OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Керівництво ОЕСР із змішаного фінансування для чистої енергетики» із серії «Документи ОЕСР з питань екологічної політики».

У ньому наголошується, що для досягнення цілей Паризької угоди необхідне прискорення фінансування інвестицій в екологічно чисту енергію. Розглядаються специфічні особливості проектів екологічно чистої енергетики та ширшого переходу до використання змішаного фінансування у цьому секторі. Розглядаються питання галузевих особливостей в частині впровадження чистої енергії, а також йдеться про фахівців, здатних приймати обґрунтовані рішення з інтервенцій змішаного фінансування та забезпечення максимального впливу на сталий розвиток.

Детальніше: https://bit.ly/3Bev9c2, https://bit.ly/3emQeYu, https://doi.org/10.1787/596e2436-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Яким чином пандемія COVID-19 вплинула на іммігрантів? Оновлення останніх доказів» із серії «Заходи у відповідь політики ОЕСР на коронавірус (COVID-19)».

У дослідженні наголошується: криза COVID-19 мала невідповідний вплив на іммігрантів у перші місяці пандемії, але більш довгострокові наслідки мають неоднозначний характер. Рівень зайнятості осіб, що народилися за кордоном, виріс, повернувся до докризового рівня або наблизився до нього у більшості країн. Тим не менш, зберігаються давні проблеми із доступом до навчання; іммігранти частіше, ніж корінні жителі, хворіють на COVID-19; у них розвиваються тяжкі симптоми і вони стикаються з більш високим ризиком смертності. Це – продовження дослідження, розпочатого під час першої хвилі коронавірусу (ОЕСР, 2020 р.), в якому представлені актуальні дані щодо впливу пандемії на інтеграцію іммігрантів, стан здоров’я, позиції на ринку праці, навчання у контексті процесів післякризового соціально-економічного відновлення країн ОЕСР.

Детальніше: https://bit.ly/3RcZfCc, https://bit.ly/3cH6Ycw, https://doi.org/10.1787/65cfc31c-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Вимірювання та оцінка наслідків невизначеності кліматичної політики» із серії «Робочі документи Департаменту економіки ОЕСР».

У дослідженні пропонується новий показник невизначеності кліматичної політики, що ґрунтується на частоті висвітлення у пресі. Наразі за допомогою цього показника оцінено кліматичну політику 12 країн-членів ОЕСР за період з 1990 по 2018 рік. Встановлено, що індекс різко зростає напередодні крупних політичних подій та під час важливих дискусій щодо потенційно значних змін кліматичної політики. Невизначеність кліматичної політики пов’язана з економічно і статистично значним скороченням інвестицій, особливо у секторах з інтенсивним забрудненням.

Детальніше: https://bit.ly/3AABJYB, https://bit.ly/3wGx3PV, https://doi.org/10.1787/34483d83-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «До нового бачення інновацій через COVID-19: порівняльний аналіз стратегій 11 країн» із серії «Політичні документи ОЕСР у галузі науки, технологій та промисловості».

У документі обговорюється зміна бачення країнами пріоритетів у галузі науки, технологій та інновацій в умовах пандемії COVID-19. Аналіз здійснено на основі 171 стратегічного документа НТІ з 11 країн, прийнятих у період 2013- 2021 років. Залежно від контексту, ці документи спрямовані на досягнення консенсусу, управління, інформування, визначення політики, формування внутрішніх організаційних мотивів. Більшість документів, що з’явилися під час пандемії COVID-19, зосереджені на амбітних громадських цілях та конкретних технологіях для їх реалізації.

Детальніше: https://bit.ly/3wCJsUL, https://bit.ly/3qf0ipv, https://doi.org/10.1787/15475840-en

.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Інститути підвищення продуктивності у дії: практика країн і нове розуміння їх організації та функціонування» із серії «Робочі документи ОЕСР щодо продуктивності».

Документ інформує, що перед уповільненням зростання продуктивності ряд країн ОЕСР створили інститути підвищення продуктивності для отримання об’єктивних даних та інформування державних органів і політиків про тенденції продуктивності, а також чинники, що на них впливають. Поданий огляд інституцій та їх структура, яка забезпечує коректний аналіз, підтримку діяльності, розвиток компетенцій та навчання. Наведені узагальнюючі висновки та описані вдалі практики підвищення продуктивності та зміцнення інституційних можливостей. Підкреслюється важливість гарантування аналітичної незалежності інституцій, доступу до мікрорівневих даних про фірми та працівників, інформування про політику та засоби впливу. Цією публікацією ОЕСР відкриває новий напрямок досліджень продуктивності, яка може допомогти країнам забезпечити ефективну реалізацію політики, спрямованої на підвищення доходів та рівня життя населення.

