Меморандум про співробітництво Мінцифри та Американської Асоціації Юристів

Меморандум про співробітництво Мінцифри та Американської Асоціації Юристів

Міністерством цифрової трансформації України та Американською Асоціацією Юристів підписано меморандум про співробітництво.

Міністерством цифрової трансформації України та Американською Асоціацією Юристів підписано меморандум про співробітництво.

Співробітництво буде здійснюватися у формі підготовки та реалізації спільних заходів та освітніх проєктів. 

Запланована робота над двома наступними основними напрямами на першому етапі співпраці:
– розроблення та проведення спільних практичних, освітніх заходів з питань цифрових прав і розробка освітніх курсів і матеріалів;
– сприяння створенню умов для вивчення найкращих міжнародних практик і обміну досвідом у сфері цифрових прав громадян і комунікаційних технологій.

Співпраця відбуватиметься також і за іншими напрямами.

Зокрема, з жовтня 2019 року виконувався трирічний проєкт «Сприяння інтернет-свободі в Україні», покликаний допомогти зацікавленим сторонам відстоювати закони та політики, які сприяють інтернет-свободі та свободі вираження поглядів онлайн.

Детальніше: https://bit.ly/3zFiR9S

Фото: Мінцифри

2022-01-06
Поширити
Звіт ОЕСР про комунікацію з громадськістю

Звіт ОЕСР про комунікацію з громадськістю

Оприлюднено «Звіт ОЕСР про зв’язки з громадськістю: глобальний контекст і рух вперед».

Оприлюднено «Звіт ОЕСР про зв’язки з громадськістю: глобальний контекст і рух вперед».

У звіті вивчається структура, повноваження та практика суспільних комунікацій урядових центрів і міністерств охорони здоров’я 46-ти країн світу на основі даних дослідження 2020 року «Understanding Public Communications». Розглядається, як ця важлива функція уряду сприяє покращанню політики та послуг, підвищенню довіри громадян і, в кінцевому підсумку, укріпленню демократії в усе більш складному інформаційному середовищі. Вивчається роль суспільних комунікацій у реагуванні на проблеми, пов’язані з розповсюдженням неправдивої інформації, а також у створенні більш сталих медіа та інформаційних екосистем. 

Обґрунтовуються стратегічні можливості використання урядами комунікацій як для досягнення політичних цілей, так і для просування відкритої політики, надаючи широку картографію тенденцій, помилок й отриманого досвіду.

Звіт складається з наступних розділів:
– переосмислення ролі суспільних комунікацій у інформаційній екосистемі, що розвивається;
– на шляху до більш ефективного використання засобів зв’язку з громадськістю: ключові моменти управління;
– спілкування з громадськістю на основі фактичних даних;
– оцінка публічного спілкування;
– спілкування в цифрову епоху, що швидко розвивається;
– відповіді громадськості на виклики неправдивої інформації;
– комунікаційні додатки для відкритості та покращання державної політики та послуг.

Зокрема, у ньому досліджуються можливості публічного спілкування для підтримки більш ефективного управління, покращення політик і послуг, а також підвищення довіри. Показано, як ця важлива функція може допомогти укріпити демократію в умовах, коли цифрова трансформація та нові виникаючі проблеми для інформаційних екосистем створюють нові імперативи для покращання діалогу з громадянами. Розкрито, як саме уряди можуть використовувати стратегічну та двосторонню комунікацію для більш відкритих і інклюзивних суспільств.

Обговорюються передумови ефективного управління комунікаціями з громадськістю. Основна увага приділяється інституціональним структурам і мандатам, стратегіям і плануванню, координації, а також людським і фінансовим ресурсам, які можуть підтримувати інституалізацію та професіоналізацію цієї ключової функції уряду. Доведено, як ці ключові моменти дозволяють більш стратегічно використовувати суспільні комунікації, які виходять за межі простого обміну інформацією, сприяють пріоритетам уряду, укріплюють довіру та підвищують прозорість і діалог з громадянами.

Ключові данні про аудиторію, її сприйняття, поведінку та ефективність різного контенту та повідомлень можуть зробити комунікацію більш стратегічною. У звіті представлений огляд того, як уряди збирають і використовують інформацію про «свою» громадськість, а також про використання біхевіористської науки в цій сфері. Досліджується потенціал цих практик для покращання взаєморозуміння між урядами та громадянами й сприяння заснованому на реальних даних інклюзивному спілкуванні. Викладено перспективні підходи до подальшого врахування використаних фактичних даних при розробці та здійсненні комунікації з громадськістю.

