Sorry, this entry is only available in Українська. 19 листопада 2025 року у межах проекту «КіберМарафон-2025 в онлайн-форматі відбудеться лекція-семінар «Безпечне використання системи штучного інтелекту у роботі».
Sorry, this entry is only available in Українська.
19 листопада 2025 року у межах проекту «КіберМарафон-2025 в онлайн-форматі відбудеться лекція-семінар «Безпечне використання системи штучного інтелекту у роботі».
Під час заходу планується обговорити наступні питання: безпека в мережі та при використанні сервісів на основі ШІ; що таке штучний інтелект та аналіз даних. Організатор – ГО «Інститут кібербезпеки та алітики».
Sorry, this entry is only available in Українська. Верховна Рада України за результатами розгляду в першому читанні ухвалила в якості основи проєкт Закону України «Про пріоритетні напрями наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Верховна Рада України за результатами розгляду в першому читанні ухвалила в якості основи проєкт Закону України «Про пріоритетні напрями наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності».
Документ розроблено Міністерством освіти і науки України з метою формування системи актуальних пріоритетних напрямів у сферах науки та інноваційної діяльності. Ним регламентуються правові та організаційні засади формування та реалізації цілісної системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні. Зокрема, передбачене розроблення єдиної системи пріоритетів; шляхи їх реалізації та моніторингу; визначення довгострокових пріоритетів строком на 10 років і середньострокових на 5-років; формування пропозицій щодо довгострокових і середньострокових пріоритетних напрямів з урахуванням результатів прогнозно-аналітичних (форсайтних) досліджень; удосконалення інструментів реалізації пріоритетів (конкурсне фінансування буде спрямоване на прикладні наукові дослідження і науково-технічні розробки за пріоритетами, тоді як базове фінансування буде розподілене за результатами атестації). Ухвалення законопроєкту дозволить сформувати нову систему актуальних пріоритетів у сферах науки та інноваційної діяльності з урахуванням ключових викликів та потреб держави, запиту реального сектору економіки, завдань інтеграції до Європейського дослідницького простору, а також дозволять максимально повно використати потенціал української науки.
Sorry, this entry is only available in Українська. 14 листопада 2025 року в онлайн-форматі відбудеться лекція «Розробка плану управління науковими даними для досліджень та проєктів».
Sorry, this entry is only available in Українська.
14 листопада 2025 року в онлайн-форматі відбудеться лекція «Розробка плану управління науковими даними для досліджень та проєктів».
Вона покликана поінформувати науковців про складання та виконання планів управління даними, які у контексті відкритої науки стали невід’ємною частиною сучасної наукової практики та обов’язковою вимогою більшості міжнародних грантових програм. Будуть розглянуті наступні питання: як правильно розробляти плани управління даними для конкретних дослідницьких проєктів; як потрібно враховуючи специфіку наукової дисципліни; якими наразі є вимоги фінансуючих організацій щодо виконання досліджень на засадах принципів FAIR, як на практиці застосувати плани управління даними при підготовці конкурентоспроможних заявок на гранти. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України опублікувало інформацію про результати реалізації проєкту «Освітня безбар’єрність: відкриваючи нові горизонти».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України опублікувало інформацію про результати реалізації проєкту «Освітня безбар’єрність: відкриваючи нові горизонти».
Цей проєкт упроваджується в межах Національної стратегії безбар’єрності на період до 2030 року і націлений на забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх дітей та молоді, незалежно від місця проживання, стану здоров’я чи рівня підтримки, якого вони потребують. Політика безбар’єрності послідовно реалізується Міносвіти, зокрема – в частині вищої освіти, де безбар’єрність полягає у підтримці студентів і розвитку інклюзивних сервісів. У 2025 році було створено 17 нових Центрів підтримки студентів у закладах вищої освіти, а пілотний проєкт наразі діє у 21 університеті України. Такі центри надають консультації вступникам, забезпечують інклюзивний освітній процес, психологічну підтримку, адаптацію студентів до навчання тощо. Також створено додаткові можливості для здобуття освіти ветеранами — їх цьогоріч вступило до ЗВО 19,3 тис. що на 4,5 тис. більше, ніж торік. Політика безбар’єрності вже стала наскрізною та стосується всіх довгострокових рішень та програм на національному та місцевому рівнях, надаючи доступ до роботи, інформації, освіти, сфери послуг, можливість вільно пересуватися та соціалізуватися.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прогрес у впровадженні скоординованого плану Європейського Союзу щодо штучного інтелекту: дії держав-членів».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прогрес у впровадженні скоординованого плану Європейського Союзу щодо штучного інтелекту: дії держав-членів».
