Європейська Комісія випустила маніфест, спрямований на максимальну доступність результатів досліджень у боротьбі з COVID-19.
Європейська Комісія випустила маніфест, спрямований на максимальну доступність результатів досліджень у боротьбі з COVID-19.
Документ містить керівні принципи для одержувачів грантів ЄС щодо досліджень з профілактики, тестування, лікування та вакцинації коронавірусу і має на меті гарантувати, що результати цих досліджень будуть доступні для усіх та буде забезпечене повернення відповідних інвестицій.
Європейська Комісія закликає державні та приватні установи, які отримують фінансування з боку ЄС, а також інші організації, у т.ч. відомих науковців, висловити свою підтримку Маніфесту.
19 серпня 2020 року на сайті МОН опубліковано аналітичне дослідження «Інноваційна діяльність в Україні у 2019 році», підготовлене на основі даних головних розпорядників бюджетних коштів, Державної служби статистики України, міжнародних індексів.
19 серпня 2020 року на сайті МОН опубліковано аналітичне дослідження «Інноваційна діяльність в Україні у 2019 році», підготовлене на основі даних головних розпорядників бюджетних коштів, Державної служби статистики України, міжнародних індексів.
У документі йдеться про позиції України в міжнародних індексах щодо інноваційного потенціалу; українські підприємства, які здійснювали інноваційну діяльність та впроваджували інновації; обсяг коштів, спрямованих на інновації та їх джерела тощо.
Минулого року 782 українських підприємства здійснювали інноваційну діяльність. З них саме впроваджували інновації – продукцію та/або технологічні процеси – 13,8%. Для порівняння: 2012 року інноваційною діяльністю займалося вдвічі більше підприємств – 1758, однак впроваджували інновації 13,6%. Найбільше інноваційно активних підприємств займалися виробництвом харчових продуктів (16,8%), а також машин та устаткування (10,2%). Загалом підприємства витратили на інновації 14220,90 млн грн, з яких найбільше – на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення (10185,11 млн грн).
Урядом затверджено перелік наукових установ, які входять до складу Національної академії медичних наук України.
Урядом затверджено перелік наукових установ, які входять до складу Національної академії медичних наук України.
Опублікована постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 р. № 713. У документі 36 державних установ, які станом на серпень поточного року входять до складу Національної академії медичних наук України, а саме:
– “Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут гематології та трансфузіології Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут генетичної та регенеративної медицини Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут дерматології та венерології Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В. К. Гусака Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут нефрології Національної академії медичних наук України”
– “Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут спадкової патології Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут урології Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут фармакології та токсикології Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної академії медичних наук України”;
– “Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії Національної академії медичних наук України”;
– “Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова Національної академії медичних наук України”;
– “Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України”;
– “Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського Національної академії медичних наук України”;
– “Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова” Національної академії медичних наук України;
– “Національний науковий центр “Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска” Національної академії медичних наук України;
– “Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України”;
– “Інститут патології хребта та суглобів імені професора М. І. Ситенка Національної академії медичних наук України”.
Ідентифікаційний комітет Національного фонду досліджень України оголошує конкурс щодо обрання на вакантні місця членів Наукової ради Національного фонду досліджень України, строк повноважень яких спливає 27 грудня 2020 р.
Ідентифікаційний комітет Національного фонду досліджень України оголошує конкурс щодо обрання на вакантні місця членів Наукової ради Національного фонду досліджень України, строк повноважень яких спливає 27 грудня 2020 р.
Конкурс оголошено на:
– 7 вакантних місць за секцією природничих, технічних наук та математики;
– 5 вакантних місць за секцією біології, медицини та аграрних наук;
– 4 вакантних місця за секцією соціальних та гуманітарних наук.
Члени Наукової ради обираються на вакантні місця строком на 4 роки.
Подати документи для участі у конкурсі можна до 14 вересня 2020 року.
З 25 серпня 2020 року Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти оголошує конкурс до галузевих експертних рад (ГЕР) відповідно до Порядку висування кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад на заповнення вакантних посад.
З 25 серпня 2020 року Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти оголошує конкурс до галузевих експертних рад (ГЕР) відповідно до Порядку висування кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад на заповнення вакантних посад.
Конкурс оголошено за наступними напрямами: 01 «Освіта»; 01 «Педагогіка»; 02 «Культура і мистецтво»; 04 «Богослов’я»; 10 «Природничі науки»; 11 «Математика та статистика»; 12 «Інформаційні технології»; 13 «Механічна інженерія»; 20 «Аграрні науки та продовольство»; 23 «Соціальна робота»; 24 «Сфера обслуговування»; 25 «Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону»; 26 «Цивільна безпека»; 27 «Транспорт».
Документи для участі у конкурсі можна подати з 25 серпня до 18 вересня 2020 року.
Всесвітня організація інтелектуальної власності запровадила новий інструмент Vienna Classification Assistant, який використовує технології штучного інтелекту для спрощення класифікації зображень, пов’язаних зі знаками для товарів і послуг.
Всесвітня організація інтелектуальної власності запровадила новий інструмент Vienna Classification Assistant, який використовує технології штучного інтелекту для спрощення класифікації зображень, пов’язаних зі знаками для товарів і послуг.
