ВИВЧЕННЯ  МОВ  ВАЖЛИВЕ

ВИВЧЕННЯ  МОВ  ВАЖЛИВЕ

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у черговому випуску «Кур’єр ЮНЕСКО» опублікована стаття Эльба Рамирес «Чому вивчення мов, як і раніше, важливе».

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у черговому випуску «Кур’єр ЮНЕСКО» опублікована стаття Эльба Рамирес «Чому вивчення мов, як і раніше, важливе».

У ній автор зазначає, що в епоху, коли програмні інструменти можуть забезпечувати легкий переклад у режимі реального часу, вивчення іноземної мови може здатися зайвим зусиллям. Однак це не так. Необхідно розуміти, що людське спілкування передає набагато більше, ніж просто набір слів у певній послідовності зібраних у речення. Прогрес в автоматизованому перекладі упродовж останніх чотирьох років був особливо вражаючим, але спроби автоматизувати переклад розпочалися ще у 1950-х та 1960-х роках, успіху було досягнуто у 1980-х-1990-х роках, можливості значно розширилися завдяки Google Translate, який еволюціонував від статистичної системи, навченої на великому текстовому корпусі, до нейронного машинного перекладу. Але революція, спричинена штучним інтелектом, змінює правила гри. Наші гаджети стали справжніми «кишеньковими перекладачами». Системи штучного інтелекту тепер можуть субтитрувати дзвінки, надавати живий переклад у навушники або відтворювати ваш голос іншою мовою. Інструменти перекладу чудово підходять для логістики, подорожей, першого контакту, пошуку клініки або екскурсій, вони стали мостами комунікації, яких не існувало ще п’ять років тому. Однак, коли ставки вищі, потрібен людський переклад.  ЮНЕСКО у листопаді 2025 року на Другому Всесвітньому саміті соціального розвитку в Досі запустила Глобальну дорожню карту багатомовності у цифрову епоху, яка встановлює стратегічні рамки для забезпечення повноцінної участі всіх мовних спільнот у цифровому світі.

Детальніше: https://courier.unesco.org/en/articles/why-studying-languages-still-matters, https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000393920

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-04
Share
ОЕСР: ІНОЗЕМНІ СТУДЕНТИ

ОЕСР: ІНОЗЕМНІ СТУДЕНТИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Іноземні студенти у закладах вищої освіти: порівняльний аналіз тенденцій, проблем і заходів реагування в Австралії, Канаді, Франції, Німеччині, Нідерландах та Великій Британії».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Іноземні студенти у закладах вищої освіти: порівняльний аналіз тенденцій, проблем і заходів реагування в Австралії, Канаді, Франції, Німеччині, Нідерландах та Великій Британії».

У ньому зазначається, що іноземні студенти є невід’ємною частиною динамічних систем вищої освіти. Країни, інформація про які покладена в основу дослідження, мали найсильніше зростання кількості іноземних студентів за останнє десятиліття. Іноземні студенти стали помітною частиною студентської спільноти, суттєво впливали на університетське життя та фінансове становище закладів освіти. Експерти дослідили весь шлях іноземних студентів від обрання ЗВО та спеціальності для навчання – до академічної адаптації, пошуку житла, інтеграції до місцевих спільнот, просування у навчанні та побудови кар’єри після закінчення університету, а також систематизували проблеми, з якими вони стикаються. Після сильного зростання у 2010-х роках нинішня мобільність іноземних студентів змінюється. Звіт досліджує причинно-наслідкові зв’язки, висвітлює загальні проблеми,  тенденції, проблеми та пропонує політичні заходи, пов’язані з залученням іноземних студентів.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/international-students-in-higher-education_005ff28d-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/international-students-in-higher-education_a10f282a/005ff28d-en.pdf, https://doi.org/10.1787/005ff28d-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-04
Share
НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У КОНТЕКСТІ ВІДКРИТОЇ НАУКИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У КОНТЕКСТІ ВІДКРИТОЇ НАУКИ

19 травня 2026 року в рамках Тижня Відкритого Уряду відбудеться  вебінар, присвячений  діяльності Національного репозитарію академічних текстів як важливого кроку України у контексті розвитку відкритої науки.

19 травня 2026 року в рамках Тижня Відкритого Уряду відбудеться  вебінар, присвячений  діяльності Національного репозитарію академічних текстів як важливого кроку України у контексті розвитку відкритої науки.

