Міністерство освіти і науки України продовжує інформувати про результати роботи та ключові цілі розвитку системи освіти і науки України.
Міністерство освіти і науки України продовжує інформувати про результати роботи та ключові цілі розвитку системи освіти і науки України.
Оприлюднені матеріали з відповідною інформацією складаються з семи блоків питань, а саме:
– ключові цілі та завдання Міністерства.
– дошкільної, інклюзивної та позашкільної освіти (реформа дошкільної освіти, Національна стратегія розвитку інклюзивної освіти та підвищення престижності педпрацівників позашкілля);
– шкільної освіти (затвердження Державного стандарту та критеріїв оцінювання результатів навчання);
– професійної (професійно-технічної) освіти;
– вищої освіти (проведення вступної кампанії-2020, збільшення державного замовлення, Стратегія розвитку вищої освіти тощо);
– надання державної підтримки трансферу технологій, продовження терміну дії СВР;
Європейська Комісія прийняла дві ініціативи, які посилять внесок освіти та професійної підготовки у відновлення ЄС після кризи коронавірусу та допоможуть побудувати зелену та цифрову Європу.
Європейська Комісія прийняла дві ініціативи, які посилять внесок освіти та професійної підготовки у відновлення ЄС після кризи коронавірусу та допоможуть побудувати зелену та цифрову Європу.
Описуючи бачення Європейського освітнього простору, яке має бути досягнуто до 2025 року, Комісія пропонує нові ініціативи, більше інвестицій та посилену співпрацю держав-членів, щоб допомогти усім європейцям різного віку скористатись пропозицією ЄС з питань освіти та навчання. Йдеться, зокрема, про можливість:
– підвищувати базові навички та багатомовність, забезпечуючи безшовне навчання та можливості мобільності;
– прискорювати зелений перехід шляхом просування ініціатив, які приносять більше доступу до науки та зелену інфраструктуру освіти;
– розвитку національної кар’єри викладачів;
– створення порядку денного для розвитку вищої освіти за підтримки таких ініціатив, як #ЄвропейськіУніверсіади, спільні європейські ступені, автоматичне взаємне визнання, студентська картка ЄС тощо;
– зміцнення ролі Європи як глобального партнера в освіті, співпраці зі стратегічними партнерами та розширення міжнародного виміру #ErasmusPlus.
План дій #EU Digital Education, який прийнято Єврокомісією, включає два стратегічних пріоритети:
– підтримка розвитку високоефективної екосистеми цифрової освіти;
– покращення базових та просунутих цифрових компетенцій для цифрової епохи.
Для побудови інклюзивного, зеленого та цифрового європейського середовища освіти Єврокомісія планує постійно працювати з державами-членами.
Європейська Комісія оновила Робочу програму на 2020 рік із фінансування Програми ЄС Еразмус+ та оголосила 2 додаткових конкурси зі стратегічних партнерств з бюджетом понад 200 млн. євро.
Європейська Комісія оновила Робочу програму на 2020 рік із фінансування Програми ЄС Еразмус+ та оголосила 2 додаткових конкурси зі стратегічних партнерств з бюджетом понад 200 млн. євро.
Зазначені конкурси спрямовані на фінансування та реалізацію проєктів, що сприятимуть впровадженню стратегії #EUDigitalEducation та розвитку навичок через CREATIVITY & THE ARTS. Зокрема:
– конкурс щодо готовності до цифрового навчання підтримує проєкти у сфері шкільної, фахової передвищої, професійної освіти, вищої освіти та професійної підготовки; ініціатива має на меті поліпшити умови дистанційного, змішаного та онлайнового навчання, передбачає підтримку вчителів і тренерів, а також проєктів, спрямованих на інклюзивність цифрового навчання;
– конкрус партнерств задля творчості підтримує проєкти розвитку молоді, шкільної освіти та освіти дорослих; спрямований на розвиток навичок та умінь, які заохочують творчість, новаторство.
