All news on the portal

20 квітня 2021 року прийнято рішення щодо створення Міжнародного центру інновацій та трансферу технологій ГУАМ, який стане складовим майбутньої Міжнародної корпорації інноваційного розвитку «ГУАМ і Партнери».

Рішення ухвалене під час четвертого засідання Робочої підгрупи з питань науки та інновацій Організації за демократію та економічний розвиток Грузії, України, Азербайджану та Молдови (ГУАМ).

З метою ефективного використання наукового потенціалу, розвитку і поглиблення співпраці у науковій та інноваційній сферах держави-члени ГУАМ створять нормативно-правову й інформаційну базу спільної наукової та інноваційної діяльності. Її першим кроком стане узгодження переліку перспективних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та формування реєстру наукових досліджень, що плануються до проведення в державах-членах ГУАМ.

Основним напрямом співпраці, який було обговорено на засіданні підгрупи, стала сфера космічних технологій. Розвитком цієї сфери в Україні на наступні 5 років мають стати:
– дистанційне зондування Землі;
– виробництво ракетно-космічної техніки та забезпечення незалежного доступу України в космос завдяки створенню власної ракети-носія та здійсненню її пуску;
– фундаментальні й прикладні космічні дослідження.

Розвиток космічної галузі має важливу роль у сфері національних економік сучасних країн та в довгостроковому економічному розвитку держав.

Передбачається також залучення нових партнерів. Зокрема, ізраїльський уряд висловив бажання стати партнером ГУАМ для співпраці у сфері науки та інновацій.

Детальніше: https://bit.ly/3sBB5nJ 

Фото: ГУАМ

Економічна і Соціальна Рада ООН обрала Україну до складу Виконавчої ради ООН-Жінки на 2022-2024 роки та переобрала на трирічний термін до складу Виконавчої ради Програми розвитку ООН (ПРООН), Фонду ООН у галузі народонаселення (ЮНФПА), Управління ООН з обслуговування проектів (ЮНОПС).

Завданням української сторони у складі Виконавчої ради має стати зміцнення жіночого лідерства та заохочення жінок до участі у політичних процесах, зокрема – щодо виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”. Раніше Україна була представлена у Виконавчій раді ООН-Жінки у 2011-2013 роках.

Українське членство в складі Виконавчої ради ПРООН, ЮНФПА, ЮНОПС має сприяти підвищенню ефективності оперативної діяльності системи розвитку ООН, наданню державам-членам допомоги для економічного відновлення після пандемії COVID-19.

Україна входить до тридцяти країн, на території яких реалізуються найбільші проекти за підтримки ООН, вона особливо зацікавлена в ефективній та орієнтованій на результат оперативній діяльності ООН, усуванні прогалин та дублювання у взаємодії агенцій в країнах перебування.

Впродовж наступних років агенції ООН в Україні продовжать надавати допомогу українському уряду на шляху подолання негативних наслідків в соціально-економічній сфері, викликаних поширенням коронавірусу. Іншими напрямами взаємодії стануть розвиток демократичного врядування, стале економічне зростання, зайнятість населення, зелена енергетика та сучасні технології.

Зазначені проекти реалізуються в межах рамкової програми партнерства Уряду України та ООН на 2018-2022 роки із бюджетом у 667 млн дол. США.

Детальніше: https://bit.ly/3dCO7gE 

Фото: КМУ

Міністерство освіти і науки України разом із Міністерством освіти, науки, досліджень та спорту Словацької Республіки та Словацьким агентством з досліджень та розвитку оголошують конкурс спільних українсько-словацьких науково-дослідних проєктів для реалізації у 2022-2023 роках.

У конкурсі можуть брати участь  з української сторони – науково-дослідні групи закладів вищої освіти, наукових установ, підприємств, в статуті яких заявлене проведення наукових досліджень; зі словацької сторони – юридичні та фізичні особи-підприємці без обмеження їх участі, які працюють у секторі досліджень та розробок. Пропозиції приймаються з усіх галузей досліджень та розробок.

Критерії оцінювання проєктних заявок:
– наукова якість та оригінальність проєкту;
– можливість проведення спільних досліджень, адекватність наукового методу і підходу;
– здатність та компетентність тимчасових наукових колективів втілити проєкт у життя;
– досвід участі у міжнародних проєктах та майбутній розвиток міжнародного співробітництва;
– якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті;
– участь у проєкті молодих науковців (віком до 35 років);
– можливості практичного використання результатів проєкту.

Науковці з українського боку, зокрема керівники проєктів, мають вжити усіх необхідних заходів для захисту науково-технічних та промислових цінностей, які їм належать, а також прав інтелектуальної власності.

Детальніше: https://bit.ly/2RIAHad 

Фото: МОН