнаватимуть не атестованим. Цього року отримати кошти зможуть ті університети, наукові напрями яких будуть віднесені до групи А.

Свої висновки експертні групи нададуть атестаційній комісії, яка має підготувати узагальнений висновок. Після цього МОН затвердить результати атестації та оприлюднить їх  на власному сайті.

Отримані кошти можна буде витратити за 2 основними напрямами:

  • проведення досліджень і розробок в межах наукового напряму;
  • розвиток інфраструктури, оновлення та модернізація матеріально-технічної бази наукової і науково-технічної діяльності.

Цього року атестацію проходять виші, підпорядковані МОН.

Наступного року атестацію мають пройти усі ЗВО України, які перебувають в іншому підпорядкуванні чи віданні – МВС, Міноборони, Міністерства культури, молоді та спорту, НАН тощо.

Детальніше: https://bit.ly/2MSHHLP   

2019-10-19
Share
Актуальний перелік наукових фахових видань України

Актуальний перелік наукових фахових видань України

Міністерством освіти і науки України  15 жовтня 2019 р. оприлюднено оновлений перелік наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук. 

Міністерством освіти і науки України  15 жовтня 2019 р. оприлюднено оновлений перелік наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук. 

Документ підготовлено відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 06 лютого 2018 року за № 148/21600 та  наказу МОН від 15.10.2019 № 1301.

Детальніше: http://nrat.ukrintei.ua/publications/

2019-10-18
Share