Планується розглянути актуальні питання реалізації заходів Ініціативи «Партнерство Відкритий Уряд» у період з 2018 по 2025 роки, утвердження в Україні принципів відкритої науки та відкритого доступу до наукової інформації, історію створення Національного репозитарію академічних текстів, продемонструвати можливості доступу завдяки НРАТ до максимально повної інформації про вітчизняні наукові дослідження, переваги роботи з Нацрепозитарієм, вміст його баз даних НРАТ, перебіг інформаційної інтеграції з локальними репозитаріями вітчизняних наукових установ, університетів, видавництв, розвиток міжнародної співпраці тощо. Також під час вебінару буде презентовано цикл заходів з підвищення кваліфікації з питань відкритої науки та НРАТ. Організатор – Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».

Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/scientific-events/, https://www.kmu.gov.ua/gromadskosti/gromadyanske-suspilstvo-i-vlada/partnerstvo-vidkritij-uryad, http://webinar.ukrintei.ua/

Фото: скріншот

Наукові заходи

2026-05-04
Share
СЕРІЯ СЕМІНАРІВ ЮНЕСКО З БІОБАНКІНГУ

СЕРІЯ СЕМІНАРІВ ЮНЕСКО З БІОБАНКІНГУ

У травні-червні 2026 року  в онлайн-форматі відбудеться  серія воркшопів з актуальних проблем біобанкінгу.

У травні-червні 2026 року  в онлайн-форматі відбудеться  серія воркшопів з актуальних проблем біобанкінгу.

Заходи покликані стати площадкою для обговорення сталих та інклюзивних практик використання біологічних зразків людини та застосування відповідних даних у наукових дослідженнях. Планується розглянути наступні питання: федеративні ІТ‑інфраструктури й інструменти на основі штучного інтелекту; системи управління якістю, надійний ШІ в біобанкінгу; залучення пацієнтів і громадськості; вивчення ролі біобанкінгу в онкологічних дослідженнях. Організатори: ЮНЕСКО, Європейська дослідницька інфраструктура з біобанкінгу та біомолекулярних ресурсів, Міжнародне агентство з дослідження раку Всесвітньої організації охорони здоров’я.

 Детальніше: https://www.unesco.org/en/articles/call-applications-workshop-series-biobanking

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-05-01
Share
ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

8-9 травня 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська наукова конференція «Філософія освіти в Україні», приурочена до 450-річчя Острозької академії.

8-9 травня 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська наукова конференція «Філософія освіти в Україні», приурочена до 450-річчя Острозької академії.

Планується обговорити наступні питання: українська традиція філософії освіти; засновники Острозької академії; сучасна парадигма освіти; функції освіти у контексті сучасних загроз; місія сучасного університету; освіта в часи ШІ. Організатори: Національна академія педагогічних наук України, Національний університет «Острозька академія», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Українське товариство філософії освіти імені Марії Култаєвої.

Детальніше: https://naps.gov.ua/ua/press/events/3900/, https://forms.gle/ME3WsodFkRnWTTJK9, https://www.oa.edu.ua/assets/files/news/2026/anons_edu_philosophy_conf.pdf, https://www.oa.edu.ua/ua/info/news/2026/04-02-01

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-05-01
Share
ЯК РОЗПІЗНАТИ НАУКОВУ ДЕЗІНФОРМАЦІЮ І ЯК МАЮТЬ ДІЯТИ УНІВЕРСИТЕТИ

ЯК РОЗПІЗНАТИ НАУКОВУ ДЕЗІНФОРМАЦІЮ І ЯК МАЮТЬ ДІЯТИ УНІВЕРСИТЕТИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллісар Гергес «Як «вакцинувати» студентів від наукової дезінформації, створеної штучним інтелектом».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллісар Гергес «Як «вакцинувати» студентів від наукової дезінформації, створеної штучним інтелектом».

У ній розглядається проблема дезінформації, створеної генеративним штучним інтелектом, а також відповідь університетів на ці виклики, зокрема – розвиток критичного мислення і формування у студентів навичок оцінювання наукових тверджень.  Новий тип дезінформації відрізняється від попередніх форм фейкового контенту: раніше недостовірні матеріали часто містили очевидні помилки або упередженість, а ГШІ продукує тексти, цитування, пояснення та візуалізації, які виглядають професійно й переконливо. Такі матеріали можуть містити вигадані джерела, хибні посилання або неповні дані, однак зовнішньо імітують академічний стиль. І студентам дедалі складніше відрізняти достовірні наукові матеріали від «галюцинацій» ШІ. Еллісар пропонує використовувати підхід, заснований на теорії «інокуляції» — психологічній моделі формування стійкості до маніпулятивної інформації. Йдеться про контрольоване ознайомлення студентів із прикладами дезінформації з подальшим аналізом та спростуванням використаних маніпулятивних прийомів. Авторка проводить аналогію з вакцинацією: попереднє зіткнення з «ослабленою» формою дезінформації допомагає сформувати здатність розпізнавати її в майбутньому. Важливо розвивати наукову медіаграмотність як міждисциплінарну компетентність. Критичне оцінювання наукової інформації не повинно залишатися виключно завданням природничих дисциплін. Політичні науки, бізнес-освіта, літературознавство також можуть навчати студентів аналізувати способи представлення наукових тверджень у медіа, соціальних мережах та ШI-системах. Студенти мають знати, як формується науковий консенсус, чому рекомендації можуть змінюватися з появою нових даних і чим наукова невизначеність відрізняється від недостовірності. Ефективне навчання медіаграмотності потребує міждисциплінарної підготовки самих викладачів, значних витрат часу на розроблення спеціальних курсів і створення професійних спільнот для обміну досвідом. Не можна обмежуватись лише разовими тренінгами з медіаграмотності: короткі, але регулярні вправи з аналізу ШI-контенту мають бути інтегровані в освітні програми упродовж усього навчального процесу. Університети не здатні повністю усунути дезінформацію, однак можуть підготувати студентів до відповідального оцінювання наукових тверджень у цифровому середовищі. Необхідна трансформація академічної грамотності, – наразі критичне мислення та перевірка джерел стають не додатковими, а базовими складовими вищої освіти.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/inoculating-students-against-aigenerated-scientific-misinformation

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-01
Share
НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКІ ПАРТНЕРСТВА ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ СИСТЕМИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ

НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКІ ПАРТНЕРСТВА ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ СИСТЕМИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ

Федеральне міністерство з питань досліджень, технологій та космонавтики Німеччини оголосило про старт конкурсу програми «Німецько-українські партнерства для структурного зміцнення української системи досліджень та інновацій».

Федеральне міністерство з питань досліджень, технологій та космонавтики Німеччини оголосило про старт конкурсу програми «Німецько-українські партнерства для структурного зміцнення української системи досліджень та інновацій».

Програма покликана підтримати систему досліджень і трансферу технологій в Україні, сприяти розробленню ринково орієнтованих рішень та ефективному використанню наявного інноваційного потенціалу України, її інтеграції до Європейського простору досліджень та інновацій. Підтримка надаватиметься німецько-українським проєктам, орієнтованим на стратегічний розвиток у сфері трансферу технологій, розроблення заохочувальних заходів трансферної діяльності; створення структур, пов’язаних із трансфером технологій; оптимізацію управління науковою діяльністю; розроблення пілотних моделей ефективного трансферу технологій між наукою та економікою; поширення кращих практик; розроблення механізмів ефективнішої співпраці між наукою та економікою; створення та зміцнення інноваційних мереж, наукових і технологічних парків, а також регіональних кластерів; використання міжнародного співробітництва для створення спільного простору для обміну перевіреними практиками менеджменту, спільного пошуку / залучення інвестицій та інтеграції у глобальні інноваційні мережі та ланцюги створення доданої вартості; зміцнення регіональних центрів трансферу технологій, стратегій S3; формування структур та інструментів підтримки інноваційних стартапів та спінофів; застосування цифрових рішень в управлінні стартап-проєктами на різних етапах розвитку. Відібрані за результатами конкурсу проєкти отримають гранти у формі безповоротної допомоги  обсягом до 500 тис. євро терміном до 36 місяців. Заявку на участь можна подати до 24 червня 2026 року.

Детальніше:https://www.bundesanzeiger.de/pub/publication/XTRX3WMpHZkMgj1t6jo/content/XTRX3WMpHZkMgj1t6jo/BAnz%20AT%2014.04.2026%20B3.pdf?inline, https://mon.gov.ua/news/federalne-ministerstvo-z-pytan-doslidzhen-tekhnolohii-ta-kosmonavtyky-nimechchyny-bmftr-14042026-oholosylo-konkurs-za-prohramoiu-nimetsko-ukrainski-partnerstva

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-01
Share
ЗМІНИ У ПОЛІТИЦІ ОСВІТИ, НАВЧАННЯ ТА ЗАЙНЯТОСТІ

ЗМІНИ У ПОЛІТИЦІ ОСВІТИ, НАВЧАННЯ ТА ЗАЙНЯТОСТІ

На сайті Європейського фонду освіти опубліковано звіт «Ключові зміни в політиці освіти, навчання та зайнятості».

На сайті Європейського фонду освіти опубліковано звіт «Ключові зміни в політиці освіти, навчання та зайнятості».

