Створено платформу Science For Ukraine для пошуку можливостей для українських науковців.
Створено платформу Science For Ukraine для пошуку можливостей для українських науковців.
Платформа розроблена групою студентів і науковців-добровольців різних країн світу. Вона покликана збирати та розповсюджувати інформацію щодо можливостей підтримки на університетському, національному та міжнародному рівні для аспірантів і дослідників, безпосередньо пов’язаних з академічними закладами України.
На веб-сайті ScienceForUkraine зацікавлені особи зможуть знайти широкий спектр оплачуваних академічних посад для вчених, можливості академічної мобільності для аспірантів і студентів, а також підібрати тимчасове житло. Зокрема, на сайті представлена інформація про: – стипендії; – дослідницький візит; – часткова/повна зайнятість; – проживання в гуртожитку чи закладі для гостей; – підтримка супроводжуючих членів сім’ї; – офісний простір; – комп’ютер з доступом до мережі інтернет; – доступ до бібліотеки та/або лабораторії.
Всесвітня організація інтелектуальної власності проводить опитування, присвячене Всесвітньому дню інтелектуальної власності 2022 року.
Всесвітня організація інтелектуальної власності проводить опитування, присвячене Всесвітньому дню інтелектуальної власності 2022 року.
ВОІВ проводить дослідження, як новаторські, енергійні та творчі уми молоді сприяють позитивним змінам. Опитування проводиться в рамках серії заходів кампанії Міжнародного дня інтелектуальної власності на тему «Інтелектуальна власність та молодь: інновації заради майбутнього». Воно присвячене ролі інтелектуальної власності, інновацій та передових технологій у сучасному світі і представлене на 8-ми мовах: англійській, французькій, іспанській, китайській, арабській, російській, японській і португальській. Крім відомостей про респондента, в анкеті пропонується дати відповіді на наступні питання: – я і інтелектуальна політика; – щодо брендів; – щодо технологій і інновацій; – щодо творчості: використання та оплата творчої роботи; – погляд у майбутнє.
Результати опитування сприятимуть розумінню того, як молоді винахідники, автори та підприємці можуть використовувати права інтелектуальної власності для досягнення своїх цілей, отримання доходу, створення робочих місць, розв’язання місцевих і глобальних проблем і підтримки розвитку суспільства та країни. Опитування анонімне і буде доступним до 31 березня 2022 року.
Опитування спрямоване на те, щоб краще зрозуміти відносини респондентів з інтелектуальною власністю, інноваціями та творчістю. Відповіді будуть інформувати та підтримувати розвиток діяльності Всесвітньої організації інтелектуальної власності з залучення молоді.
Почала функціонувати розроблена Міністерством освіти і науки України платформа «Наука та бізнес».
Почала функціонувати розроблена Міністерством освіти і науки України платформа «Наука та бізнес».
Платформа створена для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу й наукової спільноти. Вона дає можливість бізнесу знайти науковий результат, необхідний для його розвитку, а вченим – реалізувати власний науковий потенціал і комерціалізувати результати свого наукового пошуку.
Після запуску платформи 1 лютого 2022 року на ній було розміщено перші пропозиції співпраці від зареєстрованих 100 науковців і 20 підприємців. За цей же час близько 500 осіб відвідало сайт. Про зацікавленість науковців і підприємців у використанні нового цифрового інструменту свідчить зростаюча кількість відвідувань.
Платформу створено за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ у рамках проєкту міжнародного технічного співробітництва «Інноваційна лабораторія підтримки асоціації Україна-ЄС».
Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу повідомляє про доступність курсу e-learning із захисту товарів, пов’язаних з місцем походження, з використанням географічних зазначень.
Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу повідомляє про доступність курсу e-learning із захисту товарів, пов’язаних з місцем походження, з використанням географічних зазначень.
Навчальний курс покликаний забезпечити базове розуміння того, як використовувати інтелектуальну власність (ІВ), зокрема географічні зазначення, та як вони можуть бути захищені та використані групами виробників як цінний актив.
Курс складається з трьох модулів, які містять вісім занять з відео та текстовими ресурсними матеріалами. Він призначений для проведення у вигляді сеансів у режимі реального часу чи для самостійного вивчення, коли зацікавлені сторони можуть отримати доступ до онлайн-матеріалів у зручний для них час. Навчальні вправи будуть особливо корисними, оскільки вони дають можливість використовувати знання, отримані на заняттях.
