Законопроєкт «Про освіту дорослих»

Законопроєкт «Про освіту дорослих»

21 вересня 2021 року колегія Міністерства освіти і науки України розглянула законопроєкт «Про освіту дорослих» та ухвалила рішення про його доопрацювання і направлення на розгляд Кабінету Міністрів України.

21 вересня 2021 року колегія Міністерства освіти і науки України розглянула законопроєкт «Про освіту дорослих» та ухвалила рішення про його доопрацювання і направлення на розгляд Кабінету Міністрів України.

Основними цілями законопроєкту є:
– створити умови для розвитку освіти дорослих на засадах комплексного розуміння її суспільної цінності та значущості;
– визначити пріоритетні напрями освіти дорослих, які б забезпечили формування у дорослих осіб ключових компетентностей, рекомендованих Європейським Союзом для освіти впродовж життя;
– упорядкувати систему освіти дорослих;
– визначити засади співробітництва між державою, органами місцевого самоврядування та провайдерами освіти дорослих;
– закласти правові основи діяльності нових інституцій у сфері освіти дорослих.

Складовими освіти пропонується визначати компенсаторну, формаційну, додаткову освіту та професійне навчання. Окрему увагу приділено питанням організації освітнього процесу неформальної освіти дорослих, який має враховувати інтереси та можливості усіх його учасників. Йдеться про освітні, просвітницькі заходи та освітні проєкти для дорослих.

Пропонується створити нову громадсько-державну інституцію ‒ Національну раду з питань освіти дорослих, яка буде покликана забезпечити вплив громадськості на формування державної політики у сфері освіти дорослих.

Законопроєкт ураховує основні рекомендації та досвід Європейського Союзу з питань розвитку освіти упродовж життя, освіти дорослих, а також результати проведеного у 2021 році дослідження «Державна політика у сфері освіти дорослих».

Громадськості також пропонуються ознайомитись із проєктами Законів України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підтримки освіти дорослих» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки освіти дорослих». Вони розроблені з метою створення необхідних законодавчих умов для вдосконалення системи фінансування освіти дорослих.

Зауваження та пропозиції можна подати до 8 жовтня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3kwQ95m, https://bit.ly/3ACbz6w, https://bit.ly/3kxntcf, https://bit.ly/3zA8Ucc, https://bit.ly/3EISMZS

Фото: МОН

2021-09-22
Поширити
Співпраця у формуванні лідерських якостей здобувачів освіти

Співпраця у формуванні лідерських якостей здобувачів освіти

21 вересня 2021 року підписано Меморандум про співпрацю між Інститутом модернізації змісту освіти та ТОВ «Leader Ukraine», який є ексклюзивним партнером FranklinCovey Education в Україні.

21 вересня 2021 року підписано Меморандум про співпрацю між Інститутом модернізації змісту освіти та ТОВ «Leader Ukraine», який є ексклюзивним партнером FranklinCovey Education в Україні.

Очікується, що така співпраця сприятиме  формуванню лідерських якостей здобувачів освіти через сприяння створенню умов для популяризації соціально-емоційного навчання, формування м’яких навичок, соціальної та громадянської компетентностей. 

Міністром освіти і науки України наголосив, що для розвитку навичок і лідерства у вищій освіті та освіті дорослих до освітнього процесу будуть залучені команди та особистості, які мають великий досвід запровадження такого роду програм.

Представник FranklinCovey Education в Україні висловив задоволення з приводу приєднання українських освітян до глобальної спільноти FranklinCovey Co, яка об’єднує понад 100 тисяч вчителів задля розвитку людського потенціалу та принципово-центрованого лідерства людей та організацій. 

Детальніше: https://fceukraine.com/, https://bit.ly/3hYhknN 

2021-09-22
Поширити
Рекомендації з підготовки проєктних пропозицій на конкурси програми Горизонт Європа

Рекомендації з підготовки проєктних пропозицій на конкурси програми Горизонт Європа

Громадське об’єднання «Агенція Європейських Інновацій» пропонує для ознайомлення «Рекомендації з підготовки проєктних пропозицій на конкурси програми «Горизонт Європа»».

Громадське об’єднання «Агенція Європейських Інновацій» пропонує для ознайомлення «Рекомендації з підготовки проєктних пропозицій на конкурси програми «Горизонт Європа»».

У документі наведено сценарії підготовки проєктів на конкурси європейських програм, які містять роз’яснення щодо термінів підготовки проєктних заявок, типових варіантів участі організацій у підготовці заявок, основних етапів їх написання та подання.

