ОСНОВИ УСПІШНОГО ОБМІНУ ЗНАННЯМИ МІЖ СТУДЕНТАМИ

ОСНОВИ УСПІШНОГО ОБМІНУ ЗНАННЯМИ МІЖ СТУДЕНТАМИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Шерон Інграм «Основи успішного обміну знаннями між студентами».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Шерон Інграм «Основи успішного обміну знаннями між студентами».
Обмін знаннями набуває все більшого значення в уніерситетах, причому фокус вже не є суто академічним. Слідування «Рамці дослідницької досконалості» (Research Excellence Framework /REF) та необхідність проведення тематичних досліджень вимагає розвивати також і обмін знаннями. Традиційно під ним розуміли консультації з боку науковців, які надавались іншим науковцям чи студентам. Але зараз цей процес набуває більшого масштабу та впливу. Шерон Інграм намагається відповісти на питання: як побудувати успішний проєкт з обміну знаннями між студентами. Для цього вона пропонує ознайомитись із власним досвідом студентської консультативної групи з хімії, яка працює з підприємствами сфери бізнесу для підтримки різноманітних проектів, що потребують хімічних знань. Під керівництвом викладача-спеціаліста студенти магістратури проводять лабораторні роботи за дорученням підприємців. Це дозволяє університету на практиці реалізовувати ідею «місця корисного навчання». Для успішного обміну знаннями, на думку Шерон, необхідно ураховувати наступні основні принципи взаємодії: оптимальний розмір і масштаб проєкту; забезпечення командної роботи; зміна мислення; аналіз комерційних чинників, які можуть вплинути на наукові аспекти роботи; адаптація комунікації до конкретної аудиторії; розвиток міждисциплінарної співпраці; дотримання інтелектуальної власності; обговорення та врегулювання питань фінансування до початку співпраці; гнучке залучення учасників (повний та неповний робочий день); запровадженні чітких критеріїв оцінювання; орієнтація на Цілі сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини
2023-07-11
Share
СТАРТАП-МИСЛЕННЯ У СТУДЕНТІВ

СТАРТАП-МИСЛЕННЯ У СТУДЕНТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Річарда Сента та Вікторії Фаббрі «Як розвивати у студентів стартап-мислення».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Річарда Сента та Вікторії Фаббрі «Як розвивати у студентів стартап-мислення».
У ній наголошується, що в умовах мінливого ринку праці студентам, більше ніж будь-коли, потрібні навички креативності та уміння реалізовувати власні бізнес-ідеї. Наразі студентські стартапи зростають швидше, ніж фонди компаній в економіці Великої Британії. У Лондонському університеті мистецтв (UAL) багато випускників створюють власні компанії або стають бізнес-лідерами. Нещодавні дані, опубліковані Агентством статистики вищої освіти Hesa, свідчать, що з рекордної кількості студентських стартап-компаній від університетів Великої Британії, лідерами були університети мистецької спрямованості, а студенти UAL створили 431 стартап у 2021-22 роках – найбільше серед ЗВО країни. Існує невід’ємний зв’язок між креативністю та інноваціями у підприємництві та успіхом виховання стартап-мислення на університетському рівні, який можна застосовувати в усіх типах вищих навчальних закладів. Автори діляться порадами щодо того, як університет може сприяти, щоб студенти були готові до викликів, могли проявити свій потенціал і реалізувати його у власній кар’єрі за допомогою стартап-мислення. Річард та Вікторія наголошують: потрібно використовувати внутрішню мотивацію студентів; розвивати почуття власної ефективності; використовувати досвід майстерності у дизайні; навчати практичним способам підприємницького мислення, яке виховується упродовж усього циклу навчання в університеті.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини
2023-07-10
Share
ФОРМУЛА УСПІШНОЇ ПРОГРАМИ ОБМІНУ ЗНАННЯМИ

