28 травня 2021 року у форматі відеоконференції відбулось шосте засідання Підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва Комітету асоціації між Україною та ЄС.
28 травня 2021 року у форматі відеоконференції відбулось шосте засідання Підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва Комітету асоціації між Україною та ЄС.
Українська сторона поінформувала про поточний стан і кроки, спрямовані на впровадження системних реформ у сфері освіти і науки, а саме: – стан імплементації реформи Нова українська школа; – вплив Програми «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України»; – прогрес у реформуванні вищої освіти, розширення автономії університетів; – інтеграцію українських ЗВО до Європейського простору вищої освіти; – розбудову нової системи освіти дорослих; – основні досягнення та пріоритети України у сфері науки та інновацій.
Сторони також обговорили участь України в освітніх та наукових програмах Європейського Союзу, зокрема «Еразмус+» та «Горизонт Європа».
8 червня 2021 року відбудеться вебінар «Класифікація грантів на наукові дослідження за цілями сталого розвитку».
8 червня 2021 року відбудеться вебінар «Класифікація грантів на наукові дослідження за цілями сталого розвитку».
Організатор – Dimensions, платформа доступу до світової інфраструктури даних та сучасних інструментів їх аналізу.
Під час вебінару відбудеться презентація підготовленого у квітні-травні 2021 року аналітичного дослідження, в рамках якого вивчався ймовірний вплив досліджень, виконаних за рахунок конкурсних грантів, – на порядок денний сталого розвитку.
Планується розглянути наступні питання: – аналіз грантів, які надавались британською групою спонсорів UKRI впродовж 10-річного періоду з використанням технології класифікації ЦСР Digital Science для встановлення їх зв’язку з дослідженнями на підтримку 17 Цілей сталого розвитку (ЦСР); – аналіз публікацій, підготовлених на основі зазначених грантів, та визначення того, чи розглядаються в них показники ЦСР та у якій мірі; – презентація класифікації і демонстрація результатів її використання для з’ясування термінології досліджень, пов’язаних зі стійкістю; – перспективи використання запропонованої технології при розподілі субсидій на наукові дослідження.
Фонд підтримки інновацій, які сприяють підвищенню якості життя людей Social Investment Fund оголошує набір на City Boost — безкоштовну онлайн-програму з підприємництва для стартапів, орієнтованих на розвиток міст.
Фонд підтримки інновацій, які сприяють підвищенню якості життя людей Social Investment Fund оголошує набір на City Boost — безкоштовну онлайн-програму з підприємництва для стартапів, орієнтованих на розвиток міст.
Організатор – Social Investment Fund.
Метою онлайн-програми є підтримка міських інновацій та сучасних сервісів, спрямованих на вирішення проблем великих міст, а також тих, які швидко розвиваються, перетворюючись у мегаполіси. Найкращі команди матимуть можливість пілотного впровадження своїх проєктів у Києві, а команда-переможець отримає на розвиток свого стартапу 50 тис. грн.
Учасниками інкубатору можуть стати команди, проєкти яких орієнтовані на наступні сфери: – екологія (моніторинг стану повітря і води, управління споживанням ресурсів, зелена енергетика, свідоме споживання, управління відходами); – здоровий спосіб життя (спорт, здорове харчування, медицина); – мобільність (управління міським транспортом, індивідуальний транспорт); – нерухомість (управління будинком, сервіси підбору нерухомості, сервіси для ОСББ); – культура та освіта (культура, туризм, збереження культурних та історичних пам’яток, освітні проєкти); – прозорість влади (е-демократія, моніторинг органів влади, сервіси для комунікації влади і громади).
Зареєструватись для участі у програмі можна до 18 червня 2021 року.
26 травня 2021 року Уряд ухвалив розпорядження про призначення академічної стипендії Кабінету Міністрів України студентам закладів вищої освіти на другий семестр 2020/2021 навчального року та аспірантам на 2021/2022 навчальний рік.
26 травня 2021 року Уряд ухвалив розпорядження про призначення академічної стипендії Кабінету Міністрів України студентам закладів вищої освіти на другий семестр 2020/2021 навчального року та аспірантам на 2021/2022 навчальний рік.
Рішення Уряду створює правові підстави для виплати зазначених стипендій та сприятиме реалізації державної молодіжної політики, спрямованої на створення умов для підвищення життєвого рівня і матеріальне заохочення студентської молоді.
Стипендії отримають 99 студентів та 22 аспіранти. Розмір академічної стипендії КМУ для студентів становить 2 480 грн, для аспірантів – 7 922 грн.
