OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перспективи міжнародної міграції 2022» із серії «Перспективи міжнародної міграції».

У документі аналізуються зміни у міграційних потоках та залучення мігрантів до ринку праці в країнах ОЕСР, політика з управління міграцією. Окрема увага приділена заходам політики країн ОЕСР у зв’язку з великим припливом біженців, у тому числі – з України. Також розглядається ситуація із залученням іноземних студентів, – масштаб, тенденції, політика щодо прийому та утримання, вплив на економіку. Наведені статистичні матеріали, які охоплюють період пандемії COVID-19, міграцію постійного типу, її масштаб та флуктуації, а також сімейну міграцію, загальну мобільність населення у країнах ЄС-27, трудову міграцію, гуманітарну, кількість нових заявок на надання притулку, країни, з яких йдуть основні міграційні потоки.

Детальніше: https://bit.ly/3zzr5lr, https://bit.ly/3DOgp4S, https://bit.ly/3TXfhBA, https://doi.org/10.1787/30fe16d2-en

.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Системне відновлення» із серії «Нові підходи до економічних викликів».

У ньому зазначається, що нове економічне мислення та дії за допомогою системного підходу могли б окреслити політичні альтернативи для подолання глобальних системних викликів фінансових, економічних, соціальних та екологічних надзвичайних ситуацій і допомогти вийти з поточної кризи. Системне відновлення потребує економічного підходу, який збалансовує декілька факторів – ринки та держави, ефективність та стійкість, зростання та сталість, національну та глобальну стабільність, короткострокові надзвичайні заходи та довгострокові структурні зміни. Кризи, з якими зіткнулося суспільство, вивели на перший план важливість дій чотири цілі для розробки економічної політики. Першочерговими мають бути: екологічна стійкість; підвищення самопочуття; спадаюча нерівність; стійкість системи – розуміється як здатність економіки протистояти фінансовим, екологічним чи іншим потрясінням без катастрофічних і системних наслідків. Щоб досягти цього, потрібно виходити за рамки політики, розуміти взаємозв’язки та створювати стійкість систем.

Детальніше: https://bit.ly/3DERssx, https://bit.ly/3TWr56Q, https://bit.ly/3Wljd0C, https://bit.ly/3SLAiO9, https://doi.org/10.1787/62830370-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Міжнародні зусилля з використанням поведінкової науки для боротьби з поширенням дезінформації» із серії «Документи ОЕСР щодо політики державного управління».

У ньому зазначається, що керуючись спільною метою – краще зрозуміти та скоротити поширення дезінформації за допомогою висновків та інструментів з біхевіористської науки, ОЕСР співпрацюватиме з експертами з біхевіористської науки Управління впливу Канади Таємної ради Канади та Французького міжміністерського управління публічного перетворення. У даному дослідженні аналізується вплив двох поведінково-інформованих втручань на наміри поширення правдивих та неправдивих новин про COVID-19 у соціальних мережах. В документі також викладено ключові висновки відносно поведінки для покращення політичних заходів та зупинки поширення неправдивої інформації, наведені поради щодо цифрової медіаграмотності.

Детальніше: https://bit.ly/3DbTRcP, https://bit.ly/3SEGGqq, https://doi.org/10.1787/b7709d4f-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Посібник з якості ПІІ для співпраці: зміцнення ролі співробітництва з метою розвитку для сталого інвестування» із серії «Інструменти політики розвитку ОЕСР».

У ньому наголошується, що прямі іноземні інвестиції є одним із основних джерел фінансування досягнення Цілей сталого розвитку у країнах, що розвиваються. Важливим для залучення ПІІ у такі країни є співпраця в галузі розвитку. Опубліковане Керівництво забезпечує основу для посилення ролі співробітництва з метою мобілізації прямих іноземних інвестицій та підвищення їх позитивного впливу. У документі розглядається широкий спектр фінансових, технічних та політичних інструментів для підвищення впливу ПІІ на сталий розвиток, зокрема у сферах продуктивності та інновацій; якості роботи та навичок; гендерної рівності та декарбонізації. Також описуються способи, якими донори можуть визначати вплив ПІІ на свої стратегії, тим самим підтримуючи планування, реалізацію та моніторинг допомоги, пов’язаної з ПІІ.

Детальніше: https://bit.ly/3DsKUwV, https://bit.ly/3W2dE6X, https://bit.ly/3sv3rCI, https://doi.org/10.1787/7f251bac-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Навички цифрового переходу: оцінка останніх тенденцій із використанням великих даних».

У ньому представлені останні тенденції в попиті на цифрових фахівців і навички на ринку праці, підкреслені вузькі місця і заходи політики, які необхідні для підтримки осіб, що прагнуть досягти успіху в переході до цифрових технологій. У звіті аналізується широкий спектр цифрових професій та пов’язаних з ними вимог до навичок та технологій з використанням унікального набору даних, зібраних з оголошень про вакансії в Бельгії, Канаді, Франції, Німеччині, Італії, Нідерландах, Великій Британії, США, Сінгапурі та Іспанії. Дані, які містяться в цьому звіті, мають ключове значення для громадськості, надаючи інформацію про напрямки розвитку ринку праці, можливості перепідготовки та підвищення кваліфікації, а також про переваги цифрового переходу. Деталізація інформації, яка використовується, дає змогу визначити конкретні потреби роботодавців у навичках у кожній країні та підтримати розробку політики ринку праці, освіти та навчання для ефективного реагування на майбутні виклики. Серед проаналізованих цифрових професій розробники програмного забезпечення, інженери, науковці та інженери даних мають найбільші темпи зростання в більшості країн.

Детальніше: https://bit.ly/3DmpSjv, https://bit.ly/3Dr1M7r, https://bit.ly/3TKwVb8

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Зелений бюджет: шлях уперед» із серії «Журнал ОЕСР із бюджетування».

У ньому зазначається, що зелене бюджетування відноситься до інтеграції кліматичних та екологічних аспектів у бюджетні процеси. На основі матеріалів Паризької угоди та досвіду країн ОЕСР щодо впровадження «зеленого» бюджету визначено сім ключових сфер підтримки «зеленого» бюджету задля досягнення цілей збереження клімату та навколишнього середовища. В якості ключових експерти називають інституційні рамки, бюджетні інструменти, механізми прозорості та підзвітності, а також сприятливе середовище для складання бюджету у державному секторі.

Детальніше: https://bit.ly/3VBawPf, https://bit.ly/3TPlDmb, https://bit.ly/3eIpXoi, https://doi.org/10.1787/dc7ac5a7-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала «Керівництво ОЕСР із перехідного фінансування: забезпечення достовірності корпоративних планів щодо зміни клімату» із серії «Зелені фінанси та інвестиції».

У посібнику описані елементи корпоративних планів, націлених на узгодження з температурною метою Паризької угоди. Такі плани необхідні для усунення зростаючих ризиків «зеленого» фінансування перехідного періоду для подолання глобальної зміни клімату у масштабах усієї економіки. Засноване на масштабних консультаціях із зацікавленими сторонами та відповідному опитуванні, керівництво надає учасникам ринку, політикам та регулюючим органам всебічний огляд існуючих підходів до перехідного фінансування, визначає основні проблеми та пропонує рішення. Його використання допоможе політикам та державним органам у розробленні відповідних політичних рамок і правил; корпораціям – у підготовці та реалізації планів «зеленого переходу», визначенні ключових елементів відповідних ініціатив; учасникам фінансового ринку – у їх діяльності з фінансування стратегій «чистого нуля». Наголошується на прозорості, сумісності та деталізації корпоративних планів переходу, необхідності адекватних екологічних та соціальних гарантій; підкреслюється необхідність вжиття виконавчими органами більш рішучих заходів щодо зміцнення умов для трансформаційних інвестицій.

Детальніше: https://bit.ly/3Ttkdxl, https://bit.ly/3TsmXek, https://bit.ly/3yPyqw, https://doi.org/10.1787/7c68a1ee-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Фінансування зростання та перетворення даних на бізнес: допомога малим та середнім підприємствам у масштабуванні» із серії «Дослідження ОЕСР щодо МСП і підприємництва».

У ньому зазначається, що малі та середні підприємства, які зростають, представляють інтерес у зв’язку з їх винятковим потенціалом для створення робочих місць, інновацій, конкурентоспроможності та економічного зростання. Проте, вони також здатні ефективно масштабувати бізнес. Спираючись на нові дані, отримані в результаті роботи з мікроданими, експерти переосмислюють процес збільшення масштабів, вказуючи на необхідність більш широкого та наскрізного підходу. У документі розглядаються два аспекти, що стосуються розширення МСП, а саме – управління даними МСП та їх доступ до фінансування для «розширення». Аналіз, проведений на основі міжнародного зіставлення 369 установ та 1174 політичних ініціатив у країнах ОЕСР, свідчить, що політика відносно МСП та підприємництва не входить до основних завдань. Набори політичних заходів у цій сфері значно різняться у різних країнах, вказуючи на різні підходи до стимулювання зростання МСП та адресності підтримки.

Детальніше: https://bit.ly/3TiAIMG, https://bit.ly/3TdDGCr, https://doi.org/10.1787/81c738f0-en