7 травня 2026 року відбудеться вебінар «Знайомтесь з викладачами там, де вони є: практичний дизайн онлайн-курсів, який залишається актуальним».
7 травня 2026 року відбудеться вебінар «Знайомтесь з викладачами там, де вони є: практичний дизайн онлайн-курсів, який залишається актуальним».
Захід покликаний підтримати адміністраторів, розробників навчальних матеріалів, викладачів і творчі команди, які хочуть реалізувати практичний сталий підхід до створення доступних курсів, що відповідають стандартам управління якістю, а також упроваджувати нові інструменти та найсучасніші робочі процеси. Під час вебінару буде продемонстровано, як набір інструментів штучного інтелекту CourseArc, Magic Course Builder та Magic Image Descriptions дозволяє усувати недоліки, що викликають опір слухачів. Організатори: Quality Matters, CourseArc, UT San Antonio, Virtual Arkansas.
27 травня 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Сучасна криза міжнародної системи».
27 травня 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Сучасна криза міжнародної системи».
Вона стане площадкою для обговорення актуальних питань функціонування міжнародної системи у часи переходу від однополярного світу до нового формату, який є «керованим хаосом» та рухається до нової багатополярності, у якій старі міжнародні інститути та багатосторонні союзи втрачають важелі впливу. Під час заходу планується розглянути, як відбувається розпад ліберального міжнародного порядку та його альтернативи; феномен Д. Трампа у контексті глобальної нестабільності (чи приведе політика адміністрації Д. Трампа до встановлення нової ери гегемонії США та хто отримає від цього вигоду?); міжнародно-політичні перспективи та економічна вага ЄС (новий центр сили чи аутсайдер у змаганні великих держав?); глобальна роль Китаю в новій міжнародній системі; перспективи світової економіки в умовах, коли зникають межі між війною та миром. Організатори: Державна установа «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України», Державна установа «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України».
На сайті Inside Higher Ed, що належить Times Higher Education, опубліковано статтю «Викладачі виступають проти угод із OpenAI».
На сайті Inside Higher Ed, що належить Times Higher Education, опубліковано статтю «Викладачі виступають проти угод із OpenAI».
Обговорюється зростання критичних висловлювань викладачів закладів вищої освіти відносно розвитку партнерств університетів із компанією OpenAI та висловлюється занепокоєння щодо наслідків таких угод для умов праці, якості освіти та її пріоритетів. Зазначається, що найбільший резонанс в академічних колах викликала угода Каліфорнійського державного університету щодо надання доступу до ChatGPT студентам і працівникам ЗВО. Частина викладачів виступила проти цього контракту та закликала спрямувати фінансові ресурси на збереження робочих місць. У петиції, адресованій керівництву, наголос зроблено на тому, що інвестиції в людський капітал є більш ефективним шляхом забезпечення якості освіти та досліджень. Автор звертає увагу на те, що подібні угоди активно укладаються ЗВО, зокрема – Арізонським державним університетом, університетом Оксфорду, Університетом Південної Каліфорнії та ін., що посилює дискусії стосовно доцільності таких партнерств. Скепсис викладачів пов’язаний не лише з фінансовими аспектами, – вони ставлять під сумнів здатність генеративного штучного інтелекту суттєво покращити навчання і викладання, а також говорять про потенційний негативний вплив на умови праці, академічну автономію та психічне здоров’я студентів. Не все гаразд і з процедурними аспектами ухвалення відповідних рішень. У багатьох випадках такого роду угоди з технологічними компаніями укладаються на рівні адміністрацій університетів без широкого залучення викладачів до обговорення, що посилює напруження та сприяє формуванню організованого спротиву. Дискусія навколо співпраці університетів із технологічними компаніями загострює питання пошуку балансу між інноваціями та академічними цінностями, а реакція викладачів свідчить про прагнення зберегти контроль над освітнім процесом та визначенням пріоритетів розвитку вищої освіти в умовах швидкого впровадження технологій ШІ.
Міністерство освіти і науки України рекомендувало комплекс методичних матеріалів і рекомендацій для закладів вищої освіти та наукових установ України з питань упровадження відкритого доступу та розвитку відкритої науки.
Міністерство освіти і науки України рекомендувало комплекс методичних матеріалів і рекомендацій для закладів вищої освіти та наукових установ України з питань упровадження відкритого доступу та розвитку відкритої науки.