ФОРМУЛА УСПІШНОЇ ПРОГРАМИ ОБМІНУ ЗНАННЯМИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мілана Радосавлевича «Формула успішної програми обміну знаннями».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мілана Радосавлевича «Формула успішної програми обміну знаннями».
У ній автор надає поради щодо організації обміну знаннями та розвитку культури співпраці університетів та бізнесу. Він нагадує, що науковці завжди обмінювалися знаннями з неакадемічними спільнотами, оскільки це приносить користь суспільству в цілому. Обмін знаннями відбувається в рамках дослідницьких партнерств, роботи з бізнес-структурами, громадськістю та громадами. Він дозволяє просувати нові навички, розвивати підприємливість і підприємництво, сприяти місцевому зростанню та відновленню, забезпечувати захист ІВ та комерціалізацію розробок. Однак таке широке визначення завжди вимагає конкретизації: чого саме ми прагнемо досягти за допомогою програм обміну знаннями? Відповідь міститься у програмі Innovate UK «Партнерство у сфері трансферу знань». Її реалізація, за оцінками експертів, дозволяє на кожен вкладений фунт стерлінгів отримати 7 фунтів ефекту для економіки Великої Британії, забезпечити впровадження бізнесом інновацій та побудову міцних партнерських стосунків з університетами. Найбільш успішний приклад – перетворення маловідомого у сфері передачі знань Університету західної Шотландії на один з найбільш швидкозростаючих у Великобританії саме завдяки програмі обміну знань. Тут було створено перший у Шотландії інституційний центр партнерства з передачі знань, до якого залучені висококваліфіковані фахівці з оригінальними ноу-хау, потужними галузевими зв’язками з місцевими компаніями та націленістю на результат. Центр є основою формування культури обміну, побудови довіри та подолання бар’єрів між академічними та неакадемічними командами. Мілан Радосавлевич зауважує, що не існує секретної формули успішності програм обміну знаннями. Разом із тим, якщо не мати сильної підтримки на рівні керівництва університету та не підкріплювати програму обміну знаннями відповідною інституційною стратегією, не можна очікувати на значимий і стабільний результат.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини
2023-07-07
Share
СТРАТЕГІЇ ПЕРЕТВОРЕННЯ АКАДЕМІЧНИХ БІБЛІОТЕК НА ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ

СТРАТЕГІЇ ПЕРЕТВОРЕННЯ АКАДЕМІЧНИХ БІБЛІОТЕК НА ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Шейла Коррелл «Сім стратегій перетворення академічних бібліотек на громадські організації».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Шейла Коррелл «Сім стратегій перетворення академічних бібліотек на громадські організації».
Автор наголошує: щоб забезпечити своє майбутнє в університетських містечках, бібліотеки повинні наслідувати модель, яка ставить на перше місце партнерство та співпрацю. Сучасний підхід до роботи академічних бібліотек не тотожний «класичному», але зміни мають відбуватись постійно. І це не лише цифрові зміни, які постійно домінують при обговоренні вищої освіти та бібліотечної справи. Йдеться про важливі соціальні зміни, які є частиною загального повороту до культури участі у мережевому суспільстві, де, за визначенням соціолога Мануеля Кастельса, «ключові соціальні структури та види діяльності організовані навколо електронно оброблених інформаційних мереж». Бібліотеки підтримують інституційні ініціативи з розширення доступу, залучення громадськості, академічного підприємництва, навчання упродовж життя. Вони стали провідниками відкритих досліджень в університетах. Але щоб забезпечити своє майбутнє в університетському кампусі, вони повинні перейти від транзакційної до реляційної моделі бібліотечної справи. Нові методи роботи потребують нових інструментів і нового мислення. У книзі «Соціальне майбутнє академічних бібліотек: нові погляди на спільноти, мережі та залучення» представлені найсучасніші дослідження, новітні концепти та практичні приклади того, як теорія інтелектуального капіталу та соціальних мереж можуть забезпечити стратегічну основу трансформації академічних бібліотек. Потрібно переглянути керівні принципи роботи бібліотек; зорієнтувати їх на діяльність, що ґрунтується на цінностях; поставити партнерство на перше місце у місії та стратегії бібліотеки; розподілити ролі та обов’язки для розвитку та управління відносинами з бібліотекою; організувати простір, контент і людей так, щоб вони працювали разом; перепроектувати системи та робочі процеси; визнати побудову стосунків ключовою компетенцією для бібліотек. Співпраця є основою діяльності бібліотеки як би вона не здійснювалась, – офлайн чи онлайн. Наразі бібліотекам необхідно перейти від обслуговування до партнерства, а це вимагає комплексних змін.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-07-06
Share
XR-РОЗШИРЕНА РЕАЛЬНІСТЬ ДЛЯ ОСВІТИ

