Інструменти підтримки відкритої науки

Інструменти підтримки відкритої науки

Підтримка відкритих дослідних робочих процесів і цифрового співробітництва можуть забезпечити Code Ocean та Protocol.io.

Підтримка відкритих дослідних робочих процесів і цифрового співробітництва можуть забезпечити Code Ocean та Protocol.io.

Вони підтримують дослідників від початку проекту до опублікування його результатів, допомагаючи прискорювати процес дослідження, спрощувати доступ до даних та їх повторне використання.

Code Ocean – централізована платформа для створення, обміну, публікації, збереження і повторного використання коду і даних. Protocol.Io – централізована платформа для спільного створення, управління та обміну дослідницькими протоколами і методами.

Також Вам може бути цікавим Perpetua від Arkivum. Це програмне забезпечення та комплекс послуг із керування та довгострокового збереження цифрових даних.

Модульні рішення Perpetua виконують різні функції як частину загального робочого процессу, які можуть вбудовуватись у будь-яке середовище. Для цього розробники проаналізували найновітніші стратегії, практики, інструменти та політики та підготували оптимальні сучасні рішення. Perpetua автоматично виконує геореплікацію цифрового контенту у різних сховищах, наприклад, у приватній або публічній хмарі. Perpetua забезпечує довгострокове збереження та захист найпрестижніших у світі колекцій. Вбудовані автоматизовані процеси гарантують доступність даних у майбутньому, зручний пошук та комфортне використання.

Бажаючі ознайомитися з цими інструментами можуть подати запит на тестовій доступ.

Детальніше: https://bit.ly/3gDBf9q,  https://bit.ly/3gErisc, https://youtu.be/t6eHTVDsziA 

2020-06-04
Share
Національний репозитарій академічних текстів у 2020 році є одним із затребуваних ресурсів відкритих даних

Національний репозитарій академічних текстів у 2020 році є одним із затребуваних ресурсів відкритих даних

За інформацією Мінцифри, з початку року Єдиний державний веб-портал відкритих даних data.gov.ua відвідали 456 тис. користувачів, було переглянуто 3,9 млн сторінок. 
D:\  ДЕЛАЮ 2020\! Насте 2020\! Нов 202000601\ОткрДан.png

За інформацією Мінцифри, з початку року Єдиний державний веб-портал відкритих даних data.gov.ua відвідали 456 тис. користувачів, було переглянуто 3,9 млн сторінок. 

За географією користувачів традиційно лідирує Київ, на який припадає понад 30% відвідувачів,  по 6% мають Дніпро та Харків, 4% – Львів, 3% – Одеса, 2% – Запоріжжя. Загальна аудиторія порталу data.gov.ua охоплює 1.5 тис. населених пунктів України.

Найбільш популярними у населення були такі відкриті реєстри: Відомості про транспортні засоби, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Єдиний державний реєстр судових рішень, дані про електронні декларації, суб’єктів господарювання, які надають первинну медичну допомогу та оплату за надання послуг з первинної медичної допомоги.

Також цікавили користувачів  Єдиний реєстр документів Державної архітектурно-будівельної інспекції, Національний репозитарій академічних текстів, Єдиний державний реєстр отримувачів житлових субсидій Мінсоцполітики.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/yaki-nabori-vidkritikh-danikh-populyarni-u-2020-rotsi, https://bit.ly/2UHMzrM

Фото: Мінцифри

2020-06-03
Share
Відкриті дані для бізнесу. Новий освітній серіал

Відкриті дані для бізнесу. Новий освітній серіал

Міністерство цифрової трансформації України спільно з проєктом «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» презентували освітній серіал «Відкриті дані для бізнесу». 

Міністерство цифрової трансформації України спільно з проєктом «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» презентували освітній серіал «Відкриті дані для бізнесу». 

Це – перший освітній серіал про відкриті дані в Україні, розрахований саме на бізнес-аудиторію.