Окрему увагу приділено ролі оцінки в просуванні комунікації на основі фактичних даних. Розглянуті різні підходи, які використовуються урядовими центрами та міністерствами охорони здоров’я, виявлено проблеми, які перешкоджають їх використанню, та аналізуються шляхи підвищення професіоналізму в цій сфері. Вивчається ступінь інституалізації оцінки та визначаються існуючі механізми, прийняті урядами для таких цілей. Обговорюється важливість ув’язки оцінки з організаційними цілями, щоб у повній мірі скористатися перевагами навчання, підзвітності та стратегічного прогнозування. Відображено потенціал оцінки для демонстрації впливу, який суспільне спілкування може здійснити на досягнення ключових результатів політики.

Розглянуто нові практики та основні питання, які уряди повинні враховувати при спілкуванні в цифровому середовищі, яке швидко змінюється. Дана оцінка взаємодії центрів уряду та міністерства охорони здоров’я у нинішньому цифровому ландшафті для розуміння сприйняття цієї функції, визначення тенденцій і існуючих проблем. Підтримуючи цифровий підхід, у звіті вивчаються можливості для урядів з розширення охоплення, інтерактивності та інклюзивності онлайн-комунікацій.

У звіті представлений короткий огляд явища дезінформації, яке швидко поширюється, а також аналіз того, як функція уряду із зв’язків з громадськістю може сприяти реагуванню на нього. На основі даних опитування ОЕСР спочатку розглядаються зусилля країн з інституалізації їх реагування на ці виклики, зокрема, через створення офіційних керівництв і стратегічних документів, навчання та оцінки, а також ролі внутрідержавного та міжурядового співробітництва. Досліджуються конкретні методи комунікації та можливості для взаємодії з зацікавленими сторонами з приватного сектору та громадянського суспільства, щоб сформувати спільну відповідь на виклик неправдивої інформації та дезінформації.

Аналізується внесок суспільних комунікацій у покращання політики та послуг, а також у фундаментальні принципи відкритого уряду, такі як прозорість, добросовісність, підзвітність і участь зацікавлених сторін. Основна увага приділяється кампаніям, кризі та внутрішній комунікації, а також зв’язкам з ЗМІ. Це свідчить про те, що комунікації є важелем управління та ключовим фактором ефективного управління та демократії. Наводяться приклади того, як їх можна використовувати для досягнення стратегічних цілей країн з акцентом на заходи реагування, які використовуються під час пандемії COVID-19.

Детальніше: https://bit.ly/3r2MaiL, https://bit.ly/3f4coMp

Фото: скріншот

2022-01-06
Поширити
Видання для фахівців від Книжкової палати України

Видання для фахівців від Книжкової палати України

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

На ньому представлені публікації з наступної тематики:
– видавнича справа та редагування;
– книгознавство;
– документознавство;
– бібліологія;
– бібліографія та бібліографознавство;
– галузеві науково-методичні та методичні розробки.

Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів за поточний період.

Детальніше: https://bit.ly/3C2NVAQ

Фото: скріншот

2022-01-05
Поширити
Повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії

Повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії

Міністерством освіти і науки України 3 грудня 2021 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.

Міністерством освіти і науки України 3 грудня 2021 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.

Детальніше: https://bit.ly/38usTza 

2022-01-05
Поширити
Забезпечення енергозбережувальних і комфортних умов навчання в університетах

Забезпечення енергозбережувальних і комфортних умов навчання в університетах

Міністерство освіти і науки України оприлюднило інформацію щодо підсумків реалізації проєкту забезпечення енергозбережувальних і комфортних умов навчання в університетах.

Міністерство освіти і науки України оприлюднило інформацію щодо підсумків реалізації проєкту забезпечення енергозбережувальних і комфортних умов навчання в університетах.

Зазначеним проєктом увпродовж 2021 року було охоплено 19 закладів вищої освіти, які використовували надане в рамках довгострокової програми фінансування для здійснення енергоефективних заходів у будівлях вишів.

Шість університетів було залучено до першого етапу проєкту, загальний бюджет якого становив майже 160 млн євро: Національний університет «Львівська політехніка»; Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»; Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»; Національний університет «Чернігівська політехніка»; Сумський державний університет; Вінницький національний технічний університет.