У ньому йдеться про результати щорічного моніторингу розвитку освіти, навичок та зайнятості, які мають стати основою обґрунтованих управлінських рішень. Цей документ є звітом за 2025 рік, підготовленим для України. Він заснований на порівняних даних у галузі демографії, економіки, освіти та зайнятості від ЮНЕСКО, Світового банку, ОЕСР, Євростату та України. Реформи у сфері освіти, професійної підготовки та політики на ринку праці демонструють значний прогрес, але є необхідність зосередження зусиль щодо забезпечення верховенства права, боротьби з корупцією та посилення інституційних реформ.

Детальніше: https://www.etf.europa.eu/en/publications-and-resources/publications/key-policy-developments-education-training-and-15, https://www.etf.europa.eu/sites/default/files/2026-04/Country%20Fiche%202025_Ukraine_EN_web.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-01
Share
ОЕСР: БІОТЕХНОЛОГІЧНІ СТАРТАПИ В ЄВРОПІ

ОЕСР: БІОТЕХНОЛОГІЧНІ СТАРТАПИ В ЄВРОПІ

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано матеріал «Біотехнологічні стартапи в Європі: чому ЄС відстає від конкурентів і що можуть з цим зробити політики?».

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано матеріал «Біотехнологічні стартапи в Європі: чому ЄС відстає від конкурентів і що можуть з цим зробити політики?».

У ньому наголошується, що Закон ЄС «Про біотехнології» став важливим поштовхом для зміцнення європейського біотехнологічного сектору.  Нове тематичне дослідження ОЕСР пропонує актуальну оцінку поточного стану біотеху. Наразі Європа відстає від конкурентів у створенні біотехнологічних стартапів, патентуванні та венчурному фінансуванні. Гнучке регулювання та ефективні інструменти фінансування можуть допомогти ЄС створити більш конкурентоспроможну екосистему біотехнологічних стартапів. Біотехнології можуть здійснювати стимулюючий вплив на економічне зростання, створення високотехнологічних робочих місць, розвиток методів лікування тощо. Експерти вивчали, чому європейські біотехнологічні дослідження не сприяють появі стартапів; які саме недоліки є в системі європейського патентування та венчурного фінансування; як регулювання ЄС у сфері біотехнологій впливає на інновації та інвестиції; що можуть зробити політики ЄС для підвищення конкурентоспроможності біотехнологічних стартапів.  Вони вважають, що регулювання має стати більш гнучким та максимально адаптованим до специфіки галузевих стартапів в частині швидкості реакції, спрощення доступу до засобів підтримки.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/04/biotech-startups-in-europe-why-does-the-eu-lag-behind-competitors-and-what-can-policymakers-do-about-it.html, https://www.oecd.org/en/publications/a-comparison-of-the-innovation-and-regulatory-environments-for-biotechnology-and-biosolutions-across-the-european-union-and-the-united-states_1ec20342-en.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-01
Share
CHATGPT, CLAUDE ТА COPILOT ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

CHATGPT, CLAUDE ТА COPILOT ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

28 травня 2026 року відбудеться вебінар «Ваш кампус вже використовує ChatGPT, Claude та Copilot. Як зробити їх готовими до досліджень?».

28 травня 2026 року відбудеться вебінар «Ваш кампус вже використовує ChatGPT, Claude та Copilot. Як зробити їх готовими до досліджень?».

Захід стане площадкою для обговорення технічних, стратегічних та операційних питань, з якими стикаються бібліотекарі при роботі з інструментами ШІ. Планується розглянути наступні питання:  що таке великі мовні моделі (LLM) і чому вони можуть галюцюнувати, генерувати хибні цитування, замість надійної інформації формувати нейрослоп; в чому полягає проблема фальсифікації цитувань і чому вона загострилась під впливом ШІ; як значний рівень помилок результатів роботи ШІ призводить до посилення недовіри з боку дослідників; що таке протокол контексту моделі (MCP) і чим він відрізняється від стандартного API; три шляхи доступу Scite (платформа, MCP та API) та який з них найкраще підходить для певного випадку використання; чому бібліотека є саме тим закладом, який має очолити упровадження штучного інтелекту в кампусах; п’ять викликів, які ШІ створює для бібліотек та якою має бути стратегічна відповідь на кожен з них; чотириступінчаста структура упровадження ШІ: навчання, оцінювання інструментів, політика та упровадження; стратегії партнерства викладачів; як зробити бюджетне обґрунтування дослідницьких інструментів, інтегрованих зі штучним інтелектом; аналітика адміністрування MCP як інструмент бібліотечної аналітики; приклади LibGuide від установ, які вже інтегрують ШІ-грамотність у свою діяльність з підтримки досліджень. Організатори:  Сhoice, Scite від Research Solutions.

Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/your-campus-already-uses-chatgpt-claude-and-copilot-heres-how-to-make-them-research-ready/

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-04-30
Share