Sorry, this entry is only available in Українська. У рамках реалізації Плану дій ЄС у сфері цифрової освіти опубліковано інформаційний матеріал про відповідальне використання штучного інтелекту.
Sorry, this entry is only available in Українська.
У рамках реалізації Плану дій ЄС у сфері цифрової освіти опубліковано інформаційний матеріал про відповідальне використання штучного інтелекту.
Зазначається, що ГШІ фактично являє собою здатність комп’ютерів демонструвати людські здібності, такі як міркування, навчання, планування і творчість. Суспільство отримує багато переваг від використання ГШІ у соціальних мережах, банківській справі та роботі з інформацією. Розвиток ШІ впливає на навички, необхідні в житті та освіту. ШІ надає багато нових педагогічних можливостей для персоналізації навчання й підтримки студентів з особливими потребами. Отже, люди незалежно від фаху і місця роботи повинні мати як мінімум базове розуміння ШІ і того, як він впливає на різні сфери життя, зокрема – на демократію і свободу слова. Навички критичного мислення та роботи з даними необхідні для розуміння автоматизованого прийняття рішень і використання машинного навчання. Опублікований матеріал надає ключову інформацію щодо ШІ у доступному та зручному візуальному форматі, містить групові питання для обговорення, ґрунтується на етичних принципах ЄС щодо використання штучного інтелекту.
Sorry, this entry is only available in Українська. Оприлюднені результати проміжного оцінювання Європейського освітнього простору, проведеного Європейською Комісією, що охоплює 2021-2024 роки.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Оприлюднені результати проміжного оцінювання Європейського освітнього простору, проведеного Європейською Комісією, що охоплює 2021-2024 роки.
Документ узагальнює інформацію про заходи, спрямовані на посилення європейської співпраці у галузі освіти та навчання, а також на забезпечення досягнення цілей, поставлених на період до 2030 року. Підтверджується явна додана цінність Європейського освітнього простору у просуванні спільних пріоритетів, підтримці національних реформ освіти та навчання, використанні фінансування ЄС, посиленні європейського виміру освіти. Разом із тим зазначається, що незважаючи на очевидний прогрес, ключові проблеми залишаються. Експерти вважають за необхідне здійснити оновлення пріоритетів; забезпечувати кращі зв’язки між секторами та політиками; покращити моніторинг; здійснювати підтримку рішень на основі доказів. Під час оцінювання фокус було зроблено на ефективність, узгодженість, релевантність, додану вартість, аналіз стратегічних пріоритетів (покращення якості, рівності, інклюзії та успіху для всіх в освіті та навчанні; зробити навчання безперервним та мобільною реальністю для всіх; підвищення компетенцій та мотивації в освітній професії; зміцнення європейської вищої освіти; підтримка зеленого та цифрового переходу в освіті та навчанні та через них). Розглядались також інструменти впровадження – управління; мобілізація коштів та інструментів ЄС для національних реформ; стратегічні ініціативи ЄЕЗ; проєкти та конкурси на рівні ЄС; звітність, моніторинг та оцінка прогресу; комунікація та поширення. Наголошується, що якісний та сильний освітній простір означає сильнішу Європу, яка допомагає людям досягати успіху в навчанні, роботі та житті, одночасно підтримуючи стійкість, соціальну згуртованість та конкурентоспроможність.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Ефективніший соціальний захист для міцнішого економічного зростання: основні висновки опитування ОЕСР за 2024 рік «Ризики, які мають значення»».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Ефективніший соціальний захист для міцнішого економічного зростання: основні висновки опитування ОЕСР за 2024 рік «Ризики, які мають значення»».
У документі зазначається, що соціальний захист як ніколи важливий для подолання поточних викликів і саме він слугує фундаментом міцного економічного зростання. З 2018 року регулярне опитування ОЕСР пропонує матеріали для аналізу поточного сприйняття людьми економічних ризиків, їхньої оцінки соціальних програм і ставлення до політичних дій. В цьому звіті представлені основні результати четвертої хвилі опитування, проведеного у листопаді-грудні 2024 року, яке охопило репрезентативну вибірку з понад 27 тис. респондентів у 27 країнах ОЕСР та показало, що наразі люди глибоко стурбовані геополітичними питаннями, своїм здоров’ям та фінансами. Звіт зосереджений на двох мегатрендах – технологічних змінах і старінні населення, що спричинило сильну підтримку соціальних програм, які сприяють економічному зростанню та безпеці. Понад 70% респондентів у різних країнах закликають до збільшення державних інвестицій у перепідготовку кадрів та вищу освіту, щоб забезпечити працівникам необхідні навички для майбутнього. Переконлива більшість закликає до активного залучення жінок до сфери зайнятості, розширення використання технологій на робочих місцях та переведення працівників з неповної на повну зайнятість для подолання нестачі робочої сили, спричиненої старінням населення. Заходи щодо народжуваності менш популярні. Існує запит громадськості на підвищення ефективності реалізації та комунікації соціальних програм.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пітера Суторіса «У моїй галузі навіть невеликої суми достатньо. То чому ми повинні гнатися за великими грантами?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пітера Суторіса «У моїй галузі навіть невеликої суми достатньо. То чому ми повинні гнатися за великими грантами?».
