Проєкт LUKE оприлюднив новий випуск інформаційного бюлетеня з оглядом поточних активностей в межах проєкту.
Проєкт LUKE оприлюднив новий випуск інформаційного бюлетеня з оглядом поточних активностей в межах проєкту.
Йдеться про зміст етапів реалізації цього проекту, запуск спільного конкурсу LUKE для підтримки співпраці у галузі досліджень та інновацій між українськими та європейськими партнерами, захід зі встановлення ділових контактів дослідників та інноваторів, формування нових партнерських відносин, підготовку проектних пропозицій, запуск платформи пошуку партнерів LUKE, підготовку й обговорення перспективних проектних ідей.
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності С7 «Журналістика» галузі знань С «Соціальні науки, журналістика, інформація та міжнародні відносини».
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності С7 «Журналістика» галузі знань С «Соціальні науки, журналістика, інформація та міжнародні відносини».
Документ розроблено на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Він містить загальну характеристику, вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти, мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм, опис предметної області, перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік нормативних документів для спеціальності «Журналіст» за групою професій журналіст, кореспондент, фотокореспондент, оглядач, редактор випусковий, редактор. Дія стандарту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Його упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 20 квітня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Зіставлення законодавства у сфері соціальної та екологічної належної обачності» із серії «Документи ОЕСР з питань ділової та фінансової політики».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Зіставлення законодавства у сфері соціальної та екологічної належної обачності» із серії «Документи ОЕСР з питань ділової та фінансової політики».
У ньому зазначається, що уряди все частіше очікують від підприємств проведення соціальної та екологічної експертизи як власної діяльності, так і по всьому ланцюжку поставок. Вони заохочують це за допомогою широкого спектру законодавчих норм та політичних заходів і виявляють інтерес до вивчення можливостей більш тісної співпраці в рамках обов’язкових заходів, щоб уникнути непотрібних витрат для компаній, постачальників й контролюючих органів. Експерти ОЕСР проаналізували понад дві сотні законодавчих актів, що містять прямі вимоги та/або заохочення соціальної та екологічної експертизи. Заходи, як правило, засновані на міжнародних стандартах (у т.ч. «Керівництві ОЕСР для багатонаціональних підприємств з відповідального ведення бізнесу»), очікують від регульованих компаній виявлення та прийняття відповідальності за усунення соціальних та/або екологічних наслідків у межах та за межами їхньої власної діяльності. Найчастіше йдеться про публічне розкриття інформації про комплексну перевірку, дотримання керівних вказівок тощо.
2 травня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться конференція «Innovating Education 3-0».
2 травня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться конференція «Innovating Education 3-0».
Вона стане площадкою для обміну досвідом викладацькою спільнотою, бізнесом і державою щодо розвитку сучасної освіти. Планується відпрацювати реальні приклади та обговорити найкращі освітні практики – від побудови ефективної комунікації зі студентами та інтеграції новітніх технологій у навчання, до синхронізації вищої освіти з реформою старшої школи; надати рекомендації щодо викладання у період криз задля підтримки якості освіти; обговорити специфіку роботи з новим поколінням «зет» та «альфа»; розглянути компетентності майбутнього в епоху ШІ (критичне мислення, креативність та емоційний інтелект). Організатори: Genesis, МОН, Мінцифри.
6 квітня 2026 року відбудеться вебінар з інформування щодо нових підходів до базового фінансування наукових установ і закладів вищої освіти за результатами їхньої державної атестації.
6 квітня 2026 року відбудеться вебінар з інформування щодо нових підходів до базового фінансування наукових установ і закладів вищої освіти за результатами їхньої державної атестації.
Слухачі дізнаються про механізми розподілу базового фінансування, принципи роботи формульного розподілу фінансування, наявні обмеження, будуть ознайомлені з напрямами цільового використання коштів,а також переліком необхідних документів та особливостями звітування. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Державна науково-технічна бібліотека України.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ліндсі Фармера «Великоформатні публікації у відкритому доступі не можуть ґрунтуватися на зобов’язаннях, що не фінансуються».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ліндсі Фармера «Великоформатні публікації у відкритому доступі не можуть ґрунтуватися на зобов’язаннях, що не фінансуються».
У ній автор аналізує наслідки поширення політики відкритого доступу для монографій та інших великоформатних академічних текстів без належного фінансового забезпечення. У матеріалі наголошується, що відкритий доступ став важливим інструментом демократизації знань і розширення доступності результатів досліджень. Водночас більшість наявних моделей його реалізації сформувалися навколо журнальних статей, тоді як великоформатні публікації мають іншу економіку створення і потребують значно більших витрат на підготовку, рецензування, редагування й поширення. У цьому контексті запровадження обов’язкових вимог щодо відкритого доступу без відповідного фінансування створює ризик дестабілізації існуючих видавничих практик. Автор звертає увагу на те, що у гуманітарних і соціальних науках монографія залишається ключовою формою представлення результатів досліджень, яка дозволяє представити розгорнутий аналіз та у повному обсязі навести цілісну наукову аргументацію. Такі формати не можуть бути повноцінно замінені короткими публікаціями. Водночас саме ці формати публікацій, як правило, мають обмежений доступ до зовнішнього фінансування, що ускладнює виконання вимог відкритого доступу на практиці. Нефінансовані мандати можуть мати небажані наслідки у вигляді скорочення кількості публікацій, звуження їх тематичного розмаїття та посилення нерівності між інституціями та країнами з різними ресурсними можливостями. У результаті політика відкритого доступу, яка має на меті підвищення доступності знань, ризикує відтворювати існуючі дисбаланси або навіть поглиблювати їх. Ліндсі зосереджує увагу на необхідності узгодженого підходу до фінансування великоформатних публікацій: залучення державних структур, університетів, фінансуючих організацій і видавців до формування моделей, здатних забезпечити сталість відкритого доступу. Ефективна реалізація політики відкритого доступу потребує не лише нормативних вимог, а й системного фінансового підґрунтя, без чого існує ризик підриву тих форм наукової комунікації, які відіграють визначальну роль у розвитку гуманітарних і соціальних наук.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, Міністерство цифрової трансформації України, Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій разом із Українським католицьким університетом та AI HOUSE оголосили про старт відкритого конкурсу «AI-рішень для розпізнавання державних рукописних документів».
