For scientists Архіви

Громадське обговорення проєкту змін до Порядку конкурсного відбору та фінансування Національним фондом досліджень проектів з виконання наукових досліджень і розробок

Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку конкурсного відбору та фінансування Національним фондом досліджень проектів з виконання наукових досліджень і розробок».

Документ удосконалює процедуру проведення Національним фондом досліджень України конкурсного відбору проектів з виконання наукових досліджень і розробок. Це, на думку розробників, сприятиме ефективній діяльності Фонду та недопущенню конфлікту інтересів під час оголошення і проведення конкурсного відбору.

У разі схвалення проєкту постанови будуть врегульовані наступні питання:
– можливості проведення Фондом конкурсних відборів проектів з виконання наукових досліджень і розробок, що виконуватимуться спільно українськими та іноземними науковими товариствами, установами, організаціями в рамках міжнародного науково-технічного співробітництва;
– збільшення строків проведення деяких процедур конкурсного відбору та фінансування проектів;
– недопущення конфлікту інтересів окремих осіб, зокрема членів органів управління Фонду;
– уточнення вимог до учасників конкурсів, що проводяться Фондом;
– обов’язкової інформації, яка зазначається в рішенні про проведення конкурсу та відповідному оголошенні;
– порядку повідомлення учасника конкурсу про відхилення заявки, що подається на конкурс, за формальними ознаками;
– використання обладнання та устаткування, придбаного за рахунок грантової підтримки Фонду.

Зауваження та пропозиції можна подати до 12 листопада 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3vUNx5c, https://bit.ly/3BtoVSa

2021-10-29

Контрольний список відкритого доступу для нового університету

Європейська Асоціація Університетів представила на своєму сайті публікацію «Контрольний список відкритого доступу для нового університету. Практичний посібник для користування».

Дана публікація є другою версією контрольного списку відкритого доступу. Вперше він був опублікований у 2015 році й присвячувався інституційній політиці. Видання є керівництвом для університетів, які бажають у подальшому розвивати свою діяльність у сфері відкритого доступу.

В останні роки система наукових публікацій стала набагато більш складною та динамічною. Ситуація з відкритим доступом також кардинально змінилася.

Університети, дослідники, спонсори досліджень і національні консорціуми зробили важливі кроки в переході до відкритого доступу, але повного відкритого доступу ще далеко не досягнуто. Цей контрольний список спрямований на підтримку університетів у їх зусиллях з нарощування потенціалу та подальшому розвитку своєї діяльності в області відкритого доступу.

Він містить у собі підхід «à la carte», при котрому заклади можуть розглядати цілі та дії, які мають найбільший сенс у їх конкретному контексті й з урахуванням їх специфіки. Контрольний список охоплює три основні цілі:
– розширення прав і можливостей через політику та стратегію високого рівня;
– підвищення потенціалу за допомогою бібліотек і переговорних консорціумів;
– зміцнення існуючих структур за рахунок інфраструктури, керованої академічним співтовариством.

Кожна мета містить у собі множину можливих дій, їх відповідне обґрунтування, запропоновані заходи, очікуваний вплив і потенційне підводне каміння. Контрольний список завершується переліком загальних джерел, які допоможуть університетам дізнатися більше інформації про сучасні ресурси та набори інструментів відкритого доступу.

Детальніше: https://bit.ly/3nO9Iqn, https://bit.ly/3nAfQSZ

Фото: ЕАУ

2021-10-26

Заява Генерального секретаря ОЕСР щодо майбутнього кліматичного фінансування

25 жовтня 2021 року Генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку зробив заяву про майбутні рівні фінансування боротьби зі зміною клімату.

В опублікованому новому аналізі ОЕСР викладено два сценарії майбутнього кліматичного фінансування. Вони ґрунтуються на докладному аналізі перспективних зобов’язань з державного фінансування боротьби зі змінами клімату, отриманих від різних країн і прогнозів фінансування боротьби зі змінами клімату від міжнародних банків.

Надзвичайно важливо, щоб якомога швидше було досягнуто рівня в 100 мільярдів доларів США для кліматичного фінансування, представлених і мобілізованих розвинутими країнами для країн, які розвиваються. Цей рівень фінансування повинен підтримуватися протягом 2024 та 2025 років.

Низка факторів, таких як здатність реалізовувати відповідні проєкти у призначені строки, будуть впливати на те, коли буде досягнута мета в 100 мільярдів доларів США. Проте, для країн, які розвиваються, вкрай важливо мати розуміння та впевненість у незмінності намірів розвинутих країн, особливо перед конференцією СОР26 у Глазго.

