SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Співробітництво Китаю в галузі розвитку» із серії «Робочі документи ОЕСР щодо співробітництва з метою розвитку».

У документі наголошується, що глобальний ландшафт співпраці у сфері розвитку швидко змінюється, а кількість учасників зростає. Більш ефективний обмін знаннями та досвідом офіційних донорів має важливе значення для поширення міжнародних стандартів для досягнення кращих результатів, просування спільних цілей Порядку денного до 2030 року та підвищення прозорості політики. У цьому контексті цей документ робить внесок у покращення міжнародних знань про Китайську Народну Республіку, як офіційного постачальника допомоги в цілях розвитку. Після надання «зовнішньої допомоги» в рамках співпраці Південь-Південь продовж десятиліть, Китай нещодавно здійснив інституційні та політичні зміни, створивши спеціальне агентство з міжнародного співробітництва у сфері розвитку. Окрім аналізу цих змін та їхнього впливу на практику, в роботі також розглядаються розбіжності у впровадженні встановлених міжнародних норм і практик. З іншого боку, в документі окреслюються варіанти майбутньої взаємодії між Китаєм та іншими постачальниками допомоги, в тому числі з Комітетом сприяння розвитку ОЕСР, з метою підвищення ефективності глобальної архітектури співробітництва в галузі розвитку і посилення впливу колективних дій. Базуючись на дослідженні, проведеному продовж 2022 та 2023 років, цей документ є внеском у Стратегію глобальних відносин Комітету сприяння розвитку ОЕСР на 2021-22 роки, яка закликає до взаємодії з іншими офіційними провайдерами співробітництва в галузі розвитку.

Детальніше: https://www.oecd-ilibrary.org/development/china-s-development-co-operation_2bbe45d2-en, https://www.oecd-ilibrary.org/deliver/2bbe45d2-en.pdf?itemId=%2Fcontent%2Fpaper%2F2bbe45d2-en&mimeType=pdf, https://doi.org/10.1787/2bbe45d2-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Заохочення субнаціональних інвестицій та децентралізація в ОЕСР: стратегії та інституції» із серії «Політичні документи ОЕСР щодо бізнесу та фінансів».

У ньому розглядаються стратегії залучення інвестицій та інституційна динаміка в країнах-членах ОЕСР, їх регіонах та заходи, що вживаються для залучення прямих іноземних інвестицій для сталого регіонального розвитку. Також досліджуються різні рамки субнаціонального заохочення та сприяння інвестиціям на субнаціональному рівні, механізми та їх зв’язки зі ступенем децентралізації країн, їх ролі у сприянні залученню прямих іноземних інвестицій, їхні ролі у підвищенні регіональної привабливості ПІІ та місцевому розвитку, розглядається їхній взаємозв’язок з рівнями регіональної диспропорції ПІІ. У роботі досліджені особливості різних субнаціональних стратегій сприяння інвестиціям та якість інституційних відносин у регіонах, між регіонами та з центральним урядом. Аналіз базується на даних, отриманих від національних агенцій із залучення та підтримки інвестицій країн-членів ОЕСР, а також на результатах опитування ОЕСР щодо сприяння інвестиціям на субнаціональному рівні, яке було проведене серед 49 субнаціональних Агенцій сприяння інвестиціям, організацій економічного розвитку та інших подібних установ у 27 країнах-членах ОЕСР. У звіті використовуються дані, розроблені Комітетом з політики регіонального розвитку. Цей документ є другим результатом дворічного проекту, що здійснюється під егідою ОЕСР, який має на меті дослідити взаємозв’язок між ПІІ, регіональним розвитком та просуванням інвестицій.

Детальніше: https://is.gd/kYVljo, https://www.oecd-ilibrary.org/deliver/ffd0927d-en.pdf?itemId=%2Fcontent%2Fpaper%2Fffd0927d-en&mimeType=pdf, https://doi.org/10.1787/ffd0927d-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Кліматична політика та зелена промислова революція у Швеції» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому наголошується, що Швеція є однією з найкращих країн ОЕСР у скороченні викидів парникових газів, багато в чому завдяки комплексній політичній структурі та відносно ефективній політиці. Тим не менш, є можливості для подальшого покращення узгодженості цілей і політик, особливо у сферах транспорту, сільського господарства та поглинання вуглецю. Багаторічна репутація Швеції як лідера у сфері клімату також перебуває під загрозою через зміни в політиці, які можуть призвести до того, що ціль скорочення викидів до 2030 року буде недосяжною, якщо її не буде компенсовано новими амбітними заходами. Зелена промислова революція набирає обертів на півночі Швеції, підживлювана великою кількістю екологічно чистої електроенергії. Необхідні значні інвестиції у виробництво, зберігання та передачу електроенергії, але тривале планування та дозвільні процедури уповільнюють реалізацію багатьох ключових проектів. У цьому документі проаналізовано вже досягнуті успіхи Швеції, рамки кліматичної політики та інших політик, що підтримують перехід, а також виклики, які стоять на шляху до цього. Зокрема, документ містить короткий огляд наслідків зміни клімату у Швеції; описання зусиль Швеції щодо скорочення викидів, яких вона доклала на сьогоднішній день, а також вказуються сильні сторони, виклики та сфери, які потребують вдосконалення в політичній структурі Швеції; характеристику «зеленого» промислового переходу, що охопив всю країну, з його можливостями та викликами.

