Конкурси НАНУ на проведення наукових (науково-технічних) робіт

Конкурси НАНУ на проведення наукових (науково-технічних) робіт

Національною академією наук оголошено конкурси на проведення наукових (науково-технічних) робіт за бюджетною програмою «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень».

Національною академією наук оголошено конкурси на проведення наукових (науково-технічних) робіт за бюджетною програмою «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень».

На офіційному сайті НАНУ оприлюднено інформацію про  умови конкурсів наступними відділеннями:
– математики;
– інформатики;
– механіки;
– фізики і астрономії;
– наук про землю;
– фізико-технічних проблем матеріалознавства;
– фізико-технічних проблем енергетики;
– ядерної фізики та енергетики;
– хімії;
– біохімії, фізіології і молекулярної біології;
– економіки;
– історії, філософії та права;
– літератури, мови та мистецтвознавства.

Детальніше:  https://nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8011 

Фото: НАНУ

2021-07-14
Share
Оприлюднено обсяги державного замовлення на 2021 рік

Оприлюднено обсяги державного замовлення на 2021 рік

Кабінетом Міністрів України прийнято рішення щодо державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у 2021 році. Відповідну постанову від 30 червня 2021 року № 708 оприлюднено на урядовому порталі.

Кабінетом Міністрів України прийнято рішення щодо державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у 2021 році. Відповідну постанову від 30 червня 2021 року № 708 оприлюднено на урядовому порталі.

Документом затверджено обсяги державного замовлення у 2021 році, визначено пріоритетні галузі для підготовки фахівців, необхідних ринку праці  та перелік державних замовників.

Наразі збільшене державне замовлення на інженерно-технічні та природничі спеціальності, зокрема такі, як “Кібербезпека”, “Мікро- та наносистемна техніка”, “Біотехнології та біоінженерія”, “Біомедична інженерія”, “Авіоніка”. Також у зв’язку зі збільшенням кількості випускників 11-х класів закладів загальної середньої освіти збільшено кількість державного замовлення на бюджетні місця. 

Загальний обсяг державного замовлення у 2021 році становить 188 тис. 938 фахівців, зокрема:
– 37 тис. 466 фахових молодших та молодших бакалаврів;
– 87 тис. 739 бакалаврів;
– 59 тис. 986 магістрів.

Для забезпечення державного замовлення на 2021 рік Уряд спрямував 42,5 млрд грн, зокрема:
– на підготовку молодших та фахових молодших бакалаврів, бакалаврів, магістрів та науково-педагогічних кадрів – 39,8 млрд грн;
– на підготовку робітничих кадрів – 567,4 млн грн;
– на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів (післядипломна освіта) – 2,2 млрд грн.

На підготовку магістрів для закладів вищої освіти, що належать до сфери управління МОН, виділено 47 тис. 865 місць. У 2021 році до магістратури збільшено обсяг на такі галузі: «Механічна інженерія», «Електрична інженерія», «Електроніка та телекомунікації», «Виробництво та технології» та «Архітектура будівництва».

На аспірантуру обсяг державних місць становить 3 тис. 125 (2 тис. 600 – стаціонарна форма навчання, 525 – вечірня форма) та 305 на докторантуру. Порівняно з 2020 роком обсяг державного замовлення на підготовку науково-педагогічних кадрів через аспірантуру в закладах вищої освіти МОН збільшений на 100 осіб денної форми навчання, через докторантуру – на 10 осіб.

На підготовку бакалаврів у закладах вищої освіти, що належать до сфери управління МОН, держзамовлення збільшено на такі галузі технічного та освітнього профілю: «Автоматизація та приладобудування» – 26,99%; «Механічна інженерія» – 17,73%; «Архітектура та будівництво» – 14,2%; «Аграрні науки та продовольство» – 12,59%; «Хімічна та біоінженерія» – 9,43%; «Біологія» – 9,38%; «Освіта» –  6,54%; «Електроніка та телекомунікації» – 6,57%; «Природничі науки» – 6,45%; «Електрична інженерія» – 6,37%; «Інформаційні технології» – 5,57%; «Математика та статистика» – 5,51%; «Соціальна робота» – 3,64%; «Транспорт» – 3,43%; «Культура і мистецтво» – 1,89%.

Водночас зменшено кількість державних місць на здобуття освітнього ступеня «Бакалавр» на такі галузі: «Право» – 30%; «Управління та адміністрування» – 27,73%; «Соціальні та поведінкові науки» – 28,24%.

