11 січня 2024 року відбудеться онлайн-презентація «Бібліотеки Берліна: інновації та утопії».
11 січня 2024 року відбудеться онлайн-презентація «Бібліотеки Берліна: інновації та утопії».
Захід покликаний стати площадкою для обговорення та долучення учасників до формування простору майбутнього в бібліотеках України. Під час презентації представники 5 бібліотек із міст Харківської, Київської, Чернігівської, Сумської та Херсонської областей, а також Департаменту культури міських рад цих регіонів, які стали учасниками подорожі до міста Берлін в межах проєкту «Бібліотека – місце сили!», поділяться: своїми враженнями від вивчення німецького досвіду бібліотечної справи; новими методами та формами роботи, про які вони дізналися; власним досвідом роботи в умовах останніх подій в Україні; розумінням, як бібліотеки можуть бути справжнім «місцем сили» за будь-яких обставин. Проєкт «Бібліотека – місце сили!» відбувається завдяки партнерству між Українською бібліотечною асоціацією/Ukrainian Library Association та Zentral-und Landesbibliothek Berlin, за підтримки Європейського Союзу у рамках програми House of Europe.
У 2023 році команда проєкту Національного репозитарію академічних текстів продовжувала працювати над розвитком НРАТ та підтримувала його функціонування.
У 2023 році команда проєкту Національного репозитарію академічних текстів продовжувала працювати над розвитком НРАТ та підтримувала його функціонування.
Зокрема:
здійснювалось наповнення НРАТ академічними текстами, за січень-грудень 2023 року на порталі з’явились метадані 5’777 звітів НДДКР та 2’084 дисертацій й відповідно 6’213 та 2’170 повних текстів;
наразі відвідувачі та користувачі НРАТ мають доступ до 264’372 повних електронних версій академічних текстів (у т.ч. 129’587 наукових звітів та 134’785 дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень;
розроблено, реалізовано у вигляді програмного продукту та відкрито для тестування модернізований портал НРАТ, з яким можна ознайомитись за посиланням https://nrat3.uncle-su.name;
здійснювалось удосконалення пошукового сервісу, аналітичної системи НРАТ, а також проводився моніторинг реєстрації користувачів;
введено в експлуатацію модуль взаємодії центрального та локального репозитаріїв, завдяки якому підключено 6 інституційних репозитаріїв, від яких ЦР НРАТ поповнився 1’032 академічними текстами.
Пошук академічних текстів у НРАТ здійснювали у середньому понад 60 тис. читачів на місяць, вони відвідували портал із 50-ти країн світу.
Для постійного інформування цільової аудиторії НРАТ (науковців, освітян, інноваторів) у щоденному режимі здійснювалась підготовка та публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих управлінських рішень, обговорення нових документів, проведення конференцій, – до кращих практик ЄС, використання технологій ШІ, нових підходів у викладанні, популяризації наукових здобутків. Упродовж 2023 року на порталі було розміщено 1’506 інформаційних матеріалів, до яких зафіксовано у середньому 40 тис. звернень на місяць. Це короткі та насичені за змістом повідомлення, що мають усталений формат та обов’язкове посилання на першоджерело. Для їх підготовки ми здійснюємо моніторинг відкритих ресурсів України і світу за переліком, який постійно оновлюється. Наразі він охоплює 137 сайтів та 312 вебсторінок.
У 2023 році зростала спільнота НРАТ у соціальних мережах – фейсбук, телеграм, вайбер. У постійному режимі здійснювалась підтримка користувачів: надавався зворотній зв’язок у відповідь на звернення, які надходили різноманітними каналами зв’язку (е-форма на порталі НРАТ, соціальні мережі, месенджери).
Завдяки започаткованій партнерській співпраці з Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського, представлені на порталі http://www.nbuv.gov.ua дані про автореферати захищених в Україні дисертацій («Наукові ресурси / автореферати») відтепер супроводжуються повідомленням про джерело інформації (УкрІНТЕІ) та зручним для читачів гіперпосиланням на відповідний повний текст дисертації, що міститься у НРАТ.
Для пошуку академічного тексту на порталі НРАТ відвідувачам достатньо скористатись формою простого або розширеного пошуку. Усі метадані супроводжуються у НРАТ короткими додатковими відомостями з облікових карток та мають постійні URL-посилання. Це дозволяє легко ділитись ними з колегами, поширювати.