XR-РОЗШИРЕНА РЕАЛЬНІСТЬ ДЛЯ ОСВІТИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мартіна Ендрюса «Розширена реальність для розширення освіти».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мартіна Ендрюса «Розширена реальність для розширення освіти».
Наголошується, що з розвитком цифрових технологій, таких як розширена реальність (XR), виникає питання можливості їх використання для покращення університетського викладання. Розширена реальність – це термін, який використовується для опису середовищ віртуальної, доповненої та змішаної реальності або метапростору. Викладачі-архітектори почали впроваджувати XR у дизайн-студії архітектурних факультетів. Університет Портсмута був одним із перших, хто використав цифрові технології, надаючи студентам-архітекторам доступ до програмного забезпечення для автоматизованого проектування ще на початку 1990-х років. Нещодавно Media Hub and the Centre for Creative & Immersive Extended Reality представили нові способи використання цифрових технологій для забезпечення широкого спектру досвіду, пов’язаного з дослідженнями, виробництвом мультимедійних продуктів та освітою. Автор розглядає різні практичні аспекти XR-простору для фіксації, вимірювання, створення цифрових копій, оцифрування статичних та динамічних об’єктів в архітектурі, дизайні, інженерії, медицині, криміналістиці, кіновиробництві тощо. Це – нові можливості для цілого ряду творчих і дизайнерських дисциплін. Надання студентам доступу до таких цифрових технологій під час навчання в університеті допоможе підготувати їх до майбутнього працевлаштування. Такий підхід сприяє пожвавленню та у кінцевому рахунку – покращанню навчального середовища, розвитку закладів вищої освіти.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-07-05
Share
MOODY’S АНАЛІЗУЄ РИЗИКИ ШІ ДЛЯ УНІВЕРСИТЕТІВ

MOODY’S АНАЛІЗУЄ РИЗИКИ ШІ ДЛЯ УНІВЕРСИТЕТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Moody’s попереджає: ШІ є «кредитним ризиком» для університетів».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Moody’s попереджає: ШІ є «кредитним ризиком» для університетів».
Наголошується, що розвиток технологій може створити значні можливості для інновацій у секторі освіти. Разом із тим, продукти штучного інтелекту можуть нести університетам нові ризики. Так, ChatGPT від Open AI та інші інструменти штучного інтелекту, такі як Bard від Google, поставили під загрозу академічну доброчесність у коледжах та університетах усього світу. У звіті одного з найбільших у світі рейтингових агентств Moody’s йдеться про те, що студенти можуть використовувати моделі ШІ для недоброчесної поведінки при наданні відповідей на домашні завдання, складанні іспитів чи написанні вступних есе. Таке шахрайство та плагіат буде шкодити репутації закладів освіти. Незграбні фрази або неправильна граматика нинішніх чат-ботів доволі легко дозволяє детектувати використання ШІ у поточний час. Але у подальшому, по мірі розвитку технологій, визначення того, який текст створений людиною, а який – роботом, ставатиме важчим. Крім того, чат-боти можуть створювати певні ризики для приватності, отже необхідно забезпечувати захист особистої та фінансової інформації. Репутаційні ризики також з’являються у разі неетичного використання ШІ навіть у тих сферах, де він успішно використовується, адже багато залежить від контексту. Наприклад, обурення викликало повідомлення, що Університет Вандербільта використав ChatGPT для створення та розсилки електронного листа зі співчуттям щодо стрілянини в іншому навчальному закладі. Разом із тим, прогрес не зупинити. Інструменти ШІ створюють значні можливості для інновацій та вдосконалення освітнього процесу, можуть сприяти підвищенню продуктивності, операційної ефективності та економії коштів, поліпшення освітніх результатів через якісне управління відносинами з клієнтами, автоматизацію рутинних процесів відбору та прийому на навчання, управління зарахуванням, інструментам консультування та застосування інтелектуальних технологій для побудови індивідуальної навчальної траєкторії.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Освітянам_новини
2023-07-04
Share
УРОКИ ДВАДЦЯТИРІЧНОГО ДОСВІДУ УПРАВЛІННЯ УНІВЕРСИТЕТАМИ ДАНІЇ

УРОКИ ДВАДЦЯТИРІЧНОГО ДОСВІДУ УПРАВЛІННЯ УНІВЕРСИТЕТАМИ ДАНІЇ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Бена Аптона «Управління університетами Данії потребує демократизації».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Бена Аптона «Управління університетами Данії потребує демократизації».
Автор наголошує, що управління університетами як бізнес-компаніями несе ризик втратити молодих талантів через безжальні реформи. Намагання зробити данські університети більш схожими на корпорації допомогло з’єднати їх із суспільством і промисловістю. Разом із тим, як показало опитування, це призвело до послаблення лідерства і до того, що співробітники відчувають себе відстороненими від прийняття рішень. Незалежний експертний орган Данська рада з питань досліджень та інноваційної політики отримав та узагальниd відповіді 3 тис. дослідників і 100 керівників підрозділів, щоб зрозуміти вплив Закону «Про університети» (був прийнятий у 2003 році). Закон запровадив управлінські ради, що складаються здебільшого з неакадемічних членів, які допомагають розробляти дослідницькі стратегії, управляти фінансами, призначати ректорів і контролювати їхню діяльність. На нижчих щаблях він заповнював вакансії завідувачів кафедр шляхом відкритого набору, а не виборів на факультетах. Закон мав «відкрити університети для того, щоб вони приносили користь суспільству, і це спрацювало», вважає Анна Халдруп із Копенгагенського університету, яка очолює групу із вивчення впливу закону. Разом із тим вона вважає, що зміни в управлінні зашкодили свободі науковців у проведенні досліджень і позбавили їх права голосу під час прийняття рішень. Трирічне опитування задоволеності співробітників університетів Данії актуалізувало питання про демократичну участь співробітників у розвитку університетів та свободу досліджень. Якщо не вжити дієвих заходів, молоде покоління дослідників переходитиме до приватного сектору під впливом більш привабливих зарплат та умов праці.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-07-03
Share
ПОРАДИ ВІД C21U ТЕХНОЛОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ДЖОРДЖІЇ