Серіал складається з трьох серій тривалістю 10-12 хвилин, кожна з яких має корисні додаткові матеріали. Перегляд освітнього серіалу дозволить зрозуміти, що таке відкриті дані та їх цінність для бізнесу, ознайомитись з прикладами із практики українського та міжнародного бізнесу, оцінити ризики використання даних та встановити необхідність пошуку оптимальної бізнес-моделі використання даних.

Після ознайомлення з представленими у серіалі матеріалами слухачі зможуть застосовувати відкриті дані для перевірки потенційних бізнес-партнерів, постачальників або здіснення найкращого вибору з багатьох доступних варіантів.  

«Відкриті дані – це про рівний доступ до інформації, що сприяє чесній конкуренції на ринку, про підзвітність роботи державних органів, запобігання корупції, економічний потенціал та соціальну користь. Крім того, дані допомагають бізнесу приймати обґрунтовані рішення, віднаходити можливості для економії та вдосконалення своєї діяльності. Тому важливо, щоб бізнес мав достатньо знань та інструментів щодо можливостей використання відкритих даних. Сподіваємось, новий онлайн курс сприятиме цьому», – каже Катерина Оніліогву, керівниця напряму відкритих даних USAID/UK.

Освітній серіал вже доступний для перегляду на платформі «Дія.Цифрова освіта». 

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/vidkriti-dani-dlya-biznesu-noviy-osvitniy-serial-na-diyatsifrova-osvita,  https://osvita.diia.gov.ua/courses/opendata 

Фото: Мінцифри

2020-05-22
Share
Відкритість науки у боротьбі з пандемією

Відкритість науки у боротьбі з пандемією

20 квітня 2020 року опублікований документ ОЕСР «Чому відкрита наука необхідна для боротьби з COVID-19».

20 квітня 2020 року опублікований документ ОЕСР «Чому відкрита наука необхідна для боротьби з COVID-19».

Документ доступний для відкритого ознайомлення. 

Його основні тези полягають у наступному.

У глобальних надзвичайних ситуаціях, таких як пандемія коронавирусу (COVID-19), політика відкритої науки може усунути перешкоди для вільного потоку дослідних даних та ідей і, таким чином, прискорити темпи досліджень, що мають вирішальне значення для боротьби з цією хворобою.

Співпраця у галузі даних досліджень досягла безпрецедентного рівня, хоча проблеми залишаються. Довіра, за деякими даними, є відносно низькою, а невирішені проблеми пов’язані з відсутністю єдиних стандартів, координації, функціональної сумісності, а також якості даних та їх інтерпретації.

Щоб посилити внесок відкритої науки у відповідь на COVID-19, необхідно забезпечити адекватні моделі управління даними, сумісні стандарти, угоди про стійкий обміні даними за участю державного сектору, приватного сектору та громадянського суспільства, стимули для дослідників, стійкі інфраструктури, людські та інституційні можливості й механізми для доступу до даних поверх кордонів.

Разом із тим, в умовах нинішньої глобальної надзвичайної ситуації науковий прогрес відбувається значно швидше, ніж раніше. Повний геном COVID-19 був опублікований через місяць після того, як перший пацієнт був поміщений до Уханьскої лікарні, – це була публікація відкритого доступу у The Lancet. Тоді як під час спалаху атипової пневмонії в 2002-03 роках була затримка з такою публікацією тривалістю п’ять місяців. Причому більша частина цієї затримки була пов’язана з блокуванням інформації у перші місяці епідемії атипової пневмонії. Уроки попередніх спалахів підкреслили важливість обміну даними та публікаціями для боротьби з цією хворобою.

Основними факторами такого обміну є створення і підтримання довіри між сторонами, що обмінюються даними досліджень, а також взаємність такого обміну.

Детальніше:  https://bit.ly/3d4CnjD 

2020-05-03
Share
Новий сервіс наукових метаданих

Новий сервіс наукових метаданих

Інформаційний портал «Наука України: доступ до знань» Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського доповнено новим онлайновим сервісом для науковців України. Зокрема здійснена інтеграція пошукових профілів науковців України з відкритими метаданими агентства CrossRef.

Інформаційний портал «Наука України: доступ до знань» Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського доповнено новим онлайновим сервісом для науковців України. Зокрема здійснена інтеграція пошукових профілів науковців України з відкритими метаданими агентства CrossRef.

Відтепер у профілях «Науковці України» окрім інформації з наукових е-ресурсів НБУВ динамічно відображаються публікації, зареєстровані міжнародною науковою базою даних (search.crossref.org), яка містить понад 100 мільйонів записів щодо наукових публікацій. 

Список публікацій автоматично формується за авторським ідентифікатором – ORCID, вказаним у профілі науковця на порталі НБУВ. Кожне бібліографічне посилання у списку містить DOI публікації, за допомогою якого можна перейти на оригінальну сторінку публікації. Відображаються лише ті публікації, для яких видавці, що реєструють DOI, передали до системи Crossref інформацію стосовно ORCID авторів. 

Слід зазначити, що передавання повноцінних метаданих до Crossref, включно з ORCID, – це вимога систем наукової інформації SCOPUS та Web of Science. 

Детальніше: https://bit.ly/2VGndu0, https://bit.ly/3alT2gR 

2020-04-21
Share
Дослідження ОЕСР з актуальних політик у галузі науки та інновацій (Covid-19)

Дослідження ОЕСР з актуальних політик у галузі науки та інновацій (Covid-19)

Політика у галузі науки та інновацій має відігравати вирішальну роль у заходах, які реалізуються у відповідь на кризу Covid-19. При цьому країни майже щодня вводять нові елементи такої політики.

Політика у галузі науки та інновацій має відігравати вирішальну роль у заходах, які реалізуються у відповідь на кризу Covid-19. При цьому країни майже щодня вводять нові елементи такої політики.

Існує велика різноманітність типів заходів й механізмів політики у галузі науки та інновацій, які країни використовують для реагування на кризу Covid-19. 

ОЕСР запровадила та веде відповідний моніторинг, збираючи найактуальнішу інформацію та надаючи її у відкритий доступ.

Інформація для цього моніторингу отримується у щоденному режимі в основному від національних делегатів Комітету ОЕСР з наукової та технологічної політики. 

Ці дані може отримати будь-хто зацікавлений, відвідавши сайт ОЕСР та обравши у відповідному тематичному розділі країну.

Детальніше: https://community.oecd.org/community/cstp, https://stip.oecd.org/Covid.html, https://community.oecd.org/community/cstp 

2020-04-16
Share
ЮНЕСКО просуває відкриту науку для подолання глобальних викликів

ЮНЕСКО просуває відкриту науку для подолання глобальних викликів

30 березня 2020 року була організована онлайн-нарада представників міністерств науки, в якій взяли участь представники 122 країн, у тому числі 77 міністрів і державних секретарів. Також до заходу приєднались єврокомісар з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель, комісар по кадрам, науці і техніці Африканського союзу Сара Аньян Агбор, колишній віце-президент Нікарагуа Моїсес Омар Халлеслевенс Асеведо, головний науковий співробітник Всесвітньої організації охорони здоров’я д- р Сумія Свамінатан.
D:\  ДЕЛАЮ 2020\! Насте 20191202\! Нов 202000325\Юнеско.jpg

30 березня 2020 року була організована онлайн-нарада представників міністерств науки, в якій взяли участь представники 122 країн, у тому числі 77 міністрів і державних секретарів. Також до заходу приєднались єврокомісар з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель, комісар по кадрам, науці і техніці Африканського союзу Сара Аньян Агбор, колишній віце-президент Нікарагуа Моїсес Омар Халлеслевенс Асеведо, головний науковий співробітник Всесвітньої організації охорони здоров’я д- р Сумія Свамінатан.