У ній автор зазначає, що фінансування у галузі гуманітарних та соціальних наук має розподілятися у формі мікрогрантів. Він категорично не погоджується з пануванням уявлення про те, що неможливо зробити кар’єру в академічних колах, не вигравши великий грант. Нещодавні рішення зі скорочення фінансування досліджень в Університеті Ньюкасла свідчать про те, що багато науковців незабаром можуть зіткнутися з важким вибором: отримати грант, проводити дослідження у свій вільний час або взагалі не проводити їх. Це не лише симптом фінансової кризи у вищій освіті Великої Британії, а й віддзеркалення змін у цінностях в академічному середовищі. Університети прийняли та всіляко підтримували тривалий час у якості універсального свідчення успішності науковці у природничих науках отримання великих грантів і позиції керівників дослідницьких груп. Але, наголошує Пітер Суторіс, таке визначення успіху не є самоочевидним навіть у природничих науках, не кажучи вже про гуманітарні та соціальні науки, де воно може бути відверто небезпечним. Адже названі дисципліни не потребують створення лабораторій, великих дослідницьких груп та проведення масштабних і коштовних експериментів. Значна частина дослідницької роботи тут базується на глибокому індивідуальному дослідженні, аналізі архівних матеріалів, теоретичних напрацюваннях та осмисленні методів, а не від інтенсивної командної роботи. У багатьох університетах здобувачі вищої освіти у галузі гуманітарних та соціальних наук не можуть вільно обирати власні теми, оскільки всебічно підтримуються проекти, які відповідають пріоритетам спонсорів, нехтуються інтелектуальна зацікавленість дослідника та навіть суспільні потреби, що призводить до величезної трати часу та енергії, які витрачаються на підготовку неуспішних грантових заявок. Цей час та зусилля могли би витрачатись на перспективні дослідження. Отже, університети повинні почати використовувати альтернативні механізми фінансування, які зменшують марнотратство, нерівність та звільняють дослідників від циклу нестабільності. Потрібно докорінно переосмислити систему фінансування досліджень, щоб звільнити академічні кола від одержимості зовнішніми доходами та всебічно підтримувати створення системи, яка цінує креативність, незалежність та справжній інтелектуальний прогрес, а не невпинну гонитву за грошима. Зрештою фінансування – це засіб для досягнення мети, отже набагато важливіший результат, ніж фінансові можливості. У своїй статті Пітер пропонує замислитись над тим, як би виглядав академічний ландшафт, якби замість винагороди університетів та дослідників за отримання фінансування від них вимагали вищих стандартів наукових досягнень, а не гонитви за ресурсами.
Sorry, this entry is only available in Українська. Австрійська академія наук оголосила конкурс на здобуття своєї найпочеснішої та найстарішої нагороди – Премії Іґнаца Лібена, яку цього року присуджуватимуть дослідникам у галузі наук про життя.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Австрійська академія наук оголосила конкурс на здобуття своєї найпочеснішої та найстарішої нагороди – Премії Іґнаца Лібена, яку цього року присуджуватимуть дослідникам у галузі наук про життя.
Премія заснована за заповітом австрійського підприємця Іґнаца Леопольда Лібена й присуджувалась у 1865–1937 роках дослідникам у галузі хімії, фізики та фізіології. У 2004 році вона була відновлена завдяки ініціативі та внескам приватних спонсорів і тепер вона присуджується молодим дослідникам за видатні наукові досягнення у галузі наук про життя, хімії, фізики. Лауреат премії отримає 36 тис. дол. США. Участь у конкурсі можуть взяти науковці віком до 40 років, які мають науковий ступінь (доктор філософії / кандидат наук), значні досягнення у своїй галузі, що безперервно й активно виконували дослідження упродовж як мінімум трьох років перед поданням заявки у таких країнах, як Австрія, Боснія і Герцеговина, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чеська Республіка. Кандидати на здобуття премії можуть висуватись Австрійською академією наук і академіями наук згаданих країн, а переможця визначатимуть загальні збори Австрійської академії наук на основі подання відповідного комітету. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 15 вересня 2025 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Чи є генеративний штучний інтелект технологією загального призначення? Наслідки для продуктивності та політики» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Чи є генеративний штучний інтелект технологією загального призначення? Наслідки для продуктивності та політики» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».