Кандидати на отримання стипендії висувались вченими радами закладів вищої освіти за погодженням з органом студентського самоврядування.
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення законопроєкт «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні».
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення законопроєкт «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні».
Наразі чинним законодавством України визначаються дві системи пріоритетних напрямів у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, а саме: пріоритетні напрями розвитку науки і техніки (6 напрямів) та пріоритетні напрями інноваційної діяльності (7 напрямів). У межах цих систем урядом затверджено майже 250 пріоритетних напрямів (46 пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок; 41 середньостроковий пріоритетний напрям загальнодержавного рівня та 162 – галузевого рівня). Такий стан справ характеризується дублюванням пріоритетних напрямів та, як наслідок, неефективним використанням наукового потенціалу і бюджетних коштів
Національною радою України з питань розвитку науки і технологій прийняте рішення про оновлення системи пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та заходів з їх реалізації. Одним із його результатів стала підготовка законопроєкту з визначення єдиної системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні замість оновлення нині існуючих.
Відповідно до положень нового законопроєкту: – основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності визначатимуться Верховною Радою України; – перелік пріоритетних напрямів їх здійснення та коригування за результатами реалізації на основі пропозицій центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах наукової і науково-технічної діяльності, затверджуватиме Кабінет Міністрів України; – формування переліку пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності буде здійснюватися на період до 5 років.
Документом також передбачено внесення змін до низки законів України з метою приведення їх у відповідність до положень цього законопроєкту.
Прийняття документу забезпечить правове оформлення нової системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, орієнтованих на досягнення Цілей сталого розвитку, визначить основні засади формування та реалізації таких пріоритетних напрямів, відповідно до яких буде сформовано та затверджено їх перелік.
Зауваження та пропозиції можна подати до 10 червня 2021 року.
На головній сторінці вебсайту Державної служби статистики за 20 травня 2021 року опубліковано актуальну інформацію щодо витрат на науку та кількості працівників, задіяних у наукових дослідженнях.
На головній сторінці вебсайту Державної служби статистики за 20 травня 2021 року опубліковано актуальну інформацію щодо витрат на науку та кількості працівників, задіяних у наукових дослідженнях.
Зокрема, представлені наступні дані за 2020 рік та період 2010-2020 роки: – витрати на виконання наукових досліджень і розробок за видами робіт (2010-2020 рр.); – кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, які мають науковий ступінь (2010-2020 рр.); – кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок за категоріями персоналу (2010-2020 рр.); – витрати на виконання наукових досліджень і розробок за видами робіт за регіонами за 2020 рік; – кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, які мають науковий ступінь, за регіонами за 2020 рік; – кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, за категоріями персоналу та регіонами за 2020 рік.
Також на фейсбук-сторінці Євростату опубліковані окремі дані щодо розвитку науки. Зокрема, у 2020 році у ЄС майже 73 млн осіб працювали у сфері науки та технологій, близько 37,5 млн (51,3%) з них – жінки. Найбільша частка науковиць була зафіксована в Литві (63,7%) та Латвії (62,9%), найнижча – на Мальті (45,2%).
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України став одним із 17 учасників «зеленого» проєкту Waste2Fresh програми ЄС «Горизонт 2020», яка об’єднує науковців з 12 країн. Науковий консорціум працюватиме над створенням інноваційної системи очистки води.
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України став одним із 17 учасників «зеленого» проєкту Waste2Fresh програми ЄС «Горизонт 2020», яка об’єднує науковців з 12 країн. Науковий консорціум працюватиме над створенням інноваційної системи очистки води.
Результатом співпраці має стати розробка інноваційної замкнутої системи очистки стічних вод та повторного їх використання у текстильному виробництві. Завдання вчених відділу біомолекулярної електроніки ІМБГ НАН України – розробка мультибіосенсорної системи безперервного моніторингу очистки стічних вод у режимі реального часу.
Разом з іншими партнерами науковці Інституту розроблятимуть систему управління процесом моніторингу на основі прогнозуючих моделей з використанням штучного інтелекту (AI-enable MPC system). Така система буде впроваджена для моніторингу ключових показників ефективності процесу очищення стічних вод під час виробництва текстилю.
Проект Waste2Fresh фінансується Програмою Горизонт 2020 і націлений на розроблення інноваційних рішень для текстильної промисловості для вирішення проблеми дефіциту прісноводних ресурсів та промислового забруднення води.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Концепції цифрової трансформації освіти і науки на період до 2026 року.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Концепції цифрової трансформації освіти і науки на період до 2026 року.