Детальніше: https://is.gd/UempD9, https://doi.org/10.1787/c0f4fa26-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Розблокування спільної творчості для зелених інновацій: дослідження різноманітних внесків університетів» із серії «Доповіді ОЕСР про МСП та підприємництво».

У ньому наголошується, що у контексті зеленого переходу та досягнення цілей Паризької кліматичної угоди 2015 року і Паризької кліматичної угоди 2015 року, університети можуть багато чого запропонувати у спільних проєктах зелених інновацій з бізнесом, урядом та громадкістю. Як центри різноманітного досвіду, університети мають унікальні можливості для створення міждисциплінарних команд і подолання розривів між суспільством і промисловістю. Їхні регіональні зв’язки також дозволяють їм взаємодіяти з місцевою екосистемою. Цей документ ґрунтується на десяти міжнародних тематичних дослідженнях партнерства університетів з промисловістю та суспільством у сфері «зеленої» мобільності, «зеленої» енергетики та «зелених» продуктів, послуг і процесів. На основі порівняльних даних, зібраних під час інтерв’ю з представниками цих ініціатив, розглядаються практики університетів у сфері «зеленої» співтворчості. Крім того, у документі викладено рекомендації щодо політики, які мають вирішальне значення для підтримки цих ініціатив, що є запорукою глобального успіху зусиль у сфері сталого розвитку.

Детальніше: https://is.gd/rYLh6K, https://is.gd/VdP81i, https://doi.org/10.1787/b887f436-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Фінансування МСП для сталого розвитку – стратегії та підходи фінансових установ: результати опитування державних та приватних фінансових установ, проведеного ОЕСР» із серії «Доповіді ОЕСР про МСП та підприємництво».

У ньому наголошується, що банки та інші фінансові установи відіграють центральну роль у підтримці переходу бізнес-сектору та мільйонів МСП до чистого нуля. Вони працюють над інтеграцією кліматичних міркувань у різні аспекти своєї діяльності, включаючи стратегію, управління та фінансові продукти. Це вимагає розвитку нового внутрішнього потенціалу та доступу до даних і оцінок сталого розвитку МСП. У цьому аналітичному документі представлені результати опитування державних банків розвитку та приватних фінансових установ, проведеного у 2023 році Платформою ОЕСР з фінансування сталого розвитку МСП. Він дає уявлення про поточні підходи та плани фінансових установ щодо інтеграції кліматичних міркувань у їхню діяльність з МСП. Також у звіті міститься інформація про пропозиції фінансової та нефінансової підтримки для МСП з нульовими інвестиціями та про відповідні вимоги до кліматичних даних МСП.

Детальніше: https://is.gd/YUCWfx, https://is.gd/frUJ8C, https://doi.org/10.1787/b3fe3647-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Прискорення зеленого переходу ЄС» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому наголошується, що за останнє десятиліття Європейський Союз скоротив викиди парникових газів завдяки підвищення енергоефективності та поступового переходу на менш забруднюючі джерела енергії, включаючи розширення використання відновлюваних джерел енергії. Скорочення викидів переважно в енергетичному та промисловому секторах, охоплених Системою торгівлі викидами, відображає нижчі витрати на боротьбу зі зміною клімату в цих вуглецево-інтенсивних секторах. Сектори, не охоплені СТВ, зокрема, сільське господарство, будівництво та транспорт, зробили незначний внесок у загальне скорочення викидів. Слід зазначити, що подальші зусилля необхідні в усіх секторах, але особливо в секторах, не охоплених СТВ, щоб досягти амбітної мети з нульовими викидами до 2050 року. Документ містить рекомендації щодо ефективного та справедливого досягнення скорочення викидів, які ґрунтуються на «Огляді економіки Європейського союзу та єврозони ОЕСР за 2023 рік». Він зосереджено на реформах внутрішнього ринку, необхідних для досягнення цілей ЄС щодо пом’якшення наслідків зміни клімату. У документі досліджуються: прогрес у досягненні нових цілей зі скорочення викидів; основні заходи зі зменшення впливу на зміну клімату для досягнення нових цілей зі скорочення викидів; основні політики зі скорочення викидів, спрямованих на досягнення нових цілей; політика пом’якшення наслідків зміни клімату, спрямована на досягнення нульового рівня викидів до 2050 року у більш економічно вигідний спосіб; політика для трьох основних секторів-джерел викидів: сільського господарства, енергетиці та транспорті; політика для зменшення витрат на перерозподіл працівників, які постраждали від «зеленого» переходу. Також у документі наголошується, що для досягнення цільового показника чистого нуля, такі зусилля повинні доповнюватися додатковими заходами, зокрема, більш інтегрованими ринками електроенергії та більш глибокими ринками капіталу, які забезпечують необхідні інвестиції в нові технології.

Детальніше: https://is.gd/DppJEG, https://is.gd/yLFRPf, https://doi.org/10.1787/bed2b6df-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG