Державною науково-технічною бібліотекою України спільно з Міністерством освіти і науки України започатковано ініціативу оприлюднення інтерактивної інформації стосовно проєктних заявок, поданих на другий конкурс наукових робіт та проєктів за кошти програми ЄС «Горизонт 2020».
Державною науково-технічною бібліотекою України спільно з Міністерством освіти і науки України започатковано ініціативу оприлюднення інтерактивної інформації стосовно проєктних заявок, поданих на другий конкурс наукових робіт та проєктів за кошти програми ЄС «Горизонт 2020».
Наразі вже отримано 142 проєктних заявки від 62 установ з 17 міст України. Аналіз даних засвідчує, що біля 10% проєктів підготовлено у колаборації з бізнесом і передбачає відповідне співфінансування. Увесь процес подання та обробки заявок автоматизовано: від внесення проєктів та їх розподілу для розгляду експертами, до підбиття підсумків, – він відбувається в електронній науково-інформаційній системі URIS.
17 травня 2024 відбудеться вебінар «Штучний інтелект: від експериментів до інституційних стратегій».
17 травня 2024 відбудеться вебінар «Штучний інтелект: від експериментів до інституційних стратегій».
Захід покликаний поінформувати слухачів про результати численних експериментів закладів вищої освіти з інструментами генеративного штучного інтелекту. Йтиметься про практичні кейси окремих факультетів, відділів чи лабораторій із застосування ГШІ для написання текстів, здійснення підготовки до «мозкового штурму», створення оглядів наукової літератури тощо. Університети на початку розповсюдження цієї технології були випробувальними майданчиками для нових ідей. Але зараз вони виходять з фази пілотування і настав час об’єднати індивідуальний досвід у кращі рекомендації, які здатні підвищити цінність місії університету. Під час вебінару будуть представлені ініціативи, вже реалізовані на національному та інституційному рівнях. Організатор – Європейська асоціація університетів.
Фундація Польської Науки (FNP) оголосила четвертий конкурс програми «За Україну», яка має забезпечити підтримку вітчизняним дослідникам задля продовження ними наукової роботи у співпраці з польськими вченими та розвитку наукових осередків.
Фундація Польської Науки (FNP) оголосила четвертий конкурс програми «За Україну», яка має забезпечити підтримку вітчизняним дослідникам задля продовження ними наукової роботи у співпраці з польськими вченими та розвитку наукових осередків.
Йдеться про надання річного гранту у розмірі 268,8 тис. злотих на реалізацію польсько-українського наукового проєкту, тематика якого пов’язана з розвитком громадянського суспільства, демократії, євроінтеграцією, питаннями безпеки. Участь у конкурсі можуть взяти науковці зі ступенем доктора наук, причому український учасник на момент подання заявки має бути працевлаштований в українській науковій установі, а також проживати й виконувати проєкт в Україні. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 3 червня 2024 року.
Проєкт Uni-Biz Bridge оприлюднив власну добірку освітніх ресурсів, які будуть корисні науково-педагогічним працівникам, оскільки допоможуть урізноманітнити лекційну роботу й зацікавити студентів.
Проєкт Uni-Biz Bridge оприлюднив власну добірку освітніх ресурсів, які будуть корисні науково-педагогічним працівникам, оскільки допоможуть урізноманітнити лекційну роботу й зацікавити студентів.
Зокрема, пропонується звернути увагу на проєкт TED, що об’єднує науковців, бізнесменів, політиків та поширює серед суспільства унікальні ідеї; Jamboard Google з функціями створення та редагування слайдів, імпортування зображень, стікерів; Kahoot та Quizlet, які допомагають створювати тести, вікторини і опитування; Genial.ly – мультизадачний онлайн-сервіс для створення презентацій, інтерактивних дошок, інфографіки, проведення вікторин. Наголошується, що різноманітність платформ та нетрадиційні підходи відкривають нові можливості для розвитку освіти.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Формування компетенцій для цифрових та зелених інновацій у вищій освіті» із серії «Освітні центри ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Формування компетенцій для цифрових та зелених інновацій у вищій освіті» із серії «Освітні центри ОЕСР».