Наступні вісім університетів було долучено до другого етапу проекту, а саме: Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Національний аерокосмічний університет імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»;  Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Одеська державна академія будівництва та архітектури; Волинський національний університет імені Лесі Українки; Національний університет «Києво-Могилянська академія»; Національний університет водного господарства та природокористування.

Перший і другий етапи проєкту фінансуються Європейським інвестиційним банком. 

Ще п’ять університетів було долучено до частини проєкту, яка фінансується Північною екологічною фінансовою корпорацією, це: Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова; Львівський національний університет імені Івана Франка; Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника; Ужгородський національний університет; Київський національний університет будівництва та архітектури. Упродовж 2022 року в цих закладах буде завершено проектування та розпочнуться роботи з реконструкції. 

Для проєкту, який реалізується за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку, розглядається можливість започаткування третього етапу. Для цього у першому кварталі 2022 року будуть сформовані вимоги до університетів.

Детальніше: https://bit.ly/3mYxeBi

Фото: МОН

2022-01-05
Поширити
Участь українських стартапів у конференції South by Southwest

Участь українських стартапів у конференції South by Southwest

Формується перша національна делегація на конференцію SXSW 2022. Українські стартапи запрошуються до українського стенду стартапів у Техасі та до участі у конкурсі.

Формується перша національна делегація на конференцію SXSW 2022. Українські стартапи запрошуються до українського стенду стартапів у Техасі та до участі у конкурсі.

Міжнародна конференція SXSW («Південь на Південний Захід») містить велику кількість треків, присвячених найважливішим досягненням у галузі технологій, інновацій, культури та інших напрямків, зокрема – музичних, кіно- та медіа фестивалів і конференцій. Тут збираються лідери думок з усього світу для знайомств і обговорення актуальних проблем. Захід відвідує понад 70 тис. людей і приймає участь у ньому близько 10 тис. компаній.

До участі в конкурсі запрошуються стартапи, зареєстровані та здійснюють свою діяльність в Україні, вже мають перших клієнтів та залучені інвестиції й готові демонструвати свій продукт. Взяти участь у SXSW 2022 за рахунок коштів USF і партнерів і отримати змогу представити на ньому свій продукт у рамках українського офіційного експо-корнеру стартапів зможуть шість переможців конкурсу.

Для участі у SXSW 2022 стартап:
– має бути зареєстрований як українська юридична особа, або хоча б один із засновників стартапу зареєстрований як фізична особа-підприємець в Україні;
– повинен мати команду, яка повністю чи частково знаходиться в Україні;
– має використовувати технології, котрі створені в Україні та/або продовжує свою R&D розробку в Україні;
– повинен позиціонувати себе як «український» у публічному полі;
– мати чіткий намір підняти інвестиції та, крім того, чітке знання та обґрунтування суми та оцінки раунду та мети використання грошей;
– повинен мати клієнтів, які платять, та хороший рівень утримання клієнтів та/або динаміку залучення;
– мати інституційну готовність до залучення інвестицій: попередні інвестиційні раунди від відомих ангелів та/або фондів;
– бути зосередженим у сфері діяльності, яка може бути кваліфікована як продукт або сервіс креативних індустрій та має потенціал зростання та/або великий цільовий ринок.

Фінансову та організаційну підтримку надають програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України», Український фонд стартапів, Startup Grind Kyiv і Western NIS Enterprise Fund, Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство закордонних справ України.

Подати заявку для участі у конкурсі можна до 10 січня 2022 року.

Детальніше: https://usf.com.ua/sxsw-2022/, https://bit.ly/3G0WXQP

Фото: Мінцифри

2022-01-05
Поширити
Нова версія Міжнародної патентної класифікації

Нова версія Міжнародної патентної класифікації

З 1 січня 2022 року Всесвітньою організацією інтелектуальної власності запроваджено нові версії Міжнародної патентної класифікації (МПК-2022.01) та чинної редакції Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП (11-2022)) для реєстрації знаків.

З 1 січня 2022 року Всесвітньою організацією інтелектуальної власності запроваджено нові версії Міжнародної патентної класифікації (МПК-2022.01) та чинної редакції Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП (11-2022)) для реєстрації знаків.

Укрпатентом у рамках інформаційного забезпечення функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності забезпечується виконання комплексу робіт із запровадження нових версій або редакцій міжнародних класифікацій об’єктів промислової власності (ОПВ) у перекладі українською мовою, оскільки Україна є країною-учасницею міжнародних угод про міжнародні класифікації ОПВ. 