У ньому зазначається, що план ЄС щодо штучного інтелекту являє собою стратегічну ініціативу Європейської Комісії та держав-членів ЄС, спрямовану на підтримку розвитку ШІ. Оновлений у 2021 році план має на меті збільшити до 2030 року щорічні інвестиції у розроблення ШІ (спрямовані як з державного бюджету, так і від приватних інвесторів) щонайменше до 20 млрд євро. Йдеться про мобілізацію інвестицій з усього Європейського Союзу, а також про узгодження політик держав-членів ЄС, зміцнення глобальної позиції Європейського Союзу у розробленні стійких, безпечних та надійних технологій ШІ. У звіті наводяться підсумки реалізації національних стратегій та політичних ініціатив держав-членів ЄС: майже всі держави прийняли стратегії щодо ШІ, більшість з них спираються на скоординований план та його рамки (наприклад, Цифровий порядок денний ЄС); кілька держав-членів ЄС переглянули або переглядають свої стратегії у відповідь на зміни у регуляторному законодавстві для підтримки швидкого технологічного прогресу та зміни політичних пріоритетів; ведеться моніторинг та оцінювання національних стратегій щодо ШІ; недостатньо задіяні зовнішні оцінки або регулярна публічна звітність. Запровадження єдиної системи показників на рівні ЄС, на думку експертів, покращить порівнянність та полегшить моніторинг прогресу у досягненні спільних цілей у сфері штучного інтелекту. Звіт базується на результатах спеціального опитування та інтерв’ю з політиками у 2024 році. У ньому також відображено політичні дії, пов’язані з даними, інфраструктурою, дослідженнями, підтримкою підприємств та розвитком навичок, ініціативи держав-членів у секторах з високим рівнем впливу (мобільність, охорона здоров’я, сільське господарство, державний сектор, клімат, навколишнє середовище).
Sorry, this entry is only available in Українська. 12 листопада 2025 року у межах курсу «Must-have для дослідницької діяльності» відбудеться друга онлайн-лекція «Пошук освітніх та наукових джерел з використанням технологій ШІ».
Sorry, this entry is only available in Українська.
12 листопада 2025 року у межах курсу «Must-have для дослідницької діяльності» відбудеться друга онлайн-лекція «Пошук освітніх та наукових джерел з використанням технологій ШІ».
Захід покликаний поінформувати молодих науковців про можливості практичного використання таких ШІ-інструментів, як Elicit, ResearchRabbit, SciSpace і Semantic Scholar для ефективного пошуку, аналізу й систематизації наукової та освітньої інформації. Планується обговорити проблему інформаційного перевантаження; проаналізувати, чому традиційні пошукові системи більше не справляються з ефективним пошуком наукових публікацій; як технології ШІ трансформують процес пошуку та аналізу літератури та підготовки наукових оглядів; як забезпечити оптимізацію дослідницького процесу за допомогою інструментів ШІ. Організатор – Бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Sorry, this entry is only available in Українська. 12 листопада 2025 року відбудеться вебінар «Research Commons: додаткові можливості чи клопоти».
Sorry, this entry is only available in Українська.
12 листопада 2025 року відбудеться вебінар «Research Commons: додаткові можливості чи клопоти».