Детальніше: https://bit.ly/2UFh1Wh, https://bit.ly/3khvQZT, https://bit.ly/3B5mBBS   

Фото: МОН

2021-07-14
Share
Опитування ОЕСР 2021 року

Опитування ОЕСР 2021 року

Організація економічного співробітництва та розвитку запрошує взяти участь в опитуванні, яке проводиться в рамках міжнародного дослідження «Огляд науки ОЕСР 2021» (ISSA2021).

Організація економічного співробітництва та розвитку запрошує взяти участь в опитуванні, яке проводиться в рамках міжнародного дослідження «Огляд науки ОЕСР 2021» (ISSA2021).

Дослідження присвячене вивченню сучасного стану науки та досліджень, їх взаємодії із суспільством. В ньому акцентовано увагу на умовах праці науковців, їх затребуваності у суспільстві, внеску у Цілі сталого розвитку, а також впливу COVID-19 на поточну роботу науковців та перспективи їх кар’єри. 

Такі міжнародні опитування ОЕСР проводяться з 2015 року. Вони збирають дані та інформацію з ключових питань світового наукового розвитку та реалізовані у формі відкритого онлайн-опитування. Організатори очікують отримати релевантну картину стану науки, оновити статистичні дані, отримати нову інформацію та ідеї для побудови політики у сфері науки.

Анкета містить питання щодо досвіду наукової роботи та є анонімною. Усі респонденти за бажання зможуть отримати звіт з детальними результатами опитування.

Взяти участь в опитуванні можна до вересня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3hzBW65 

Фото: Скріншот

2021-07-14
Share
«Академперіодика» продовжує відкривати книги в рамках проєкту «Наука для всіх»

«Академперіодика» продовжує відкривати книги в рамках проєкту «Наука для всіх»

Видавничий дім «Академперіодика» Національної академії наук України за сприяння Науково-видавничої ради НАН України продовжує відкривати доступ до книг в рамках проєкту «Наука для всіх». Наразі усім бажаючим стала доступною книга С.Є. Кондратюка та О.Л. Геллера «Дивосвіт металів».

Видавничий дім «Академперіодика» Національної академії наук України за сприяння Науково-видавничої ради НАН України продовжує відкривати доступ до книг в рамках проєкту «Наука для всіх». Наразі усім бажаючим стала доступною книга С.Є. Кондратюка та О.Л. Геллера «Дивосвіт металів».

Книга знайомить читача з досягненнями і новинками сучасної техніки та перспективами використання металевих матеріалів. У ній міститься інформація про історію відкриття металів, властивості й технології їх виробництва, роль металів у природі та людському організмі. Автори представили систематизовані відомості про метали та у доступній формі розповідають про їхню будову, особливості, освоєння виробництва, діляться цікавими фактами, легендами, розповідями про першовідкривачів і творців науки про метали.

Видання розраховане на широке коло читачів, зокрема – вчителів та викладачів технічних спеціальностей середніх і вищих навчальних закладів.

Детальніше: https://bit.ly/3yQRgRA, https://nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8013  

Фото: Скріншот

2021-07-14
Share
Актуалізовано Перелік наукових фахових видань України

Актуалізовано Перелік наукових фахових видань України

29 червня 2021 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. 

29 червня 2021 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. 

За результатами засідання прийнято ряд рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації, зокрема рекомендовано включити 50 видань до Переліку наукових фахових видань України. 

Актуальний перелік наразі містить 110 традиційних та 5 електронних видань категорії «А», а також відповідно 1199 та 75 категорії «Б».

Детальніше: https://bit.ly/2TZoJL4, https://bit.ly/3hyYyUn, https://bit.ly/3wAcZeX

2021-07-13
Share
МОН визначає перспективи розвитку вищої освіти та міжнародної співпраці

МОН визначає перспективи розвитку вищої освіти та міжнародної співпраці

6-8 липня 2021 року за участі керівництва МОН відбулась низка заходів, присвячених обговоренню актуальних питань розвитку вищої освіти та міжнародної співпраці.

6-8 липня 2021 року за участі керівництва МОН відбулась низка заходів, присвячених обговоренню актуальних питань розвитку вищої освіти та міжнародної співпраці.

Під час зустрічі із радницею з питань освіти Посольства Фінляндії в Україні Мінною Хаккарайнен обговорювалась реалізація проєкту «Навчаємось разом» щодо підтримки реформи НУШ.

Міністр освіти і науки України обговорив із Надзвичайним і Повноважним Послом Великої Британії в Україні Меліндою Сіммонс нагальні питання двостороннього партнерства в галузі освіти та нові потенційні сфери подальшої співпраці. Він подякував Британській Раді в Україні за підтримку реформ загальної середньої та вищої освіти. Також йшлося про спільні освітні програми, які допомагають МОН посилювати інституційну спроможність університетів і покращувати якість вищої освіти: про всеукраїнську академічну мобільність «САМ Україна», програму Creative Spark щодо розвитку підприємництва та креативної економіки в системі вищої освіти, програму вдосконалення викладання у вищій освіті України. 