Участь українських організацій, як партнерів, можлива за належного обґрунтування внеску та значущості очікуваних результатів для досягнення завдань проєкту на основі наявного потенціалу (інноваційних напрацювань за темою проєкту).
Європейська асоціація університетів (EUA) приєдналася до Глобального партнерства ЮНЕСКО щодо відкритої науки. Мета цього партнерства – сприяти досягненню глобального консенсусу щодо переходу до відкритої науці й прийняття Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки у 2021 році.
Європейська асоціація університетів (EUA) приєдналася до Глобального партнерства ЮНЕСКО щодо відкритої науки. Мета цього партнерства – сприяти досягненню глобального консенсусу щодо переходу до відкритої науці й прийняття Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки у 2021 році.
EUA прагне долучитися до процесу розробки документа в рамках глобальних консультацій, організованих ЮНЕСКО. Асоціація вважає, що перехід до відкритої науки спричинить системні, культурні та технічні реформи. Ці зміни стануть невід’ємною частиною майбутнього світових досліджень та інновацій. Вони не можуть розглядатися у відриві від керівних принципів, подібних до тих, які містяться у Рекомендації ЮНЕСКО про науку і дослідників (2017).
EUA підтримує вироблення єдиного підходу як способу стійкого переходу до відкритої науці. На глобальному рівні важливо, щоб відкрита наука не збільшувала існуючі проблеми, а сприяла їх усуненню. Тому рекомендації ЮНЕСКО мають грунтуватись на принципах інклюзивності й справедливості.
7 вересня 2020 року відбулось установче засідання робочої групи з розроблення Національної економічної стратегії-2030.
7 вересня 2020 року відбулось установче засідання робочої групи з розроблення Національної економічної стратегії-2030.
Зазначена стратегія має визначити ключові вектори, за якими буде розвиватися Україна та відповідні інструменти стимулювання для промисловості, агросектору, видобування, транспортних коридорів, IКT, наукових досліджень і розробок, інфраструктури та внутрішніх перевезень, енергетичного сектору. Ініціативи, що увійдуть до стратегії, будуть виділені у відповідні державні цільові програми та будуть реалізовуватись вже з 2021 року.
Акселераторами переходу до інноваційної моделі мають стати:
– зміни у підходах до державного управління (необхідно забезпечити чіткий розподіл відповідальності, усунути дублювання повноважень, викорінити корупцію, забезпечити верховенство права);
– зміни у якості економічного зростання (без економічного зростання неможливо подолати бідність та забезпечити підвищення рівня життя широких верств населення; необхідні зміни саме у якості економічного зростання – воно має стати інноваційним, інклюзивним та стійким);
– зміни у політиці зайнятості (зайнятість із гідною оплатою праці скорочує як абсолютну, так і відносну бідність, зменшуючи завдяки цьому нерівність);
– зміни у сферах охорони здоров’я та освіти (освітні процеси мають враховувати тенденції майбутнього, регулярно оновлюватимуться освітні стандарти, освітній процес будуватиметься на засадах інклюзивності й цифровізації, будуть формуватись освітньо-наукові кластери).
Задля успішної розробки Стратегії на платформі Центру економічного відновлення буде створено 20 робочих груп із залученням фахівців Уряду, центральних органів виконавчої влади, аналітичних центрів, інститутів, міжнародних організацій, бізнесу та бізнес-асоціацій.
Група підготовки Всесвітньої доповіді з моніторингу освіти опублікувала на ресурсах ЮНЕСКО новітні аналітичні матеріали з результатами дослідження освіти під назвою «Інклюзивність та освіта: для всіх означає для всіх».
Група підготовки Всесвітньої доповіді з моніторингу освіти опублікувала на ресурсах ЮНЕСКО новітні аналітичні матеріали з результатами дослідження освіти під назвою «Інклюзивність та освіта: для всіх означає для всіх».