Упродовж 2021 року Укрпатентом було забезпечено реалізацію комплексу заходів із запровадження українською мовою МПК-2022.01 і МКТП (11-2022). На офіційному веб-сайті організації у вільному доступі представлені нові інформаційно-довідкові системи, створені для кожної із зазначених версій/редакцій класифікацій.

Версія МКТП (11-2022) містить зміни та доповнення до версії 2021 року 11-ї редакції, прийняті Комітетом експертів Ніццького союзу шляхом електронного голосування, проведеного у травні 2021 року. Зокрема, Комітетом експертів були прийняті рішення, у результаті яких внесено понад 500 змін, доповнень і модифікацій. Також внесено зміни до заголовків трьох класів і десяти сегментів пояснювальних приміток.

Детальніше: https://bit.ly/3n2aroe, https://bit.ly/3eXf7XQ, https://bit.ly/335gG3k, https://bit.ly/3HFxBbW, https://nice.uipv.org/, https://bit.ly/3mWyzso

Фото: Укрпатент

2022-01-05
Поширити
Студентські е-квитки в застосунку «Дія» прирівняли до паперових

Студентські е-квитки в застосунку «Дія» прирівняли до паперових

Із 30 грудня 2021 року електронний студентський квиток у застосунку «Дія» прирівняний до паперового.

Із 30 грудня 2021 року електронний студентський квиток у застосунку «Дія» прирівняний до паперового.

Закінчилася дія пілотного проєкту щодо електронних студентських квитків. За допомогою мобільного застосунку «Дія» відтепер електронні студентські квитки будуть використовуватися на постійній основі.

Як повідомив Міністр освіти і науки України, це свідчить про ще один великий крок до режиму paperless, який є важливим для імплементації Закону «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг». Невід’ємним інструментом сучасних умов стають електронні студентські квитки, яких уже успішно сформовано 751 тисячу.

Найближчим часом дійсними стануть не лише електронні версії студентських квитків, але й водійських посвідчень і техпаспортів. Ці документи використовувалися з 2019 року у рамках експериментальних проектів і успішно себе зарекомендували, внаслідок чого Уряд прийняв низку відповідних рішень.

Як зазначив Віцепрем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації України, завдяки тому, що цифрові документи не передаються третім особам, а лише демонструються через їх QR-код, вони є набагато безпечнішими.

Детальніше: https://bit.ly/3qRXMVR

Фото: МОН

2022-01-05
Поширити
Від відновлення навчання до майбутнього освіти: огляд діяльності ЮНЕСКО у 2021 році

Від відновлення навчання до майбутнього освіти: огляд діяльності ЮНЕСКО у 2021 році

ЮНЕСКО оприлюднила документ із оглядом своєї діяльності за 2021 рік «Від відновлення навчання до майбутнього освіти».

ЮНЕСКО оприлюднила документ із оглядом своєї діяльності за 2021 рік «Від відновлення навчання до майбутнього освіти».

На початку 2021 року основна увага ЮНЕСКО у сфері освіти була привернута до урядів. Організація закликала до безпечного відкриття шкіл для мільйонів учнів, які постраждали від їх закриття внаслідок COVID-19. Завдяки Глобальній освітній коаліції учні та вчителі в усьому світі отримали підтримку у цій безпрецедентній кризі, котра все ще розповсюджується на континентах. Довгоочікувана доповідь про майбутнє освіти, Всесвітня конференція з освіти в інтересах сталого розвитку та Паризька декларація про збільшення фінансування освіти – це лише декілька прикладів з багатьох важливих віх і подій, які відбулися впродовж 2021 року.

Керівники держав, урядів і міністри освіти з понад 40 країн прийняли Паризьку декларацію під час Глобальної наради з питань освіти, котра відбулася під час Генеральної конференції ЮНЕСКО. Вона являє собою глобальний заклик ЮНЕСКО та Франції збільшити інвестиції в освіту після кризи COVID-19. У розпал пандемії 1,6 млрд дітей і підлітків втратили можливість навчатися в класах. Серед них 500 млн студентів, в основному на Півдні, не мали доступу до дистанційного навчання. ЮНЕСКО швидко згуртувалось, об’єднавши держави, міжнародні організації та підприємства в Глобальну коаліцію в сфері освіти, що дозволило забезпечити безперервність освіти в 112 країнах.

