24 вересня 2020 року Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) запустила нову базу даних WIPO Lex-Judgments, завдяки якій можна отримати безкоштовний доступ до найважливіших судових рішень різних країн світу, що стосуються прав ІВ.
24 вересня 2020 року Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) запустила нову базу даних WIPO Lex-Judgments, завдяки якій можна отримати безкоштовний доступ до найважливіших судових рішень різних країн світу, що стосуються прав ІВ.
Ця база даних надає доступ до найбільш значущих судових рішень, які визнані такими через їх велику вагу або значення як прецедентних рішень. Вона доповнює інформацію бази даних WIPO Lex, – глобальної колекції нормативно-правових актів та договорів у сфері ІВ, де представлені: бібліографічні відомості про відповідні рішення (включаючи їх предмет); назва органу, що прийняв рішення; тип розгляду; положення нормативних актів; ключові слова й резюме; повні тексти мовою оригіналу.
На момент запуску база WIPO Lex-Judgments містила біля 400 документів з 10 країн, її інтерфейс доступний англійською, арабською, іспанською, китайською, російською та французькою мовами.
База даних WIPO Lex-Judgments буде корисна судовим органам, оскільки зміцнить потенціал аналізу й обґрунтування рішень, а також особам, відповідальним за розробку політики, науковцям, інноваторам.
22 вересня 2020 Європейська Комісія оголосила конкурс науково-дослідних проектів Горизонт 2020 з бюджетом на 1 млрд. євро. Це останній та найбільший конкурс Програми Горизонт 2020 має на меті допомогти ЄС реагувати на кліматичну кризу та захистити біорізноманіття Європи.
22 вересня 2020 Європейська Комісія оголосила конкурс науково-дослідних проектів Горизонт 2020 з бюджетом на 1 млрд. євро. Це останній та найбільший конкурс Програми Горизонт 2020 має на меті допомогти ЄС реагувати на кліматичну кризу та захистити біорізноманіття Європи.
Новий конкурс спрямований на вирішення проблем кліматичних змін за допомогою більш цілеспрямованих коротко- та середньострокових проектів, які будуть мати довгостроковий вплив.
Запропоновані проекти відповідно до умов конкурсу мають відноситись до таких сфер:
– подолання глобальних кліматичних викликів;
– чиста, доступна та безпечна енергія;
– промисловість для чистої та циркулярної економіки;
– енергоефективні будівлі;
– стійка та розумна мобільність;
– здорові продукти харчування;
– біорізноманіття та екосистеми;
– нульове забруднення, нетоксичне середовище.
На сайті ЄС можна ознайомитись з тематичною спрямованістю та умовами конкурсу.
Заявку на участь можна подати до 26 січня 2021 року (на Sunfuel-EICPrize-2021 – до 5 травня 2021). Проекти-переможці розпочнуть реалізацію восени 2021 року.
Європейська Комісія оголосила переможців другого видання Horizon Impact Award – премії для проєктів, що фінансуються ЄС, які мали значний вплив на суспільство в Європі та за її межами.
Європейська Комісія оголосила переможців другого видання Horizon Impact Award – премії для проєктів, що фінансуються ЄС, які мали значний вплив на суспільство в Європі та за її межами.
Проєкти-переможці сприяли зменшенню викидів СО2, запропонували перший прозорий дисплей, допомогли покращити якість життя дітей із серцевою недостатністю, створили інноваційні технології для збереження природи, підтримали збереження європейської спадщини завдяки новим технологіям перекладу історичних рукописів.
Переможців премії було оголошено у Брюсселі під час Європейських днів досліджень та інновацій. Кожен з переможців отримає 10 000 євро.
Агенція європейських інновацій запрошує долучитись до опитування щодо ефективності наявних програм та інструментів підтримки інновацій в Україні на всьому ланцюгу створення інновацій від ідеї до ринку. Відповіді респондентів важливі, оскільки дозволять підготувати пропозиції з удосконалення програм, сервісів та інструментів підтримки інновацій в Україні.
Агенція європейських інновацій запрошує долучитись до опитування щодо ефективності наявних програм та інструментів підтримки інновацій в Україні на всьому ланцюгу створення інновацій від ідеї до ринку. Відповіді респондентів важливі, оскільки дозволять підготувати пропозиції з удосконалення програм, сервісів та інструментів підтримки інновацій в Україні.
