Новий навчальний серіал «Доступ до публічної інформації»

Новий навчальний серіал «Доступ до публічної інформації»

24 вересня 2020 року Міністерство цифрової трансформації України за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Національного агентства України з питань державної служби презентували освітній серіал «Доступ до публічної інформації»

24 вересня 2020 року Міністерство цифрової трансформації України за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Національного агентства України з питань державної служби презентували освітній серіал «Доступ до публічної інформації»

Серіал вже доступний на платформі «Дія.Цифрова освіта». Він покликаний підвищити рівень обізнаності державних службовців щодо законодавства у сфері доступу до публічної інформації.  Створення серіалу –  результат стратегічного партнерства із ПРООН в Україні, націленого на розвиток електронної демократії та покращення цифрової грамотності в Україні. 

Слухачі, які успішно пройдуть навчання, отримають сертифікат обсягом 0,2 кредиту ЄКТС.

Детальніше: https://bit.ly/362LVvrhttps://bit.ly/3j3Ngpk 

2020-09-25
Поширити
Презентація серіалу про відкриті дані для держслужбовців

Презентація серіалу про відкриті дані для держслужбовців

18 вересня 2020 року на національній онлайн-платформі «Дія.Цифрова освіта» презентували освітній серіал «Відкриті дані для державних службовців». 

18 вересня 2020 року на національній онлайн-платформі «Дія.Цифрова освіта» презентували освітній серіал «Відкриті дані для державних службовців». 

Освітній серіал розкриває питання роботи й управління даними в державному секторі. Після перегляду 13 серій, успішного проходження тестування після кожної серії та фінального тестування користувач отримає сертифікат, що засвідчує проходження курсу з відкритих даних для держслужбовців обсягом 0,2 кредиту ЄКТС. 

Участь у серіалі взяли представники влади, бізнесу та громадянського суспільства, що працюють з відкритими даними. Його створено за підтримки проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS». 

Безкоштовно переглянути освітній серіал можна на національній онлайн-платформі «Дія.Цифрова освіта».

Детальніше: https://bit.ly/2RBm9pJ, https://bit.ly/2FECB60 

2020-09-18
Поширити
УкрІНТЕІ підтримав Маніфест Європейської Комісії

УкрІНТЕІ підтримав Маніфест Європейської Комісії

З метою максимізації доступності результатів досліджень у боротьбі з COVID-19 ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» долучився до підтримки Маніфесту Європейської Комісії.

З метою максимізації доступності результатів досліджень у боротьбі з COVID-19 ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» долучився до підтримки Маніфесту Європейської Комісії.

Маніфест надає керівні принципи для отримувачів дослідницьких грантів ЄС щодо запобігання, тестування, лікування та вакцинації від коронавірусу, щоб забезпечити широку доступність їх результатів та гарантувати окупність державних інвестицій.

Маніфест розрахований на добровільну підтримку та підтримку з боку державних та приватних зацікавлених сторін, які отримують фінансування від ЄС, інших дослідників та установ. Ухвалення Маніфесту не тягне за собою юридичних наслідків для вже підписаних грантів.

Маніфест вже підтримали:

– ALLEA – All European Academies;

– BBMRI-ERIC;

– Deutsches Elektronen-Synchrotron;

– European Council of Doctoral Candidates and Junior Researchers (Eurodoc)​ ;

– EMBL;

– Elixir Europe;

– European University Institute;

– European Research Infrastructure for Translational Medicine (EATRIS-ERIC);

– European Synchrotron Radiation Facility (ESRF) ;

– Institute of Rural and Agricultural Development of the Polish Academy of Sciences;

– International Iberian Nanotechnology Laboratory (INL);

– International Institute of Molecular and Cell Biology in Warsaw;

– Knowledge Transfer Ireland (KTI) ;

– Polish Academy of Sciences;

– PSI Switzerland;

– SOLARIS National Synchrotron Radiation Centre, Jagiellonian University;

– Teagasc – Irish Agriculture and Food Authority;

– Ukrainian Institute of Scientific and Technical Expertise and Information;

– Universities of Applied Sciences Netherlands (UASNL) ;

– Yerun · Young European Research Universities Network.

