Опублікована інформація про використання електронних ресурсів академічного видавництва WILEY у форматі тестового доступу в період 1 лютого-1 травня 2020 року.
Опублікована інформація про використання електронних ресурсів академічного видавництва WILEY у форматі тестового доступу в період 1 лютого-1 травня 2020 року.
Такий доступ до електронних ресурсів академічного видавництва Wiley мали 50 українських вищих навчальних закладів та наукових установ. Для користувачів була відкрита колекція з 8 мільйонів статей, опублікованих у період після 1997 року у 1521 авторитетному журналі. За тематичним спрямуванням журнали охоплювали усі предметні категорії сучасної науки.
За весь період користування електронними ресурсами, користувачі завантажили та переглянули 13400 повнотекстових документів у 1300 журналах. Найбільше пошукових запитів здійснено у галузі хімії, юридичних та медичних наук, а п’ятірка найпопулярніших журналів виглядає таким чином:
– The Modern Law Review – 478 завантажень;
– Angewandte Chemie International Edition – 416 завантажень;
– International Journal of Cosmetic Science – 370 завантажень;
– History and Theory – 354 завантажень;
– Chemistry – A European Journal – 310 завантажень.
Із 50 організацій 45 зайшли на платформу Wiley Online Library хоча б один раз. 80% користування платформою згенеровано 14 найактивнішими установами.
Топ 10 найактивніших учасників розподілилися так:
1. Київський національний університет імені Тараса Шевченка
2. Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
3. Український католицький університет
4. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського»
5. Національний університет «Києво-Могилянська академія»
6. Національний фармацевтичний університет
7. Державний університет «Житомирська політехніка»
8. Буковинський державний медичний університет
9. Сумський національний аграрний університет
10 Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
За три місяці офіційними представниками видавництва Wiley проведено три навчальних вебінари щодо роботи з платформою Wiley Online Library.
З метою відзначення вчених, які опублікували найкращі наукові праці, здійснили відкриття, що мають важливе значення для розвитку археологічної науки України та популяризації наукової археологічної діяльності, Інститут археології Національної академії наук України запроваджує премію імені видатного ученого України, археолога Гліба Юрійовича Івакіна.
З метою відзначення вчених, які опублікували найкращі наукові праці, здійснили відкриття, що мають важливе значення для розвитку археологічної науки України та популяризації наукової археологічної діяльності, Інститут археології Національної академії наук України запроваджує премію імені видатного ученого України, археолога Гліба Юрійовича Івакіна.
Премія присуджується за видатні досягнення у галузі археології середньовічних міст, історичної топографії, урбаністики, архітектурно-археологічних досліджень та візантійських студій у випадку, якщо останні засновані на вивченні археологічних джерел.
У конкурсі на здобуття премії можуть брати участь:
– дослідники, які працюють у галузі археології в наукових та науково-дослідних установах, вищих навчальних закладах і організаціях, розташованих на території України;
– колективи авторів, які виконали запропоновану на здобуття премії роботу, якщо більшість авторів працює в установах, зазначених у підпункті «а» цього пункту.
На здобуття іменної премії можуть бути представлені:
– наукові праці, які на момент подачі документів на здобуття премії були опубліковані від шести місяців до п’яти років;
– дисертаційні дослідження, після підтвердження їх ДАК України та видачі відповідного диплому, з часу захисту яких пройшло не менше року, але не більше трьох років на момент подачі документів на здобуття премії;
– наукові праці, рекомендовані до друку вченими радами установ і відповідають стандартам оформлення та критеріям наукових видань, з часу рекомендації яких до друку минуло не менше трьох місяців і не більше року.
Конкурс на здобуття премії проводиться у порядку, передбаченому Положенням про премію.
НАН України оприлюднило матеріали щодо основних підсумків діяльності НАН України у 2015-2019 роках. Ці матеріали містять Звіт про діяльність НАН України у 2019 році та інформаційне видання «Національна академія наук України у 2019 році».
НАН України оприлюднило матеріали щодо основних підсумків діяльності НАН України у 2015-2019 роках. Ці матеріали містять Звіт про діяльність НАН України у 2019 році та інформаційне видання «Національна академія наук України у 2019 році».
У документах узагальнено результати досліджень в галузі природничих, технічних, соціальних і гуманітарних наук, подано відомості про використання цих результатів у реальному секторі економіки та суспільній сфері, окреслено стан кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення наукового пошуку. У звітах Президента НАН України академіка НАН України Б.Є. Патона, членів Президії НАН України висвітлено діяльність секцій, відділень наук, регіональних наукових центрів, Президії та Бюро Президії НАН України.
Міністерством освіти і науки України 4 травня 2020 р. відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Міністерством освіти і науки України 4 травня 2020 р. відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
13-16 травня 2020 року відбудеться онлайн-конференція «Startup Campus», яка має підтримати розвиток підприємницької освіти в Україні.
13-16 травня 2020 року відбудеться онлайн-конференція «Startup Campus», яка має підтримати розвиток підприємницької освіти в Україні.
Організатори заходу – мережа академічних інкубаторів YEP, Міністерство освіти і науки України, Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України», Міністерство закордонних справ Естонії.
Під час конференції будуть проведені:
– інтенсив з підприємницької освіти;
– регіональний фінал YEP!Starter;
– вootcamp для клубів YEP;
– курс підприємництва для школярів.
Конференція розрахована на викладачів, учителів, освітніх менеджерів і студентів.
У травні 2020 року стартують перші конкурси Національного фонду досліджень. Пріоритети – вирішення проблем безпеки та підтримка провідних і молодих учених.
У травні 2020 року стартують перші конкурси Національного фонду досліджень. Пріоритети – вирішення проблем безпеки та підтримка провідних і молодих учених.
Конкурси наукових і науково-технічних проектів будуть оголошені:
– з 12 травня 2020 року – «Наука для безпеки людини та суспільства»;
– з 18 травня 2020 року – «Підтримка досліджень провідних та молодихучених».
Мета першого конкурсу – підтримка найкращих наукових проєктів із вирішення актуальних проблем безпеки людини та суспільства в Україні. Зокрема, за напрямами досліджень, пов’язаними з:
– біобезпекою людини та суспільства;
– біомедициною;
– екологією;
– кібернетичною та інформаційною безпекою;
– відповіддю на економічні, соціальні, гуманітарні виклики в умовах природних і техногенних надзвичайних ситуацій, зокрема, медико- біологічні, економічні, соціальні, психологічні, гуманітарні та культурні наслідки пандемії COVID-19 і шляхи їх подолання.
Терміни виконання проєктів – 2020 рік та 2020-2021 роки. Максимальна сума фінансування проектів на 1 рік – 5 млн гривень.
Метою другому конкурсу є підтримка колективів, що складатимуться з провідних і молодих українських учених, які працюють на світовому рівні.
Конкурс є загальногалузевим із загальним обсягом фінансування 2020 року – 150 млн гривень.
Проекти будуть:
– із терміном виконання 2020-2021 рр. – загальний обсяг фінансуванням до 10 млн грн;
– із терміном виконання 2020-2022 рр. – загальний обсяг фінансування до 15 млн грн.
Умови конкурсів забезпечують підтримку тих сфер науки, які здатні в короткі строки дати відповідь на серйозні виклики безпеці України (зокрема, пандемії COVID-19), а також підтримати кращих вчених та їхніх молодих учнів.
Усі гранти НФД надає на конкурсній основі. Усі проекти обов’язково проходять незалежну експертизу, зокрема, із залученням іноземних експертів.
Зараз у світі основна увага приділяється стратегіям боротьби з пандемією коронавирусу (COVID-19). Отже, зелена та інклюзивна політика має стати наріжним каменем відновлення економіки. Так вважають експерти ОЕСР.
Зараз у світі основна увага приділяється стратегіям боротьби з пандемією коронавирусу (COVID-19). Отже, зелена та інклюзивна політика має стати наріжним каменем відновлення економіки. Так вважають експерти ОЕСР.
Пандемія COVID-19 висвітлила відсутність стійкості соціально-економічних систем у всьому світі. Зв’язок між втратою біорізноманіття та іншим природним капіталом і ризиками, які вони завдають здоров’ю людей та економіці, більш очевидний, ніж будь-коли. Проте, природний капітал – біорізноманіття та екосистемні послуги, від яких ми залежимо, – швидко погіршується.