Доступ до цього інструменту – безкоштовний. Для початку роботи достатньо перенести зображення у відповідне поле “помічника”, після чого автоматично визначаються і демонструються найбільш релевантні категорії, зображення класифікується відповідно до Віденської класифікації та користувачу пропонується набір відповідних опцій.
Для роботи з Vienna Classification Assistant ВОІВ радить використовувати зображення у форматі JPG/JPEG або PNG, а також сучасний веб-браузер: Chrome, Firefox або Microsoft Edge. Обмін даними зображень відбувається лише між користувачем та ВОІВ, дані після аналізу не зберігаються на серверах організації.
У рамках конкурсу Еразмус+ 2020-року 2 університети та 2 громадські організації з України стали переможцями у статусі партнерів у проєктах напряму КА2:SP «Стратегічні партнерства у сфері молоді та у сфері освіти».
У рамках конкурсу Еразмус+ 2020-року 2 університети та 2 громадські організації з України стали переможцями у статусі партнерів у проєктах напряму КА2:SP «Стратегічні партнерства у сфері молоді та у сфері освіти».
Напрям КА2: SP є окремим компонентом міжнародного виміру Програми Erasmus+ у сфері освіти, професійної підготовки та молоді, що спрямований на підтримку інноваційних практик, а також реалізацію спільних ініціатив розвитку співробітництва, колегіального навчання та обміну досвідом на європейському рівні.
З Базою проєктів Erasmus+ за участі України можна ознайомитись на сайті Еразмус+.
Виконавче агентство із питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури (ЕАСЕА) Європейської Комісії оголосило результати конкурсу 2020 року за напрямом Жан Моне.
Виконавче агентство із питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури (ЕАСЕА) Європейської Комісії оголосило результати конкурсу 2020 року за напрямом Жан Моне.
Серед переможців 38 проєктів, у яких беруть участь представники України: 25 Modules, 2 Centre of Excellence, 5 Chairs, 5 Projects, 1 Support to Associations. Іх координуватимуть 24 українських організації а саме: 21 заклад вищої освіти, 2 громадські організації та 1 дослідницький заклад.
Інформація щодо проєктів-переможців розміщена на сайті Виконавчого агентства із питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури.
Оприлюднено результати першої «хвилі» опитування українських закладів вищої освіти та наукових установ щодо інституційних репозитаріїв, відкритої науки та готовності співпрацювати з Національним репозитарієм академічних текстів (НРАТ).
Оприлюднено результати першої «хвилі» опитування українських закладів вищої освіти та наукових установ щодо інституційних репозитаріїв, відкритої науки та готовності співпрацювати з Національним репозитарієм академічних текстів (НРАТ).
Дослідження було започатковано директоратом науки та інновацій МОН разом із Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації.
Його мета – визначити стан локальних репозитаріїв установ, сформувати мапу наявних наукових цифрових архівів для подальшої реалізації політики відкритого доступу та розвитку НРАТ.
Перша «хвиля» опитування тривала з 1 до 31 липня 2020 року. У ньому взяли участь 202 представники ЗВО та наукових установ, які опікуються питаннями наукової діяльності, академічної доброчесності, діяльності наукових бібліотек, створення та підтримання роботи інституційних репозитаріїв. Зокрема, до опитування долучилися 133 виші та 69 наукових установ, з яких 65 належать до сфери управління Національної та галузевих академій наук.
Досліджувалися такі питання:
– обізнаність щодо НРАТ та існування власного репозитарію;
– наявна інфраструктура відкритості;
– контент;
– організаційні питання роботи інституційного репозитарію;
– юридичні та нормативні аспекти;
– загальні оцінки щодо перспектив розвитку відкритої науки.
Понад 90% респондентів у цілому добре поінформовані про урядові рішення та накази МОН щодо створення НРАТ. Дещо нижчою є обізнаність з кращими вітчизняними та зарубіжними практиками діяльності електронних онлайнових архівів – біля 60%. Ствердну відповідь про наявність власного інституційного репозитарію надали 56%.
Також варто відзначити, що кількість цифрових архівів у ЗВО та наукових установах України постійно зростає. За 2011-2015 роки їх було створено у 2,5 рази більше, ніж у попередні 5 років, за останні 4 роки їх кількість зросла порівняно з попереднім періодом ще на 17%.
Наразі дослідження продовжується. Ті ЗВО та наукові установи, які з різних причин у липні не змогли взяти участь в опитуванні, можуть долучитися до нього до 18 вересня цього року. Для отримання докладної інформації щодо заповнення анкети просимо звертатися на скриньку NRAT@ukrintei.ua
До Міністерства освіти і науки України надійшов лист-звернення від Ради проректорів з наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ, у якому наведено зауваження до проєктів Порядку присудження наукових ступенів та Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад, розроблених Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
До Міністерства освіти і науки України надійшов лист-звернення від Ради проректорів з наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ, у якому наведено зауваження до проєктів Порядку присудження наукових ступенів та Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад, розроблених Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Згідно з позицією Ради, прийняття зазначених нормативних актів призведе до значних негативних наслідків.
Міністерство освіти і науки України закликає наукові установи, заклади вищої освіти, інститути громадянського суспільства долучатися до громадського обговорення проєктів Порядку присудження наукових ступенів та Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад.