Детальніше: Текст МАНІФЕСТУ ЄК для результатiв досліджень COVID-19

2020-09-14
Поширити
Цифрове збереження даних

Цифрове збереження даних

Цифрове збереження даних – це більше, ніж просто резервне копіювання даних та зберігання цифрових архівів. У звіті Forrester про цифрову нестабільність висвітлено приклади, коли організації втрачали важливі дані, оскільки формати файлів еволюціонували до такої міри, що вони вже не могли відкривати старі файли.

Цифрове збереження даних – це більше, ніж просто резервне копіювання даних та зберігання цифрових архівів. У звіті Forrester про цифрову нестабільність висвітлено приклади, коли організації втрачали важливі дані, оскільки формати файлів еволюціонували до такої міри, що вони вже не могли відкривати старі файли.

Збереження даних, за визначенням  Стенфордського університету, це більше, ніж просто створення резервної копії даних, а захист даних у безпечному середовищі для довгострокового доступу та повторного використання.

У всьому світі широко використовуються сотні форматів файлів, які постійно змінюються. Це лише одна з причин, чому цифрове бронювання – поняття ширше, ніж резервне копіювання.

Цифрове збереження забезпечує майбутній доступ до цифрових файлів та активів незалежно від того, чи вони є оригінальними цифровими, чи оцифрованими версіями. Воно гарантує доступ до цих файлів та їх використання  навіть тоді, коли формати та технології розвиваються.

Три основні елементи цифрового збереження: зручність використання, доступність для пошуку, доступність для ознайомлення. Зручність використання файлів після того, як формати файлів розвинуться, забезпечують інструменти цифрового збереження, які  гарантують регулярну перевірку даних на відповідність актуальним форматам та їх оновлення до найновіших та найбільш відповідних форматів. Доступність для пошуку існує, коли усі пов’язані метадані правильно записані. Доступність даних пов’язана із довгостроковою доступністю місця, де зберігаються дані. 

Названі три елементи повинні постійно підтримуватись, що становить перманентний виклик замість єдиноразової зміни. Тому цифрове збереження є складним процесом активного управління файлами. Останнє також передбачає ідентифікацію даних, перевірку їх цілісності, визначення характеру змісту, забезпечення стійкості, валідацію, перевірку дозволу на доступ, додавання метаданих про процес збереження тощо. 

Автоматизація процесу цифрового збереження необхідна, вона дозволяє зменшити навантаження на власників даних та оптимізувати витрати часу, скоротити вартість зберігання даних.

Детальніше: https://ebsco.is/3gHmwJkhttps://bit.ly/2EZpP1e 

2020-09-01
Поширити
Інтелектуальна власність проти пандемії

Інтелектуальна власність проти пандемії

У серпні 2020 року розпочав роботу Pandemic Technology Resource Center – платформа обміну ідеями щодо протидії розповсюдженню коронавірусу COVID-19.

У серпні 2020 року розпочав роботу Pandemic Technology Resource Center – платформа обміну ідеями щодо протидії розповсюдженню коронавірусу COVID-19.

Ця платформа створена неприбутковою організацією для того, щоб ідеї та технології для протидії COVID-19 зібрати у єдиній загальнодоступній базі. Усі бажаючі, скориставшись відповідним веб-сайтом можуть переглядати списки ідей або здійснювати пошук за ключовими словами. 

Мета проєкту – пришвидшити поширення корисних ідей, уповільнити передачу коронавірусу, врятувати життя та сприяти відновленню економіки. Перші ідеї, додані на сайт, отримані з патентів, термін дії яких вже сплив.

Ідея створення порталу PandemicIP.org належить американській юридичній фірмі Schwegman Lundberg & Woessner, P.A, – відомому провайдеру IP-сервісів у США та Великій Британії. 