Ключове питання «відкритої науки», за яким ЮНЕСКО готує міжнародну рекомендацію з листопада минулого року, стало головною темою обговорення.

Генеральний директор ЮНЕСКО Одре Азула закликала уряди зміцнювати наукове співробітництво і включати відкриту науку в свої дослідницькі програми з метою запобігання і пом’якшення наслідків глобальних криз.

«Пандемія COVID-19 змушує нас усвідомити важливу роль науки як для досліджень, так і для міжнародного співробітництва. Нинішня криза також демонструє необхідність більш ефективного обміну інформацією за допомогою відкритої науки. Настав час об’єднати всі наші зусилля », – заявила Генеральний директор.

За словами пані Свамінатан, головного наукового співробітника ВООЗ, «співпраця є дійсно важливо для обміну знаннями і даними, а також для просування досліджень COVID-19. У той час, коли торгові та логістичні бар’єри перешкоджають руху товарів першої необхідності, важливо підкреслити, що наука повинна керувати глобальними заходами реагування на цю пандемію».

Г-жа Аньян Агбор з Африканського союзу підкреслила: «наприкінці минулого року Африканський союз визнав, що відкрита наука може змінити ситуацію в боротьбі з нерівністю».

В останні тижні міжнародне наукове співтовариство мобілізувало зусилля у відповідь на надзвичайну ситуацію, зокрема, – шляхом обміну і повсюдного поширення результатів досліджень, а також безпрецедентною реформою своїх методів роботи: великі наукові журнали зробили доступною для всіх інформацію про вірус, понад 1000 дослідницьких статей були опубліковані у відкритому доступі у відповідь на заклик ВООЗ, міжнародні дослідницькі консорціуми були створені протягом декількох днів, що дозволило добитися швидкого прогресу, включаючи визначення послідовності ДНК вірусу протягом декількох тижнів.

«Наше виживання залежить від науки», – підсумував міністр науки, технологій, інновацій і комунікацій Бразилії Маркос Понтес.

Що стосується відкритої науки, порядок денний наради включав:

– об’єднання знань і зусиль по підтримці наукових досліджень і скороченню розриву в знаннях між країнами;

– мобілізацію осіб, відповідальних за прийняття рішень, дослідників, новаторів, видавців та представників громадянського суспільства для забезпечення вільного доступу до наукових даних, результатів досліджень, освітніх ресурсів і дослідницьких об’єктів;

– зміцнення зв’язків між наукою і політичними рішеннями для задоволення суспільних потреб;

– підтримання відкритої науки для суспільства незважаючи на те, що кордони між країнами закриті.

Детальніше: https://bit.ly/39tu7Yk

2020-03-30 

2020-03-30
Share
Звіт ОЕСР про відкриті, корисні та повторно використані дані (OURData – 2019)

Звіт ОЕСР про відкриті, корисні та повторно використані дані (OURData – 2019)

ОЕСР опублікував звіт «Open, Useful and Re-usable data (OURdata) Index: 2019»

ОЕСР опублікував звіт «Open, Useful and Re-usable data (OURdata) Index: 2019»

У документі представлені дані щодо реалізації політики у сфері відкритих, корисних та повторно використаних даних ОЕСР (2019). Наводяться показники, джерела з яких збирались дані, надається детальний аналіз отриманих результатів. 

Крім того, у звіті подано огляд основних досягнень та викликів, пов’язаних із розробленням та реалізацією політики відкритих урядових даних (OGD) у країнах-членах ОЕСР та країнах-партнерах. Наводяться порівняння щодо прогресу за останні 2 роки (2017-2019 рр.). 

Ознайомлення з цим документом фахівців з державного управління, спеціалістів у сфері поводження з даними та громадськості сприятиме формуванню ефективних заходів із цифрової трансформації державного сектору, включаючи цифровий уряд та керований даними державний сектор, а також відкриті урядові дані.