У документі йдеться про перешкоди, з якими стикаються учні та люди з обмеженими можливостями, питання інклюзивності освіти.
258 мільйонів дітей і молодих людей повністю виключені з систем освіти, причому основною перешкодою для доступу є бідність. Ще мільйони відчувають себе ізольованими в школах.
У дослідженні представлено ряд показників вимірювання ступеня інклюзивності в освіті з використанням якісних та кількісних даних. Аналіз заснований на географічно збалансованих фактичних даних, акцент зроблено на умовах, у яких уразливі категорії населення можуть піддаватись підвищеному ризику позбавлення доступу до освіти.
24 липня 2020 року ОЕСР опублікований звіт про перспективи онлайн-навчання дорослих в умовах кризи COVID-19 «The potential of online learning for adults: early lessons from the COVID-19 crisis».
24 липня 2020 року ОЕСР опублікований звіт про перспективи онлайн-навчання дорослих в умовах кризи COVID-19 «The potential of online learning for adults: early lessons from the COVID-19 crisis».
Онлайн-навчання дорослих в умовах поточної кризи може допомогти охопити набагато більшу кількість учнів з меншими вкладеннями в освітню інфраструктуру, що робить його економічно ефективним рішенням в контексті зростаючого безробіття. Однак щоб онлайн-навчання могло стати повноцінною альтернативою очного навчання, необхідно забезпечити якісні можливості для перенавчання і підвищення кваліфікації онлайн. У цьому випадку будуть створюватися можливості працевлаштування для осіб, які шукають роботу, підвищуватиметься продуктивність компаній та економіки в цілому.
Необхідно вирішити проблему забезпечення доступу всіх дорослих до онлайн-навчання, залучаючи тих, хто має слабкі цифрові навички й обмежений доступ до цифрових ресурсів. Розвиток базових цифрових навичок сприятиме навчанню онлайн. Йдеться про здатність використовувати технології для вирішення складних завдань, – не буквально про комп’ютерну грамотність, а про когнітивні навички.
Зараз навчання онлайн проходять у першу чергу високоосвічені дорослі з гарними цифровими навичками. За даними опитувань, проведених у рамках Програми ОЕСР з міжнародного визначення компетенцій дорослих (PIAAC), до кризи COVID-19 з усіх дорослих учасників навчальних програм у середньому по ОЕСР онлайн навчалися 23% осіб з гарними цифровими навичками і лише 14% без таких навичок.
Слід брати до уваги, що ключем до проходження дорослими навчання онлайн є їх мотивація. Згідно з даними масових відкритих онлайн-курсів, у середньому лише 10% слухачів проходять курс до кінця. В умовах кризи на багатьох програмах стажувань та середньої професійної освіти особлива увага приділяється створенню та підтриманню мотивації осіб, які навчаються онлайн.
Для підвищення інклюзивності онлайн-навчання необхідно забезпечити розширення діапазону онлайн-курсів. Наявні в даний час онлайн-курси в основному зосереджені на навичках, необхідних для роботи офісних фахівців середньої ланки. Хоча криза сприятиме збільшенню частки онлайн-курсів, навчання виробничих професій, а також навчання, що включає в себе практичні елементи, як і раніше складно проводити у режимі онлайн.
Зміцнення цифровий інфраструктури є фундаментальним фактором для надання можливостей онлайн-навчання більш широкій групі дорослих. Проблеми з доступом до Інтернету в окремих групах осіб або на окремих територіях можуть погіршити існуючу нерівність в освіті та навчанні.
