Times Higher Education

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Уоррена Беббінгтона «Університетам потрібні комплексні 30-річні плани дій щодо зміни клімату».

У ній наголошується, що керівництво університетів має ставити довгострокові цілі для досліджень, навчання та зовнішньої взаємодії, критично переглядаючи їх кожні десять років. Університетський цикл планування зазвичай генерує стратегічні плани на п’ять-сім років. На думку автора, цього недостатньо для ефективної відповіді на виклики сьогодення. Значний часовий горизонт планування кліматичних дій має бути прив’язаний до наступних ключових дат: 2025, 2030 та 2050 роки. Кожна з них має бути орієнтиром у плані скорочення викидів вуглецю. Університетам необхідно працювати з довгостроковими 30-річними планами дій щодо клімату. Такі плани повинні включати цілі, узгоджені з зовнішніми учасниками (урядові програми, плани бізнесу), виконання яких контролюватиметься цільовою групою – від академічних керівників до студентів. Також необхідно взаємодіяти з міжнародними партнерськими організаціями, оскільки глобальна проблема вимагає задіяння глобальної мережі. Автор наголошує, що керівництво університетів має стати активним агентом змін, рішуче спрямовуючи навчальні та дослідницькі ресурси своїх ЗВО на вирішення цього надзвичайно важливого виклику.

Детальніше: https://bit.ly/3plStO0, https://bit.ly/3pktlY6

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Життя після Horizon Europe: що британські науковці можуть очікувати у плані Б».

Автор описує переговори щодо асоціації Великобританії з Horizon Europe та задається питанням: «чи зможе країна успішно відтворити брюссельські схеми щодо стабілізаційного фінансування, стипендій та грантів на галузеву співпрацю, які визначено ключовими пріоритетами?». «План Б» передбачає задіяння стабілізаційного фонду для допомоги дослідницьким групам, що підтримуються ЄС, запровадження нової серії стипендій для залучення провідних міжнародних дослідників, докторантів та аспірантів, а також гранти для підтримки галузевого співробітництва. У публікації розглядаються моделі дослідницьких систем США, Канади, Ізраїлю та інших країн, які можуть слугувати альтернативою програмі «Horizon».

Детальніше: https://bit.ly/3T1tygy, https://bit.ly/3bVodGE, https://bit.ly/3AnnvLQ

.

.

.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кетрін Вельбург «Проєкт оцінювання, що підтримує справжнє навчання (перешкоджає списуванню)».

У ній автор ділиться порадами щодо створення навчального середовища та організації оцінювання за результатами навчання, що має сприяти автентичному навчанню та нівелювати спокусу шахрайства. Пропонується зосередитись на цінності того, чому навчались слухачі; використовувати більше питань типу тематичного дослідження; розвивати та використовувати попередні завдання; припускати, що кожен іспит чи завдання проводиться у форматі відкритої нотатки чи відкритої книги; обговорювати академічну чесність. Це може допомогти студентам брати участь у справжньому навчанні упродовж життя, створивши очікування того, що вони зможуть зробити свій особистий внесок у навчальне середовище та отримати якісні знання. У такому разі викладач створюватиме у студентів стимули продовження навчання за межами конкретного курсу.

Детальніше: https://bit.ly/3vPQGEA, https://bit.ly/3SBkVch

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Олуфунке Алуко-Деніелса «Покроковий посібник із впровадження гнучкої навчальної програми».

У ній наголошується, що гнучкі, інноваційні та творчі навчальні програми мають багато переваг перед більш традиційними підходами. Традиційний підхід до викладання є жорстким та повільним: у викладачів є готовий матеріал, оскільки навчальні матеріали плануються заздалегідь до початку навчального року, а лекції, семінари та практичні заняття залишаються незмінними. На практиці ця система має свої проблеми. Зокрема, пандемія, змусивши змінити формат викладання, виявила багато довгострокових структурних проблем і спонукала багатьох викладачів переглянути стару, «застиглу» модель викладання. Автор розмірковує, як можна розробити академічні програми, стратегії навчання, матеріал для викладання та систему оцінювання, які дійсно будуть орієнтовані на студента. Пропонується визначати потреби студентів через збір відгуків про навчальні програми; отримувати зворотній зв’язок перед затвердженням будь-якої нової програми або внесення змін до існуючої; готувати матеріали частинами з урахуванням думки студентів; постійно інтегрувати програми у процес забезпечення якості освіти. Такий підхід, на думку автора, дозволить краще розуміти проблеми, з якими стикаються студенти. І замість того, щоб починати рік із повністю готовою навчальною програмою, викладачам варто розробляти низку компонентів, які вони зможуть використовувати як основу та адаптувати відповідно до вимог.

Детальніше: https://bit.ly/3zBDvIx, https://bit.ly/3P1YMRd

На сайті Times Higher Education опубліковано огляд рейтингу найкращих малих університетів із всього світу – від США, Китаю та Південної Кореї до Індії, Японії та Франції.

Щоб потрапити до рейтингу, університети мали бути включені до рейтингу THE World University Rankings 2022, викладати понад чотири предмети та мати кількість студентів менше 5 тис. Наразі середня кількість студентів у найкращих малих університетах рейтингу 2022 року становить 3,3 тис. осіб. Для порівняння, середня кількість студентів у навчальному закладі, що входить до основного глобального рейтингу THE, становить 25 тис. осіб. У топ-20 малих університетів світу 2022 увійшли: Каліфорнійський технологічний інститут (Калтех), США; Південний університет науки і технологій (SUSTech) , Китай; Ульсанський національний інститут науки і технологій (UNIST) , Південна Корея; Університет науки і технологій Похан (POSTECH), Південна Корея; Вища школа Пізи, Італія; Школа професійної освіти Сант-Анна – Піза, Італія; Медична школа Брайтона і Сассекса, Велика Британія; Університет Альфайсал, Саудівська Аравія; Школа мостів ParisTech, Франція; Люксембурзький університет, Люксембург; Технологічний університет Лаппеенранта-Лахті LUT, Фінляндія; Університет Рейк’явіка , Ісландія; Індійський інститут науки, Індія; Ліонська звичайна школа, Франція; Університет Свізцера Італійця, Швейцарія; Шведський університет сільськогосподарських наук, Швеція; ІМТ Атлантік, Франція; Університет Бруней-Даруссалам, Бруней-Даруссалам; Університет Харокопіо, Греція; Клагенфуртський університет, Австрія. У огляді наведена інформація про зазначені університети.
Детальніше: https://bit.ly/3d9wcAj