Також під час робочої поїздки на Одещину Міністр провів нараду з ректорами закладів вищої освіти. Обговорювались питання, пов’язані з удосконаленням: 
– умов прийому до закладів вищої освіти;
– формули розподілу обсягу видатків державного бюджету на вищу освіту між закладами вищої освіти;
– умов організації освітнього процесу та проживання в студентських гуртожитках;
– порядку формування мінімального розміру плати за навчання для здобуття вищої освіти на основі індикативної собівартості;
– порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерству освіти і науки для виплати академічних стипендій.

Детальніше: https://bit.ly/3ATtC96, https://bit.ly/2UzUJ8l, https://bit.ly/3k3Shlg 

2021-07-12
Share
Трансформація системи ІТ-освіти в Україні

Трансформація системи ІТ-освіти в Україні

Мінцифри та МОН разом із запрошеними фахівцями, профільними експертами, представниками 33 бізнес-асоціацій, IT-кластерів обговорили результати опитування, проведеного з метою  аналізу потреб ринку.

Мінцифри та МОН разом із запрошеними фахівцями, профільними експертами, представниками 33 бізнес-асоціацій, IT-кластерів обговорили результати опитування, проведеного з метою  аналізу потреб ринку.

Україна може стати IT-хабом у Центральній та Східній Європі. Але зараз існує дефіцит висококваліфікованих кадрів, а рівень освіти значно відстає від вимог ринку. 

Опитування дозволило визначити ряд нагальних проблем: 
– темпи підготовки ІТ-спеціалістів не задовольняють попит ринку та стримують зростання ІТ-сектору;
– якість підготовки ІТ-спеціалістів не відповідає потребам галузі, а освітні програми не охоплюють перспективні технології;
– Україна не реалізовує потенціал в ІТ-освіті через системні проблеми на кожному етапі підготовки спеціалістів;
– низька якість викладання математики на рівні середньої освіти створює обмеження для підготовки ІТ-спеціалістів.

Пропозиції та зауваження представників сектору щодо розвитку ІТ-освіти в Україні будуть ураховані під час розроблення дорожньої карти реформування IT-освіти в Україні.

Детальніше: https://bit.ly/3yTBkOJ, https://bit.ly/2U0ilDa

Фото: Мінцифра

2021-07-12
Share
Закон щодо ефективного управління закладами вищої освіти, удосконалений порядок розподілу видатків бюджету між ЗВО та конкурс виконавців державного замовлення

Закон щодо ефективного управління закладами вищої освіти, удосконалений порядок розподілу видатків бюджету між ЗВО та конкурс виконавців державного замовлення

Прийнято ряд рішень, які стосуються управління закладами вищої освіти та їх фінансування.

Прийнято ряд рішень, які стосуються управління закладами вищої освіти та їх фінансування.

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо ефективного управління майном закладів вищої освіти державної і комунальної форми власності» від 17 червня 2021 року. Він передбачає, що майно державного або комунального ЗВО (зокрема того, що має статус національного), яке не використовується за призначенням, може безоплатно передаватися іншому державному чи комунальному закладу вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти, науковій установі або організації державної форми власності. При цьому об’єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягає приватизації та не може бути використане не за призначенням (за винятком випадків передавання в оренду для надання освітніх послуг або обслуговування учасників освітнього процесу).

Прийняте рішення Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року №1146 “Про розподіл видатків державного бюджету між закладами вищої освіти на основі показників їх освітньої, наукової та міжнародної діяльності”. Воно має забезпечити удосконалити систему фінансування освітніх послуг ЗВО відповідно до результатів їхньої діяльності, спонукти заклади вищої освіти до економічно раціональної поведінки та підвищення якості освітніх послуг. 

Документ містить наступні положення:
– збільшення у 2021 році на 0,1 коефіцієнта стабільності для закладів вищої освіти, у яких контингент осіб, які навчаються за державним замовленням за спеціальностями окремих визначених галузей знань (01 “Освіта/Педагогіка”, 024 “Хореографія”, 033 “Філософія”, 102 “Хімія”, 104 “Фізика та астрономія”, 111 “Математика” та інших), становить більш ніж 70%, або більше загального контингенту осіб, які навчаються на умовах державного замовлення;
– урахування зміни соціальних нормативів та контингенту здобувачів закладу вищої освіти при розрахунку складової стабільності у формулі розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту між закладами вищої освіти;
– урахування показника працевлаштування випускників з 2022 року на підставі моніторингу зайнятості за результатами місця у рейтинговому списку даних про працевлаштування випускників закладів вищої освіти державної форми власності;
– встановлення з 2022 року коефіцієнта стабільності на рівні не більше 0,8;
– можливість фінансування підготовки здобувачів вищої освіти на умовах державного замовлення у ЗВО приватної форми власності.