У ньому зазначається, що нещодавнє зростання кількості застосувань і поширення генеративного ШІ підкреслило безпрецедентний технологічний прогрес і актуалізувало зростаючий потенціал цієї технології. Оскільки бізнес та уряди зосередили свої зусилля на підтримці й просуванні цих розробок і пов’язаних з ними питаннях управління, стали поширюватись дискусії про трансформаційні ефекти генеративного ШІ і про те, чи принесе ця технологія значні вигоди у вигляді підвищення продуктивності й істотного підвищення рівня життя і добробуту населення. Історично трансформаційні технологічні інновації, такі як паровий двигун, електрика та комп’ютери мали глибокий вплив завдяки своєму універсальному характеру, проникаючи у різні економічні процеси та сприяючи повсюдному зростанню продуктивності. Попередні дослідження були орієнтовані на оцінювання сукупного впливу ГШІ на продуктивність праці у широкому сенсі, цей документ покликаний проаналізувати, чи ця технологія загального призначення та які її широкі економічні й соціальні наслідки. Експерти вважають, що генеративний ШІ є саме новою технологією загального призначення, оскільки демонструє відповідність таким характеристикам, як поширеність, постійне удосконалення з часом та породження інновацій. Хоча підвищення продуктивності може не відбутися негайно, його еволюція надає обнадійливі ознаки того, що генеративний ШІ може призвести до суттєвого покращення продуктивності в майбутньому, зокрема – через канал породження інновацій. Повна реалізація потенціалу продуктивності генеративного ШІ у довгостроковій перспективі залежатиме у тому числі й від політичних рішень.
База академічних текстів поповнилась на 1,5 тис. академічних текстів – 99 звітів НДДКР і 1,4 тис. дисертацій. Наразі відвідувачі й користувачі НРАТ мають доступ до 301,2 тис. повних електронних версій академічних текстів ЦР (у т.ч. 137,9 тис. наукових звітів та 163,3 тис. дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень. Також у 2025 році відвідувачі та користувачі НРАТ отримали можливість працювати з реєстраційними картками НДР, – їх наразі у БД 203,1 тис. Мережа локальних репозитаріїв НРАТ поповнилася Одеським національним університетом імені І.І. Мечникова. Наразі Нацрепозитарій у рамках інформаційної інтеграції співпрацює з 13-ма закладами вищої освіти, 1-ю науковою установою та 2-ма науковими виданнями. Їх контент у Нацрепозитарії становить 92,7 тис. академічних текстів. База даних НРАТ є доволі затребуваним ресурсом для вітчизняних науковців і освітян: пошук академічних текстів у репозитарії здійснювався понад 103 тис. разів на місяць. Постійні користувачі НРАТ вже побачили, що віднині пошуковий сервіс містить інформацію про кількість переглядів академічних текстів (з можливістю відповідного сортування у результатах пошуку) та наявність опублікованих відкритих рецензій. Відповідні позначки з’явились на панелі пошуку інформації над позначками доступу до повного тексту («око») та рецензування («перо»). Регулярно відбувається оновлення відомостей про контент НРАТ на порталі http://nrat.gov.ua/opendata/ та порталі відкритих даних. Для постійного інформування цільової аудиторії здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих урядом та центральними органами влади управлінських рішень, обговорення проєктів документів, наукових заходів, – до аналітичних матеріалів міжнародних організацій, кращих практик відкритої науки та управління даними досліджень, використання технологій ШІ, академічної доброчесності, популяризації наукових здобутків. У 2-му кварталі 2025 року на порталі було розміщено 236 таких інформаційних матеріалів. Віддаємо шану видатним вітчизняним науковцям (меморіальна рубрика «Brevis nobis vita data est, at memoria bene redditae vitae sempterna…»). Працює сервіс підписки на новини порталу, завдяки якому науковці, освітяни, інноватори, бібліотекарі у зручному для себе режимі (щодня або раз на тиждень) отримують інформацію про нові публікації документів, події, наукові заходи. Дайджест НРАТ безкоштовно щотижня розсилається підписникам. Зростає спільнота НРАТ у соціальних мережах фейсбук, телеграм, вайбер, відбувається комунікація з користувачами репозитарію. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та Fairsharing.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України оприлюднило результати дослідження, проведеного у рамках проєкту «Спільнота університетів «Ти як?»» та посібник «Університет як простір психосоціальної підтримки та турботи про психічне здоров’я».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України оприлюднило результати дослідження, проведеного у рамках проєкту «Спільнота університетів «Ти як?»» та посібник «Університет як простір психосоціальної підтримки та турботи про психічне здоров’я».