Для підвищення якості онлайн-курсів важливо забезпечити навчання викладачів ефективному проведенню онлайн-курсів. Необхідна розробка ефективних методів тестування, сертифікації та визначення якості послуг, що надаються, щоб онлайн-навчання, як формальне, так і неформальне, мало цінність на ринку праці. Тести й оцінки є важливою частиною онлайн-курсів. Вони допомагають закріпити отримані знання та оцінити ефективність навчального курсу. Щодо сертифікації, інноваційним рішенням є прийняття так званих «цифрових бейджів»: невеликих візуальних позначок з інформацією про людину, отримані нею у рамках курсу навички і про організацію або особі, що видав бейдж. Разом з тим, існує ризик того, що поширення сертифікатів та облікових даних у результаті онлайн-навчання може знизити його цінність на ринку праці і перешкоджатиме доступу до подальшого навчання. Тому необхідне правове регулювання й впровадження стандартів для того, щоб гарантувати визнання компаніями і освітніми установами навичок, набутих на сторонніх онлайн-курсах.
Підведено підсумки додаткового конкурсу з відбору представників та експертів України до Програмних комітетів «Горизонт 2020».
Підведено підсумки додаткового конкурсу з відбору представників та експертів України до Програмних комітетів «Горизонт 2020».
За підсумками конкурсу відібрано нових представників та експертів від України до 6 програмних комітетів «Горизонт 2020». Представники та експерти від України обрані до наступних Програмних комітетів:
– «Безпечні суспільства – захист свободи та безпеки Європи та її громадян»;
– «Європа у мінливому світі – інклюзивні, інноваційні та свідомі суспільства»;
– «Європейська дослідницька рада. Майбутні та новітні технології. Дії Марії Склодовської-Кюрі»;
– «Клімат, навколишнє середовище, ефективне використання ресурсів та сировини»;
– «Малі та середні підприємства. Доступ до фінансових ризиків».
Відповідне рішення ухвалила Комісія під час свого засідання. Загалом на конкурс надійшло 26 заявок. Усі пакети документів пройшли перевірку на відповідність встановленим вимогам. Рішення про відбір експертів проводилося на основі наданих кандидатами пропозицій щодо пріоритетів діяльності як офіційного експерта з урахуванням досвіду участі й керівництва у міжнародних та європейських проєктах.
Міністерство закордонних справ Республіки Болгарія через своє Посольство у Києві оголошує про відбір пропозицій щодо проектів, котрі мають бути реалізовані за допомогою грантів у рамках Офіційної допомоги розвитку Республіки Болгарія. Терміном запуску проєктів – 2021 рік.
Міністерство закордонних справ Республіки Болгарія через своє Посольство у Києві оголошує про відбір пропозицій щодо проектів, котрі мають бути реалізовані за допомогою грантів у рамках Офіційної допомоги розвитку Республіки Болгарія. Терміном запуску проєктів – 2021 рік.
Проєкти мають відповідати наступним пріоритетам:
– сприяння інклюзивній та якісній освіті, у т.ч. шляхом удосконалення шкільної інфраструктури;
– збереження культурного різноманіття та спільної культурно-історичної спадщини, заохочення міжкультурного взаєморозуміння;
– підтримка свободи слова та свободи ЗМІ шляхом сприяння якісній незалежній громадянській журналістиці;
– захист та гарантування прав людини шляхом створення ефективних відповідальних та всеосяжних установ на всіх рівнях;
– покращення доступу приватного сектора до європейського ринку шляхом застосування стандартів ЄС із особливим акцентом на сільському господарстві.
Участь у відборі можуть взяти: юридичні особи України; міжнародні та місцеві неурядові організації; муніципалітети та їх об’єднання; освітні, медичні та соціальні заклади; міжнародні гуманітарні організації; юридичні особи, підприємці, фермери; інші (культурні установи, театри, бібліотеки, галереї).
Прийом заявок на конкурс триватиме з 21 серпня до 18 вересня 2020 року.
Розгляд заявок від учасників конкурсу, проведення презентації – публічного захисту учасників за напрямами «Заклад з ідеєю» та «Новий освітній простір» відбудеться не пізніше 5 жовтня 2020 року, про що буде повідомлено додатково.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State