Місія Pandemic Technology Resource Center полягає у заохоченні до обміну ідеями та технологіями у public domain. Таким чином новатори зможуть швидше використовувати доступні рішення та економити дорогоцінний час на розробку дієвих технологій проти COVID-19.

Детальніше: https://bit.ly/3hBaQcf, https://www.pandemicip.org/ 

2020-08-27
Поширити

Текст маніфесту ЄК для результатiв досліджень COVID-19

МАКСИМАЛЬНА ДОСТУПНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ У БОРОТЬБІ З COVID-19 Європейська Комісія (ЄК) пропонує державним та приватним установам, які отримують вигоду від фінансування з боку ЄС, а також іншим організаціям, у т.ч. відомим грантодавцям та персонам висловити свою підтримку Маніфесту.

МАКСИМАЛЬНА ДОСТУПНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ У БОРОТЬБІ З COVID-19

Європейська Комісія (ЄК) пропонує державним та приватним установам, які отримують вигоду від фінансування з боку ЄС, а також іншим організаціям, у т.ч. відомим грантодавцям та персонам висловити свою підтримку Маніфесту.

Підвищення доступності результатів досліджень у боротьбі з COVID-19

  • беручи до уваги безпрецедентні, надзвичайні проблеми, пов’язані зі спалахом пандемії COVID-19, 
  • будучи натхненими широким суспільним визнанням важливої ​​ролі досліджень та інновацій у припиненні пандемії COVID-19,
  • посилаючись на резолюцію Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я щодо COVID-19 [1] і Стратегію ЄС щодо вакцин COVID-19 [2], яка підтримує добровільне об’єднання та ліцензування інтелектуальної власності, пов’язаної з терапевтичними засобами і вакцинами проти COVID-19, для сприяння справедливому глобальному доступу, а також чесному поверненню інвестицій,
  • повністю усвідомлюючи свою відповідальність як дослідників і новаторів за пошук інноваційних рішень,
  • розуміючи нагальну потребу підвищити цінність результатів досліджень на благо усіх.

Ми погоджуємося і підтримуємо такі принципи під час розгляду результатів досліджень, отриманих з фінансованих ЄС дослідницьких грантів, пов’язаних з COVID-19, із профілактики, тестування, лікування та вакцинації:

1) негайно зробити отримані результати, матеріальні або нематеріальні, загальнодоступними і відкритими, наприклад, на платформі результатів Horizon, на існуючій платформі спільного використання інтелектуальної власності (ІВ) або через існуючий патентний пул;

2) зробити наукові статті та дані досліджень доступними у відкритому доступі без зволікання у відповідності до принципів FAIR через сервери препринтів або загальнодоступні репозиторії, з правом інших використовувати публікації та дані із доступом до інструментів, необхідних для їх перевірки, спеціально для даних досліджень COVID-19 зробити їх доступними через Європейську платформу даних COVID-19; 

3) по можливості надавати обмежені за часом [3] невиключні ліцензії на інтелектуальну власність без роялті. Ці невиключні безкоштовні ліцензії видавати у обмін на зобов’язання ліцензіатів швидко та широко розповсюджувати отримані товари та послуги на справедливих і розумних умовах для запобігання, діагностики, лікування й стримування COVID-19.

[1] https://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/WHA73/A73_R1-en.pdf

[2] https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/communication-eu-strategy-vaccines-covid19_en.pdf

[3] впродовж року після оголошення ВОЗ про те, що COVID-19 більше не є «надзвичайною ситуацією у сфері охорони здоров’я, що має міжнародне значення», та у будь-якому випадку не пізніше 1 січня 2022 р., якщо бенефіціар не визначить інше.

Джерело: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/research_and_innovation/research_by_area/documents/ec_rtd_cv-manifesto.pdf 

Переклад не офіційний.