Темпи збільшення масштабів кліматичного фінансування на практиці будуть залежати від багатьох факторів, у тому числі від макроекономічних умов у світі та в країнах, які розвиваються, а також від нарощування потенціалу та розвитку портфелів кліматичних проєктів. Тому спроби кількісно оцінити майбутні рівні сукупного фінансування боротьби зі змінами клімату за своєю сутністю невизначені.

Два сценарії, які використовує ОЕСР, забезпечують дві різні зміни рівнів фінансування боротьби зі змінами клімату, щоб проілюструвати діапазон невизначеності. Їх не слід інтерпретувати як прогнози і вони можуть не охоплювати весь діапазон потенційних результатів.

За першим сценарієм передбачається, державні фінанси збільшуються відповідно з наданою інформацією та підлягають перевіркам ОЕСР для стандартизації інформації та запобігання подвійного рахунку. Другий сценарій враховує проблеми, котрі можуть привести до більш низького, ніж запланований, рівня фінансування боротьби зі зміною клімату.

У цьому контексті Генеральний секретар підкреслив, що надзвичайно важливо, щоб кліматичне фінансування було узгоджено з пріоритетами країн-партнерів. Це дозволить фінансуванню боротьби зі зміною клімату задовольняти заявлені потреби, зокрема, для підтримки бідних і вразливих країн у підвищенні стійкості до зростаючих наслідків зміни клімату. Наостанок, Генсек привітав підвищену увагу до цього в «Плані реалізації для розвинутих країн».

Детальніше: https://bit.ly/3mhw97N, https://bit.ly/30YEapH

Фото: скріншот

2021-10-26

Книги із серії «Наука для всіх» у вільному доступі

Видавничий дім «Академперіодика» НАН України завершив процес відкриття своїх книг у рамках проєкту «Наука для всіх».

Наразі у відкритому доступі представлені усі видання Видавничого дому «Академперіодика» Національної академії наук України із загальноакадемічної серії науково-популярних книг «Наука для всіх».

Ця ініціатива «Академперіодики», підтримана Науково-видавничою радою національної академії наук України, дала змогу представити у мережі інтернет повні тексти книг цієї серії. Завдяки відкритому доступу усі бажаючі мають можливість ознайомитися з цікавими науковими фактами з астрономії, хімії, біології, матеріалознавства, геології, філософії, археології, мовознавства, викладеними просто й доступно.

Йдеться про 23 науково-популярні видання, підготовлені співробітниками Національної академії наук України:
– Алмазно-абразивна обробка: як подолати усталені міфи (2021);
– Астрономія. Самовчитель (2019);
– Популярна астрономія (2019);
– Надтверді матеріали: посібник для допитливих (2018);
– Як народжується слово (2017);
– Ідея суспільності: політична філософія в Україні ХІХ століття (2017);
– Біогеоміка. Екосистеми світу в структурі біосфери (2017).
– Дивосвіт металів (2015);
– Що розповідають та приховують археологічні пам’ятки (2015);
– Доба «їзмів»: модернізм та авангардизм у західноєвропейській літературі першої половини ХХ століття (2014);
– Гірнича справа. Дорога завдовжки у тисячоліття (2014);
– Радіонуклідна аномалія (2013);
– Геологія і ми (2010);
– Місяць на небі… (2009);
– Чорноморські береги України (2008);
– Сергій Виноградський — передовий мікробіолог світу (2008);
– Місячна одіссея (2007);
– Хіміки жартують (2007);
– Вітаміни в здоров’ї людини (2006);
– От Урала до Карпат (2006);
– Про хіміків (2006);
– Радиоволны рассказывают о Вселенной (2005);
– Ботанічні зошити або дванадцять подорожей у світ рослин (2004).

У подальшому ця серія буде продовжена, у планах видавництва – наповнювати її актуальними виданнями, цікавими для читачів.

Детальніше: https://akademperiodyka.org.ua/uk/books/, https://bit.ly/3nubHQ9

Фото: НАНУ

2021-10-25

Методологія оцінки таблиць фізичних ресурсів і використання енергії на основі світових енергетичних балансів

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила публікацію на тему «Методологія оцінки таблиць фізичних ресурсів і використання енергії на основі світових енергетичних балансів».

Директорат ОЕСР з науки, технологій і інновацій підтримує дослідження щодо внеску науки, технологій і промисловості у добробут та економічне зростання. Вони охоплюють широке коло питань, зокрема – визначення та вимірювання показників науки і технологій, глобальні ланцюжки створення вартості, політика з просування інновацій.

В опублікованому документі представлена методологія оцінки таблиць фізичних ресурсів і використання енергії на основі Світових енергетичних балансів (СЕБ). Таблиці аналогічні тим, що були запропоновані Системою еколого-економічного обліку Організації Об’єднаних Націй. Проте вони повністю використовують інформацію про процеси перетворення палива, доступну в СЕБ, і узгоджуються з нею.

