Національна академія наук (НАН) України та Польська академія наук (ПАН) на підставі укладеної між ними Угоди проводять конкурс українсько-польських проектів на 2021–2023 рр.
Національна академія наук (НАН) України та Польська академія наук (ПАН) на підставі укладеної між ними Угоди проводять конкурс українсько-польських проектів на 2021–2023 рр.
До конкурсу з української сторони допускаються проекти вчених, які працюють в установах НАН України та партнерами яких є науковці ПАН.
Заявки для участі у конкурсі можна подати до 30 червня 2020 р.
Оголошено конкурс дослідницьких проектів установ НАН України у галузі соціогуманітарних наук для їх виконання у 2020 р.
Оголошено конкурс дослідницьких проектів установ НАН України у галузі соціогуманітарних наук для їх виконання у 2020 р.
До участі у Конкурсі допускаються проекти установ Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України за такими науковими напрямами комплексних (міждисциплінарних) досліджень:
– віхи становлення суб’єктності України в контексті процесів державотворення;
– соціокультурні чинники формування цивілізаційної суб’єктності України;
– Україна як суб’єкт сучасного світу: геополітичні та міжнародно-правові аспекти.
Конкурс проводиться відповідно до Положення про порядок конкурсного відбору та звітності за науковими проектами установ Секції суспільних і гуманітарних наук НАН, затвердженого постановою Президії НАН України від 30.01.2019 № 28.
Розгляд запитів здійснюється з урахуванням таких основних критеріїв:
– відповідність мети і завдань проекту науковим напрямам Конкурсу;
– актуальність проекту для вирішення проблем економіки, суспільства, національної безпеки;
– обґрунтованість новизни проекту, його переваг порівняно з існуючими аналогами;
– повнота опису наукової продукції, яка буде створена, очікуваних результатів виконання проекту;
– перспективи впровадження (використання) результатів виконання проекту.
Заявки для участі у конкурсі можна подати до 19 червня 2020 р.
Українські дослідницькі інфраструктури, діяльність яких пов’язана з протидією COVID-19, можуть надати інформацію про свою роботу до загальної європейської бази таких інфраструктур. Відповідну базу формує ESFRI – Європейський стратегічний форум дослідницьких інфраструктур.
Українські дослідницькі інфраструктури, діяльність яких пов’язана з протидією COVID-19, можуть надати інформацію про свою роботу до загальної європейської бази таких інфраструктур. Відповідну базу формує ESFRI – Європейський стратегічний форум дослідницьких інфраструктур.
Зокрема, створено спеціальну вебсторінку, яка буде регулярно оновлюватися, наповнюючись інформацією з усієї Європи. Щоб надати інформацію про дослідницьку інфраструктуру та її доступні послуги в межах боротьби з COVID-19, потрібно надіслати дані на скриньки covid-19@esfri.eu та esfri@ec.europa.eu
Також ЄС проводить конкурси проєктів із підтримки дослідницьких інфраструктур, діяльність яких пов’язана з протидією COVID-19.
11 червня 2020 року відбудеться майстер-клас на тему «Як написати та опублікувати статтю відповідно до вимог провідних наукових журналів і видавництв за допомогою шаблонів Overleaf».
11 червня 2020 року відбудеться майстер-клас на тему «Як написати та опублікувати статтю відповідно до вимог провідних наукових журналів і видавництв за допомогою шаблонів Overleaf».
Організатори: Digital science та Overleaf. Спікер – Джон Хаммерслі, PhD, засновник Overleaf.
Учасники заходу дізнаються, що платформа Overleaf використовується Стенфордом, Церном, MIT, більшістю університетів ТОП-100 рейтингів THE і QS. Вона дозволяє працювати з тисячами шаблонів провідних наукових журналів світу від всіх найбільших видавців – Elsevier, SpringerNature, Wiley, IEEE та ін. Платформою вже користуються понад 5 млн осіб.
Overleaf доступна на 40 мовах, вона дозволяє працювати з текстом у форматі RTF або LATEX. Платформа фактично дає змогу прибрати публікаційного посередника з робочого процесу науковця і заощадити на витратах. Вона робить можливою оптимізацію процесу написання статті: обрати правильний шаблон, працювати в співавторстві з колегою з будь-якої країни світу, направити готову публікацію безпосередньо у видавництво натисненням однієї кнопки або зберегти її для подальшого доопрацювання в репозиторії.
Для участі у вебінарі необхідна попередня реєстрація.