Також МОН оголосило конкурсний відбір виконавців державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у 2021 році. Відповідний лист №1/9-342 від 5 липня 2021 року надіслано керівникам закладів фахової передвищої та вищої освіти.

Детальніше: https://bit.ly/3k7kpUq, https://bit.ly/3rbRwrW, https://bit.ly/3huYKUC, https://bit.ly/3hYWjsy, https://bit.ly/3yLkCRq, https://bit.ly/3z24MSL

2021-07-12
Share
Системний підхід при переході до сучасних методів отримання енергії в Європі

Системний підхід при переході до сучасних методів отримання енергії в Європі

Наукова консультаційна рада з питань політики європейських академій (SAPEA), яка є частиною механізму наукових консультацій Європейської комісії, оприлюднила звіт «Системний підхід при переході до сучасних методів отримання енергії в Європі».

Наукова консультаційна рада з питань політики європейських академій (SAPEA), яка є частиною механізму наукових консультацій Європейської комісії, оприлюднила звіт «Системний підхід при переході до сучасних методів отримання енергії в Європі».

Документ складається з двох основних частин:
– огляд наукових розробок та аналіз варіантів політики, що базуються на фактичних даних;
– висновки та  рекомендації щодо можливостей майбутньої політики від групи головних наукових радників.

Енергетичний перехід не є суто технічним викликом. Щоб перехід став реальністю, потрібно вирішити крупну системну проблему координації індивідуальних добровільних рішень учасників ринку щодо інвестицій, а також поведінки європейських споживачів. Це означає трансформацію усієї європейської енергетичної системи і потребуватиме величезних інвестицій, причому зміни мають бути зваженими, справедливими і настільки швидкими, щоб досягти цілей ЄС щодо нульового рівня викидів до 2050 року.

У звіті представлені рекомендації стосовно технічних, соціально-економічних та нормативних аспектів енергетичного переходу в Європі.

Детальніше: https://www.sapea.info/, https://www.sapea.info/topics/energy-transition/ 

Фото: SAPEA

2021-07-12
Share
Як COVID-19 змінить науку, технології та інновації

Як COVID-19 змінить науку, технології та інновації

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Як COVID-19 змінить науку, технології та інновації?».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Як COVID-19 змінить науку, технології та інновації?».

Звіт описує тенденції розвитку НТІ, появу яких прогнозують експерти  організації, а також їх очікуваний вплив на різних учасників – фірми, дослідні організації, університети, зайнятих.  Відбуватиметься скорочення  швидкості та зміна напрямків майбутніх інновацій, зменшення підтримки з цього боку добробуту населення та динаміки ринку. 

Майбутнє НТІ визначатимуть нерівномірний вплив кризи на дослідження і розробки в різних секторах діяльності, прискорене впровадження цифрових інструментів і методів, зміни у відкритості, інклюзивності та гнучкості дослідних та інноваційних екосистем. 

Криза стимулюватиме експерименти з новими інструментами, політичними підходами і моделями управління. Відповідно у політиці щодо НТІ  фахівці прогнозують фундаментальні зміни, оскільки екологічна стійкість та інклюзивність стануть більш важливими цілями в порядку денному політики. 

Рекомендації щодо зменшення впливу наслідків пандемії на соціально-економічну діяльність, стосуються наступних напрямків: 
– забезпечення стійкого фінансування досліджень та інновацій, які проводяться університетами, державними дослідницькими установами та фірмами після кризи COVID-19;
– вжиття заходів для більшої інклюзивності та підтримки дослідницької кар’єри з боку систем НТІ; 
– посилення підтримки інноваційних підприємств, які найбільше постраждали від кризи, особливо – невеликих інноваційних фірм;
– зміна політики щодо НТІ для переходу до більш інклюзивного, стійкого і сталого майбутнього;
– використання більш точних даних у реальному часі для збору інформації, на основі якої розробляються заходи  політики;
– моніторинг та вивчення критичних чинників невизначеності, породжених пандемією та її наслідками, включаючи ймовірні майбутні руйнівні зміни на системному рівні й потенційні наслідки для політики. 

Детальніше: https://bit.ly/3yHttUj 

Фото: ОЕСР

2021-07-09
Share