Перший модуль знайомить учасників з основами продуктів з прив’язкою до походження та як інструменти ІВ можуть використовуватися для захисту та брендингу цих продуктів на ринку. Він складається з двох занять. Перше заняття описує, що розуміється під продуктом, прив’язаним до походження. Друге присвячене основам розробки бізнес-стратегії продукту з прив’язкою до походження та тому, як охорона ІВ з використанням системи географічних зазначень може бути інтегрована в стратегію, яка використовується групами виробників і іншими учасниками виробничо-збутового ланцюжка, щоб максимізувати потенціал переваги продукту, пов’язаного з їх походженням.
Другий модуль містить більш докладну інформацію щодо використання географічних зазначень як інструменту для захисту та просування товарів, пов’язаних з місцем походження, та їх виробників. Перше заняття другого модуля присвячене різним інструментам ІВ, доступним для захисту продуктів, прив’язаних до їх походження. На другому занятті учасники дізнаються про позитивний вплив інтеграції інструменту «Географічні зазначення» в загальну бізнес-стратегію, розроблену групами виробників для просування своєї продукції, пов’язаної з місцем походження. Третє заняття надає учасникам більш докладну презентацію ключових елементів стратегії охорони географічних зазначень.
Третій модуль курсу пояснює ключові фактори, пов’язані з розробкою стратегії управління географічними зазначеннями для продуктів, пов’язаних з місцем походження. На першому занятті цього модуля основна увага приділяється розробці специфікацій географічних зазначень для відповідного продукту, прив’язаного до його місця походження. На другому занятті розглядаються елементи управління та розробка систем управління географічними зазначеннями. Нарешті, третє заняття присвячено системі управління географічними зазначеннями та ключовим елементам, які необхідно враховувати при повсякденному управлінні такими системами.
Курс розроблено в рамках програми міжнародної співпраці ВОІВ з країнами Карибського басейну CarIPI.
Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила дані щодо діяльності країн світу в сфері інтелектуальної власності у період пандемії COVID 19.
Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила дані щодо діяльності країн світу в сфері інтелектуальної власності у період пандемії COVID 19.
У 2021 році, за даними ВОІВ, рекордного рівня сягнула кількість заявок, які надійшли від інноваційних підприємств та окремих осіб до глобальних сервісів ВОІВ. За процедурою Договору про патентну кооперацію у 2021 році було подано близько 277,5 тис. міжнародних заявок, що на 0,9% більше, ніж у 2020 році. Більше всього заявок подали заявники з Китаю. У п’ятірку основних країн походження увійшли: США, Японія, Республіка Корея та Німеччина. У 2021 році на 10 провідних країн припало 88,1% від загальної кількості заявок.
Заявники з Китаю та США подали більше заявок у сфері комп’ютерних технологій, заявники з Республіки Кореї подавали заявки на патенти, пов’язані з цифровим зв’язком. Для Японії та Німеччини провідною технологічною галуззю стало електричне машинобудування.
Китайська компанія Huawei Technologies залишалась лідером з подачі міжнародних заявок за процедурою РСТ. За нею слідують Qualcomm з США, Samsung Electronics і LG Electronics з Республіки Корея та Mitsubishi Electric із Японії. Серед 10 кращих користувачів восьмеро були з Північно-Східної Азії.
У 2020 році кількість патентних заявок у всьому світі зросла на 1,6%. Кількість заявок на товарні знаки та промислові зразки зросла на 13,7% і 2% відповідно. Кількість заявок на патенти в усьому світі перевищила 3,3 млн, кількість заявок на товарні знаки склала 17,2 млн, а кількість заявок на реєстрацію промислових зразків склала 1,4 млн. Заявки на корисні моделі – особливу форму патентного права – зросли на 28,1% досягли 3 млн заявок.
Відомства інтелектуальної власності в Азії отримали найбільшу кількість заявок на патенти, корисні моделі, товарні знаки та промислові зразки в 2020 році, досягнувши 6,6%, 98,4%, 71,8% і 70,9% від загальносвітового числа відповідно. Понад 85% усіх патентних заявок у 2020 році було подано у відомства інтелектуальної власності Китаю, США, Японії, Республіки Корея та Європейського патентного відомства. На долю Китаю припало 45,7% загальносвітового обсягу.