Як відзначається у рекомендаціях, більшість конкурсів у європейських програмах передбачають подання проєктних заявок у складі консорціуму, тому пошук партнерів є надзвичайно відповідальним моментом. Найбільш розвинуті інструменти для налагодження партнерських відносин створені й апробовані впродовж останніх років реалізації програмами «Горизонт 2020» та будуть зберігати свою цінність для «Горизонт Європа». Саме цим аспектам автори рекомендацій приділяють основну увагу.

У документі розглядаються інструменти пошуку партнерів на порталі фінансування і тендерів, інших спеціалізованих порталах, участь у спеціальних заходах Європейської Комісії, інформаційні ресурси Cordis, структура профілю організації в аплікаційній формі.

Документ підготовлений у рамках проєкту «Як знайти власний шлях до успіху у програмах ЄС для реалізації цифрових інновацій» за підтримки Європейського Союзу.

Детальніше: https://bit.ly/3Awajly, https://bit.ly/39o85c7     

Фото: скріншот

2021-09-21
Поширити
Глобальний інноваційний Індекс 2021

Глобальний інноваційний Індекс 2021

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила щорічний звіт «Global Innovation Index 2021», в якому аналізується інноваційна діяльність 132 країн світу.

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила щорічний звіт «Global Innovation Index 2021», в якому аналізується інноваційна діяльність 132 країн світу.

Глобальний інноваційний Індекс (ГІІ) ранжує світові економіки відповідно до їх інноваційних можливостей. Він складається з 80 показників, згрупованих за вхідними та вихідними інноваційними ресурсами та віддзеркалює різні аспекти інновацій.

Найбільш інноваційною країною у 2021 році визнано Швейцарію, за якою в рейтингу слідують Швеція, США, Велика Британія та Республіка Корея. Серед регіонів лідерами є:
– у Північній Америці – США та Канада;
– в Європі – Швейцарія, Швеція, Велика Британія;
– у Північній Африці та Західній Азії – Ізраїль, Об’єднані Арабські Емірати та Туреччина;
– у Центральній і Південній Азії – Індія, Ісламська Республіка Іран та Казахстан;
– у Латинській Америці та Карибському басейні – Чилі, Мексика та Коста-Ріка;
– у Південно-Східній Азії, Східній Азії та Океанії ‒ Республіка Корея, Сінгапур, Китай;
– в Африці (на південь від Сахари) ‒ Південна Африка, Кенія, Об’єднана Республіка Танзанія.

Трійка лідерів серед інноваційних економік за рівнем доходів має наступний вигляд:
– з високими доходами – Швейцарія, Швеція, Сполучені Штати Америки;
– із доходом вище середнього – Китай, Болгарія, Малайзія;
– із доходом нижче середнього ‒ В’єтнам, Індія, Україна;
– малозабезпечені – Руанда, Таджикистан, Малаві.

Україна посідає 49-те місце серед 132 економік, 76-е місце по запровадженню інновацій, 37 місце за результатами інноваційної діяльності. 

Глобальний індекс інновацій зарекомендував себе як надійний «довідник з інновацій» та «інструмент для дій».

Під час презентації звіту  також відбулись панельні дискусії, присвячені розвитку інновацій у часи COVID-19, розробленню та впровадженню  відповідних політик, аналізу кращих бізнес-стратегій.

Детальніше: https://bit.ly/3ktTC4z, https://bit.ly/2XLRInm, https://bit.ly/3Az5Yy6  

Фото: ВОІВ

2021-09-21
Поширити
Оцінювання знань студентів

Оцінювання знань студентів

Unicheck пропонує для ознайомлення переклад матеріалу «Що потрібно знати про оцінювання знань студентів», опублікованого у блозі Крістін Лі на сайті Turnitin.

Unicheck пропонує для ознайомлення переклад матеріалу «Що потрібно знати про оцінювання знань студентів», опублікованого у блозі Крістін Лі на сайті Turnitin.

Наголошується, що для викладача та студентів є вкрай важливим максимально точне оцінювання знань студентів з дотриманням принципів доброчесності. Адже оцінювання здатне дати педагогам глибоке розуміння того, що студенти знають, розуміють та можуть зробити зі своїми знаннями, як використовувати для подальшого навчання й розвитку. 

Оцінювання може бути:
– семестрове, яке майже не дає студенту зворотного зв’язку;
– поточне, яке використовується для покращення навчання за допомогою надання зворотного зв’язку та аналізу результатів;
– підсумкове, яке вимірює основні знання студента (або іспит, який має суттєвий вплив на навчальний прогрес студента);
– формувальне оцінювання, що має невеликий вплив або зовсім не впливає на оцінку студента за проходження курсу чи інші результати навчання.

В якості форматів оцінювання знань називаються: написання тестів з кількома варіантами відповідей, усні та письмові відповіді, письмові роботи про дослідження та невеликі реферати, кожний з яких наочно демонструє глибину знань студентів на різних етапах навчання.