Як пандемія COVID-19 змінює політичні дебати з питань біорізноманіття та захисту природного капіталу? Які передові практики з’являються у секторах та сферах політики, що мають прямі зв’язки з природою і біорізноманіттям? Які підходи можуть стосуватися як біорізноманіття, так і кліматичних завдань? Як можна виміряти прогрес у забезпеченні безпеки життя на суші та під водою відповідно до цілей сталого розвитку 14 і 15 і найкращим чином мобілізувати кошти для досягнення цих цілей? Міжнародне співтовариство прагне узгодити глобальні рамки біорізноманіття на період після 2020 року відповідно до Конвенції ООН про біологічне різноманіття (КБР) і підготуватися до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.
25 і 26 листопада 2020 року відбудеться GGSD Forum – Форум зеленого зростання і сталого розвитку. Цей форум ОЕСР 2020 року буде зосереджений на питаннях безпеки природного капіталу, а саме – на стійкості, управлінні ризиками та Covid-19.
Платформа «Партнерство знань зеленого зростання» (GGKP) створила спеціальну сторінку, де містяться актуальні матеріали та рекомендації різних міжнародних організацій щодо нинішньої глобальної пандемії. З її допомогою стала доступна серію вебінарів під загальною тематичної рубрикою «Сталий розвиток після COVID-19», які мають безпрецедентний рівень відвідуваності. Зокрема, на платформі можна ознайомитися із вебінарами «Позиція провідних міжнародних організацій» (вебінар від 21 квітня 2020 г.) і «Державна політика для всеосяжного зеленого зростання» (вебінар від 28 квітня 2020 г.)
Також усі бажаючі мають доступ до таких тематичних публікацій ОЕСР:
– заява Генерального секретаря ОЕСР;
– аналітичний огляд «Здоров’я навколишнього середовища і зміцнення стійкості до пандемій»;
– огляд «Від стримування до відновлення: екологічні відповіді на COVID-19»;
– аналітичний огляд «Відповіді по міській політиці»;
– інформація про політику ОЕСР, оцінках впливу і дані.
НТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та НКП Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» пропонують 12-й випуск дайджесту конкурсів Програми «Горизонт 2020» за напрямом “Інформаційно-комунікаційні технології” та “Безпечні суспільства”.
НТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та НКП Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» пропонують 12-й випуск дайджесту конкурсів Програми «Горизонт 2020» за напрямом “Інформаційно-комунікаційні технології” та “Безпечні суспільства”.
У дайджесті міститься інформація про наступні конкурси:
– «Проривні фотонні технології» (ICT-36-2020);
– «Хмарні обчислення: На шляху до континууму інтелектуальних хмарних обчислень» (ICT-40-2020);
– «Просування фотонних технологій, прикладних фотонних компонентів та інноваційної екосистеми» (ICT-37-2020);
– «Робототехніка в прикладних галузях, координація та підтримка» (ICT-46-2020);
– «5G PPP – Смарт-зв’язок за рамками можливостей 5G» (ICT-52-2020);
– «Інтелектуальне управління безпекою та конфіденційністю» (SU-DS02-2020).
Кінцевий термін подання проєктних заявок – червень та серпень 2020 року.
20 квітня 2020 року опублікований документ ОЕСР «Чому відкрита наука необхідна для боротьби з COVID-19».
20 квітня 2020 року опублікований документ ОЕСР «Чому відкрита наука необхідна для боротьби з COVID-19».
Документ доступний для відкритого ознайомлення.
Його основні тези полягають у наступному.
У глобальних надзвичайних ситуаціях, таких як пандемія коронавирусу (COVID-19), політика відкритої науки може усунути перешкоди для вільного потоку дослідних даних та ідей і, таким чином, прискорити темпи досліджень, що мають вирішальне значення для боротьби з цією хворобою.
Співпраця у галузі даних досліджень досягла безпрецедентного рівня, хоча проблеми залишаються. Довіра, за деякими даними, є відносно низькою, а невирішені проблеми пов’язані з відсутністю єдиних стандартів, координації, функціональної сумісності, а також якості даних та їх інтерпретації.