ПОРАДИ ВІД C21U ТЕХНОЛОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ДЖОРДЖІЇ

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей від Центру університетів 21 століття (C21U) Технологічного інституту Джорджії.

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей від Центру університетів 21 століття (C21U) Технологічного інституту Джорджії.
C21U являє собою лабораторію трансформацій у вищій освіті, ініціатив для наступного покоління освітніх практик і технологій, зокрема – освітніх платформ і методик. Ресурс містить чотирнадцять статей, у яких надаються корисні поради стосовно організації цифрового оцінювання та залучення до цього процесу ChatGPT; підтримки викладачів і підприємницьких програм для комерціалізації досліджень; підтримки академічної доброчесності; розвитку кар’єри; стратегії формування цілісного досвіду студента; використання формувального зворотного зв’язку для підтримки дистанційного навчання.
Детальніше: https://is.gd/LRJrZD
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-30
Share
ПІДТРИМКА АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ: РОЗВИВАТИ КУЛЬТУРУ, А НЕ КАРАТИ

ПІДТРИМКА АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ: РОЗВИВАТИ КУЛЬТУРУ, А НЕ КАРАТИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Джойнера «Підтримка академічної доброчесності у масовій магістерській онлайн-програмі».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Джойнера «Підтримка академічної доброчесності у масовій магістерській онлайн-програмі».
Автор наголошує: розуміння причин, з яких студенти списують, є ключем до запобігання цьому. І пропонує рішення, які дозволять перетворити підтримку сумлінності на виховання культури, а не очікування покарання. Запровадження масштабної магістерської онлайн-програми в галузі комп’ютерних наук Технологічного інституту Джорджії, де Девід викладає, спричинило роздуми щодо академічної недоброчесності. Адже на відміну від звичайного навчального процесу, коли студенти «як на долоні», у масовому курсі їх кількість на порядки більша, відповідно кратно зростають і випадки порушень з боку студентів. Основними причинами неетичної поведінки можуть бути: особисті мотиви (сімейні проблеми, хвороба, відставання від інших студентів); неправильне розуміння того, що дозволено і заборонено; ненавмисне порушення від неуважності, поспіху, неакуратності. Отже, для виховання академічної доброчесності необхідно, по-перше, чітко визначитись та дотримуватись політики доброчесності; по-друге, поінформувати здобувачів освіти про контекст та наслідки; щоб політика доброчесності не лише проголошувалась, але й була «зашита» у структуру курсу від початку його розробки, а не додана як формальність коли курс повністю готовий (постійний контроль, роз’яснення, інформування про виявлені порушення, а також зростаюча по мірі проходження курсу відповідальність – від попередження про неетичну поведінку при виявленні порушення на початку курсу до суттєвих санкцій наприкінці).
Фото:pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-29
Share
КОРИСНІ ПОРАДИ З ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ОБМІНУ ЗНАННЯМИ

КОРИСНІ ПОРАДИ З ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ОБМІНУ ЗНАННЯМИ

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Чому обмін знаннями важливий для університетів».

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Чому обмін знаннями важливий для університетів».
Практика обміну ідеями, досвідом та даними між університетами та неакадемічними партнерами має важливе значення у процесі обміну знаннями. У цій добірці наводяться пояснення щодо цінності обміну знаннями; демонструється, як обмін впливає на освітні установи та їхні спільноти; наводяться конкретні приклади діяльності з обміну знаннями; надаються поради щодо того, як формувати партнерство з передачі знань, як взаємодіяти з громадськістю, розвивати співробітництво та створювати рівноправні дослідницькі партнерства. Двадцять шість авторів діляться своїм досвідом та думками: як відкриті знання зміцнюють демократії; у чому секрет успішного партнерства з передачі знань; яка формула успішної програми обміну знаннями; що лежить в основі успішного обміну знаннями студентів; як виховати початкове мислення у своїх учнів; як університети можуть допомогти відновити довіру до науки; як використання цифрових технологій сприяє поширенню знань та ідей про ЦСР тощо.
Детальніше: https://is.gd/c9tBry
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_Інноваторам__КращіПрактики #НРАТ_ПопуляризаціяНауки
2023-06-28
Share