For educators

Безперервний професійний розвиток має вирішальне значення для кваліфікації вчителя і впливає на методи викладання. Крім того, ефективність і задоволеність роботою вчителів тим вище, чим вище позитивний вплив на їх роботу надає професійне зростання. 

У спеціально підготовленому огляді ОЕСР йдеться про зняття бар’єрів для участі у професійному розвитку завдяки стимулам та створенню відповідних структур підтримки, які мають зробити безперервне навчання доступним і цілеспрямованим.

Детальніше: https://bit.ly/30xI3Q3, https://bit.ly/2DibCfH

До пандемії, Токкацу був терміном, що описує інтерактивні онлайн заходи японських учнів, побудовані на спільному досвіді, які проводились в основному для розвитку соціально-емоційних навичок. 

Під час вимушеного дистанціювання внаслідок пандемії COVID-19, школи почали проводити свої навчальні заходи у режимі онлайн, а учні отримали можливість розвивати власні інноваційні способи опанування нового знання і досвіду.

Детальніше: https://oecdedutoday.com/wp-content/uploads/2020/07/Japan-Tokkatsu.pdf

Фото: OECD

6 серпня 2020 року в МОН у режимі відеоконференції відбулось перше засідання робочої групи з розроблення проєкту Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 рр. 

Ця Стратегія має стати тим документом, який узагальнить бачення експертної спільноти щодо майбутнього розвитку вищої освіти в Україні та її ролі в житті нашого суспільства. Підставою для початку роботи є  Указ 03.06.2020 №210/2020  та доручення Прем’єр-міністра України від 12.06.2020 №23502/2/1-20  та від 13.06.2020 №23502/3/1-20. 

МОН запросило до робочої групи 93 фахових експерти – народних депутатів, фахівців Національного інституту стратегічних досліджень та НАНУ, голів регіональних рад ректорів та ректорів провідних українських університетів, представників федерації роботодавців, керівництво НАК,  НАЗЯВО, Наукового комітету Нацради з питань розвитку науки і технологій. 

Для активної співпраці з громадськістю створено спеціальний  комунікаційний майданчик, про що повідомив перший заступник Міністра освіти і науки України Микола Кизим.

Робочі групи будуть працювати у підгрупах за конкретними напрямами:

– аналіз поточного стану системи вищої освіти України;

– міжнародний досвід організації системи вищої освіти;

– прогнозування потреб ринку праці у фахівцях з вищою освітою;

– інституційні форми здобуття вищої освіти в Україні;

– викладач майбутнього;

– інноваційні технології у вищій освіті, дистанційне навчання, науково-методичне забезпечення вищої освіти;

– наукова та науково-технічна діяльність у процесі здобуття вищої освіти;

– формування підприємницьких навичок у процесі здобуття вищої освіти;

– система вищої освіти і смарт-спеціалізація регіонів, розбудова регіональних екосистем та кластерів Індустрії 4.0;

– розбудова системи моніторингу і оцінки якості освіти;

– фінансування вищої освіти;

– розвиток системи управління вищою освітою;

– популяризація можливостей здобуття вищої освіти в Україні для іноземних студентів.

Чергове засідання робочої групи відбудеться 18 серпня. На ньому планується обговорити та затвердити ключові складові проєкту Стратегії – загальне бачення та місію, провести SWOT-аналіз, визначити стратегічні та оперативні цілі й завдання для їхнього досягнення.

Підготувати документ планується до 1 вересня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/2PA5WQy, https://www.president.gov.ua/documents/2102020-34045,  http://www.reform.org.ua

У своїй діяльності усі заклади вищої освіти мають керуватися вимогами Конституції України, законів України, ратифікованими Верховною Радою України міжнародними договорами та підзаконними нормативно-правовими актами, які є чинними на всій території України.

Оцінювання функціонування системи вищої освіти, а також діяльності окремих закладів вищої освіти можуть здійснюватися уповноваженими органами, окремими експертами та фахівцями на основі застосування науково обґрунтованих критеріїв (показників), визначених нормативно-правовими актами або за результатами наукових досліджень (наведеними у наукових працях).

Міністерство освіти і науки України заявляє, що за результатами моніторингу діяльності закладів вищої освіти, якість освіти (освітніх послуг), яка забезпечується закладом вищої освіти, не залежить від місця його розташування. За даними «Консолідованого рейтингу вишів України 2019 року», який складений та оприлюднений Інформаційним освітнім ресурсом «Освіта.ua», серед кращих двадцяти закладів вищої освіти (топ-20) за результатами оцінювання їхньої діяльності у 2019 році представлено 15 закладів вищої освіти, які розташовані поза межами м. Києва.

МОН закликає експертів та фахівців утриматися від необґрунтованих оцінок функціонування системи вищої освіти, а також діяльності окремих закладів вищої освіти, а при наданні публічних коментарів дотримуватися принципів професіоналізму, виваженості та обґрунтованості.

Детальніше: https://bit.ly/3fHH4AW

Фото: МОН

Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) на період до 2027 року. Концепція спрямована на модернізацію STEM-освіти, її широкомасштабне впровадження на всіх складниках та рівнях освіти, встановлення партнерства з роботодавцями і науковими установами та залучення до розвитку природничо-математичної освіти.

STEM-освіта (Science, Technology, Engineering and Mathematics) – система природничої і математичної освітніх галузей, яка має на меті розвиток особистості через формування компетентностей, природничо-наукової картини світу, світоглядних позицій і життєвих цінностей. Вона базується на трансдисциплінарному підході до навчання, практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань для розв’язання практичних проблем та їхнього використання у професійній діяльності.

STEM-освіта буде впроваджуватись із урахуванням принципів особистісного підходу, постійного оновлення змісту освіти відповідно до нових досягнень науки та вимог ринку праці, формування необхідних компетентностей на всіх складниках та рівнях освіти, розвитку закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування.

У документі передбачено, що розвиток STEM-освіти буде забезпечений на початковому, базовому, профільному, вищому/професійному рівнях освіти. STEM-освіта може реалізуватися через усі види освіти – формальну, неформальну, інформальну (на онлайн-платформах, у STEM-центрах/лабораторіях, за допомогою екскурсій, турнірів, конкурсів, фестивалів, практикумів тощо).

Детальніше:  https://bit.ly/3a4RB82, https://bit.ly/31yX0Aj, http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR200960.html

Фото: МОН

46 українських закладів вищої освіти та інших організацій отримають фінансування в обсязі понад 9 млн євро. Конкурс оголошено Виконавчим агентством із питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури (ЕАСЕА) Європейської Комісії.  

10 проєктів з поміж 164 були відібрані для розбудови потенціалу у сфері вищої освіти за Програмою Європейського Союзу Erasmus+ за результатами конкурсу 2020 року. Ці 10 проєктів спрямовані на модернізацію освітніх програм із соціальних наук та інженерії, охорони здоров’я і навколишнього середовища; модернізацію врядування закладів вищої освіти; зміцнення зв’язків системи вищої освіти з економічним і соціальним середовищем.

У складі проєктних команд братимуть участь 59 партнерів із 22 країн світу: 34 організації з 15 країн-членів Програми (Австрія, Бельгія, Болгарія, Естонія, Іспанія, Італія, Литва, Латвія, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Словенія, Фінляндія, Франція) та 25 організацій із 7 країн-партнерів Програми (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Республіка Молдова, Таджикистан). Частина проєктів розпочне свою діяльність вже із листопада 2020 року, інші – з січня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/31tNf6K, https://bit.ly/2XV76Ld

Фото: Національний Еразмус+ офіс в Україні