Відмічається, що зворотний зв’язок стає найкращою практикою оцінювання, особливо за широкого впровадження дистанційного навчання, коли відсутня особиста взаємодія між викладачем і студентом, а дотримання академічної доброчесності забезпечує справедливу оцінку знань.

Детальніше: https://bit.ly/39L3gtD, https://bit.ly/3krpQgT

Фото: Unicheck

2021-09-21
Поширити
Інформаційно-аналітичний огляд щодо участі українських організацій в європейських програмах

Інформаційно-аналітичний огляд щодо участі українських організацій в європейських програмах

Громадське об’єднання «Агенція Європейських Інновацій» пропонує для ознайомлення «Інформаційно-аналітичний огляд основних можливостей участі українських організацій в європейських програмах підтримки цифрових інновацій».

Громадське об’єднання «Агенція Європейських Інновацій» пропонує для ознайомлення «Інформаційно-аналітичний огляд основних можливостей участі українських організацій в європейських програмах підтримки цифрових інновацій».

У документі наголошується, що важливим пріоритетом розвитку суспільства та економіки Європи є створення єдиного цифрового ринку, який об’єднує політики, законодавства, інвестиції країн ЄС в рамках спільної європейської стратегії підвищення конкурентоспроможності, заснованої на цифрових технологіях.

Цифрова трансформація європейського суспільства і економіки підтримується в рамках програм («Digital Europe»; «Connecting Europe Facility Digital»; «Invest Europa»; «COST»; «COSME»; «Creative Europe»; «EU4Health»; «LIFE», «Erasmus+»), Європейських ініціатив («I4MS»; «EUREKA») та фондів («Connecting Europe Facility»; «European Structural and Investment Funds»; «Recovery and Resilience Facility»). У документі надається огляд цих Європейських програм та ініціатив. 

Наразі українські підприємства та організації мають можливість долучатись до отримання фінансової підтримки проєктів з розробки та впровадження цифрових інновацій у рамках Європейських програм «Horizon Europe», «COST», «COSME», «Creative Europe», «EU4Health», «Erasmus+» та Європейських ініціатив «I4MS» і «EUREKA».

Перспективи має участь у конкурсах проєктів Європейської ради з питань інновацій («EIC») в рамках відкритого фінансування і стратегічних викликів та конкурсах проєктів за кластерами: 
– здоров’я;
– культура, креативність та інклюзивне суспільство;
– громадянська безпека для суспільства;
– цифрові технології, промисловість та космос;
– клімат, енергетика та мобільність;
– харчування, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та навколишнє середовище.

Документ підготовлений у рамках проєкту «Як знайти власний шлях до успіху у програмах ЄС для реалізації цифрових інновацій» за підтримки Європейського Союзу.

Детальніше: https://bit.ly/3AsM2wz, https://bit.ly/3zpQvPo

Фото: скріншот


2021-09-20
Поширити
Екологізація в європейських закладах вищої освіти

Екологізація в європейських закладах вищої освіти

На сайті Асоціації європейських університетів опубліковано новий звіт «Екологізація в європейських вищих навчальних закладах».

На сайті Асоціації європейських університетів опубліковано новий звіт «Екологізація в європейських вищих навчальних закладах».

Документ підготовлений на основі матеріалів спеціально проведеного опитування EUA щодо екологізації у сфері вищої освіти та сталого розвитку. Це було перше опитування, проведене серед ЗВО, що належать до Європейського простору вищої освіти, а також інших країн. 

Автори звіту наголошують, що університети є ключовими учасниками переходу до вуглецевого нейтралітету та сталого суспільства, досягненні цілей Порядку денного Організації Об’єднаних Націй на період до 2030 року та Зеленої угоди Європейського Союзу. Вони вирішують питання екологічної сталості в рамках власних науково-дослідних та освітніх місій та беруть активну участь у широкому спектрі перспективних заходів.

У звіті зібрані дані щодо діяльності освітніх установ та їх підходів в частині екологізації, наведено приклади кращого досвіду, які можуть стати основною для наслідування та джерелом натхнення для інших у подоланні актуальних екологічних викликів, формуванні політики та розробленні спільних дій.

Детальніше: https://bit.ly/3zx3xdL, https://bit.ly/2XB7t04

Фото: скріншот

2021-09-20
Поширити
Українські ЗВО у рейтингу The World University Rankings 2022 by Subject

Українські ЗВО у рейтингу The World University Rankings 2022 by Subject

Опубліковано рейтинг World University Rankings 2022 by Subject, який готує Times Higher Education. Заклади вищої освіти України представлені у ньому у категоріях «Природничі науки» та «Фізичні науки».