Документи розроблені у рамках профінансованих з державного бюджету наукових досліджень, виконаних фахівцями ДНТБ. Вони містять практичні підходи до розроблення та імплементації інституційних стратегій запровадження відкритого доступу, організації процесів управління науковими результатами, а також удосконалення роботи інституційних репозитаріїв і відкритих сервісів. Зазначені методичні матеріали та рекомендації розміщені у відкритому доступі на платформі Zenodo, а також на вебсайті Міністерства освіти і науки.
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано інформаційний огляд «Автоматичне визнання кваліфікацій: концепція та її значення для університетів».
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано інформаційний огляд «Автоматичне визнання кваліфікацій: концепція та її значення для університетів».
У ньому йдеться про те, що останнім часом при формуванні європейської політики у сфері вищої освіти велика увага приділяється автоматизованому визнанню кваліфікацій, що дозволить значно спростити процедури визнання та підвищити мобільність випускників. Однак сутність цієї концепції та підходи до її реалізації значно відрізняються у рамках Європейського простору вищої освіти. Документ розкриває концепцію автоматичного визнання кваліфікацій вищої освіти для продовження навчання за кордоном, її історію становлення та окремі аспекти, поширені похибки, а також презентує тематичні форуми та суб’єктів, які підтримують ідею автоматичного визнання (Європейський простір вищої освіти, Європейська комісія, Рада Європи). Даний інформаційний огляд буде корисним політикам, адміністраторам, менеджерам університетів, а також співробітникам ЗВО, які займаються практичною реалізацією системи визнання кваліфікацій.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Національний контактний пункт з експертної оцінки відповідального ведення бізнесу: Норвегія 2026».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Національний контактний пункт з експертної оцінки відповідального ведення бізнесу: Норвегія 2026».
У ньому зазначається, що норвезький національний комітет із захисту довкілля з 2011 року запровадив спеціальну експертну структуру, до якої входять чотири незалежні експерти (призначаються урядом) та інші експерти, запропоновані підприємствами, профспілками та громадянами. Ці експерти мають глибокі знання у галузі захисту навколишнього середовища та беруть участь у розгляді відповідних справ. Структура щорічно звітує перед міністерствами, подає пропозиції згідно із норвезьким законодавством про належну обачність і прозорість, взаємодіє із зацікавленими сторонами з числа підприємств, профспілок та громадянського суспільства. Експертні оцінки НКП базуються на Керівних принципах ОЕСР для багатонаціональних підприємств щодо відповідальної ділової поведінки.
6 травня 2026 року в рамках курсу відкритих лекцій «Академічна ДоброЧесність: правила гри чи справа честі» відбудеться онлайн-лекція «Плагіат та самоплагіат: де межа?».
6 травня 2026 року в рамках курсу відкритих лекцій «Академічна ДоброЧесність: правила гри чи справа честі» відбудеться онлайн-лекція «Плагіат та самоплагіат: де межа?».
Захід покликаний надати слухачам детальні пояснення щодо вирішення актуальних у науковому середовищі питань академічної доброчесності при використанні чужих та власних матеріалів без належного пояснення. Слухачі дізнаються, як не припуститись серйозних репутаційних ризиків в науковій діяльності; де проходить межа між припустимим використанням чужих та власних текстів чи ідей і порушенням усталених норм; що таке плагіат і самоплагіат та в чому полягає різниця між ними; як коректно повторно використовувати власних матеріали і наукові дані; як потрібно оформлювати посилання на власні раніше оприлюднені роботи; яких типових помилок зазвичай припускаються недосвідчені дослідники; як працюють системи перевірки на плагіат; як уникнути академічних порушень і зберегти академічну репутацію. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Протдійте нейрослопу в освітніх дослідженнях, або втратите довіру».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Протдійте нейрослопу в освітніх дослідженнях, або втратите довіру».