Щоб посилити внесок відкритої науки у відповідь на COVID-19, необхідно забезпечити адекватні моделі управління даними, сумісні стандарти, угоди про стійкий обміні даними за участю державного сектору, приватного сектору та громадянського суспільства, стимули для дослідників, стійкі інфраструктури, людські та інституційні можливості й механізми для доступу до даних поверх кордонів.
Разом із тим, в умовах нинішньої глобальної надзвичайної ситуації науковий прогрес відбувається значно швидше, ніж раніше. Повний геном COVID-19 був опублікований через місяць після того, як перший пацієнт був поміщений до Уханьскої лікарні, – це була публікація відкритого доступу у The Lancet. Тоді як під час спалаху атипової пневмонії в 2002-03 роках була затримка з такою публікацією тривалістю п’ять місяців. Причому більша частина цієї затримки була пов’язана з блокуванням інформації у перші місяці епідемії атипової пневмонії. Уроки попередніх спалахів підкреслили важливість обміну даними та публікаціями для боротьби з цією хворобою.
Основними факторами такого обміну є створення і підтримання довіри між сторонами, що обмінюються даними досліджень, а також взаємність такого обміну.
У квітні 2020 року ОЕСР опублікувала наступні звіти, аналітичні матеріали та рекомендації:
У квітні 2020 року ОЕСР опублікувала наступні звіти, аналітичні матеріали та рекомендації:
– звіт, присвячений ролі тестування на COVID-19 як обов’язкової частини планів по зняттю карантинних обмежень та підготовки до можливих нових хвиль вірусних інфекцій;
– звіт «COVID-19 і Відповідальне ведення бізнесу», в якому розглядаються проблеми, пов’язані з кризою COVID-19, надане обґрунтування необхідності відповідального ведення бізнесу для подолання наслідків кризи, викладаються можливі короткострокові та довгострокові вигоди від такого підходу;
– звіт про заходи відстеження поширення COVID-19, у тому числі за допомогою використання різних сервісів, а також щодо заходів із захисту недоторканності приватного життя;
– звіт «Соціальне партнерство за часів пандемії COVID-19»;
– рекомендації щодо розвитку фінансової грамотності (Підготовлено спільно ОЕСР і Міжнародною мережею фінансової освіти);
– публікацію «Охорона навколишнього середовища та підвищення стійкості до пандемій», де зроблено акцент на необхідності зміцнення екологічного здоров’я суспільства у середньостроковій та довгостроковій перспективі, наголошується, що це ключова складова економічного підйому та стимулюючих заходів, які у даний час розробляються урядами;
– звіт «COVID-19 і фіскальні питання на різних рівнях уряду», де вказані виклики для фіскальної політики, породжені пандемією COVID-19;
– звіт «Торгівля контрафактною фармацевтичною продукцією» (спільний звіт ОЕСР і Європейського відомства з інтелектуальної власності (EUIPO));
– дослідження «Основи управління для боротьби з незаконною торгівлею», в якому визначені три сфери, які терміново потребують зміцнення інституційного потенціалу для боротьби з незаконною торгівлею, включаючи незаконну торгівлю підробленими ліками;
– звіт «Сумлінність в державному секторі для ефективної протидії і відновлення після COVID-19» про те, що пандемія змушує держави швидко приймати рішення й реалізовувати заходи захисту суспільства та зниження негативних економічних наслідків;
– звіт «Заходи ОЕСР у сфері інвестиційної політики у відповідь на COVID-19», з якого випливає, що в умовах пандемії неминуче різке зниження прямих іноземних інвестицій, яке за найоптимістичнішими прогнозами складе не менше 30% порівняно з показниками 2019 р.
Також ОЕСР вважає актуальними питання встановлення нагляду або недопущення придбання чутливих активів, викладені в Керівництві по інвестиційним політикам країн-реципієнтів у зв’язку із забезпеченням національної безпеки. А підготовка заходів з інклюзивного, справедливого, «зеленого» та стійкого відновлення, вимагає неухильного дотримання принципів, викладених в правових інструментах ОЕСР щодо інвестування.
Глобальна Асамблея щодо захисту персональних даних, яка об’єднує компетентні органи всіх країн, створила сторінку з переліком усіх останніх посібників, рекомендацій та пояснень, що видаються національними органами в зв’язку з пандемією.