Він присвячений питанням розвитку компетенцій, необхідних для підтримки інновацій, що забезпечують цифровий та «зелений» перехід. Експерти узагальнили практики та політики розвитку завдяки традиційним програмам вищої освіти компетенцій, важливих для «зелених» інновацій і діджиталізації. Викладені матеріали аналізу тематичних досліджень та міжнародних заходів, проведених спільнотою практиків освіти та інновацій EIPC щодо компетенцій, які можуть запустити та сформувати інновації, а також механізмів, за допомогою яких система освіти може сприяти їх розвитку на рівні середньої, вищої освіти та освіти для дорослих. підвищення кваліфікації й перекваліфікації. Звіт підготовлений в рамках ініціативи Європейської Комісії щодо «Нового європейського інноваційного порядку денного», орієнтованого на сприяння, залучення та утримання глибоких технічних талантів.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джонатана Петтерса «Відкриваючи двері до знань через доступ до даних».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джонатана Петтерса «Відкриваючи двері до знань через доступ до даних».
Наголошується, що відкритий доступ до даних став наріжним каменем прозорої та спільної дослідницької практики. Для того, щоб працювати з даними, потрібні відповідні навички. Поради щодо цього з акцентом на цінностях доступності, відтворюваності та функціональної сумісності й надає автор публікації. Зокрема, він наголошує, що відкриття доступу до даних є фундаментальним кроком у просуванні досліджень і розвитку не лише колаборативної, а й глобальної співпраці. Програма Європейського Союзу «Горизонт 2020» визначила загальний принцип для роботи із дослідницькими даними: «відкрито, наскільки це можливо; закрито, наскільки це необхідно». Відкриті дані передбачають усунення бар’єрів для доступу до інформації, що дозволяє усім зацікавленим вільно використовувати дані, ділитися ними та розвивати їх. Разом із тим, якщо дослідження містить конфіденційну інформацію, її необхідно анонімізувати, отримати згоду від учасників дослідження або навіть обмежити доступ до частин такого дослідження відповідно до чинних правил і процедур. Джонатан Петтерс пропонує поради стосовно здійснення внеску у зростаючий рух прозорих і доступних досліджень. Він говорить про необхідність дослідникам бути чесними, зваженими, сумлінними. Нагадує про необхідність підготовки заяви про доступ до даних з викладенням умов доступу до них та їх використання. Говорить про важливість публікації та просування даних у відкритому доступі, щоб максимізувати їхній вплив.
10 травня 2024 року відбудеться семінар із циклу «Як використовувати відкриті дані для ваших досліджень?».
10 травня 2024 року відбудеться семінар із циклу «Як використовувати відкриті дані для ваших досліджень?».
Захід покликаний поінформувати здобувачів освіти та науковців про актуальні питання доступності й потенціалу відкритих даних на порталі академічних досліджень data.europa.eu, а також продемонструвати успішні приклади використання відкритих даних у наукових дослідженнях. Під час заходу планується: пояснити концепцію відкритих даних; надати практичну демонстрацію того, як ефективно використовувати ресурси порталу data.europa; поширити досвід університетів та розібрати конкретні приклади інтеграції відкритих даних у їхні академічні програми. Організатор – Єврокомісія.
Кабінет Міністрів України врегулював питання щодо строків проведення державної атестації наукових установ.
Кабінет Міністрів України врегулював питання щодо строків проведення державної атестації наукових установ.