Концепція надає комплексне системне стратегічне бачення цифрової трансформації освітньої та наукової сфери. Вона підготовлена на засадах державної політики цифрового розвитку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 30 січня 2019 року №56 та відповідає пріоритетним напрямам і завданням цифрової трансформації на період до 2023 року, визначеним розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року №365-р.
Проєкт Концепції спрямований на вирішення наступних проблем: – низький рівень цифрових компетентностей учасників освітнього процесу; – застарілий зміст освіти з навчальних предметів; – недостатня кількість комп’ютерного обладнання та відсутність широкосмугового доступу до Інтернету в закладах та установах системи освіти і науки; – відсутність якісного цифрового освітнього контенту для здобуття освіти; – відсутність актуальної, достовірної інформації про здобувачів освіти, педагогічних та науково-педагогічних працівників, а також науковців для прийняття управлінських рішень та моніторингу ефективності політик; – забюрократизованість процесів внутрішнього документообігу закладів та установ освіти і науки; – незручність отримання послуг та сервісів у системі освіти; – недоступність наукових ресурсів та інфраструктур тощо.
Для їх вирішення мають бути досягнуті п’ять стратегічних цілей: – цифрове освітнє середовище є доступним та сучасним; – працівники сфери освіти володіють цифровими компетентностями; – зміст освіти в галузі ІКТ відповідає сучасним вимогам; – послуги та процеси у сфері освіти і науки є прозорими, зручними та ефективними; – дані у сфері освіти і науки є доступними та достовірними.
Для кожної з цих цілей визначено шляхи та кроки їх досягнення на період до 2026 року.
Зауваження та пропозиції можна подати до 11 червня 2021 року.
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для провадження наукової і науково-технічної діяльності»
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для провадження наукової і науково-технічної діяльності»
Метою законопроєкту є забезпечення законодавчого підґрунтя для спрощення виплат та оподаткування товарів і послуг у рамках фінансування наукових (науково-технічних) проєктів, виконання яких здійснюється відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана в установленому порядку
Українські науковці активно залучені до міжнародних програм, зокрема – Horizon Europe, COSME, LIFE, Creative Europe, IQ energy, програми ERC, DAAD, GIZ, «Наука заради миру та безпеки», USAID та отримують фінансування наукових досліджень, в тому числі грантове. У сфері оподаткування іноземних грантів на проведення наукових досліджень і розробок існує низка проблем, яка потребує законодавчого врегулювання.
Серед них: – неузгодженість норм чинного законодавства України та міжнародних договорів, згода на обовʼязковість яких надана Верховною Радою України в частині, що стосуються питання оподаткування доходів із джерел за межами України; – митної справи в частині регулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України; – неврегульованість звільнення від податків, мит та інших зборів при закупівлі товарів, робіт, послуг реципієнтами іноземних грантів; – застосування стандартних правил оподаткування до іноземних стипендій.
Зазначені питання врегульовує представлений на розгляд законопроєкт. Його розроблено на виконання Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 276-р.
Зауваження та пропозиції можна подати до 9 червня 2021 року.
Президія НАН України схвалила доповідь «Про діяльність Національної академії наук України в 2020 році та завдання наступного періоду».
Президія НАН України схвалила доповідь «Про діяльність Національної академії наук України в 2020 році та завдання наступного періоду».
Документ відображає основні досягнення науковців України, акцентує увагу на позитивних зрушеннях у фундаментальних та прикладних дослідженнях з математики і механіки, фізики і астрономії, інформатики і наук про Землю, проблем матеріалознавства і енергетики, хімії і біології, соціальних і гуманітарних наук.
Вказується, що НАНУ розвивала міжнародні наукові зв’язки, головним пріоритетом яких є інтеграція до Європейського дослідницького простору, приєднання до Європейської хмари відкритої науки, оновлення Європейської стратегії в галузі фізики частинок (ініціативи «Електронно-позитронна «фабрика Хіггса», «Протон-протонний колайдер наступного покоління»). Важливі результати отримано за завершеним проєктом програми ЄС «Горизонт 2020» з аерокосмічних спостережень Землі «ERA PLANET», а також у рамках участі в термоядерних дослідженнях консорціуму EUROfusion за програмою Євратом. Загалом у міжнародному співробітництві брали участь понад 100 установ НАН України, кількість наукових проєктів із закордонними партнерами становила перевищила 700, з них 220 започатковано у 2020 році.
Разом із тим зазначається, що в Академії Наук є суттєві проблеми. Омолодження кадрового складу Академії зараз стає критично важливою справою. Багато питань залишаються нерозв’язаними, серед них і гідна заробітна плата, і житло, і нестача сучасного наукового обладнання.