Конкурс науково-технічних розробок за державним замовленням цього року пройде у МОН за новими процедурами. Буде забезпечена повторна експертиза поданих проєктів та повністю оновиться склад Науково-технічної ради і всіх секцій. Нових членів секцій відбиратиме не МОН, а зовнішня незалежна конкурсна комісія за чіткими критеріями. Оголошення про проведення конкурсу до складу секцій буде найближчим часом розміщено на сайті МОН.
Конкурс науково-технічних розробок за державним замовленням цього року пройде у МОН за новими процедурами. Буде забезпечена повторна експертиза поданих проєктів та повністю оновиться склад Науково-технічної ради і всіх секцій. Нових членів секцій відбиратиме не МОН, а зовнішня незалежна конкурсна комісія за чіткими критеріями. Оголошення про проведення конкурсу до складу секцій буде найближчим часом розміщено на сайті МОН.
Конкурс науково-технічних розробок за державним замовленням почався 24 жовтня 2019 року. Подані на нього проєкти пройшли перевірку на відповідність вимогам конкурсу та були передані на експертизу до УкрІНТЕІ. Наразі первинна експертиза проєктів завершена.
9 червня 2020 року відбудеться вебінар на тему «Почніть професійно редагувати статті англійською з Writefull вже сьогодні».
9 червня 2020 року відбудеться вебінар на тему «Почніть професійно редагувати статті англійською з Writefull вже сьогодні».
Організатор – компанія DigitalScience.
Під час заходу учасники дізнаються про новий ефективний е-сервіс, націлений на підтримку академічного письма англійською мовою. Його використання дозволяє редакторам наукових видань та авторам покращати наукові тексти, написані науковцями, які використовують англійську мову як іноземну.
Сучасним науковим періодичним фаховим виданням, щоб підтримувати високий рівень та відповідати сучасним стандартам, недостатньо публікувати матеріали актуальних та проривних досліджень. Інформацію про них потрібно надавати широкому загалу саме англійською мовою. Це сприяє більш високій видимості досліджень, підвищенню їх цитованості, повторного використання, підтримує формування нових наукових творчих мереж/колаборацій.
За даними розробників, сервіс Writefull демонструє кращі результати, ніж ті, яких можна досягти завдяки використанню продуктів-аналогів, представлених зараз на ринку. Сервіс дозволяє поліпшити будь-який науковий текст у будь-якій предметній галузі. Використовуючи семантичні моделі, розроблені та навчені на основі десятків мільйонів публікацій, Writefull краще за інші аналогічні сервіси знаходить пропущені цитати, виправляє граматику, підказує стиль академічного письма, знаходить потрібні слова, виправляє лексику, пунктуацію, пропонує візуальні моделі «on-the-go», що особливо важливо для написання академічних статей та успішної їх публікації у кращих міжнародних видавництвах. Writefull безпосередньо інтегрується у Microsoft Word та Overleaf. Його вже використовують видавництво Cambridge University Press та видавництво відкритого доступу Hindawi.
Для участі у вебінарі необхідна попередня реєстрація.
Міністерством освіти і науки України 1 червня 2020 р. відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Міністерством освіти і науки України 1 червня 2020 р. відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Мінцифри запустило сайт, на якому будь-хто може залишити пропозиції щодо пріоритетних напрямів розвитку відкритих даних та наборів даних, які мають бути відкритими державою. Ці пропозиції будуть ретельно проаналізовані та будуть покладені в основу четвертої редакції урядової постанови № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних». Зараз постанова містить близько 900 наборів даних, що є обов’язковими для відкриття.
Мінцифри запустило сайт, на якому будь-хто може залишити пропозиції щодо пріоритетних напрямів розвитку відкритих даних та наборів даних, які мають бути відкритими державою. Ці пропозиції будуть ретельно проаналізовані та будуть покладені в основу четвертої редакції урядової постанови № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних». Зараз постанова містить близько 900 наборів даних, що є обов’язковими для відкриття.
Мета проєкту — визначити, які набори даних є найбільш затребуваними серед суспільства та бізнесу та сприяти їх відкриттю державою. Мінцифри націлене на те, щоб до 2024 року Україна увійшла до трійки країн-лідерів у міжнародних рейтингах у сфері відкритих даних. Наразі Україна є другою серед країн, що досягли найбільшого прогресу за рівнем публікації та використання даних, а також лідером у регіоні Східної Європи та Центральної Азії з найрозвиненішою екосистемою відкритих даних. У міжнародному рейтингу Open Data Barometer Україна посідає 17 місце.