ЮНЕСКО в своїй новій глобальній доповіді про майбутнє освіти «Переосмислення нашого майбутнього разом: нова суспільна угода в сфері освіти» запропонувала відповіді на три основні питання: що нам потрібно робити далі, від чого слід відмовитися, що потрібно винайти заново? Понад мільйон людей прийняло участь у глобальному консультаційному процесі, котрий став основою для цієї довгоочікуваної публікації, в якій міститься заклик до серйозних перетворень в освіті, щоб виправити минулу несправедливість і підвищити нашу здатність діяти разом в ім’я більш сталого та справедливого майбутнього.

Навчання – ключ до пошуку рішень і створення більш стабільного світу. Перетворююча освіта – це довгострокове рішення, котре допоможе змінити наш образ життя та піклування про нашу планету. Тим не менше, не всі учні сьогодні отримують адекватні інструменти та знання, котрі дозволяють їм діяти на благо планети. Тому на Всесвітній конференції з освіти в інтересах сталого розвитку ЮНЕСКО запускає нову кампанію та закликає світ інвестувати в освіту в інтересах сталого розвитку та забезпечити його включення у системи навчання усього світу. Щоб вижити на нашій планеті, нам необхідно LearnForOurPlanet.

Наразі 40% учнів дошкільних закладів, 20% учнів початкової школи та 30% учнів середніх і вищих навчальних закладів навчаються в недержавних школах світу. У багатьох країнах відсутні адекватні правила відносно приватної освіти чи можливості для забезпечення їх дотримання, що знижує якість і потенційно збільшує розрив в освіті між багатими та бідними.

Звіт ЮНЕСКО з глобального моніторингу освіти попереджає про збільшення нерівності та відчуження з-за високої вартості приватної освіти та слабкого регулювання з боку держави. Організація підтримує  заходи з забезпечення якісної освіти для всіх. 

Детальніше: https://bit.ly/3JEN0uR, https://bit.ly/32Nn8wi, https://bit.ly/3HCNQGp, https://bit.ly/3t1zrj3, https://bit.ly/3n0WXZM, https://bit.ly/31sIjCW, https://bit.ly/338y8nq, https://bit.ly/3tgRyBZ, https://bit.ly/3G1S366, https://bit.ly/3mZtJuo, https://bit.ly/3qVd10n

Фото: скріншот

2022-01-05
Поширити
Громадське обговорення проєкту Типового положення щодо планування кошторисної вартості наукових (науково технічних) робіт, які виконуються за рахунок коштів державного бюджету

Громадське обговорення проєкту Типового положення щодо планування кошторисної вартості наукових (науково технічних) робіт, які виконуються за рахунок коштів державного бюджету

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового положення щодо планування кошторисної вартості наукових (науково-технічних) робіт, які виконуються за рахунок коштів державного бюджету».

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового положення щодо планування кошторисної вартості наукових (науково-технічних) робіт, які виконуються за рахунок коштів державного бюджету».

Документ покликаний визначити єдині засади, принципи та вимоги при плануванні кошторисної вартості наукових (науково-технічних) робіт (ННТР), які виконуються за рахунок коштів державного бюджету. 

Він встановлює чіткі норми планування кошторисної вартості ННТР та складається з наступних основних розділів:
– загальна частина;
– склад та класифікація витрат на проведення ННТР;
– загальні вимоги до формування кошторисної вартості ННТР;
– вимоги до планування витрат, що включаються до кошторисної вартості ННТР бюджетними установами;
– вимоги до планування витрат, що включаються до кошторисної вартості ННТР підприємствами, установами та організаціями (крім бюджетних установ).

Примірний склад статей витрат, які можуть бути застосовані при складанні калькуляції кошторисної вартості ННТР і номенклатури статей непрямих (загальновиробничих) витрат бюджетних установ, дозволить значно спростити підготовку проектів ННТР для виконавців, зокрема, вчених, грантоотримувачів Національного фонду досліджень України та інших. До калькуляції кошторисної вартості ННТР має бути додано передбачене проектом акту економічне обґрунтування витрат за кожною статтею. Також урядовим рішенням планується затвердити форми, за якими має складатись економічне обґрунтування.

Зауваження та пропозиції можна подати до 19 січня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3HD7IsW, https://bit.ly/3mVbcza  

2022-01-04
Поширити