Міністерство освіти і науки України оголошує додатковий набір до складу окремих науково-методичних комісій МОН. Відповідний наказ № 1090 було прийнято 31 серпня 2020 року.
Міністерство освіти і науки України оголошує додатковий набір до складу окремих науково-методичних комісій МОН. Відповідний наказ № 1090 було прийнято 31 серпня 2020 року.
Набір проводиться відповідно до частини сьомої статті 8 Закону України «Про фахову передвищу освіту», частин 3.5 та 3.6 пункту 3 Положення про науково-методичну раду Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 11 вересня 2015 року № 922, Порядку конкурсного відбору членів Науково-методичної ради та науково-методичних комісій Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 27 листопада 2015 року №1246 та протоколу засідання конкурсної комісії для відбору членів науково-методичних комісій (підкомісій) сектору фахової передвищої освіти Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України від 24 червня 2020 року № 1.
Національний фонд досліджень України відновлює двосторонню співпрацю з зарубіжними науковими фондами, яка була започаткована свого часу ще його попередником – Державним фондом фундаментальних досліджень.
Національний фонд досліджень України відновлює двосторонню співпрацю з зарубіжними науковими фондами, яка була започаткована свого часу ще його попередником – Державним фондом фундаментальних досліджень.
Активізовано контакти з Німецьким фондом досліджень, Японським товариством сприяння науці та Білоруським фондом досліджень. Зокрема, з Німецьким фондом досліджень вже підготовлені проєкти двосторонніх документів, які визначатимуть загальні рамкові умови наукової співпраці.
Перелік країн та напрямів співпраці буде поступово розширюватись. Новими партнерами НФД можуть стати Національний центр науки (Польща), Національний науковий фонд (США), Національне дослідницьке агентство (Франція).
Основними напрямами співробітництва будуть спільні конкурси, семінари, робочі групи, конференції, обмін дослідниками та експертами, академічна мобільність тощо.
Триває прийом заявок від авторів та авторських колективів на конкурс наукових та навчальних видань «Відкрита наука, сталий розвиток та інноваційні агротехнології».
Триває прийом заявок від авторів та авторських колективів на конкурс наукових та навчальних видань «Відкрита наука, сталий розвиток та інноваційні агротехнології».
Взяти участь у конкурсі можуть фізичні та юридичні особи, які мають виключні майнові права на використання наукових та навчальних видань.
Кращі видання визначатимуть у таких номінаціях:
– соціогуманітарні та економічні науки;
– інженерно-технологічні науки;
– агробіологічні науки та ветеринарні науки;
– електронне видання.
Для кожної номінації буде присуджено перше, друге і третє місця, а автори/авторські колективи, що здобудуть перемогу, отримають заохочувальні відзнаки.
Організатори конкурсу: Сумський національний аграрний університет, Інститут вищої освіти НАПН України, Рада молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України, Громадська організація «Інноваційний університет», Видавничо-торговий дім «Університетська книга».
Матеріали на конкурс можна подати до 30 вересня 2020 року.
Міністерство охорони здоров’я розпочало розробку вимог до заходів безперервного професійного розвитку медичних працівників та організаторів цього процесу, а також порядку та умов включення до реєстру організаторів.
Міністерство охорони здоров’я розпочало розробку вимог до заходів безперервного професійного розвитку медичних працівників та організаторів цього процесу, а також порядку та умов включення до реєстру організаторів.
Наразі в Україні 50 тис. лікарів пенсійного віку і щороку понад 6 тис. фахівців йдуть із професії. Тому питання підготовки та навчання нових високопрофесійних спеціалістів є пріоритетним.
Наукова Рада Національного фонду досліджень України повідомила, що рішення про підведення підсумків конкурсів «Наука для безпеки людини та суспільства» та «Підтримка провідних та молодих учених» буде ухвалено не пізніше 7 вересня 2020 року.
Наукова Рада Національного фонду досліджень України повідомила, що рішення про підведення підсумків конкурсів «Наука для безпеки людини та суспільства» та «Підтримка провідних та молодих учених» буде ухвалено не пізніше 7 вересня 2020 року.
У серпні 2020 року розпочав роботу Pandemic Technology Resource Center – платформа обміну ідеями щодо протидії розповсюдженню коронавірусу COVID-19.
У серпні 2020 року розпочав роботу Pandemic Technology Resource Center – платформа обміну ідеями щодо протидії розповсюдженню коронавірусу COVID-19.
Ця платформа створена неприбутковою організацією для того, щоб ідеї та технології для протидії COVID-19 зібрати у єдиній загальнодоступній базі. Усі бажаючі, скориставшись відповідним веб-сайтом можуть переглядати списки ідей або здійснювати пошук за ключовими словами.
Мета проєкту – пришвидшити поширення корисних ідей, уповільнити передачу коронавірусу, врятувати життя та сприяти відновленню економіки. Перші ідеї, додані на сайт, отримані з патентів, термін дії яких вже сплив.
Ідея створення порталу PandemicIP.org належить американській юридичній фірмі Schwegman Lundberg & Woessner, P.A, – відомому провайдеру IP-сервісів у США та Великій Британії.
Місія Pandemic Technology Resource Center полягає у заохоченні до обміну ідеями та технологіями у public domain. Таким чином новатори зможуть швидше використовувати доступні рішення та економити дорогоцінний час на розробку дієвих технологій проти COVID-19.
