News for innovators

Видавнича компанія Elsevier представила звіт «Як дослідження можуть допомогти світу досягти нуля до 2050 року».

Дослідження було спрямоване на поглиблення розуміння R&D у галузі чистої енергії, а також їхньої підтримки рух до чистого нульового майбутнього. Воно ґрунтується на аналізі понад 1,6 млн статей з бази даних Scopus компанії Elsevier, які дають унікальне уявлення про те, як дослідження можуть підтримати зусилля з пом’якшення наслідків зміни клімату. 

Звіт:
– надає описову інформацію про аспекти співробітництва в сфері досліджень і передачі знань, які мають особливе значення для інноваційних рішень, сприяючих досягненню чистого нуля;
– започатковує дискусію про дослідження та інновації з протидії зміні клімату;
– є площадкою для обговорення питань фінансування досліджень і співробітництва, вибору технологій і політики.

В проаналізованих експертами тематичних публікаціях основна увага приділяється різним методам і технологіям скорочення викидів і вилучення вуглецю, а також різним науковим і управлінським аспектам відповідної діяльності. 

Публікації об’єднані в тематичні кластери з використанням прямого аналізу цитування. Найбільш цитовані тематичні кластери пов’язані із дослідженням літій-іонних акумуляторів, передачі електроенергії та електромереж, сонячної енергії та способів економії енергії. Вони порівняно монодисциплінарні та/або мають середній рівень дисциплінарного різноманіття. Міжнародне співробітництво демонструє кращі результати.

Вивчались фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, інженерно-технологічний комплекс та прикладні технології. Кожен тематичний кластер містить поєднання цих рівнів дослідження, а баланс цього поєднання дає уявлення про рівень зрілості тематичного кластера.

Академічне та корпоративне співробітництво у галузі досліджень більш розповсюджене у європейських країнах, США, Канаді, Японії та Південній Кореї. Європейські корпорації продукують значну частку дослідницьких публікацій, проте китайські компанії починають їх наздоганяти. Але в цілому частка корпоративних публікацій у цій сфері знижується, і лише деякі з найбільших емітентів представляють більш-менш значущі результати досліджень.

У період 2001-2020 років спостерігалось значне зростання  кількості патентів, які цитують дослідницькі публікації «нульового рівня», при цьому домінуючими гравцями були Китай, США, Японія та Німеччина.

Незважаючи на те, що результати аналізу є позитивними для досліджень щодо нульового рівня викидів та переходу до чистої енергії у майбутньому, експерти наголошують, що необхідні більш цілеспрямовані, скоординовані спільні зусилля у ключових сферах для забезпечення вільного доступу всіх країн і регіонів до експертних знань і технологій, необхідних для нарощування потенціалу на місцевому рівні у боротьбі зі змінами клімату. 

Детальніше: https://www.elsevier.com/__data/assets/pdf_file/0006/1214979/net-zero-2021.pdf, https://bit.ly/3D9JO6C

Фото: Elsevier

8 листопада 2021 року Український інститут міжнародної політики поширив інформацію про програму «Горизонт Європа», «Справедливі, здорові та екологічно безпечні продовольчі системи від первинного виробника до споживання». 

Цей напрям шостого кластеру програми охоплює питання побудови корисних та екологічно чистих харчових систем від первинного виробництва до споживання і має на меті сприяння розумним рішенням для використання цифрових технологій для малих і середніх фермерських структур. Регіони, які працюють у напрямках біоекономіки, агропромисловості та органічного (функціонального) харчування, мають можливість скористатись пропозицією конкурсного фінансування проектів відповідного спрямування. Українськи партнери можуть подавати та реалізовувати проекти разом із партнерами ЄС.

Дослідження та інновації є ключовими рушіями переходу до сталих, безпечних, здорових та інклюзивних систем харчування для всіх, а саме:
– органічне (функціональне) харчування;
– пом’якшення змін клімату та адаптація до них;
– покращення екосистем та біорізноманіття на суші та у водах;
– міцне здоров’я та якісна доступна медична допомога;
– чисте повітря, вода і ґрунт;
– стійкіший ЄС, готовий до можливих загроз;
– інклюзивний розвиток та нові можливості для роботи.

Детальніше: https://bit.ly/3okRgWe, https://bit.ly/3wzwHsS

Фото: EuroAccess

Відкрито перший конкурс у сфері вищої освіти та молоді в межах нової програми віртуальних обмінів Еразмус+.

Перший конкурс представляє два гранти «Віртуальні обміни з Західними Балканами» для регіону Західні Балкани та «Віртуальні біржі з іншими регіонами світу» для країн Східного партнерства, Південного Середземномор’я, Російської Федерації, на південь від Сахари. Заклади вищої освіти та молодіжні організації можуть виступати партнерами цих проектів.