Методологію оцінювання можна використовувати для отримання показників енергії у фізичних одиницях, а також у гібридному методологічному підході для ув’язки глобального виробництва та використання енергії в фізичних одиницях з глобальним виробництвом і споживанням у грошових одиницях, що дозволяє розробляти спеціальні індикатори для визначення множинних зв’язків між енергетикою та економікою. На їх основі можна проводити додатковий аналіз, залучивши такі змінні, як додана вартість у галузі та відомості про зайнятість. Зазначену методологію можна використовувати також для оцінювання показників викидів СО₂, пов’язаних з енергетикою.

Детальніше: https://bit.ly/3pFA9Ro, https://bit.ly/30VXp3c, https://doi.org/10.1787/d3058f43-en

Фото: скріншот

2021-10-25

Перетворення бібліотеки у цінного партнера з підтримки досліджень

Elsevier Connect пропонує ознайомитись з інформацією про можливості використання SciVal для перетворення наукової бібліотеки у цінного партнера з підтримки досліджень.

Університет Бордо накопичив позитивний досвід підтримки дослідників з питань відкритого доступу, бібліометрії, прикладних досліджень та даних, на яких вони побудовані. Використання інструменту оцінювання результатів дослідження SciVal дозволяє задовольнити потребу науково-педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти в інформаційному забезпеченні та розширити функції служби підтримки.

Роботи виконувались у три етапи. На першому відбулось створення міжнародної науково-практичної групи у складі трьох підрозділів:
– Via Inno – університетська лабораторія технологічних розробок;
– команда служби підтримки досліджень, яка спирається на ідеї SciVal і Scopus;
– проєктний офіс університету.

Модель трьохсторонньої експертизи використовується в Університеті Бордо доволі часто й має низку переваг. Підготовлені трьохсторонньою групою детальні звіти містять інформацію про співробітництво, патенти, наукові дослідження, публікації, студентську мобільність, міжнародні рейтинги.

На другому етапі залучались поради та кращі практики інших ЗВО. Для обміну інформацією про використання SciVal іншими організаціями було започатковано дні обміну знаннями. У результаті зустрічей визначено спільні пріоритети:
– точність метаданих;
– рейтинги університетів та самооцінювання;
– виявлення інституціональних досліджень;
– ефективне представлення даних у бібліометричних звітах.

На третьому етапі відбувається відмова від централізованого підходу: замість централізованої стратегічної підтримки створюються та просуваються конкретні послуги, орієнтовані на усі дослідницькі підрозділи університету, формуються міцні зв’язки між бібліотекою та дослідниками.

У подальшому здійснюється більш активне просування служб підтримки досліджень і надання допомоги університетським співтовариствам у розумінні потрібності бібліометрії та SciVal.

Детальніше: https://bit.ly/3m87pPe

Фото: Elsevier

2021-10-23

Конкурс науково-технічних розробок за державним замовленням на 2022-2023 роки

23 жовтня 2021 року Міністерство освіти і науки України оголосило конкурсний відбір науково-технічних розробок за державним замовленням на 2022-2023 роки.

Виконання розробок за державним замовленням розпочнеться у 2022 році за рахунок коштів державного бюджету. Конкурс проводиться для формування пропозицій щодо державного замовлення на науково-технічні (експериментальні) розробки та науково технічну продукцію.

Конкурсний відбір здійснюватиметься за результатами наукової і науково-технічної експертизи, яка буде орієнтуватись на наступні критерії:
– спрямованість на отримання науково-технічного (прикладного) результату, доведеного до стадії практичного використання;
– відповідність запланованого науково-технічного (прикладного) результату пріоритетним державним потребам для забезпечення розвитку економіки, суспільства, зміцнення національної безпеки на основі використання наукових та науково-технічних досягнень, у тому числі шляхом розроблення технологій подвійного призначення.

У конкурсі можуть взяти участь підприємства, установи та організації (незалежно від форм власності), що мають працівників відповідної кваліфікації, обладнання та матеріально-технічну базу.

Обов’язковою умовою участі у конкурсі є підтвердження щодо актуальності науково-технічної розробки та її спрямованості на задоволення пріоритетних державних потреб.

Заявки можна подати до 25 листопада 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/2XEInh3, https://bit.ly/2XEInh3, https://bit.ly/3BdwHzr, https://bit.ly/3b4E7e4

Фото: МОН

2021-10-23

Громадське обговорення проєкту Положення про Національну електронну науково-інформаційну систему

Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Національну електронну науково-інформаційну систему».