З урахуванням отриманих результатів будуть підготовлені рекомендації для структур влади, донорів та широкого кола організацій.Анкету можна заповнити до 1 жовтня 2020 року.
Міжнародними експертами ЮНЕСКО підготовлений проект рекомендацій щодо етичних аспектів використання штучного інтелекту, який нещодавно був розісланий 193 державам-членам організації. Він буде обговорюватись з метою підготовки остаточного прийняття на Генеральній конференції ЮНЕСКО у листопаді 2021 року.
Міжнародними експертами ЮНЕСКО підготовлений проект рекомендацій щодо етичних аспектів використання штучного інтелекту, який нещодавно був розісланий 193 державам-членам організації. Він буде обговорюватись з метою підготовки остаточного прийняття на Генеральній конференції ЮНЕСКО у листопаді 2021 року.
Ініціатива щодо підготовки такого документу з’явилась ще у березні 2019 року, завдяки чому ЮНЕСКО змогла доручити розроблення ідеї 24-м відомим фахівцям, які мають багатодисциплінарний досвід в області етики штучного інтелекту. Згодом ЮНЕСКО провела ряд комплексних консультацій з метою з’ясування позиції широкого кола зацікавлених сторін: експертів зі 155 країн, громадськості (за допомогою глобального онлайн-опитування), установ ООН, крупних галузевих компаній (Google, Facebook, Microsoft), академічного сектору (від Стенфордського університету до Китайської академії наук).
Це надзвичайно важливо, адже останнім часом з’явилось надзвичайно багато рішень, заснованих на штучному інтелекті (ШІ), зокрема – для виявлення випадків контакту з людьми, у яких тест на COVID-19 виявився позитивним, прискорення пошуку вакцини, розвитку телемедицини, дистанційного навчання, мобілізації безпілотних літальних апаратів для доставки медичного обладнання тощо. Відповідно стала нагальною потреба у єдиному нормативному документі.
Рекомендація ЮНЕСКО вводить ряд ключових понять:
– відповідність – технології штучного інтелекту не повинні перевищувати заздалегідь встановлені межі для досягнення законних цілей або завдань і повинні відповідати контексту;
– нагляд і рішучість з боку людини – люди несуть етичну та юридичну відповідальність на всіх етапах життєвого циклу систем ШІ;
– захист навколишнього середовища та світу – системи ШІ повинні сприяти мирній взаємодії усіх живих істот та поважати природне середовище, особливо – при видобутку природних ресурсів;
– гендерна інтеграція – технології ШІ не повинні відтворювати гендерну нерівність.
ЮНЕСКО надаватиме допомогу державам-членам у розробці їх власних систем оцінки етичного впливу та у виробленні стратегій запобігання ризиків, а також заходів щодо пом’якшення наслідків і моніторингу етичного використання ШІ.
Крім формування міжнародного консенсусу з даного питання, експерти ЮНЕСКО пропонують державам-членам і зацікавленим сторонам підвищувати рівень інформованості широкої громадськості й постійно наголошувати на важливості освіти кожної людини з питань цифрових прав.
Рада молодих вчених НАН України звернулась до МОН з приводу вимог щодо присвоєння вчених звань.
Рада молодих вчених НАН України звернулась до МОН з приводу вимог щодо присвоєння вчених звань.
Автори листа вважають, що було радикально підвищено вимоги до стажу для осіб, які претендують на присвоєння нового вченого звання старшого дослідника, порівняно з вимогами, що раніше висувалися для отримання звання старшого наукового співробітника (вимогу в частині стажу підвищено в п’ять разів). Це на думку Ради молодих вчених не корелює із вимогою до претендентів на звання доцента, – лише 5 років викладацької діяльності на будь-якій посаді. Тоді як старшим дослідником можна стати лише після 5-ти років роботи на науковій посаді, починаючи від старшого наукового співробітника, яка приблизно відповідає посаді доцента у вищій освіті. Така диспропорція є дискримінаційною по відношенню до науковців.