Цілі конкурсу:
– заохочення міжкультурного діалогу з третіми країнами, не пов’язаними з програмою, та підвищення толерантності через онлайн-взаємодію між людьми, спираючись на цифрові, дружні до молоді технології;
– просування різних типів віртуальних обмінів на додаток до фізичної мобільності Erasmus+, що дозволяє більшій кількості молодих людей використовувати міжкультурний та міжнародний досвід;
– підвищення критичного мислення та медіаграмотності, протидія дискримінації, поляризації та насильницькій радикалізації;
– сприяння розвитку цифрових навичок та навичок міжособистісного спілкування у студентів, молоді та молодіжних працівників, включаючи практику іноземних мов та командну роботу, зокрема, для підвищення можливостей працевлаштування;
– просування громадських свобод та цінностей терпимості та недискримінації через освіту;
– підсилення молодіжного виміру у відносинах ЄС з третіми країнами.

Заявку на участь у конкурсі можна подати до 22 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/31yRkKn

Фото: Еразмус+

Триває прийом заявок на участь у «Програмі молодих експертів» від Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ).

Програма молодих експертів (ПМЕ) ВОІВ – це нова ініціатива, спрямована на формування нового покоління лідерів у сфері інтелектуальної власності, які допоможуть створювати інноваційні екосистеми по всьому світу. Дворічна програма, що проводиться у ВОІВ, призначена для ознайомлення молодих людей віком до 35 років з високим потенціалом, особливо з країн, що розвиваються, і найменш розвинених країн, а також країн з перехідною економікою, з технічними та політичними аспектами інтелектуальної власності (ІВ).

Програма спрямована на те, щоб підготувати їх до керівних позицій в інноваційних та творчих екосистемах своїх країн та регіонів. Відібрані ПМЕ отримають широкий та згуртований досвід роботи у ВОІВ, орієнтований на навчання на робочому місці через систему ротації для ознайомлення з різними секторами, сферами діяльності та колегами.

ПМЕ також включатиме структуровану програму наставництва для кожного молодого експерта, а також можливості регулярної взаємодії з вищим та старшим керівництвом ВОІВ. Завдання YEP будуть виконуватися в рамках ВОІВ, і більшість із них складатиметься з річного технічного завдання у поєднанні з річним ширшим завданням у розробці. Відібрані молоді експерти будуть розподілені за завданнями відповідно до потреб та пріоритетів організації, а також на основі профілю та вираженого інтересу кандидатів.

ВОІВ очікує, що молоді експерти привнесуть у ВОІВ свіжі ідеї та досвід і поділяться її цінностями, ентузіазмом та відданістю справі досягнення її місії – очолити розробку збалансованої та ефективної міжнародної системи ІВ. 

Детальніше: https://bit.ly/3mPN01A, https://bit.ly/3wjdqfo, https://bit.ly/3kdAreL

Фото: ВОІВ

З 2 по 5 листопада 2021 року Європейським патентним відомством  проводиться Тиждень патентних знань.

Тиждень патентних знань замінює щорічну конференцію з патентної інформації ЄПВ, являє собою новий чотириденний цифровий захід, який сприяє розповсюдженню патентної інформації та генеруванню патентних знань. 

Захід покликаний сприяти розбудові сильної та прозорої патентної системи. Програму заходу розподілено на декілька потоків. 

На основному потоці, присвяченому темі патентних знань і розрахованому на фахівців з патентної інформації, будуть заслухані наступні доповіді:
– від патентної інформації до патентних знань;
– патентний ландшафт, аналітика, статистика та все, що потрібно для більш глибокого розуміння;
– правова інформація для дослідників патентів;
– розуміння патентних даних.

На паралельному потоці, розрахованого на більш широку аудиторію – представників малого та середнього бізнесу, університетів, патентних повірених, а також фахівців, які спеціалізуються на азійських патентах, очікуються наступні виступи:
– економіка патентної інформації;
– ключові висновки з тематичних досліджень інновацій;
– пошук попереднього рівня техніки та базова патентна статистика з Espacenet – тематичне дослідження;
– моніторинг і свобода дій при пошуку за допомогою GPI – приклад з практики компанії з виробництва медичного обладнання;
– демонстрація результатів опитування – перешкоди та фактори успіху при використанні патентних знань;
– внутрішні чи зовнішні патентні послуги;
– моніторинг трендів – як зробити самому;
– унітарний патент у стартовому блоці.

З проблематики PATLIB 2.0 будуть обговорюватись:
– результати самооцінки, призначення рівнів і пакетів послуг;
– основні етапи розробки навчальних пакетів (існуючих/нових);
– перші враження від нових центрів PATLIB;
– коротка демонстрація інструменту для спільної роботи;
– мережа експертів – статус і інтерв’ю з експертом;
– думки комітету PATLIB після шести місяців роботи;
– обговорення – як патентні повірені можуть співпрацювати з центрами PATLIB;
– взаємодія між ЄПВ і PatCom;
– співпраця з третіми сторонами.

ЄПВ рекомендує учасникам заходу долучитися до інтерактивного обговорення запропонованих тем за допомогою сервісу запитань-відповідей.