В опитуванні взяли участь 29 закладів вищої освіти. Отримані дані засвідчили, що більшість викладачів відчуває середній або високий рівень професійного вигорання, а значна частина студентів скаржиться на виснаження. Зокрема, 45% викладачів мають середній рівень професійного вигорання і потребують психосоціальної підтримки, щоб запобігти поглибленню проблем. Кожен десятий студент (11,9%) перебуває в умовах значного стресу, ще понад дві третини (67,1%) — у стані середнього рівня стресу. Допомогти у подоланні негативної ситуації може використання посібника, який містить матеріали про діяльність психологічних служб та поради щодо інтеграції компонентів ментального здоров’я в усі процеси ЗВО: від організації простору і відповідної комунікації, до змісту освіти. Посібник може використовуватись закладами вищої освіти як практичний інструмент, що містить готові рішення й рекомендації зі створення безпечного й підтримувального освітнього середовища для всіх учасників освітнього процесу.
Sorry, this entry is only available in Українська. Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій на своєму засіданні обговорив у другому читанні пропозиції та поправки до проекту Закону України «Про академічну доброчесність» (реєстр. № 10392 від 08.01.2024).
Sorry, this entry is only available in Українська.
Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій на своєму засіданні обговорив у другому читанні пропозиції та поправки до проекту Закону України «Про академічну доброчесність» (реєстр. № 10392 від 08.01.2024).
Було запропоновано унести додаткові поправки до тексту законопроекту задля усунення «проблемних» та дискусійних положень і зняття наявних неузгодженостей окремих положень. Метою законопроекту є підтримка культури академічної доброчесності в усіх закладах освіти і наукових установах, утвердження цінностей академічної доброчесності як в академічному середовищі, так і в суспільстві в цілому. Наголошується, що академічна доброчесність є важливою передумовою якісної освітньої та наукової (творчої) діяльності, здобуття якісної освіти, забезпечення довіри до результатів навчання і наукових (творчих) досягнень, формування поваги до честі та гідності людини. Культура академічної доброчесності у здобувачів освіти є фундаментом доброчесної поведінки випускників у їхньому професійному та особистому житті. Академічна доброчесність передбачає формування таких цінностей як чесність, довіра, повага, справедливість, відповідальність, стійкість, рішучість. Цілеспрямоване постійне формування зазначених цінностей сприятиме поверненню довіри до системи освіти та результатів наукової діяльності. За результатами розгляду 303-х пропозицій та поправок народних депутатів України було відхилено – 64, ураховано повністю – 127, ураховано частково – 53, ураховано редакційно – 59 пропозицій.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Міждержавні дебати щодо політики навичок і технологій у контексті використання великих мовних моделей» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Міждержавні дебати щодо політики навичок і технологій у контексті використання великих мовних моделей» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
У ньому зазначається, що використання інструментів комп’ютерного аналізу тексту забезпечує альтернативні можливості вивчення матеріалів дискусій у частині визначення ключової тематики, моделювання та визначення тенденцій завдяки використанню LLM, зокрема – ChatGPT. Проводиться порівняльний аналіз інноваційної політики у семи країнах ОЕСР – Австрія, Канада, Фінляндія, Німеччина, Корея, Швеція, Велика Британія. Встановлено, що наразі в обговоренні домінують питання STEM (наука, технології, інженерія та математика), цифрових і м’яких навичок у всіх технологічних сферах, при одночасному відході від «зелених» навичок, а серед політичних інструментів – спільні платформи та пряма фінансова підтримка. У документі показано, як великі мовні моделі можуть допомогти аналітикам у галузі політики виявляти закономірності і визначати прогалини в обширних політичних текстах. Разом із тим зазначається, що отримані від LLM результати потребують критичної експертної оцінки та людського фахового тлумачення. Великі мовні моделі можуть підтримати аналітичну діяльність у сфері науки, технологій та інновацій завдяки таким перевагам, як масштабованість, ефективність, можливість структурувати і порівнювати великі обсяги тексту. Разом із тим, вони погано справляються з інтерпретацією неявних значень, контекстуальних нюансів та специфічної термінології. Тому участь експертів необхідна на кожному етапі процесу аналізу – від відбору та кураторства корпусу текстів до розроблення ефективних підказок і, зрештою, до точної інтерпретації результатів.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
