News for scientists

23 грудня 2019 року у Комітеті з питань цифрової трансформації відбулись слухання на тему: «Національна кібербезпека та кіберзахист України».

У заході взяли участь народні депутати, представники центральних органів державної влади, об’єднань громадян, бізнесу, неурядових організацій, провідні експерти та вчені.

Сьогодні кожен повсякчасно стикається з інформаційними технологіями; від соціальних мереж, новин, до платіжних системам. Це – виклик і можливість, адже «цифрова трансформація являє собою впровадження інформаційно-комунікаційних та комп’ютерних технологій у всі сфери суспільного життя, здатне суттєво підвищити ефективність будь-якої діяльності. Але поряд з перевагами цифролізація несе на собі і ряд загроз.

Під час комітетських слухань було обговорено актуальні питання розвитку кібербезпеки та кіберзахисту України, у т.ч. у сфері критичної інфраструктури, які мають суспільний інтерес та потребують законодавчого врегулювання; узагальнено пропозиції щодо вдосконалення національної політики та механізмів реалізації, уточнено пріоритети.

За засідання комітет підготує рекомендації для Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, органів державної влади.

Детальніше: https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/186779.html

Фото: ВРУ

16 грудня 2019 року Атестаційна колегія Міністерства освіти і науки відмовила восьми  спеціалізованим вченим радам у продовженні їхньої роботи у зв’язку з невідповідністю  «Положенню про спеціалізовану вчену раду», порушеннями академічної доброчесності та низькою якістю дисертаційних досліджень, які захищались у зазначених спецрадах. Ще двом  спецрадам було відмовлено через невідповідність вимогам «Положення про спеціалізовану вищу раду».

Під час двох попередніх засідань Атестаційна колегія МОН також приймала подібні рішення, а саме:

15 листопада 2019 року через численні порушення академічної доброчесності було припинено повноваження двох спеціалізованих вчених рад;

15 жовтня 2019 року у зв’язку з невідповідністю вимогам «Положення про спецраду» Атестаційна колегія відмовила в подовженні роботи шести  спеціалізованим вченим радам.

Таким чином на практиці реалізується політика утвердження академічної доброчесності та підвищуються вимоги до здобуття освітньо-наукового та наукового рівня вищої освіти.

Детальніше: https://bit.ly/2MNzKZ2

Фото: pexels.com

Національний фонд досліджень (НФД) навесні оголосить перші конкурси для вчених та надасть переможцям гранти на реалізацію кращих проектів. Постанову, яка визначає умови, процедури конкурсного відбору та фінансування, ухвалив Уряд 27 грудня 2019 року.

Нацфонд досліджень – це абсолютно нова структура для підтримки українських вчених, створена за стандартами провідних наукових фондів світу. Він надаватиме гранти дослідникам незалежно від відомчої належності установ, де вони працюють. Фонд був створений торік. Наприкінці грудня Кабмін ухвалив документ, необхідний для запуску діяльності НФД. Про це повідомила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Перші конкурси та надання грантів мають відбутися уже весною наступного року. Для цього у бюджеті 2020-го фінансування НФД збільшено майже вдвічі – до 526 млн гривень. Фонд надаватиме індивідуальні, колективні та інституційні гранти.

Рішення про проведення конкурсу та його умови прийматиме Наукова рада НФД, до якої входять 30 провідних українських вчених з наукових установ та вишів. Після цього буде створена комісія конкурсу. Оголошення про конкурс буде розміщено на сайті Фонду з вказуванням тематики, обсягу фінансування та тривалості проектів, критеріїв відбору та оцінювання, вимог до учасників, умови, часу та місце проведення конкурсу, тощо.

Проекти, що відповідатимуть умовам конкурсу, відправлятимуть на розгляд як мінімум трьох експертів. Потім експертна комісія конкурсу формуватиме рейтинговий список проектів та рекомендації щодо переможців та обсягів фінансування. Остаточні результати затверджуватиме Наукова рада НФД, після чого вони будуть оприлюднюватись на сайті Фонду. 

Після ухвалення рішення про надання гранту між НФД і переможцем укладатиметься договір. Гранти можна буде отримати як на повну, так і на часткову вартість робіт – залежно від того, чи фінансується проект з інших джерел.

Після завершення проекту грантоотримувач подаватиме Фонду заключний звіт. Цей документ разом із результатами проекту та звітом про використання бюджетних коштів розміщуватимуть на сайті Фонду у відкритому доступі.

Детальніше: https://bit.ly/2SKVVTt

На Ярмарку розробок та інновацій для бізнесу, організованому Агенцією регіонального розвитку Вінницької області за підтримки Вінницької обласної державної адміністрації, свої розробки представили 20 команд.

Команда Вінницького національного аграрного університету отримала відзнаку на регіональному Ярмарку розробок та інновацій для бізнесу. Вібраційний млин для механічної активації сипких матеріалів дозволяє дрібнити матеріали до розміру мікрочастинок, тонших за людську волосину. Подрібнені на такому млині ліки засвоюються організмом не за кілька годин, як під час звичайного подрібнення, а максимум за годину. Крім того, млин ощаднево використовує електроенергію. Для цілій розвитку проєкту команда  отримає 10 тис гривень.

Детальніше: https://bit.ly/2MQbMw2

Фото: ВНАУ

МОН проведе опитування переможців конкурсів програми «Горизонт 2020», щоб оцінити ефективність роботи Національних контактних пунктів (НКП). 2020-й рік є останнім для Національних контактних пунктів «Горизонт 2020».