Крім того вимога, яка зобов’язує здобувачів вченого звання старшого дослідника мати «наукові праці, опубліковані після захисту дисертації у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, з яких не менше двох публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз Scopus або Web of Science та не є перекладами з інших мов». Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 вересня 2016 р. у справі № 826/11279/16 відповідне положення було визнане таким, що не відповідає Постанові № 656 від 19 серпня 2015 р. Це рішення було залишено в силі Київським апеляційним адміністративним судом. У результаті коригування нормативних актів нині від здобувачів звання доцента вимагається лише одна стаття у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science. Таким чином зберігається диспропорція між вимогами до кількості публікацій для здобувачів звання доцента і старшого дослідника.
Автори листа звертають також увагу на те, що статистика присвоєння вчених звань впродовж останніх років наочно демонструє: державою при запровадженні нових вимог переслідувалися передусім цілі економії на виплатах доплат за вчені звання, було дискриміновано сектор академічної науки.
Зважаючи на викладені факти Рада молодих вчених НАН України пропонує привести положення Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України № 13 від 14 січня 2016 р. у відповідність до Постанови КМ України № 656 від 19 серпня 2015 р. та надає з цього приводу конкретні пропозиції, які були ухвалено на засіданні Ради 17 вересня 2020 року (Протокол № 4/2020).
24 вересня 2020 року відбулося засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
24 вересня 2020 року відбулося засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
За результатами засідання ухвалено низку рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації, а саме:
– присудити науковий ступінь доктора наук 258 особам, кандидата наук – 510 особам, ступінь доктора філософії – 109 особам, присвоїти вчене звання професора 183 особам, доцента – 439 особам, старшого дослідника – 27 особам (1 атестаційна справа знята з розгляду для додаткового вивчення);
– скасовано рішення спеціалізованих вчених рад щодо присудження наукового ступеня доктора наук 1-му здобувачеві (за наявність текстових запозичень без посилання на джерело) та 2-м здобувачам наукового ступеня кандидата наук;
– створити 10 постійно діючих спеціалізованих вчених рад та 3 для разового захисту дисертацій (відмовлено у створенні 4 СВР);
– включити до Переліку наукових фахових видань України категорії «А» 10 наукових видань та до категорії «Б» – 160 (відмовлено 18 науковим виданням, ще 6 наукових видань знято з розгляду).
24 вересня 2020 року відповідно до плану роботи Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій проведе нараду з науковцями з метою обговорення проблемних питань державного супроводу наукової діяльності в Україні, зокрема – відновлення державних цільових програм.
24 вересня 2020 року відповідно до плану роботи Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій проведе нараду з науковцями з метою обговорення проблемних питань державного супроводу наукової діяльності в Україні, зокрема – відновлення державних цільових програм.
Наукова рада Національного Фонду досліджень України затвердила результати конкурсів «Наука для безпеки людини та суспільства» і «Підтримка досліджень провідних та молодих учених».
Наукова рада Національного Фонду досліджень України затвердила результати конкурсів «Наука для безпеки людини та суспільства» і «Підтримка досліджень провідних та молодих учених».
Списки проєктів-переможців оприлюднено НФДУ у відкритому доступі для широкого ознайомлення, усім учасникам конкурсу направлені листи з інформацією про результати оцінювання заявок. В особистому кабінеті на сайті НФДУ учасники конкурсів можуть ознайомитись із висновками експертів та обґрунтуванням оцінок, отриманих проєктом за результатами експертизи.
Для фінансування проєктів конкурсу «Наука для безпеки людини та суспільства» Фондом додатково виділено 21,7 млн.грн.
22 вересня 2020 року відбулася зустріч першого заступника Міністра освіти і науки України із Надзвичайним і Повноважним Послом Литовської Республіки в Україні.
22 вересня 2020 року відбулася зустріч першого заступника Міністра освіти і науки України із Надзвичайним і Повноважним Послом Литовської Республіки в Україні.
Під час зустрічі сторони обговорили та узгодили нагальні питання двостороннього співробітництва в освітній та науково-технологічній сферах, а також окреслили пріоритетні напрями подальшої співпраці.
Заклади вищої освіти Литви та України спільно беруть участь у трьох проєктах Європейського Союзу в рамках програми Еразмус+. Розпочато реалізацію 12 спільних українсько-литовських науково-дослідних проєктів на 2020-2021 роки.
Сторони домовились про подальшу співпрацю на всіх рівнях освіти і науки.