Опубліковано рейтинг World University Rankings 2022 by Subject, який готує Times Higher Education. Заклади вищої освіти України представлені у ньому у категоріях «Природничі науки» та «Фізичні науки».

До оновленої версії предметного рейтингу «Природничі науки» увійшли 972 університети світу, а у розділі «Фізичні науки» – 1227 університетів.

З числа закладів вищої освіти України до рейтингу в частині фізичних наук увійшли:
– Національний університет «Львівська політехніка»;
– Сумський державний університет;
– Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара;
– Львівський національний університет імені Івана Франка;
– Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
– Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
– Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна;
– Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

У розділі «Природничі науки» представлений Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Детальніше: https://www.topuniversities.com/subject-rankings/2021?utm_source=topnav, http://www.euroosvita.net/index.php/?category=1&id=7059 

Фото: скріншот

2021-09-20
Поширити
Тривають конкурси програми ЄС Еразмус+ на 2021-2027 роки

Тривають конкурси програми ЄС Еразмус+ на 2021-2027 роки

У жовтні-листопаді 2021 року Програма Еразмус+ проведе нові конкурси.

У жовтні-листопаді 2021 року Програма Еразмус+ проведе нові конкурси.

Це програма міжнародної співпраці Європейського Союзу з іншими країнами світу у сфері освіти, молоді та спорту, яка має на меті підтримку освітнього, професійного та особистісного розвитку громадян ЄС і поза його межами задля внеску до стійкого зростання, якості робочих місць і соціального згуртування, для розвитку інновацій та посилення європейської ідентичності і активного громадянства. 

Програма підтримує можливості навчальної та академічної мобільності в освіті та для молоді, проєкти та партнерства і розвиток стратегій та співпраці.

Ключовими пріоритетами Програми на 2021-2027 роки є:
– якість в освіті та підготовці;
– інклюзія та гендерна рівність;
– зелені та цифрові трансформації;
– підготовка вчителів і наставників;
– вища освіта;
– геополітичний вимір.

Підтримується викладання, навчання та проведення досліджень з питань європейської інтеграції, зокрема – щодо майбутніх викликів і можливостей ЄС у межах напряму Жан Моне. Це розширює можливості співпраці у сфері освіти задля виконання завдань Європейського простору освіти, Плану дій Цифрової освіти, Європейської програми компетентностей та інших стратегій ЄС.

Подати документи на конкурс грантів і долучатися до проєктів можуть різні типи організацій та індивідуальні особи.

Детальніше: https://bit.ly/3Cy1hF4, https://bit.ly/2Z7uuby, https://bit.ly/3hOy0OM  

Фото: Еразмус+

2021-09-20
Поширити
Дослідження екосистеми трансферу технологій України

Дослідження екосистеми трансферу технологій України

На офіційному сайті МОН оприлюднено звіт про результати дослідження екосистеми трансферу технологій України, яке проводилось також у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові, Алжирі, Єгипті, Йорданії, Лівані, Марокко, Тунісі.

На офіційному сайті МОН оприлюднено звіт про результати дослідження екосистеми трансферу технологій України, яке проводилось також у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові, Алжирі, Єгипті, Йорданії, Лівані, Марокко, Тунісі.

Дослідження націлене на підготовку актуальної коректної інформації для розробників політики трансферу технологій, зміцнення співпраці між країнами в галузі передачі технологій, налагодження тіснішої співпраці між ЄС та його східними і південними сусідами.

У представленому документі:
– описано основні характеристики ландшафту;
– виявлено сильні і слабкі сторони екосистеми;
– сформульовано висновки та підготовлено рекомендації щодо розроблення політики щодо розвитку системи трансферу технологій (у складі законодавчих, політичних та пілотних заходів).

В плані розвитку правового регулювання рекомендовано продовжити програму реформ з акцентом на спрощення процедур, зменшення двозначності, а також поліпшення узгодженості між законами, що стосуються індивідуальної та інституційної власності на результати досліджень. Пропонується розвивати засоби стимулювання трансферу технологій, унормувати правила використання доходів від ліцензування та правила, що обмежують пряму участь державних дослідних установ в акціонерному капіталі спін-офф компаній. Також рекомендується переглянути наявну систему стимулювання розкриття інформації та подачі патентів, пов’язану з інституційним та індивідуальним рейтингом і кар’єрним зростанням.

Дослідження проводилось експертами об’єднаного дослідницького центру ЄС JRC, – науково-дослідної служби Європейської Комісії, призначеної вивчати ситуацію та розробляти поради щодо розвитку й впровадження політики ЄС.

Детальніше: https://bit.ly/2Z8KD0v, https://ec.europa.eu/jrc/en/about/organisation, https://bit.ly/3zeX0nX 

Фото: скріншот

2021-09-17
Поширити