У ній автор висловлює занепокоєння зростанням кількості текстів, повністю створених або суттєво відредагованих генеративним штучним інтелектом, які почали з’являтись у наукових журналах з проблематики освітніх досліджень та пропонує своє бачення впливу цього явища на довіру до науки в цілому. Стівен Вейнкер, шкільний учитель та дослідник, провів власний аналіз публікацій у журналах Британської асоціації освітніх досліджень на предмет використання характерних шаблонних конструкцій, типових для великих мовних моделей і виявив, що після 2023 року фрази, що раніше рідко використовувались, почали масово з’являтись в академічних текстах. Зокрема, мова про стандартизовані конструкції на кшталт «underscoring the critical role of» («підкреслюючи ключову роль…», «акцентуючи важливість…») або «this approach allows for a more nuanced understanding of» («цей підхід дає змогу глибше зрозуміти / точніше інтерпретувати …»), частота використання яких дуже сильно зросла. Звісно, проблема – не у самому факті використання ШІ, а у зниженні якості публікацій. Вейнкер стверджує, що частина статей демонструє ознаки поверхового або механічного письма: повторення однакових формулювань, слабку аргументацію та мінімальний аналітичний внесок. На його думку, це може поступово підривати довіру до університетських факультетів освіти та освітніх досліджень загалом. У статті також наведено позицію Bera та видавництва Wiley, які повідомили, що після відповідних звернень ними було розпочато перевірку, але у більшості випадків не було знайдено проблем з дотриманням академічної етики. Нинішні правила Wiley допускають певні форми використання ШІ без обов’язкового декларування, якщо це не супроводжується ознаками маніпуляції або фальсифікації. Це серед іншого актуалізує дискусію про межу між мовною підтримкою та академічною недоброчесністю, втрату критичного мислення, ерозію культури академічного зворотного зв’язку та формального підходу до оцінювання. Масове використання ГШІ вимагає перегляду практик рецензування та суттєвого оновлення редакційних політик академічних журналів та установ. У підсумку автор робить висновок, що проблема нейрослопу виходить за межі технічного питання використання чатботів у науковому письмі. Вона стосується академічної культури у широкому сенсі: університети, журнали та дослідницькі спільноти мають постійно переосмислювати стандарти наукової якості, довіри та відповідальності в умовах стрімкого поширення генеративного штучного інтелекту.
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня зі спеціальності G16 «Гірництво та нафтогазові технології» галузі знань G «Інженерія, виробництво та будівництво».
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня зі спеціальності G16 «Гірництво та нафтогазові технології» галузі знань G «Інженерія, виробництво та будівництво».
Документ містить загальну характеристику, вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти, мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм, опис предметної області, перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік назв освітніх програм та нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти за такими програмами, сформульований у термінах програмних результатів навчання, перелік нормативних документів. Дія стандарту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Його упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Проєкт розроблено на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту стандарту можна подати до 15 травня 2026 року.
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у черговому випуску «Кур’єр ЮНЕСКО» опублікована стаття Эльба Рамирес «Чому вивчення мов, як і раніше, важливе».
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у черговому випуску «Кур’єр ЮНЕСКО» опублікована стаття Эльба Рамирес «Чому вивчення мов, як і раніше, важливе».
У ній автор зазначає, що в епоху, коли програмні інструменти можуть забезпечувати легкий переклад у режимі реального часу, вивчення іноземної мови може здатися зайвим зусиллям. Однак це не так. Необхідно розуміти, що людське спілкування передає набагато більше, ніж просто набір слів у певній послідовності зібраних у речення. Прогрес в автоматизованому перекладі упродовж останніх чотирьох років був особливо вражаючим, але спроби автоматизувати переклад розпочалися ще у 1950-х та 1960-х роках, успіху було досягнуто у 1980-х-1990-х роках, можливості значно розширилися завдяки Google Translate, який еволюціонував від статистичної системи, навченої на великому текстовому корпусі, до нейронного машинного перекладу. Але революція, спричинена штучним інтелектом, змінює правила гри. Наші гаджети стали справжніми «кишеньковими перекладачами». Системи штучного інтелекту тепер можуть субтитрувати дзвінки, надавати живий переклад у навушники або відтворювати ваш голос іншою мовою. Інструменти перекладу чудово підходять для логістики, подорожей, першого контакту, пошуку клініки або екскурсій, вони стали мостами комунікації, яких не існувало ще п’ять років тому. Однак, коли ставки вищі, потрібен людський переклад. ЮНЕСКО у листопаді 2025 року на Другому Всесвітньому саміті соціального розвитку в Досі запустила Глобальну дорожню карту багатомовності у цифрову епоху, яка встановлює стратегічні рамки для забезпечення повноцінної участі всіх мовних спільнот у цифровому світі.
