Post image Слухання з питань цифрової трансформації

Слухання з питань цифрової трансформації

23 грудня 2019 року у Комітеті з питань цифрової трансформації відбулись слухання на тему: «Національна кібербезпека та кіберзахист України».

23 грудня 2019 року у Комітеті з питань цифрової трансформації відбулись слухання на тему: «Національна кібербезпека та кіберзахист України».

У заході взяли участь народні депутати, представники центральних органів державної влади, об’єднань громадян, бізнесу, неурядових організацій, провідні експерти та вчені.

Сьогодні кожен повсякчасно стикається з інформаційними технологіями; від соціальних мереж, новин, до платіжних системам. Це – виклик і можливість, адже «цифрова трансформація являє собою впровадження інформаційно-комунікаційних та комп’ютерних технологій у всі сфери суспільного життя, здатне суттєво підвищити ефективність будь-якої діяльності. Але поряд з перевагами цифролізація несе на собі і ряд загроз.

Під час комітетських слухань було обговорено актуальні питання розвитку кібербезпеки та кіберзахисту України, у т.ч. у сфері критичної інфраструктури, які мають суспільний інтерес та потребують законодавчого врегулювання; узагальнено пропозиції щодо вдосконалення національної політики та механізмів реалізації, уточнено пріоритети.

За засідання комітет підготує рекомендації для Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, органів державної влади.

Детальніше: https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/186779.html

Фото: ВРУ

2019-12-27
Share
Post image Рішення Атестаційної колегії МОН

Рішення Атестаційної колегії МОН

16 грудня 2019 року Атестаційна колегія Міністерства освіти і науки відмовила восьми  спеціалізованим вченим радам у продовженні їхньої роботи у зв’язку з невідповідністю  «Положенню про спеціалізовану вчену раду», порушеннями академічної доброчесності та низькою якістю дисертаційних досліджень, які захищались у зазначених спецрадах. Ще двом  спецрадам було відмовлено через невідповідність вимогам «Положення про спеціалізовану вищу раду».

16 грудня 2019 року Атестаційна колегія Міністерства освіти і науки відмовила восьми  спеціалізованим вченим радам у продовженні їхньої роботи у зв’язку з невідповідністю  «Положенню про спеціалізовану вчену раду», порушеннями академічної доброчесності та низькою якістю дисертаційних досліджень, які захищались у зазначених спецрадах. Ще двом  спецрадам було відмовлено через невідповідність вимогам «Положення про спеціалізовану вищу раду».

Під час двох попередніх засідань Атестаційна колегія МОН також приймала подібні рішення, а саме:

15 листопада 2019 року через численні порушення академічної доброчесності було припинено повноваження двох спеціалізованих вчених рад;

15 жовтня 2019 року у зв’язку з невідповідністю вимогам «Положення про спецраду» Атестаційна колегія відмовила в подовженні роботи шести  спеціалізованим вченим радам.

Таким чином на практиці реалізується політика утвердження академічної доброчесності та підвищуються вимоги до здобуття освітньо-наукового та наукового рівня вищої освіти.

Детальніше: https://bit.ly/2MNzKZ2

Фото: pexels.com

2019-12-27
Share
Post image Конкурси для науковців

Конкурси для науковців

Національний фонд досліджень (НФД) навесні оголосить перші конкурси для вчених та надасть переможцям гранти на реалізацію кращих проектів. Постанову, яка визначає умови, процедури конкурсного відбору та фінансування, ухвалив Уряд 27 грудня 2019 року.

Національний фонд досліджень (НФД) навесні оголосить перші конкурси для вчених та надасть переможцям гранти на реалізацію кращих проектів. Постанову, яка визначає умови, процедури конкурсного відбору та фінансування, ухвалив Уряд 27 грудня 2019 року.

Нацфонд досліджень – це абсолютно нова структура для підтримки українських вчених, створена за стандартами провідних наукових фондів світу. Він надаватиме гранти дослідникам незалежно від відомчої належності установ, де вони працюють. Фонд був створений торік. Наприкінці грудня Кабмін ухвалив документ, необхідний для запуску діяльності НФД. Про це повідомила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Перші конкурси та надання грантів мають відбутися уже весною наступного року. Для цього у бюджеті 2020-го фінансування НФД збільшено майже вдвічі – до 526 млн гривень. Фонд надаватиме індивідуальні, колективні та інституційні гранти.

Рішення про проведення конкурсу та його умови прийматиме Наукова рада НФД, до якої входять 30 провідних українських вчених з наукових установ та вишів. Після цього буде створена комісія конкурсу. Оголошення про конкурс буде розміщено на сайті Фонду з вказуванням тематики, обсягу фінансування та тривалості проектів, критеріїв відбору та оцінювання, вимог до учасників, умови, часу та місце проведення конкурсу, тощо.