У 2020 році відомство інтелектуальної власності Китаю отримало 1,5 млн. патентних заявок. За ним слідують відомства США, Японії, Республііки Корея та Європейське патентне відомство. У 2020 році на 10 найбільших офісів припадало 92% від загального числа заявок у світі.
Під час пандемії, як зазначають у ВОІВ, активність подання заявок на інтелектуальну власність зросла навіть за умов економічного сповільнення у 2020 році. В розпал пандемії в 2020 році скоротилося подання заявок на торговельні марки за Мадридською системою, яке відображає створення нових бізнесів і брендів, але відновилося в 2021 році завдяки значному зростанню кількості заявок з Франції, Німеччини, Великої Британії та США. Впродовж 2021 року відбулося посилення позицій міжнародних торговельних марок, що демонструє, як компанії скористалися можливостями для впровадження нових товарів і послуг, як змінилися потреби споживачів та як прискорилася цифровізація економік на тлі пандемії.
У березні 2022 року відбудеться міжнародна конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху».
У березні 2022 року відбудеться міжнародна конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху».
Планується обговорити актуальні питання доступу до наукової інформації, наукометричні та бібліометричні інструменти оцінки наукових досліджень, сучасні бібліотечні сервіси, академічну доброчесність, відкритий доступ та відкриту науку, створення і використання наукових електронних ресурсів, інтелектуальну власність у цифрову епоху.
Ключовими спікерами заходу будуть: – Ярошенко Тетяна – віце-президент з наукової роботи та інформатизації Національного університету «Києво-Могилянська академія», канд. істор. наук, доцент, засл. працівник культури України, засновниця конференції SCDA; – Тихонкова Ірина – канд. біол. наук, старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, консультант з регіональних рішень компанії Clarivate; – Ренейн Джуліан – директор наукової бібліотеки Університету штату Флорида; – Нік Руш – PhD, бібліотекар, керівник напрямку розвитку управління даними STEM дослідників в Університеті Флориди; – Гранчак Тетяна – провідний науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, професор кафедри інформаційних технологій Київського національного університету культури і мистецтв, д-р наук із соціальних комунікацій, професор; – Девід П. Шмідт – асоційований професор ділової етики у Доланській школі бізнесу, керівник Центру Патріка Дж. Вейда з прикладної етики у Фейрфілдському університеті; – Девід Лов – бібліотекар Техаського університету, стипендіат програми Техаського університету A&M Data Science Career Initiation Fellow-2021; – Березко Олександр – доцент кафедри Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка», канд. наук.
Відбулась зустріч представників українських та німецьких вчених та державних службовців, яка була організована Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством освіти та наукових досліджень Німеччини у межах проєкту зі створення німецько-українських центрів передових досліджень.
Відбулась зустріч представників українських та німецьких вчених та державних службовців, яка була організована Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством освіти та наукових досліджень Німеччини у межах проєкту зі створення німецько-українських центрів передових досліджень.
Під час зустрічі обговорювались наступні питання: – презентація 12 проєктів створення міжнародних центрів передових досліджень, які будуть проходити стадію інкубації протягом найближчого року; – перспективи центрів у нових конкурсах програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та програми «ERASMUS+».
Центри стануть унікальними дослідницькими інфраструктурами в Україні, розвиток яких очолять передові вчені з Німеччини. В 2023 році буде відібрано до 4 проєктів, які отримають фінансову підтримку Німеччини на подальшу розбудову загальним обсягом близько 10 млн євро. Декілька років учені працюватимуть над розвитком наукових шкіл на базі цих центрів та будуть проводити дослідження разом з українськими колегами, формувати ідеї майбутніх міжнародних наукових проєктів, які будуть реалізовані в Україні.
Для України, яка визначила стратегічний курс на європейську інтеграцію, науково-технічне співробітництво з Німеччиною, має важливе значення.
Наразі МОН продовжує працювати над пріоритетними задачами та цілями Дорожньої карти інтеграції науково-інноваційної системи до Європейського дослідницького простору, яка була затверджена у лютому 2021 року.
За повідомленням Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Китай приєднався до Гаазької системи міжнародної реєстрації промислових зразків і до Марракеського договору.