Оскільки початково не були закладені конкретні ключові показники ефективності для роботи пунктів, буде проведене їх оцінювання з боку 227 українських організацій, які виграли відповідні гранти. Планується провести анкетування щодо ефективності взаємодії переможців конкурсів з НКП. 

Результати досліджень будуть враховані під час формування нової мережі НКП для  програми «Горизонт Європа». Активні переговори щодо участі в ній України мають стартувати вже на початку наступного року.

Цього року МОН вдалося зняти обмеження щодо фінансування НКП за відомчим принципом, адже раніше бюджетні кошти могли отримувати лише пункти, утворені на базі ЗВО та наукових установ МОН. Тепер це фінансування буде поширюватись на усі НКП, яких зараз існує 38, плюс 6 регіональних.

Загалом українські учасники у програмі «Горизонт 2020» виграли  163 гранти на загальну суму майже 27 млн євро. 14 проєктів координуються безпосередньо українськими організаціями. Найбільше коштів отримали проєкти Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «ХАІ».

Цього року представники та експерти від України вперше долучилися до роботи комітетів програми ЄС із досліджень та інновацій «Горизонт 2020» – загалом вони взяли участь у 20-ти засіданнях 10-ти комітетів. Це надзвичайно важливо, оскільки створюється  ефективний канал інформації про зміни у програмі та нові можливості, та формується один з майданчиків вироблення політики програми «Горизонт Європа», яка стартуватиме із 2021 року.

На 2020 рік ЄС збільшив бюджет програми «Горизонт 2020» на 8,8%, щоб посилити наукову складову ініціативи «European Green Deal». Це – соціальна ініціатива, яка має на меті сприяти щоб до 2050 року ЄС досяг повної кліматичної нейтральності. Зараз у комітетах ведуться дискусії про тематичні пріоритети, за якими будуть оголошені додаткові конкурси наступного року. 

Детальніше: https://bit.ly/369kvkV, https://bit.ly/2rzeWNy

Фото: прес-служба МОН

Атестат відповідності ДССЗЗІ № 20963 від 20 грудня 2019 року, підтверджує, що комплексна система захисту інформації (КСЗІ) Єдиного державного вебпорталу відкритих даних https://data.gov.ua/ забезпечує захист інформації належним чином.

Отримання такого Атестату є необхідною умовою для введення будь-якої системи в промислову експлуатацію.

КСЗІ створюється для того, щоб захистити інформацію від розголошення, витоку і несанкціонованого доступу. Це — умова надійного та стабільного функціонування будь-якої системи.

Детальніше: https://bit.ly/2SvRXhh

Українські та польські науковці разом працюватимуть над 15-ма двосторонніми науковими проектами в 2020-2021 роках. Перелік цих проєктів був затверджений під час засідання Спільної комісії з питань співробітництва у сфері науки і технологій, 23 грудня 2019 року у Варшаві.

Спрямованість проєктів – нові технології та матеріали, екологія, енергоефективність, науки про життя, тощо.

Загалом у 2019 році українські вчені виконували 119 двосторонніх проектів з іноземними колегами. Це майже на чверть більше, ніж торік. Йдеться про проекти, в яких українська сторона фінансується за кошти держбюджету.

Активна співпраця тривала з 12 країнами, зокрема – державами ЄС, Індією, Китаєм, США, Білоруссю, Кореєю. Відновлюється співробітництво з Ізраїлем.

З української сторони у році, що минає, проекти виконували 59 закладів вищої освіти і наукових установи. Лідерами були – КНУ ім. Т. Шевченка – 10 та 7 країн-партнерів, НУ «Львівська політехніка» – 10 проектів та 7 країн-партнерів, Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН – 7 проектів та 6 країн-партнерів. 

Детальніше: https://bit.ly/2sV0DDb 

Фото: прес-служба МОН

Команда Міністерства цифрової трансформації представила Концепцію проекту «Дія: Цифрова освіта», та результати першого в історії України соціологічного дослідження цифрових навичок українців.

Виявилось, що 53,5% українців знаходяться нижче позначки середнього  рівня у питаннях цифрової грамотності. Не володіють цифровими навичками 15,1% українців, а володіють низьким рівнем цифрових навичок 37,9% громадян. 34% українців у віці 18-70 років за останній рік ставали об’єктом хоча б одного з видів шахрайських дій в Інтернеті, а серед молоді у віці 10-17 років цей показник 49,5%. Найбільш незахищеними сегментами в інтернеті є молодь до 16 років та люди старші за 60 років».

21 січня 2020 року Уряд запускає Національну програму цифрової грамотності. У Міністерстві цифрової трансформації зазначають, що запуск програми та національної онлайн-платформи з цифрової грамотності — важлива подія.

Завдяки швейцарсько-українській Програмі EGAP, яка виконується Фондом Східна Європа, було проведене дослідження та підготовлено перші три освітні курси. Це: базовий курс із цифрової грамотності, цифрова грамотність для вчителів та курс для батьків щодо онлайн-безпеки дітей. Навчання відбуватиметься в ексклюзивному форматі, як освітній серіал. Замість рівнів будуть сезони, а замість уроків — освітні серії за участю експертів і селебріті. 

Курси розроблені студією онлайн-освіти EdEra за підтримки компаній Google, Microsoft, Академія ДТЕК, ПРООН UNDP, EGAP, CISCO, Освіторія та Global Teacher Prize. Згодом на онлайн-платформі з’являться інші курси. 

Детальніше: https://bit.ly/2rp6hNr, https://osvita.diia.gov.ua/