Детальніше: https://bit.ly/3h68fXH

2020-08-19

2020-08-19
Поширити
Результати першої «хвилі» опитування щодо репозитаріїв та відкритої науки

Результати першої «хвилі» опитування щодо репозитаріїв та відкритої науки

Оприлюднено результати першої «хвилі» опитування українських закладів вищої освіти та наукових установ щодо інституційних репозитаріїв, відкритої науки та готовності співпрацювати з Національним репозитарієм академічних текстів (НРАТ). 

Оприлюднено результати першої «хвилі» опитування українських закладів вищої освіти та наукових установ щодо інституційних репозитаріїв, відкритої науки та готовності співпрацювати з Національним репозитарієм академічних текстів (НРАТ). 

Дослідження було започатковано директоратом науки та інновацій МОН разом із Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації.

Його мета – визначити стан локальних репозитаріїв установ, сформувати мапу наявних наукових цифрових архівів для подальшої реалізації політики відкритого доступу та розвитку НРАТ.

Перша «хвиля» опитування тривала з 1 до 31 липня 2020 року. У ньому взяли участь 202 представники ЗВО та наукових установ, які опікуються питаннями наукової діяльності, академічної доброчесності, діяльності наукових бібліотек, створення та підтримання роботи інституційних репозитаріїв. Зокрема, до опитування долучилися 133 виші та 69 наукових установ, з яких 65 належать до сфери управління Національної та галузевих академій наук.

Досліджувалися такі питання:

– обізнаність щодо НРАТ та існування власного репозитарію;

– наявна інфраструктура відкритості;

– контент;

– організаційні питання роботи інституційного репозитарію;

– юридичні та нормативні аспекти;

– загальні оцінки щодо перспектив розвитку відкритої науки.

Понад 90% респондентів у цілому добре поінформовані про урядові рішення та накази МОН щодо створення НРАТ. Дещо нижчою є обізнаність з кращими вітчизняними та зарубіжними практиками діяльності електронних онлайнових архівів – біля 60%. Ствердну відповідь про наявність власного інституційного репозитарію надали 56%.

Також варто відзначити, що кількість цифрових архівів у ЗВО та наукових установах України постійно зростає. За 2011-2015 роки їх було створено у 2,5 рази більше, ніж у попередні 5 років, за останні 4 роки їх кількість зросла порівняно з попереднім періодом ще на 17%.

Наразі дослідження продовжується. Ті ЗВО та наукові установи, які з різних причин у липні не змогли взяти участь в опитуванні, можуть долучитися до нього до 18 вересня цього року. Для отримання докладної інформації щодо заповнення анкети просимо звертатися на скриньку NRAT@ukrintei.ua

Докладні результати опитування можна переглянути за посиланням: https://mon.gov.ua/storage/app/media/14.08.2020/lokalni-repozitarii-final.pdf

Детальніше: https://bit.ly/3kMPc7a 

Фото: МОН

2020-08-15
Поширити
Обговорення правових питань підготовки наукових кадрів

Обговорення правових питань підготовки наукових кадрів

До Міністерства освіти і науки України надійшов лист-звернення від Ради проректорів з наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ, у якому наведено зауваження до проєктів Порядку присудження наукових ступенів та Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад, розроблених Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

До Міністерства освіти і науки України надійшов лист-звернення від Ради проректорів з наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ, у якому наведено зауваження до проєктів Порядку присудження наукових ступенів та Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад, розроблених Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Згідно з позицією Ради, прийняття зазначених нормативних актів призведе до значних негативних наслідків.

Міністерство освіти і науки України закликає наукові установи, заклади вищої освіти, інститути громадянського суспільства долучатися до громадського обговорення проєктів Порядку присудження наукових ступенів та Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад.

Детальніше: https://bit.ly/3aqAfTn, https://bit.ly/2DVrjcH, https://bit.ly/3iLbYtY 

2020-08-15
Поширити
Рекомендації ОЕСР щодо персональних даних

Рекомендації ОЕСР щодо персональних даних

Експерти ОЕСР підготували «Огляд сучасних підходів до регулювання персональних даних і потоків даних». Документ доступний для ознайомлення на сайті ОЕСР.

Експерти ОЕСР підготували «Огляд сучасних підходів до регулювання персональних даних і потоків даних». Документ доступний для ознайомлення на сайті ОЕСР.

Поширення мобільних пристроїв, експоненціальне зростання потужності обчислювальної техніки, різке зниження витрат на зберігання даних та зростаючі можливості доставляти більше даних з більшою швидкістю визначили стрімкий розвиток цифрової економіки. Змінилася конфігурація глобальних виробничо-збутових ланцюжків, утворилися нові інформаційні галузі, такі як хмарні обчислення, 3D-друк, інтернет речей, змінюється спосіб виробництва, надання послуг і торгівлі. Ці перетворення отримали своє відображення у правовому регулюванні персональних даних як базового компонента цифрової економіки.

Правове регулювання охоплює як традиційні питання конфіденційності та безпеки, так і питання захисту інтелектуальної власності, контролю за перетином потоку даних різних юрисдикцій. Ключовим питанням на порядку G20 з цифрової економіки саме стало регулювання потоків даних. 

На основі аналізу національних практик ОЕСР виділяє чотири підходи до регулювання потоків даних за рівнем вимог і обмежень.

Перший і найпростіший – відсутність будь-якого регулювання цього питання, що найчастіше пов’язане з відсутністю законодавчо встановленого режиму персональних даних.

Другий підхід визначається як «ex post accountability» – держава не забороняє транскордонну передачу даних і не вимагає виконання будь-яких конкретних умов, але передбачає відповідальність експортера даних у разі порушення захисту відправлених за кордон даних.

Третій підхід обумовлює потік даних виконанням вимог безпеки (flows conditional on safeguards), тобто наданням гарантій захисту перадачі даних державним органом або приватними компаніями.

Четвертий, найбільш жорсткий підхід, встановлює порядок передачі даних, обумовлений отриманням санкції відповідного компетентного органу на індивідуальній основі (flows conditional on ad-hoc authorization).

Вимоги про локалізацію даних – окремий блок питань щодо обмежень потоків даних, оскільки їх виконання пов’язане з витратами на утримання локальних серверів. ОЕСР виділяє три види цієї вимоги. По-перше, може бути встановлена ​​вимога зберігання копій конкретних даних, але не встановлюються обмеження з точки зору передачі або обробки копій даних за кордоном. По-друге, може бути встановлений порядок вільної передачі даних із забороною зберігання даних за кордоном. По-третє (найсуворіший варіант) має місце комбінація вимог про зберігання даних на території країни та умов передачі даних. ОЕСР відзначає, що застосування такого підходу може бути обумовлено цілями промислової політики, орієнтованої на розвиток секторів, пов’язаних з інформаційним обслуговуванням.

Множинність правових режимів може створити невизначеність для урядів, підприємств та приватних осіб у розумінні, які саме правила керують ситуацією. Для подолання регуляторних відмінностей ОЕСР виділяє чотири інструменти: багатосторонні угоди і домовленості; торгові угоди; односторонні інструменти; угоди та ініціативи всередині приватного сектора. Дані інструменти не є винятковими: країни можуть використовувати різні підходи щодо різних партнерів, типів даних або у різних ситуаціях. Обсяг даних, які охоплюються кожним підходом, також варіюється.

Детальніше: https://www.oecd.org/sti/mapping-approaches-to-data-and-data-flows.pdf, https://oecd-russia.org/analytics/personalnye-dannye-karta-podhodov-ot-oesr.htmlhttp://www.oecd.org/sti/

2020-08-11
Поширити
Звіт ОЕСР про перспективи онлайн-навчання дорослих

Звіт ОЕСР про перспективи онлайн-навчання дорослих

24 липня 2020 року ОЕСР опублікований звіт про перспективи онлайн-навчання дорослих в умовах кризи COVID-19 «The potential of online learning for adults: early lessons from the COVID-19 crisis».

24 липня 2020 року ОЕСР опублікований звіт про перспективи онлайн-навчання дорослих в умовах кризи COVID-19 «The potential of online learning for adults: early lessons from the COVID-19 crisis».

Онлайн-навчання дорослих в умовах поточної кризи може допомогти охопити набагато більшу кількість учнів з меншими вкладеннями в освітню інфраструктуру, що робить його економічно ефективним рішенням в контексті зростаючого безробіття. Однак щоб онлайн-навчання могло стати повноцінною альтернативою очного навчання, необхідно забезпечити якісні можливості для перенавчання і підвищення кваліфікації онлайн. У цьому випадку будуть створюватися можливості працевлаштування для осіб, які шукають роботу, підвищуватиметься продуктивність компаній та економіки в цілому. 

Необхідно вирішити проблему забезпечення доступу всіх дорослих до онлайн-навчання, залучаючи тих, хто має слабкі цифрові навички й обмежений доступ до цифрових ресурсів. Розвиток базових цифрових навичок сприятиме навчанню онлайн. Йдеться про здатність використовувати технології для вирішення складних завдань, – не буквально про комп’ютерну грамотність, а про когнітивні навички.

Зараз навчання онлайн проходять у першу чергу високоосвічені дорослі з гарними цифровими навичками. За даними опитувань, проведених у рамках Програми ОЕСР з міжнародного визначення компетенцій дорослих (PIAAC), до кризи COVID-19 з усіх дорослих учасників навчальних програм у середньому по ОЕСР онлайн навчалися 23% осіб з гарними цифровими навичками і лише 14% без таких навичок. 

Слід брати до уваги, що ключем до проходження дорослими навчання онлайн є їх мотивація. Згідно з даними масових відкритих онлайн-курсів, у середньому лише 10% слухачів проходять курс до кінця. В умовах кризи на багатьох програмах стажувань та середньої професійної освіти особлива увага приділяється створенню та підтриманню мотивації осіб, які навчаються онлайн.

Для підвищення інклюзивності онлайн-навчання необхідно забезпечити розширення діапазону онлайн-курсів. Наявні в даний час онлайн-курси в основному зосереджені на навичках, необхідних для роботи офісних фахівців середньої ланки. Хоча криза сприятиме збільшенню частки онлайн-курсів, навчання виробничих професій, а також навчання, що включає в себе практичні елементи, як і раніше складно проводити у режимі онлайн.

Зміцнення цифровий інфраструктури є фундаментальним фактором для надання можливостей онлайн-навчання більш широкій групі дорослих. Проблеми з доступом до Інтернету в окремих групах осіб або на окремих територіях можуть погіршити існуючу нерівність в освіті та навчанні.

Для підвищення якості онлайн-курсів важливо забезпечити навчання викладачів ефективному проведенню онлайн-курсів. Необхідна розробка ефективних методів тестування, сертифікації та визначення якості послуг, що надаються, щоб онлайн-навчання, як формальне, так і неформальне, мало цінність на ринку праці. Тести й оцінки є важливою частиною онлайн-курсів. Вони допомагають закріпити отримані знання та оцінити ефективність навчального курсу. Щодо сертифікації, інноваційним рішенням є прийняття так званих «цифрових бейджів»: невеликих візуальних позначок з інформацією про людину, отримані нею у рамках курсу навички і про організацію або особі, що видав бейдж. Разом з тим, існує ризик того, що поширення сертифікатів та облікових даних у результаті онлайн-навчання може знизити його цінність на ринку праці і перешкоджатиме доступу до подальшого навчання. Тому необхідне правове регулювання й впровадження стандартів для того, щоб гарантувати визнання компаніями і освітніми установами навичок, набутих на сторонніх онлайн-курсах.

Детальніше: https://bit.ly/3inYO6a, https://bit.ly/3ksznST, https://bit.ly/2XGCahq, https://bit.ly/33MiEnw 

2020-08-10
Поширити