Проекти, що відповідатимуть умовам конкурсу, відправлятимуть на розгляд як мінімум трьох експертів. Потім експертна комісія конкурсу формуватиме рейтинговий список проектів та рекомендації щодо переможців та обсягів фінансування. Остаточні результати затверджуватиме Наукова рада НФД, після чого вони будуть оприлюднюватись на сайті Фонду. 

Після ухвалення рішення про надання гранту між НФД і переможцем укладатиметься договір. Гранти можна буде отримати як на повну, так і на часткову вартість робіт – залежно від того, чи фінансується проект з інших джерел.

Після завершення проекту грантоотримувач подаватиме Фонду заключний звіт. Цей документ разом із результатами проекту та звітом про використання бюджетних коштів розміщуватимуть на сайті Фонду у відкритому доступі.

Детальніше: https://bit.ly/2SKVVTt

2019-12-27
Share
Post image Проєкт «Вища освіта України»

Проєкт «Вища освіта України»

У рамках реалізації Фінансової угоди між Україною та Європейським Інвестиційним Банком (ЄІБ) щодо проєкту «Вища освіта України» відбуватиметься проєктування та нагляд над університетами, які увійшли до першого етапу проєкту.

У рамках реалізації Фінансової угоди між Україною та Європейським Інвестиційним Банком (ЄІБ) щодо проєкту «Вища освіта України» відбуватиметься проєктування та нагляд над університетами, які увійшли до першого етапу проєкту.

Мета проєкту – оновлення навчальних, дослідницьких та інших приміщень українських закладів вищої освіти на засадах енергоефективності.

У першому етапі конкурсу братимуть участь 6 попередньо відібраних закладів, а саме: Національний університет «Львівська політехніка», НТУ «Харківський політехнічний інститут», Чернігівський національний технологічний університет, Сумський державний університет, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Вінницький національний технічний університет.

Детальніше: https://bit.ly/36jxa4L, https://bit.ly/37oguZQ

Фото: Екодія

2019-12-27
Share
Post image Навчання закордонних українців в українських закладах вищої освіти

Навчання закордонних українців в українських закладах вищої освіти

Міністерство освіти і науки України оголошує старт прийому документів від закордонних українців, які хочуть навчатися в українських закладах вищої освіти. У 2020 році навчання проходитиме за кошти державного бюджету України.

Міністерство освіти і науки України оголошує старт прийому документів від закордонних українців, які хочуть навчатися в українських закладах вищої освіти. У 2020 році навчання проходитиме за кошти державного бюджету України.

Бюджетні місця на навчання надаватимуться  закордонним українцям, які проживають за межами України і статус яких підтверджено відповідним посвідченням. Вони зможуть навчатись за денною формою навчання у державних закладах вищої освіти, що належать до сфери управління МОН за ступенями бакалавр, магістр (якщо певний ступінь вищої освіти в Україні закордонний українець здобуває вперше).

Вимоги до кандидатів:

– наявність посвідчення закордонного українця;

– наявність відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня, що дає право на продовження навчання за освітньою програмою відповідного ступеня вищої освіти;

– володіння українською мовою.

Закордонні українці, які вступають до вишів на місця державного замовлення у межах встановлених квот, забезпечуються місцем у гуртожитку з оплатою за проживання у розмірі, як для громадян України, стипендією та медичним обслуговуванням відповідно до чинного законодавства України. Транспортні витрати до місця навчання та у зворотному  напрямку  здійснюються за власні кошти.

Документи можна подавати  до 31 січня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/2QjFaNv 

Фото: unian.ua

2019-12-27
Share
Post image Конкурс стартапів

Конкурс стартапів

На Ярмарку розробок та інновацій для бізнесу, організованому Агенцією регіонального розвитку Вінницької області за підтримки Вінницької обласної державної адміністрації, свої розробки представили 20 команд.

На Ярмарку розробок та інновацій для бізнесу, організованому Агенцією регіонального розвитку Вінницької області за підтримки Вінницької обласної державної адміністрації, свої розробки представили 20 команд.

Команда Вінницького національного аграрного університету отримала відзнаку на регіональному Ярмарку розробок та інновацій для бізнесу. Вібраційний млин для механічної активації сипких матеріалів дозволяє дрібнити матеріали до розміру мікрочастинок, тонших за людську волосину. Подрібнені на такому млині ліки засвоюються організмом не за кілька годин, як під час звичайного подрібнення, а максимум за годину. Крім того, млин ощаднево використовує електроенергію. Для цілій розвитку проєкту команда  отримає 10 тис гривень.