У минулому році найбільший інтерес у користувачів НРАТ викликали наступні академічні тексти (топ-5 за кількістю переглядів):
Лісовий О.В. Соціокультурна самоідентифікація особистості : к.філос.н. : спец. 09.00.04 – Філософська антропологія, філософія культури : захищена 2012-04-05 (Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова / 0412U001933);
Організація та проведення наукової та науково-технічної експертизи, моніторинг досвіду європейських країн у сфері експертної оцінки науково-технічних та інноваційних проектів та аналіз правових та наукових основ до застосування цього досвіду в Україні. Звіт НДДКР (Державна наукова установа “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації” / 0223U003388);
Коваленко О.А. Флора, рослинність та фітосозологічні аспекти НПП “Пирятинський” : к.б.н. : спец.. 03.00.05 – Ботаніка : захищена 2016-04-29 (Національний науково-природничий музей НАН України / 0416U003109);
Вдосконалення науково-методичного забезпечення підготовки спортсменів України. Звіт НДДКР (Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту / 0221U102695);
Арабчук Я.І. Основні чинники соціалізації особистості в полікультурному середовищі : к.філос.н. : спец.. 09.00.03 – Соціальна філософія та філософія історії : захищена 2011-12-02 (Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу / 0411U007193).
5 січня 2024 року Кабінет Міністрів України погодив проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам».
5 січня 2024 року Кабінет Міністрів України погодив проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам».
Мета законопроєкту – розширити інструменти державного фінансування вищої освіти через розвиток принципу співфінансування оплати навчання з боку держави та фізичних (юридичних) осіб та підвищити ефективність використання держресурсів. Планується, що продовж наступних п’яти років частка вступників, які можуть отримати повну або часткову державну фінансову підтримку для здобуття вищої освіти на денній формі навчання має збільшитися на 40%. Зміни, які передбачені законопроєктом: жорсткого розділення на «бюджетників» і «контрактників» не буде. Більшість студентів навчатиметься за державним або регіональним замовленням, державними грантами, пільговими довгостроковими кредитами, коли їхню вартість навчання повністю або частково сплачуватиме держава, а решту здобувачів фінансуватимуть за кошти фізичних (юридичних) осіб; розмір державного гранту залежатиме від результатів зовнішнього оцінювання знань (ЗНО/НМТ) та може сягати до 100% покриття вартості навчання. Іншу частину студент співфінансуватиме або матиме можливість отримати пільговий довгостроковий кредит; система державного замовлення залишається. Найкращим студентам буде надано можливість безоплатно навчатися на місцях державного та регіонального замовлення за конкурсними балами абітурієнтів через адресну процедуру; бюджетні місця для вразливих категорій вступників збережуться. Оперативне ухвалення законопроєкту Верховною Радою, дасть змогу запровадити нову систему грантів вже з вересня 2024 року. Ці зміни сприятимуть зростанню фінансових ресурсів у сфері вищої освіти, а також посилять спроможність українців оплачувати здобуття вищої освіти завдяки механізму співфінансування. Нова модель фінансування зможе підвищити адресність використання державних коштів та збільшити гнучкість частини державних грантів.
25 січня 2024 року відбудеться вебінар «Найвпливовіші нові спеціалізації та напрямки досліджень у 2023 році».
25 січня 2024 року відбудеться вебінар «Найвпливовіші нові спеціалізації та напрямки досліджень у 2023 році».
Захід покликаний надати слухачам знання та передбачення щодо розуміння мінливих глобальних дослідницьких тенденцій 2023 року, які допоможуть у стратегічному плануванні, інвестуванні та прийнятті рішень. Під час вебінару планується обговорити питання: темпи інновацій; спеціалізовані галузі науки, що розвиваються та поява нових. Організатор – Clarivate.
Міністерство освіти і науки України за підтримки Western NIS Enterprise Fund (WNISEF), який впроваджує ініціативи з просування реформ в Україні та трансформаційні проєкти, створює Офіс підтримки стратегічних змін.
Міністерство освіти і науки України за підтримки Western NIS Enterprise Fund (WNISEF), який впроваджує ініціативи з просування реформ в Україні та трансформаційні проєкти, створює Офіс підтримки стратегічних змін.