Міністерство охорони здоров’я затвердило Постанову від 22.08.2020 року № 50 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)».
Міністерство охорони здоров’я затвердило Постанову від 22.08.2020 року № 50 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)».
Відповідальність за організацію та виконання протиепідемічних заходів покладається на засновників та керівників закладу освіти, які мають забезпечити щоденний контроль за виконанням заходів, проведення відповідної роз’яснювальної роботи, розробку алгоритмів дій на випадок надзвичайної ситуації, недопущення до роботи персоналу, який потребує самоізоляції тощо.
Допуск до роботи персоналу закладів освіти здійснюватиметься за умови використання засобів індивідуального захисту та після проведення термометрії безконтактним термометром.
Усі працівники закладу мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту із розрахунку 1 захисна маска на 3 години роботи. При цьому, засоби індивідуального захисту мають бути в наявності із розрахунку на 5 робочих днів, у т.ч. на 1 робочу зміну – безпосередньо на робочому місці працівника.
Також у закладах освіти мають бути розроблені маршрути руху здобувачів освіти та складений графік, за яким відбувається допуск учнів та студентів до закладу.
Захисні маски можуть не використовуватися під час проведення занять у навчальних приміщеннях. Під час пересування приміщеннями закладу освіти використання захисних масок є обов’язковим.
У регіонах, що відносяться до «помаранчевого» рівня епідемічної небезпеки, педагогам в процесі викладання навчальної дисципліни рекомендовано використовувати захисні щитки.
Пересування здобувачів освіти між навчальними кабінетами, аудиторіями повинно бути мінімізованим, зокрема, шляхом проведення занять впродовж дня для одного і того ж класу (групи) в одній і тій самій аудиторії, застосування модульного підходу до організації вивчення дисциплін тощо.
У розкладі занять необхідно передбачити можливість визначення різного часу початку та закінчення занять (перерв) для різних класів та груп.
У разі підтвердження випадку коронавірусної хвороби СОVID-19 в одного з учнів або студентів, всі інші учні (студенти) відповідної групи визнаються такими, що потребують самоізоляції, та повинні вживати заходів, передбачених галузевими стандартами в сфері охорони здоров’я.
Crossref Funder Registry – відкритий, унікальний реєстр сталих ідентифікаторів організацій, які надають гранти для проведення наукових досліджень у всьому світі.
Crossref Funder Registry – відкритий, унікальний реєстр сталих ідентифікаторів організацій, які надають гранти для проведення наукових досліджень у всьому світі.
Така інформація надає ряд переваг, а саме:
– грантодавці можуть відслідковувати опубліковані результати профінансованих ними наукових досліджень;
– заклади вищої освіти та наукові установи – здійснювати моніторинг публікаційної активності своїх співробітників;
– видавці – аналізувати джерела фінансування авторів та забезпечувати дотримання мандатів фінансування;
– громадськість – отримує уявлення про інвесторів у наукові дослідження та розробки у певних галузях знань.
Українські студенти мають можливість отримати стипендії для навчання на акредитованих освітніх програмах у державних закладах вищої освіти Чехії. На 2021-2022 навчальний рік виділено 25 стипендій, а саме: 15 – за магістерськими програмами чеською мовою та 10 – за магістерськими чи докторськими програмами англійською мовою.
Українські студенти мають можливість отримати стипендії для навчання на акредитованих освітніх програмах у державних закладах вищої освіти Чехії. На 2021-2022 навчальний рік виділено 25 стипендій, а саме: 15 – за магістерськими програмами чеською мовою та 10 – за магістерськими чи докторськими програмами англійською мовою.
Пріоритетні напрямки:
– сільське господарство;
– технічні спеціальності (енергетика, машинобудування, виробництво та обробка, транспорт);
– математика і статистика;
– хімія;
– фінанси;
– екологія;
– інформатика.
Заявки на участь у конкурсі на отримання стипендій можна подати до 30 вересня 2020 року.
На сайті Міністерства освіти і науки опубліковано аналітичні довідки щодо досліджень за трьома цілями сталого розвитку, в яких висвітлені наукові та технологічні напрями досліджень у сільському господарстві, енергетиці та транспорті.
На сайті Міністерства освіти і науки опубліковано аналітичні довідки щодо досліджень за трьома цілями сталого розвитку, в яких висвітлені наукові та технологічні напрями досліджень у сільському господарстві, енергетиці та транспорті.
Йдеться про дослідження, які відповідають наступним цілям сталого розвитку:
– «Подолання голоду, розвиток сільського господарства»;
– «Забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх»;
– «Створення стійкої інфраструктури, сприяння всеохоплюючій і сталій індустріалізації та інноваціям».
Довідки підготовлені з використанням інструментів двох міжнародних платформ:
«Web of Science» – наукометричної бази даних, за якою було проведено аналіз публікаційної активності та динаміки цитувань;
«Derwent Innovation» – патентної бази даних, за допомогою якої було визначено динаміку патентування та побудовано патентний ландшафт.
Оприлюднена інформація дозволяє побачити, наскільки українські дослідження та розробки відповідають світовим трендам. Вона також може бути використана закладами вищої освіти, науковими установами та дослідниками для актуалізації напрямів власних наукових досліджень.
Наразі МОН здійснює підготовку нових пріоритетів розвитку наукової та інноваційної діяльності України на період до 2030 року, які базуватимуться на цілях сталого розвитку.