Захід покликаний поінформувати зацікавлену аудиторію про новий розширений індекс Research Commons. Планується обговорити призначення Research Commons – розширеного індексу журналів на платформі Web of Science від компанії Clarivate з більшим географічним, тематичним охопленням журналів з джерел відкритих метаданих, таких як CrossRef та OpenAlex (вміст якого не обов’язково рецензується, а метадані обмежені), а також можливості доступу до нього на Web of Science Core Collection. Організатори: ДНТБ України, Clarivate.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку організації та проведення конкурсного відбору науково-технічних (експериментальних) розробок за державним замовленням».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку організації та проведення конкурсного відбору науково-технічних (експериментальних) розробок за державним замовленням».
Цей Порядок визначає загальні засади організації та проведення Міністерством освіти і науки України конкурсного відбору найважливіших науково-технічних (експериментальних) розробок з метою формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію. Проектом передбачається врегулювати повноваження міністерств, інших центральних органів виконавчої влади під час формування тематики державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію у вигляді переліку науково-технічних (експериментальних) розробок; виконання державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію; оцінюванні результатів науково-технічних робіт та передачі науково-технічної продукції для подальшого впровадження та масштабування. Зауваження та пропозиції до проекту можна подати до 20 листопада 2025 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. 25 листопада 2025 року в змішаному форматі відбудеться міжнародна науково-технічна конференція «ЕКАР-енергія, клімат, автоматизація, роботизація».
Sorry, this entry is only available in Українська.
25 листопада 2025 року в змішаному форматі відбудеться міжнародна науково-технічна конференція «ЕКАР-енергія, клімат, автоматизація, роботизація».
Під час заходу планується обговорити наступні питання: виробництво енергії, ефективне її використання та способи зменшення питомих енерговитрат на виробництво сільськогосподарської продукції; нові технологічні рішення та технічні засоби для виробництва сільськогосподарської продукції в умовах зміни клімату; технічні засоби з автоматизованими робочими органами для виробництва сільськогосподарської продукції, її зберігання, переробки та підтримання технічних засобів у роботоздатному стані; роботи для агропромислового виробництва. Організатор – Інститут механіки та автоматики АПВ НААН України.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Старіння населення, його фіскальні наслідки та політичні заходи реагування» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Старіння населення, його фіскальні наслідки та політичні заходи реагування» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
Наголошується, що старіння населення є ключовою демографічною тенденцією, з якою стикається більшість країн, включаючи країни, що розвиваються. Зі збільшенням тривалості життя та зниженням рівня народжуваності частка старших груп у загальній чисельності населення неухильно зростає, хоча терміни, швидкість та масштаби процесу старіння в різних країнах відрізняються. Свідченням масштабності процесу демографічних змін є те, що частка населення віком від 65 років зросла удвічі у період 1960-2022 рр. і становить у середньому в країнах ОЕСР 18%, а до 2060 року збільшиться до 30%. Старіння населення відбуватиметься швидкими темпами в країнах, що розвиваються, де наразі населення все ще зростає. Довше життя та старіння з кращим здоров’ям – це важливі досягнення, які дають значні соціально-економічні вигоди, не в останню чергу завдяки можливості залишатися активними та працювати у пізньому віці, брати участь у житті суспільства та довше жити самостійно. Понад дві третини додаткових років тривалості життя в країнах ОЕСР люди проводять у гарному здоров’ї, що відображається у подовженні трудового життя. Таке старіння стимулює економіку до підтримки майбутнього підвищення рівня життя. Емпіричні дані свідчать, що старіння населення та супутній дефіцит робочої сили можуть пришвидшити упровадження трудозберігаючих та автоматизованих технологій з відповідним підвищенням продуктивності. Корея та Японія – два суспільства, що швидко старіють – є прикладами значної залежності від робототехніки. Документ містить комплексну оцінку довгострокових наслідків старіння населення для державних фінансів, досліджує зростаючий тиск на пенсійну систему, охорону здоров’я та витрати на довгостроковий догляд, а також потенційний вплив на державні доходи й динаміку боргу. Експерти акцентують увагу на необхідності проведення комплексної політики, яка поєднує фіскальні та структурні реформи для сприяння здоровому старінню, реформуванню пенсійних систем, підвищенню ефективності охорони здоров’я та довгострокового догляду, розширенню податкової бази та збільшенню участі в робочій силі літніх працівників.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