Проєкт упроваджено у співпраці із ГС «Фонд підтримки реформ в Україні». Офіс підтримки стратегічних змін – це команда, покликана надавати експертно-аналітичну підтримку Міністерству освіти і науки України у здійсненні середньо- та довгострокових реформ. Ця ініціатива – один із прикладів партнерства для освіти і науки України на стратегічному рівні та заради змін якості освіти. Цілі Офісу: підтримка процесу розроблення та реалізації стратегічних змін у сфері освіти і науки, а також упровадження ефективних інструментів внутрішніх трансформацій; підтримка в розробленні нормативно-правових актів, необхідних для реалізації ключових стратегічних змін у сферах освіти та науки; координаційна підтримка впровадження змін та постійного моніторингу стану досягнення поставлених цілей. Для запуску роботи офісу МОН спільно з партнерами набиратиме команду та оголосить про відкриття вакансій.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Міграція та регіональні інновації в Австралії» із серії «Робочі документи ОЕСР з регіонального розвитку».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Міграція та регіональні інновації в Австралії» із серії «Робочі документи ОЕСР з регіонального розвитку».
У ньому наголошується, що з 29% населення, народженого за кордоном станом на 2021 рік, Австралія посідає третє місце серед країн ОЕСР за часткою мігрантів. Мігранти можуть сприяти національному економічному зростанню через різні канали, наприклад, привносячи нові навички та ідеї, а також сприяючи інноваціям. Проте, дані про потенційний внесок міграції в інновації залишається недостатніми. У цій роботі вимірюється вплив міграції на інновації в регіонах Австралійського статистичного району 4 (SA4), зосереджуючи увагу на мігрантах з вищою освітою, які найбільш схильні до інновацій. У дослідженні використано комплексні адміністративні дані індивідуального рівня, що охоплюють усіх мешканців Австралії, та детальну інформацію про різні показники інновацій, щоб оцінити причинно-наслідковий вплив високоосвічених мігрантів на інновації в регіонах Австралії з 2011 по 2018 роки. В аналізі використовується метод різниць для порівняння інноваційної діяльності в регіонах, які прийняли більше високоосвічених мігрантів, з регіонами, які прийняли менше високоосвічених мігрантів до і після їх приїзду. Також дослідження поєднує адміністративні дані на індивідуальному рівні, що охоплюють усіх жителів Австралії, з даними про заявки на права інтелектуальної власності, такі як патенти, торгові марки та права на дизайн. В аналізі використовується стандартний інструмент «зсув-розподіл», заснований на попередніх поселеннях мігрантів, для виявлення причинно-наслідкових зв’язків між міграцією та інноваційною діяльністю. У роботі наводяться висновки дослідження, які полягають у наступному: в середньому збільшення на один відсотковий пункт частки зайнятості мігрантів з вищою освітою в регіоні відносно загальної зайнятості призводить до зростання на 4,8% кількості регіональних патентних заявок у середньостроковій перспективі (п’ять років); хоча мігранти всіх рівнів кваліфікації та освіти позитивно впливають на процес патентування, найбільший ефект мають мігранти наукових спеціальностей; регіони з нижчим рівнем патентування отримують відносно більше користі від збільшення міграції порівняно з регіонами з вищим рівнем патентування; міграція не впливає на кількість заявок на торговельні марки чи промислові зразки.
1-2 лютого 2024 року відбудеться тематичний семінар «Лідерство в докторантурі та для докторантури».
1-2 лютого 2024 року відбудеться тематичний семінар «Лідерство в докторантурі та для докторантури».
Захід покликаний стати площадкою для обговорення численних аспектів лідерства в докторській освіті для того, щоб відповісти на сучасні масштабні, складні суспільні виклики та реагувати на великі трансформаційні процеси у вищій освіті та наукових дослідженнях; осмислювати та розвивати лідерський потенціал серед усіх, хто бере участь у докторській освіті, розширюючи сферу лідерства всіх груп (академічне керівництво, професіонали, докторанти). Планується розглянути питання лідерства в докторській освіті у багатогранний спосіб; поміркувати над власним досвідом і типом інституційної підтримки, доступної для розвитку лідерства в університетах; обговорити розвиток лідерських навичок серед докторантів і постдокторських дослідників; дослідити, як керувати докторськими школами і програмами в контексті системних та інституційних перетворень. Організатор – Рада Європейської асоціації університетів з докторської освіти (EUA-CDE).