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, Міністерство цифрової трансформації України, Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій разом із Українським католицьким університетом та AI HOUSE оголосили про старт відкритого конкурсу «AI-рішень для розпізнавання державних рукописних документів».
Його мета – пошук технологій для автоматичного розпізнавання державних документів – заяв, довідок, журналів, печаток та архівних матеріалів. Взяти участь у можуть AI/ML-інженери, data scientists, дослідники, студенти технічних спеціальностей, стартапи, R&D-команди та університетські лабораторії. Під час змагання «Handwritten to Data» ШI-спеціалісти створюватимуть Computer Vision рішення, щоб оптимізувати роботу з архівами та пришвидшити розвиток цифрових сервісів. На першому етапі учасники працюватимуть онлайн на платформі Kaggle та розроблятимуть моделі для розпізнавання рукописного тексту. Вони отримають доступ до відкритого датасету українських державних рукописних документів, можливість використати ресурси та сервіси Amazon Web Services для тренування моделей та можливість тестувати рішення на реальних державних сервісах, менторську підтримку експертів із Computer Vision та OCR/HTR. Найкращі команди матимуть можливість представити свої рішення перед експертним журі та державними партнерами. Призовий фонд у розмірі 7 тис. дол. США буде розподілений між трьома командами- переможцями. Подати заявку на участь можна до 16 квітня 2026 року.
Центр медіації та посередництва, що функціонує на базі Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій інформує про старт ініціативи з підтримки розвитку нової культури вирішення спорів.
Центр медіації та посередництва, що функціонує на базі Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій інформує про старт ініціативи з підтримки розвитку нової культури вирішення спорів.
Йдеться про створення спільноти «Агентів ІР медіації», для поширення медіації у сфері інтелектуальної власності, формування культури цивілізованого вирішення конфліктів з перетворенням інформаційної ініціативи у довготривалий соціальний процес, що впливає не лише на рівень обізнаності, а й на практики поведінки, підходи до розв’язання спорів. Взяти участь у проєкті можуть усі бажаючі у зручному для них форматі. Зокрема, долучення лідерів думок дозволить трансформувати інформаційний проект у живий соціальний рух. Освітяни та студенти зможуть підвищити рівень обізнаності та увести медіацію в освітньо-публічний дискурс. Підприємці та представники бізнесу можуть підтримувати медіацію, використовуючи її на практиці. Представники креативних індустрій скористаються нею як альтернативним інструментом врегулювання спорів. Юристи та адвокати зможуть ділитися знаннями про медіацію, а також на практиці сприяти ефективному вирішенню конфліктів і поширювати розуміння медіації у професійному середовищі та суспільстві.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Передові методи зміцнення державної відповідальності» із серії «Документи ОЕСР з питань ділової та фінансової політики».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Передові методи зміцнення державної відповідальності» із серії «Документи ОЕСР з питань ділової та фінансової політики».
У ньому зазначається, що відповідальне, підзвітне та сумлінне управління державними підприємствами за допомогою належного корпоративного управління має важливе значення для забезпечення їхнього внеску в конкурентоспроможність, економічну стійкість та сталий розвиток країни. Досягнення вказаних цілей передусім потребує ясності щодо того, чому і як держава діє як власник: обґрунтування, цілі, структура управління, механізми нагляду. Потрібна єдина чітка політична основа на противагу фрагментованих правових чи політичних інструментів, які впливають деструктивно. Наразі біля половини країн, опитаних ОЕСР, мають узгоджену політику щодо державної власності. У цьому документі представлені основні компоненти ефективної політики щодо власності, а саме: обґрунтування державної власності, механізми управління, що розмежовують ролі та обов’язки держави та органів управління державних підприємств, механізми реалізації, моніторингу та оцінювання. Експерти підкреслюють важливість прозорості та підзвітності через публічне розкриття інформації та здійснення регулярних перевірок. Дедалі більше країн інтегрують принципи стійкості та сумлінності у практику управління власністю. Йдеться про наступні ключові моменти: підтримка на найвищому політичному рівні (забезпечення легітимності); публічне розкриття політики (прозорість), контроль за допомогою зведеної звітності та зовнішньої оцінки для підвищення підзвітності; надійний нагляд, контроль показників ефективності та регулярні перевірки; політика щодо власності має бути «живим» документом, що адаптується до мінливих умов, при збереженні послідовності в управлінні та очікуваннях. Дотримуючись наданих рекомендацій, уряди можуть забезпечити прозорість, підзвітність та відповідність своєї політики щодо державної власності проголошеним цілям.