Детальніше: https://bit.ly/2MQbMw2

Фото: ВНАУ

2019-12-27
Share
Post image Ефективність роботи Національних контактних пунктів програми «Горизонт 2020»

Ефективність роботи Національних контактних пунктів програми «Горизонт 2020»

МОН проведе опитування переможців конкурсів програми «Горизонт 2020», щоб оцінити ефективність роботи Національних контактних пунктів (НКП). 2020-й рік є останнім для Національних контактних пунктів «Горизонт 2020».

МОН проведе опитування переможців конкурсів програми «Горизонт 2020», щоб оцінити ефективність роботи Національних контактних пунктів (НКП). 2020-й рік є останнім для Національних контактних пунктів «Горизонт 2020».

Оскільки початково не були закладені конкретні ключові показники ефективності для роботи пунктів, буде проведене їх оцінювання з боку 227 українських організацій, які виграли відповідні гранти. Планується провести анкетування щодо ефективності взаємодії переможців конкурсів з НКП. 

Результати досліджень будуть враховані під час формування нової мережі НКП для  програми «Горизонт Європа». Активні переговори щодо участі в ній України мають стартувати вже на початку наступного року.

Цього року МОН вдалося зняти обмеження щодо фінансування НКП за відомчим принципом, адже раніше бюджетні кошти могли отримувати лише пункти, утворені на базі ЗВО та наукових установ МОН. Тепер це фінансування буде поширюватись на усі НКП, яких зараз існує 38, плюс 6 регіональних.

Загалом українські учасники у програмі «Горизонт 2020» виграли  163 гранти на загальну суму майже 27 млн євро. 14 проєктів координуються безпосередньо українськими організаціями. Найбільше коштів отримали проєкти Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «ХАІ».

Цього року представники та експерти від України вперше долучилися до роботи комітетів програми ЄС із досліджень та інновацій «Горизонт 2020» – загалом вони взяли участь у 20-ти засіданнях 10-ти комітетів. Це надзвичайно важливо, оскільки створюється  ефективний канал інформації про зміни у програмі та нові можливості, та формується один з майданчиків вироблення політики програми «Горизонт Європа», яка стартуватиме із 2021 року.

На 2020 рік ЄС збільшив бюджет програми «Горизонт 2020» на 8,8%, щоб посилити наукову складову ініціативи «European Green Deal». Це – соціальна ініціатива, яка має на меті сприяти щоб до 2050 року ЄС досяг повної кліматичної нейтральності. Зараз у комітетах ведуться дискусії про тематичні пріоритети, за якими будуть оголошені додаткові конкурси наступного року. 

Детальніше: https://bit.ly/369kvkV, https://bit.ly/2rzeWNy

Фото: прес-служба МОН

2019-12-26
Share
Post image Стипендії від ініціативи «Українські дослідження в Швейцарії»

Стипендії від ініціативи «Українські дослідження в Швейцарії»

Ініціатива «Українські дослідження в Швейцарії» (URIS) оголосила конкурс на дві стипендії: одну – на осінній семестр 2020 року і одну – на весняний семестр 2021 року. Стипендія URIS дозволяє проводити дослідження в Університеті Базеля впродовж шести місяців.  

Ініціатива «Українські дослідження в Швейцарії» (URIS) оголосила конкурс на дві стипендії: одну – на осінній семестр 2020 року і одну – на весняний семестр 2021 року. Стипендія URIS дозволяє проводити дослідження в Університеті Базеля впродовж шести місяців.  

Програма стипендій відкрита для докторантів та старших учених у галузі гуманітарних, культурних та соціальних наук, чиї дослідження можуть зробити істотний внесок у краще розуміння історії, суспільства, політики та культури України. 

Основним напрямом роботи URIS в обох семестрах є «Україна і Європа з перехідною економікою». До участі у конкурсі запрошуються кандидати, які працюють над питаннями трансрегіонального та/або сучасного орієнтованого вимірювання.

Заявки можна подати до 31 січня 2020 року.

Детальніше: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5906, www.uris.ch.

2019-12-26
Share
Post image Єдиний державний вебпортал відкритих даних data.gov.ua

Єдиний державний вебпортал відкритих даних data.gov.ua

Атестат відповідності ДССЗЗІ № 20963 від 20 грудня 2019 року, підтверджує, що комплексна система захисту інформації (КСЗІ) Єдиного державного вебпорталу відкритих даних https://data.gov.ua/ забезпечує захист інформації належним чином.

Атестат відповідності ДССЗЗІ № 20963 від 20 грудня 2019 року, підтверджує, що комплексна система захисту інформації (КСЗІ) Єдиного державного вебпорталу відкритих даних https://data.gov.ua/ забезпечує захист інформації належним чином.

Отримання такого Атестату є необхідною умовою для введення будь-якої системи в промислову експлуатацію.