Колегія Міністерства освіти і науки України протоколом від 22.12.2023 № 3 ухвалила Дорожню карту використання науки, технологій та інновацій для досягнення Цілей сталого розвитку.
Колегія Міністерства освіти і науки України протоколом від 22.12.2023 № 3 ухвалила Дорожню карту використання науки, технологій та інновацій для досягнення Цілей сталого розвитку.
Документ розроблено Міністерством освіти і науки України спільно з Державною науковою установою «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації. Основна мета ДК – збільшення внеску системи науки, технологій та інновацій у досягнення національних Цілей сталого розвитку через вирішення закріплених за ними завдань. Враховуючи, що підвищення рівня інноваційності національної економіки, збільшення як кількості, так і підвищення економічного ефекту та суспільної значимості розробок, які впроваджуються, є основною ціллю Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, ДК має забезпечити інтеграцію згаданої Стратегії із заходами сприяння дослідженням та інноваціям в інших загальнонаціональних та галузевих стратегічних документах. Актуальність ДК зумовлено новими викликами, пов’язаними з подіями в Україні, головними з яких є недостатність фінансових ресурсів, нова демографічна реальність і брак кваліфікованих кадрів та робочої сили для відновлення економіки та реалізації Цілей сталого розвитку. Дорожню карту розроблено за методикою ООН з урахуванням рекомендацій з підготовки дорожніх карт використання науки, технологій та інновацій для досягнення Цілей сталого розвитку, наданих Спільним дослідницьким центром Європейської комісії.
Міністерством освіти і науки України 3 січня 2024 року оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.
Міністерством освіти і науки України 3 січня 2024 року оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.
Публікація здійснена відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Чи перерозподіляють уряди пріоритети у видатках: перші висновки на основі даних COFOG про перерозподіл державних витрат у країнах ОЕСР» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Чи перерозподіляють уряди пріоритети у видатках: перші висновки на основі даних COFOG про перерозподіл державних витрат у країнах ОЕСР» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
У ньому наголошується, що уряди країн ОЕСР витрачають в середньому близько 40% ВВП на надання суспільних благ, послуг та трансферти. Хоча розмір державних видатків по відношенню до ВВП є центральною економічною змінною, розподіл державних видатків між різними сферами використання має важливе значення: структура видатків визначає, які саме державні послуги та соціальні трансферти надаються. Емпіричні дослідження (Cournède, Fournier and Hoeller, 2018; Devarajan, Swaroop and Zou, 1996; Ormaechea and Morozumi, 2013; Fournier and Johansson, 2016) показали, що структура державних видатків може мати значний і тривалий вплив на рівень економічної активності та розподіл доходів. У зв’язку з цим виникають два питання: чи є перерозподіл державних видатків поширеним явищем серед країн ОЕСР; які існують перешкоди для перерозподілу. Ця робота має на меті надати нові емпіричні дані, пов’язані з цими двома питаннями. Зокрема, в роботі досліджується структура національних державних видатків та їх коригування з використанням детального набору даних про державні видатки за функціями (COFOG) від ОЕСР за період 1996-2017 років. У роботі побудовано показник ступеня, до якого уряди перерозподіляють видатки на основі варіації номінальних темпів зростання між категоріями видатків, що вимірюється як різниця для кожної категорії від медіанного темпу зростання інших категорій видатків. Цей показник можна розглядати як міру того, наскільки уряди здійснюють цільові, а не «всеохоплюючі» зміни у видатках. Дослідження також показує, якою мірою інтенсивність перерозподілу на національному рівні корелює з показниками врядування та фіскальних правил. У документі також наведено три основні емпіричні висновки: країни різняться за схильністю до перерозподілу державних видатків між функціями, і країни, які перерозподіляють більше коштів, також є країнами з ефективнішим урядуванням та жорсткішими фіскальними правилами; уряди уникають номінальних скорочень, особливо у сфері охорони здоров’я та соціальних видатків; хоча аналіз показує деякий ступінь конвергенції між країнами ОЕСР з погляду розподілу державних витрат, ця конвергенція не є універсальною. Зберігається кластер скандинавських країн.