Відповідна постанова № 465 від 26 квітня 2024 року оприлюднена на урядовому порталі. З метою забезпечення ефективного функціонування системи державної атестації уряд, по-перше, продовжив строк дії державної атестації наукових установ, що спливає у 2024–2025 роках, до проведення нової атестації за новим Порядком, але не пізніше 31 грудня 2025 року; по-друге, продовжив до 31 грудня 2025 року строк внесення до Державного реєстру наукових установ, які отримують підтримку держави і для яких продовжено строк атестації; по-третє, встановив граничний термін дії державної атестації за попереднім Порядком до 31 грудня 2025 року. Кабінет Міністрів доручив Міністерству освіти і науки провести у 2024 році атестацію наукових установ за напрямами «Аграрно-ветеринарний» і «Суспільний», а у 2025 році – усіх наукових установ за всіма напрямами. Нова методика оцінювання ефективності наукової (науково-технічної) діяльності наукових установ та закладів вищої освіти щодо провадження такими закладами наукової (науково-технічної) діяльності наразі проходить процедуру громадського обговорення.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Географічна нерівність у доступності основних послуг» із серії «Робочі документи ОЕСР із соціальної сфери, зайнятості та міграції».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Географічна нерівність у доступності основних послуг» із серії «Робочі документи ОЕСР із соціальної сфери, зайнятості та міграції».
У ньомунаголошується, що отримання доступу до основних послуг має ключове значення для працевлаштування людей на ринку праці та їх соціальної інтеграції. Важливим аспектом доступності послуг є саме фізична доступність. Але наразі недостатньо міжкраїнових даних про те, наскільки близько люди живуть до необхідних їм об’єктів обслуговування. Цей документ розглядає три види основних послуг – державної служби зайнятості, початкових шкіл та догляду за дітьми молодшого віку. У звіті здійснене картографування даних про розташування цих послуг у країнах ОЕСР, доповнене даними про чисельність населення і розвиток транспортної інфраструктури. Це дозволяє визначити витрати часу на отримання послуг від найближчого об’єкта обслуговування й кількісно оцінити відмінності у доступності послуг на регіональному рівні. Наявні дані свідчать про суттєву нерівність у доступності основних послуг як між країнами, так і всередині них. У більшості країн населення може легко отримати ці послуги, проте ряд людей залишається у відносно невигідному становищі, що особливо характерно для нестоличних регіонів і регіонів з низьким рівнем доходу.
На сайті Центру компетенцій у сфері відкритих даних «Дія.Відкриті дані» опубліковано матеріали порівняльного аналізу законодавства ЄС та України у сфері відкритих даних, а також рекомендації з удосконалення дослідження кращих практик і законодавства ЄС щодо стандартизації наборів даних високої цінності.
На сайті Центру компетенцій у сфері відкритих даних «Дія.Відкриті дані» опубліковано матеріали порівняльного аналізу законодавства ЄС та України у сфері відкритих даних, а також рекомендації з удосконалення дослідження кращих практик і законодавства ЄС щодо стандартизації наборів даних високої цінності.
Наголошується, що процес євроінтеграції України передбачає повноцінний комплекс реформ з адаптації законодавства до права Євросоюзу. Наразі у сфері відкритих даних національні норми та положення значною мірою узгоджуються з європейськими. Для подальшого прогресу необхідно детально вивчати акти ЄС у контексті національного виміру, визначати шляхи поєднання із системою правових відносин України. Фахівцями досліджено вимоги до наборів даних високої цінності Директиви (ЄС) 2019/1024 та Імплементаційного регламенту (ЄС) 2023/138, які необхідні для якісної машинної обробки інформації та прийняття рішень на основі даних із різних сфер. Здійснено порівняння поточних підходів до стандартизації відкритих даних ЄС та України, визначено способи адаптації для інтеграції з єдиним цифровим ринком Євросоюзу, проаналізовано кращі практики стандартизації відкритих даних у країнах ЄС, які можуть слугувати орієнтиром для України. Розроблені рекомендації з визначення основних напрямів удосконалення політики щодо відкритих даних. Звіт підготовлено громадською організацією «Тренінгово-консультаційний центр із доступу до інформації» за сприяння Мінцифри та підтримки Фонду «Східна Європа».