За повідомленням Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Китай приєднався до Гаазької системи міжнародної реєстрації промислових зразків і до Марракеського договору.
Відповідні документи отримані ВОІВ від представників Національної адміністрації з авторських прав Китаю та Національного управління інтелектуальної власності Китаю.
У 2020 році понад половини заявок на промислові зразки від загальної кількості у всьому світі було подано мешканцями Китаю. Вступ Китаю до Гаазької системи спростить і здешевить захист та просування цих робіт за кордоном. Крім того, іноземним дизайнерам буде легше перенести свої проєкти на один із найбільших і найдинамічніших ринків у світі.
Приєднання до Марракеської угоди надасть можливість понад 17 млн сліпих і людей із слабким зором у Китаї отримати кращий доступ до творів, захищених авторським правом. Це також спростить транскордонні переміщення китайської мови у форматах, доступних для членів цієї спільноти в інших частинах світу.
За висновками ВОІВ, приєднання Китаю до цих двох угод є важливою подією для глобальної екосистеми інтелектуальної власності.
Національний Еразмус+ офіс в Україні оприлюднив Анотовану типову грантову угоду – для складання бюджету Програм ЄС 2021-2027 років.
Національний Еразмус+ офіс в Україні оприлюднив Анотовану типову грантову угоду – для складання бюджету Програм ЄС 2021-2027 років.
Документ є важливим для підготовки бюджету проектів 2021-2027 років за всіма напрямами Програми ЄС Еразмус+ та інших Програм, які фінансуються ЄС. Це керівництво користувача, що має на меті надати інформацію заявникам і бенефіціарам про Типові грантові угоди ЄС для програм фінансування ЄС на 2021-2027 роки.
Особливості програми наведено в цьому документі як приклади, оскільки їх прийнято як основні рішення, які можуть бути використані в кількох програмах ЄС. Він покликаний допомогти користувачам зрозуміти та інтерпретувати їхні Грантові угоди.
Уникаючи технічного словника, юридичних посилань і жаргону, документ прагне допомогти читачам знайти відповіді на практичні запитання, з якими вони можуть зіткнутися під час створення чи реалізації своїх проектів. У цьому ж дусі його структура відбиває структуру Типових грантових угод ЄС (ТГУ).
Документ пояснює кожну статтю ТГУ та містить приклади, де це доречно. Оскільки всі ТГУ ЄС походять від Загальної ТГУ, АГУ фокусується переважно на Загальній ТГУ; анотації інших ТГУ обмежуються основними відмінностями від цієї ТГУ.
Важливим є обов’язкове дотримання всіх правил, які вказані в АГУ, оскільки вони мають бути внесені до Грантової угоди, яка буде підписуватися Європейською Комісією з українськими та іншими бенефіціарами.
Європейське патентне відомство оприлюднило навчальний каталог Європейської Патентної Академії на 2022 рік.
Європейське патентне відомство оприлюднило навчальний каталог Європейської Патентної Академії на 2022 рік.
Каталог являє собою керівництво з широкого кола заходів, які Європейська патентна академія пропонує в 2022 році. Академія відіграє ключову роль у наданні користувачам європейської патентної системи необхідних знань і навичок, що забезпечує сталість патентної системи та стимулює європейський інноваційний потенціал.
У каталозі представлено вичерпне портфоліо навчальних заходів, освітніх продуктів і навчальних проєктів у наступних сферах: – видачі патентів; – трансферу та поширення технологій; – судових розглядів.
Академія пропонує різноманітні теми, починаючи від основ патентування та закінчуючи передовою наукою, а також інституційні розробки, зокрема Єдиний патентний суд. Крім того, рекомендуються нові навчальні заходи, в тому числі освітні продукти, автоматизований конструктор курсів, спільні проєкти, програми та модулі, готові до впровадження в університетські програми.
Загалом, навчальна пропозиція 2022 року базується на принципах цифровізації, співпраці, сертифікації та модульності. Підвищуючи навички та охоплюючи технологічні розробки в освіті, вона спрямована на поширення знань та створює простір для професійних зустрічей та дискусій.
Каталог також представляє навчальну структуру Академії з сімома стандартизованими видами діяльності та трьома форматами онлайн- та гібридної освіти.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