Метою функціонування Національної електронної науково-інформаційної системи «URIS» (Ukrainian Research Information System) є зберігання, аналіз, моніторинг та управління даними про наукову та науково-технічну діяльність працівників українських освітніх і наукових установ.

Пропонується будувати систему як програмно-апаратний комплекс, що складається з центральної бази даних, окремих інформаційних ресурсів та функціональних модулів, між якими здійснюється автоматизований обмін інформацією.

У разі прийняття проєкту положення та подальшого впровадження системи може бути забезпечено:
– спрощення доступу до наукової інформації;
– зменшення кількості бюрократичних процедур і дублювання робіт у процесі складання та перевірки звітної документації для дослідників, адміністраторів і управлінців;
– покращення представлення результатів вітчизняних досліджень у світовому науковому просторі;
– полегшення пошуку нових ідей і технологій для українських підприємців;
– сприяння створенню позитивного іміджу української науки в світі.

Розроблено проєкт Положення про Національну електронну науково-інформаційну систему та проєкт Переліку пріоритетних інформаційних ресурсів Національної електронної науково-інформаційної системи. Пропонується доручити Міністерству освіти і науки України підготувати та затвердити Порядок роботи Національної електронної науково-інформаційної системи.

Зауваження та пропозиції можна подати до 10 листопада 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3BdkXgl, https://bit.ly/3GqCTIz

2021-10-23

Лауреати Премії Кабінету Міністрів України за розроблення та впровадження інноваційних технологій

21 жовтня 2021 року були нагороджені лауреати Премії Кабінету Міністрів України за розроблення та впровадження інноваційних технологій.

Щорічна премія вручається за особливі досягнення в розробленні та впровадженні інноваційних технологій у виробництво, а також за виведення на світовий ринок вітчизняної інноваційної продукції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року №657-р присуджено премії та присвоєно почесне звання лауреата 17 науковцям та відзначено наступні роботи:
– «Розробка і впровадження відповідальних вузлів роторних машин, що забезпечують екологічну безпеку шкідливих виробництв»;
– «Фундаментальні і практичні основи визначення резистентності вірусу імунодефіциту людини до антивірусних препаратів та удосконалення системи епіднагляду за ВІЛ-інфекцією в Україні»;
– «Розробка та впровадження інноваційної технології комплексного лікування хворих на рак геніталій».

Відзнаки найкращим інноваторам, роботи яких мають вагомий вплив на сферу науки та економіки і реалізовані як кінцевий результат, вручив Міністр освіти і науки. Він подякував лауреатам за роботу та побажав вагомих звершень у майбутній діяльності.

Детальніше: https://bit.ly/3B9HdYL, https://bit.ly/3bjOw5L

2021-10-23

Громадське обговорення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»

Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Документом пропонується адаптувати нормативно-правові акти до законодавства ЄС щодо суб’єктів, дослідницької інфраструктури та регулювання їхньої діяльності. Зокрема, удосконалюються правові норми функціонування та розвитку різних форм дослідницької інфраструктури й розширюються види державної підтримки молодих вчених.

Упровадження цих змін дозволить усунути законодавчі неузгодженості, що мають місце у положеннях Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» та стосуються функціонування різних суб’єктів дослідницької інфраструктури, зокрема будуть:
– виокремлені об’єкти дослідницької інфраструктури;
– оновлені норми закону щодо центрів колективного користування науковим обладнанням, державних ключових лабораторій та національних наукових центрів;
– уточнені базові поняття, у т.ч. «молодий вчений», визначені умови продовження статусу молодого вченого після досягнення ним граничного віку, визначено категорії молодих вчених залежно від розвитку їхньої кар’єри;
– встановлені види державної підтримки молодих вчених.

Зауваження та пропозиції можна подати до 5 листопада 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3B1Bynh, https://bit.ly/3aWj6SJ

2021-10-21

National Repository of Academic Texts

The NRAT database:

Reports in the field of scientific and scientific and technical activities

Dissertations for obtaining scientific degrees and abstracts

Materials from publications and local repositories

For scientists

Контрольний список відкритого доступу для нового університету

Заява Генерального секретаря ОЕСР щодо майбутнього кліматичного фінансування

Книги із серії «Наука для всіх» у вільному доступі

Методологія оцінки таблиць фізичних ресурсів і використання енергії на основі світових енергетичних балансів

Перетворення бібліотеки у цінного партнера з підтримки досліджень

Конкурс науково-технічних розробок за державним замовленням на 2022-2023 роки

Громадське обговорення проєкту Положення про Національну електронну науково-інформаційну систему

Лауреати Премії Кабінету Міністрів України за розроблення та впровадження інноваційних технологій

Громадське обговорення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»