КСЗІ створюється для того, щоб захистити інформацію від розголошення, витоку і несанкціонованого доступу. Це — умова надійного та стабільного функціонування будь-якої системи.

Детальніше: https://bit.ly/2SvRXhh

2019-12-26
Share

Реформа вищої освіти

З 1-го січня 2020 року в Україні розпочнеться масштабна реформа вищої освіти. Буде змінено механізм фінансування та управління закладами, розширено можливості для освіти дорослих. Про це розповіла Міністр освіти і науки Ганна Новосад під час презентації концепції реформи.

З 1-го січня 2020 року в Україні розпочнеться масштабна реформа вищої освіти. Буде змінено механізм фінансування та управління закладами, розширено можливості для освіти дорослих. Про це розповіла Міністр освіти і науки Ганна Новосад під час презентації концепції реформи.

Міністр константувала, що якість вищої освіти не відповідає очікуванням роботодавців, студентів та суспільства загалом. Понад 70% українців вважають якість вищої освіти в Україні середньою, низькою або дуже низькою. Водночас у 2019 році серед офіційно зареєстрованих безробітних майже 50% складали люди з вищої освітою, тоді як частка безробітних із професійною освітою — 30%. Майже 40% студентів вважають, що зміст освітніх програм не відповідає потребам ринку праці. Одна з основних причин такої ситуації  —  неефективні стимули та некоректні правила гри, за яких система фінансування та управління не підтримує та не винагороджує найкращих викладачів та провідні заклади вищої освіти. Реформа має це змінити.

Розроблена МОН концепція передбачає зміну підходів до розподілу бюджетних коштів та фінансування загалом, управлінську автономію, удосконалення правил роботи з ректорами, створення наглядових органів та розширення можливостей для освіти дорослих.

Однією з перших новацій, що почне діяти вже з 1 січня 2020 року, стане нова формула фінансування вищої освіти. Буде ліквідована пряма залежність фінансування ЗВО від кількості студентів, а кошти спрямовувати до найкращих закладів, обраних за конкретними показниками.

80% бюджету університети отримають гарантовано для базових видатків. Решту коштів буде розподілено у залежності від таких показників, як масштаб університету, його позиції у міжнародних рейтингах, обсяг залучених із альтернативних джерел коштів тощо. Кількість студентів стане одним із кількох, але не єдиним критерієм розподілу коштів. У результаті університети матимуть більше мотивації підвищувати власну ефективність.

Ще одна новація реформи — впровадження індикативної собівартості навчання. Вона передбачає, що поступово вартість навчання студентів-контрактників зросте до рівня, який за кожного студента-бюджетника  сплачує держава. Наразі окремі університети штучно занижують вартість контрактного навчання, і це шкодить усьому освітньому процесу. Впровадження реальної фінансової автономії для закладів  —  також частина реформи. Це допоможе вишам більше заробляти на власних продуктах та відійти від надмірної зарегульованості. Одним із інструментів, збільшення бюджету ЗВО стане здача приміщень в оренду. Якщо зараз на місцях залишається 50% від виручених коштів, то після реалізації — 100%. Буде спрощена процедура здачі в оренду та списання застарілого майна, можна буде реалізувати надлишкове майно.

Ще один напрям, за яким ЗВО отримають більше фінансової самостійності,  —  оплата праці. МОН бажає відмовитись від державного регулювання кількості викладачів та забезпечити вишам право самостійно визначати розміри оплати праці в межах наявних кошторисів.

Більше фінансової автономії заклади також зможуть отримати вийшовши зі статусу бюджетної установи. При цьому за ними залишать податкові, митні та інші преференції.

З січня 2020-го МОН укладатиме контракти з новообраними ректорами за новими правилами — з чіткими ключовими показниками ефективності, яких має на практиці досягти ректор. У контактах також визначатимуться чіткі строки виконання показників, а їх невиконання  буде підставою для розірвання контракту.

Разом із тим, оновлені контракти нададуть ректорам право самостійно призначати заступників, керівників факультетів та інститутів за результатами конкурсного відбору на контрактній основі.

Новації у системі управління торкнуться також роботи колегіальних та інших органів. План змін передбачає виключення невластивих управлінських функцій з повноважень вчених рад та створення альтернативних — регіональних та інституційних наглядових рад вишів. Вони мають стати органом засновника вишу, який формуватиметься з представників держави, бізнесу та громадськості. Одним із завдань Наглядових рад стане моніторинг та аудит економічної діяльності ЗВО після виходу зі статусу бюджетної установи.

Окреме місце в концепції займають питання освіти дорослих. Так, вишам пропонують присвоювати освітні кваліфікації за результатами неформальної та інформальної освіти, впроваджувати гнучкий механізм бюджетного фінансування другої вищої освіти.

Детальніше: https://bit.ly/2QjDSkp

2019-12-26
Share