Інноваторам

17 вересня 2021 року Київська школа економіки представила результати власного дослідження «Оцінка оптимальних параметрів економічної системи зборів, побудованої для захисту авторських та суміжних прав».

Дослідження виконано на замовлення Європейської Бізнес Асоціації в рамках проєкту з дослідження системи захисту авторських прав та оцінки справедливого розміру зборів, що справляється з техніки відтворення творів у межах персонального використання.

Поняття приватного копіювання та репрографії вже існують в українському правовому полі. Принцип відшкодування полягає у встановленні зборів для пристроїв, що можуть використовуватися для копіювання та відтворення аудіо, відео, та паперового контенту. Однак у законодавстві відсутнє пояснення поза встановленими розмірами зборів, які механізму їх розрахунку. Власне ця прогалина і була покладена в основу дослідження, яке має на меті оцінити відповідність поточних розмірів зборів з імпортованої та виробленої на території України техніки справедливій компенсації авторам за приватне копіювання їхніх творів.

Застосований підхід розширює методологію завдяки врахуванню рівня доходів населення, звичок українських споживачів, доступних даних щодо світових та вітчизняних бенчмарків вартості аудіо, відео, паперового копіювання та даних проведеного в Україні опитування щодо характеру користування авторським контентом. Ураховано також особливості українського ринку техніки, що може використовуватися для приватного копіювання та репрографії, різницю у рівнях доходів різних країн при застосуванні середньосвітових ставок зборів з огляду на паритет доходів вітчизняних авторів та споживачів їх творів, чинник доступу до контенту осіб з низькими доходами для забезпечення їх особистісного розвитку, частка легально отриманого контенту.

Важливим моментом у встановленні зборів має стати принцип досягнення рівня, за якого зберігається відшкодування збитку авторів та водночас підтримується оптимальне навантаження на споживачів. Пропонується забезпечити регулярний перегляд ставок з попереднім дослідженням основних параметрів ринку та план переходу до фіксованих ставок. Важливою частиною функціонування системи компенсації авторам експерти називають прозорість роботи організації колективного управління, що може бути одним з ключових факторів довіри до потреби існування зборів у цілому.

Детальніше: https://bit.ly/3luuStx, https://bit.ly/3DwlgVo, https://bit.ly/3avIBKa 

Фото: КШЕ

На початку жовтня 2021 року у гібридному форматі проходить 62-а серія засідань Асамблеї держав-членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

На початку серії засідань було презентовано звіт про основні результати діяльності Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) у 2020 році та першочергові завдання розвитку. Зазначалось, що визначальними у минулому році були процеси, пов’язані з боротьбою проти пандемії COVID-19. Мало місце прискорення зростання сфери ІВ, інноваційних та творчих процесів, незважаючи на кризові явища в економіці. Цей процес знайшов своє відображення у збільшенні кількість заявок на об’єкти ІВ, витрат на R&D та діяльність, пов’язану з венчурним капіталом, про що свідчать дані Global Innovation Index 2021.

Такі глобальні виклики та загрози для всього людства, як пандемія, зміна клімату, нерівномірність розвитку та інші змушують ВОІВ та всіх представників сфери ІВ використати свою енергію та досвід для допомогти у подоланні цих викликів. Акцентовано увагу на п’ятирічному стратегічному плані організації, який було прийнято у червні 2021 року, а також співпраці з ВООЗ та СОТ в рамках тристоронніх угод. 

Основне завдання, яке ставить перед собою ВОІВ полягає у тому, щоб створити умови для використання ІВ як потужного інструменту економічного та соціального розвитку в першу чергу країнами що розвиваються та менш розвиненими країнами.

Генеральна Асамблея та Координаційний комітет є основними органами ВОІВ, що визначають її політику та приймають рішення. Керівництво держав-членів ВОІВ і Союзів, адміністративні функції яких виконує ВОІВ, традиційно збираються на чергові та позачергові осінні сесії, на яких оцінюються результати роботи та приймаються подальші напрями діяльності.

Детальніше: https://bit.ly/3iFP7Tb, https://bit.ly/3AjYKga 

Фото: ВОІВ

Організація економічного співробітництва і розвитку оприлюднила матеріал «Чи вбивають онлайн-платформи офлайн-зірку? Поширення платформ і продуктивність традиційних фірм».

У документі зазначається, що в останнє десятиліття онлайн-платформи стали дуже розповсюдженими. Окремі люди та фірми використовують їх для багатьох цілей, таких як розваги, інформація, реклама, для купівлі та продажу товарів і послуг. Пандемія COVID-19 ще більше прискорила впровадження онлайн-платформ. Під час карантинів економічна активність змістилася в бік онлайн-ринків, принаймні у таких секторах, як роздрібні продажі, мобільні платежі та доставка їжі, допомагаючи країнам пережити економічний шок. 

Швидке поширення онлайн-платформ пояснюється великими економічними вигодами та можливостями, які вони створюють. Значні мережеві ефекти та недорогі транзакції дозволяють онлайн-платформам об’єднувати більше приватних осіб і підприємств, ніж фізичні ринки, полегшувати ринкові обміни, а відкритість інтернету та глобальна торгівля дозволяють їм охоплювати користувачів з усьому світу. 

За рахунок зниження транзакційних витрат, массовому залученню покупців і продавців, збільшенню потужностей платформ може бути підвищена ефективність ринку. Численні послуги, які онлайн-платформи надають своїм користувачам (наприклад, передові недорогі логістичні та платіжні послуги, спеціалізована реклама, поліпшення зв’язку з постачальниками і спрощення вирішення спорів), можуть бути особливо корисні для малих та середніх підприємств.

Використовуючи нещодавно створений узгоджений міжнародний набір даних про онлайн-платформи та їх використання у 43 країнах за період 2013-2018 рр. і 7 сфер діяльності, експерти роблять досліджують, чи призводить і за яких саме умов упровадження платформ до змін у продуктивності діючих фірм. Встановлено, що використання платформи збільшує продуктивність праці в компаніях і що це відбувається за рахунок збільшення зростання додаткової вартості, а не скорочення зайнятості. Більше того, приріст продуктивності є вищим для невеликих фірм. Отже, онлайн-платформи можуть відігравати важливу роль у вирівнюванні позицій МСП і крупних компаній та скороченні розриву продуктивності.  Зростання продуктивності сильніше проявляється на більш динамічних ринках. 

Публікація містить аналіз факторів, а також огляд тактичних і стратегічних рішень, які можна використовувати для заохочення розробки платформ таким чином, щоб це сприяло економічному зростанню.

Детальніше: https://bit.ly/3atYgKh, https://bit.ly/2WZULrB

Фото: скріншот