Детальніше: https://bit.ly/3EKSgK5, https://bit.ly/3k5zPIf

Фото: ЄПВ

30 жовтня 2021 року Міносвіти презентувало веб-платформу «Наука і бізнес».

Під час дводенного заходу Sсience&Business StartupBootcamp для науковців, стартапів і підприємців на ранніх стадіях розвитку в галузі наукоємних інновацій та технологій була представлена веб-платформа «Наука і бізнес». 

Як зазначив заступник Міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, вперше, для синхронного поєднання наукового та інноваційного потенціалу науковців, стартаперів із можливостями компаній, експертів, інвесторів і медіа розроблено таку веб-платформу. Вона є сучасним інструментом для пошуку інноваційних рішень, підвищення обізнаності з питань бізнесу, маркетингу, продажів, інвестицій і інновацій. 

Завдяки співпраці через майданчик «Наука і бізнес» з’являться нові можливості для інвесторів і представників бізнесу щодо впровадження інноваційних наукових досліджень і розробок вчених України. Це впливатиме не лише на розвиток науки та інновацій, а й економіки країни.

Онлайн майданчик надає можливості для комунікації та ефективної взаємодії підприємців і наукової спільноти. Він відкриває можливості бізнесу знайти науковий результат, необхідний для його розвитку, а вченим – реалізувати власний науковий потенціал і комерціалізувати результати свого наукового пошуку.

Основними цілями веб-платформи є:
– розвиток інноваційної економіки в Україні;
– створення для інвесторів привабливого, конкурентоспроможного та якісного бізнес-середовища, орієнтованого на практичне використання наукових досліджень та розробок вчених України.

Використання онлайн майданчика та співпраця з ним:
– дає можливість науковцям презентувати бізнесу свій науковий продукт або інноваційну розробку, а бізнесу розмістити свої запити щодо затребуваних наукових продуктів та інновацій;
– забезпечує доступ до бази даних наукових розробок і актуальних потреб бізнесу;
– значно спрощує пошук партнерів для реалізації спільних проектів як серед науковців, так і серед представників бізнесу;
– переводить процес комунікації в онлайн режим;
– популяризує науку, інновації та бізнес, орієнтований на високотехнологічні ринки;
– надає інформаційну та консультаційну підтримку для науковців та бізнесу.

Веб-платформу створено в межах проєкту «Консультаційний фонд підтримки асоціації Україна-ЄС», що реалізується в Україні федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit GmbH за дорученням Федерального міністерства економічної співпраці та розвитку.

Детальніше: https://bit.ly/3GJdry5, http://s2b.nauka.gov.ua/about

Фото: скріншот

Конкурс проводиться з метою підтримки наукових, науково-технічних робіт і проектів для виконання зобов’язань України в рамковій програмі «Горизонт 2020» та стимулювання участі в наступній рамковій програмі ЄС «Горизонт Європа». 

Спрямованість проектів має бути узгоджена із визначеними 11-ма тематичними напрямами для наукових робіт; 5-ма тематичними напрямами для науково-технічних проектів суб’єктів малого і середнього підприємництва, закладів вищої освіти та наукових установ, а також науково-технічних проектів суб’єктів господарювання, що потребують проведення техніко-економічного обґрунтування; також підтримуються інфраструктурні проекти; науково-технічні проекти, спрямовані на розвиток інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ.

Надання фінансової допомоги переможцям буде здійснюватися за наступними напрямами:
– фінансова підтримка інноваційної діяльності закладів вищої освіти, наукових установ;
– виконання та реалізація наукових, науково-технічних робіт та проектів;
– відшкодування витрат на проведення техніко-економічного обґрунтування науково-технічних проектів та підтримка інноваційної діяльності бізнесу;
– придбання обладнання та матеріалів для проведення наукових досліджень.

Конкурс проходитиме у декілька етапів:
– подання заявок на участь у конкурсі;
– перевірка заявок за формальними ознаками;
– організація проведення наукової і науково-технічної експертизи заявок;
– засідання секцій ради та формування пропозицій щодо переліку наукових робіт та проектів, рекомендованих для фінансування;
– засідання ради та формування остаточних пропозицій щодо переліку наукових робіт та проєктів із зазначенням орієнтовного обсягу фінансування кожної наукової роботи, проекту в розрізі строків виконання;
– затвердження рішення ради наказом МОН;
– розміщення результатів конкурсу на офіційному веб-сайті МОН;
– укладення договорів про надання фінансування з переможцями конкурсу.

Тривалість виконання наукових робіт, реалізації науково-технічних та інфраструктурних проектів, які подаються на конкурс, не може перевищувати 24 місяців, а тривалість реалізації науково-технічних проектів суб’єктів господарювання, що потребують проведення техніко-економічного обґрунтування, а також наукових проектів, спрямованих на підтримку інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ, не може перевищувати 12 місяців. 

Детальніше: https://bit.ly/2ZGQZUY, https://bit.ly/3EBh86V, https://bit.ly/3bxUwaS 

Фото: МОН