Детальніше: https://bit.ly/3A2OKtA, https://bit.ly/3SUSDcG, https://doi.org/10.1787/f5a3a2df-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економіка безпеки пацієнтів: від аналізу до дії» із серії «Робочі документи ОЕСР з охорони здоров’я».

Документ містить оновлену інформацію про фінансові та економічні витрати, пов’язані з підтриманням безпеки пацієнтів. У ньому узагальнюються дані про рентабельність та окупність інвестицій у різні програми та заходи, спрямовані на підвищення безпеки медичної допомоги у всіх медичних установах. Наголошується, що підхід, який ґрунтується на концепції людського капіталу, передбачає, що погіршання здоров’я уповільнює глобальне економічне зростання на 0,7% на рік. Найбільш економічно ефективними визнаються мультимодальні підходи, які вирівнюють клінічні, корпоративні та професійні ризики у системі надання медичної допомоги.

Детальніше: https://bit.ly/3Agl8KE, https://bit.ly/3QillCX, https://doi.org/10.1787/761f2da8-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Цінність даних у цифрових бізнес-моделях: вимірювання та наслідки для економічної політики» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

Наголошується, що визначальним аспектом цифрової епохи є дані та їх використання у бізнесі. Дані стали важливим ресурсом для фірм, але використання даних не враховується ані у макроекономічній статистиці, ані в комерційних контрактах на товари та послуги, що надаються клієнтам. В опублікованому документі інформація щодо даних та інвестицій у розвиток сфери даних наведена у форматі, що піддається вимірюванню; представлені оцінки щодо інвестицій, призначених для роботи з даними у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії та Великій Британії; аналізуються політики, спрямовані на поглиблення розуміння сучасної економіки.

Детальніше: https://bit.ly/3BTbQWa, https://bit.ly/3p90VjS, https://doi.org/10.1787/d960a10c-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Зміцнення та оновлення професіоналізму вчителів: навчання іншим професіям» із серії «Робочі документи ОЕСР з освіти».

Наголошується, що системи освіти стикаються з проблемами, пов’язаними із залученням та утриманням найкращих вчителів. Підвищення професіоналізму вчителів шляхом отримання інформації з інших секторів є перспективним підходом. У документі наведено бачення освітніх процесів у мінливому ландшафті професій з використанням міжсекторального підходу. Матеріали ОЕСР свідчать, що акцент на кар’єрному зростанні та спеціалізації, автономії та статусі є багатообіцяючим для реалізації міжсекторальних ідей. Водночас, викладачі отримують гарні можливості для безперервного професійного навчання та участі у дослідженнях. Документ містить заклик до більш активного обговорення питань професіоналізму вчителів, а також їх позиції в авангарді інновацій, що підтримуються дослідниками та політиками.

Детальніше: https://bit.ly/3BSK8Jm, https://bit.ly/3Qxc6OI, https://doi.org/10.1787/117a675c-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Стратегії боротьби з корупцією та громадської доброчесності – інформація про нові показники ОЕСР» із серії «Робочі документи Департаменту економіки ОЕСР».

У ньому наведені нові індикатори суспільної чесності ОЕСР, які являють собою альтернативу показникам, які наразі використовуються для визначення корупції у суспільстві. Вони ґрунтуються на даних країн-членів, а не на експертних оцінках та розкладають загальне поняття корупції на конкретні ризики, вимірюють вплив нормативних актів, інститутів та практик. Перший набір даних охоплює 36 країн. Він демонструє, що загальносоціальний підхід до стримування найбільш серйозних і згубних форм корупції (таких, як неправомірний вплив, політична та масштабна корупція) не набув належного розповсюдження. У багатьох країнах немає стратегічних цілей високого рівня у боротьбі з названими формами корупції, а у країнах, які ставлять перед собою такі цілі, їх реалізація зазвичай залишається низькою. Процес розроблення стратегій доброчесності та боротьби з корупцією має бути більш прозорим та інклюзивним.

Детальніше: https://bit.ly/3bBvwmL, https://bit.ly/3Q71SoH, https://doi.org/10.1787/a925c7fd-en