Детальніше: https://www.oecd-ilibrary.org/governance/open-useful-and-re-usable-data-ourdata-index-2019_45f6de2d-en;jsessionid=zDsP2YGgQUOJc5N4rlbMVEnt.ip-10-240-5-8

2020-03-13
Share
Дискусія щодо наукометричної кризи в українській науці

Дискусія щодо наукометричної кризи в українській науці

4 березня 2020 року у рамках дискусійного клубу молодих учених на площадці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відбулось засідання, де обговорювались актуальні питання наукометрії.
E:\ ! 2020 конф\2020_03_04 НБУВ\Дубровина_2.png

4 березня 2020 року у рамках дискусійного клубу молодих учених на площадці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відбулось засідання, де обговорювались актуальні питання наукометрії.

Присутні погодились з тим, що вибір шляхів реформування вітчизняної науки є складним і багатоаспектним завданням, яке не може ґрунтуватися на формальних підходах, без урахування внутрішньої логіки, принципів та специфіки розвитку різних галузей знань.  Активно дискутувалось впровадження та використання наукометричних систем в Україні. Наголошувалось, що існує проблема некоректних нормативних вимог щодо застосування бібліометрії та наукометрії. Особливо гостро ця проблема стоїть перед представниками гуманітарних наук.  

Представленість публікацій у наукометричних базах (у першу чергу – Scopus  та Web of Science) віднедавна є обов’язковою складовою вимог для отримання наукових ступенів і вчених звань, включення видань до категорії «А» переліку наукових фахових видань України. Чи просуватиме це вітчизняну науку вперед? Як вирішувати питання академічного плагіату й самоплагіату. Як має відбуватись реформування системи наукової експертизи, доведення новизни наукових досліджень та відкриттів?

У обговоренні цих та інших актуальних питань взяли участь:  Олександр Малишев (кандидат наук, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України), Любов Дубровіна (член-кореспондент НАН України доктор історичних наук, Генеральний директор НБУВ),  Володимир Попик (член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, директор Інституту біографічних досліджень НБУВ), Тетяна Гранчак (завідувачка відділу НБУВ),  Тетяна Добко (доктор наук із соціальних комунікацій, завідувачка відділу НБУВ), Олена Чмир  (доктор економічних наук, професор, завідувачка відділу УкрІНТЕІ), Тетяна Качановська (доцент кафедри теорії та практики перекладу з романських мов імені Миколи Зерова Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка), Наталія Старченко  (доктор історичних наук, Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України).

Учасники дискусії зазначили, що питання, які обговорювались, залишаються надзвичайно актуальними та  закликали колег-учених, усю наукову спільноту до пошуку шляхів виходу з кризи.

Детальніше: http://www.nbuv.gov.ua/node/5181

Фото: НБУВ

2020-03-12
Share
Міжнародний день відкритих даних

Міжнародний день відкритих даних

7 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день відкритих даних. Україна, як одна з країн лідерів за темпами розвитку сфери відкритих даних, приєднується до цього руху, адже це можливість показати переваги відкритих даних та заохотити прийняття політики відкритих даних в уряді, бізнесі та громадянському суспільстві. 

7 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день відкритих даних. Україна, як одна з країн лідерів за темпами розвитку сфери відкритих даних, приєднується до цього руху, адже це можливість показати переваги відкритих даних та заохотити прийняття політики відкритих даних в уряді, бізнесі та громадянському суспільстві. 

Напередодні у Києві відбулась подія, присвячена цій даті. У програмі  цієї події: алея стартапів, що працюють на основі відкритих даних; панельні дискусії з експертами з бізнесу, держустанов та соціальних інноваторів; keynote спіч від засновника славетного Opendatabot; воркшоп з основ роботи з відкритими даними. 

Захід, який пройшов 4 березня 2020 року, був організований за підтримки Міністерства цифрової трансформації України у рамках USAID/UK aid проєкту TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах. 

Детальніше: https://bit.ly/2Ilsv81https://bit.ly/39lUn7K

2020-03-04
Share