Серед численних проєктів цифровізації, які найближчим часом будуть реалізовані в Україні, є два, які безпосередньо стосуються розбудови електронних архівів у форматі репозитаріїв. Це – «Цифрова трансформація фінансування та послуг у сфері науки (е-Наука)» та «Цифрова трансформація мистецтва» (е-Мистецтво).
Серед численних проєктів цифровізації, які найближчим часом будуть реалізовані в Україні, є два, які безпосередньо стосуються розбудови електронних архівів у форматі репозитаріїв. Це – «Цифрова трансформація фінансування та послуг у сфері науки (е-Наука)» та «Цифрова трансформація мистецтва» (е-Мистецтво).
Проєкт е-Наука, зокрема, предбачає розвиток Національного репозитарію академічних текстів та підключення до нього локальних репозитаріїв.
Проєкт е-Мистецтво також пов’язаний із формуванням цифрового сховища – репозитарію методичних документів навчально-методичної літератури для викладачів закладів освіти. Онлайн-платформа для викладачів та здобувачів освіти буде побудована на принципах відкритого доступу. Вона накопичуватиме інноваційні методичні напрацювання, використання яких дозволить вчасно модернізувати змістовну компоненту мистецької освіти та справедливо оцінювати інноваційність та ефективність розроблених й оприлюднених методик.
Один із 94 проєктів цифровізації, представлених Мінцифрою на порталі «Цифрова держава» у розділі «Проєкти цифрової трансформації», – «Цифрова трансформація фінансування та послуг у сфері науки (е-Наука)».
Один із 94 проєктів цифровізації, представлених Мінцифрою на порталі «Цифрова держава» у розділі «Проєкти цифрової трансформації», – «Цифрова трансформація фінансування та послуг у сфері науки (е-Наука)».
Проєкт складається із чотирьох підпроєктів, а саме: – Єдина електронна система конкурсного фінансування наукових досліджень (е-Конкурс); – Електронна науково-інформаційна система; – Реєстр українських дослідницьких інфраструктур (Реєстр інфраструктур); – Відкритий український індекс наукового цитування (Індекс).
Кожен підпроєкт на порталі має чіткий опис цілей, продуктів і термінів виконання.
1. Підпроєкт «Єдина електронна система конкурсного фінансування наукових» (е-Конкурс) передбачає переведення в електронну форму процесу конкурсного фінансування наукових досліджень, включно із поданням заявки на конкурсне фінансування, відбір експертів, формування звітності. Основні продукти, які очікується отримати: – послуга подачі заявки на конкурсне фінансування в цифровому форматі (до 31.12.2022); – система автоматичного і незалежного відбору експертів для оцінювання заявки (до 31.12.2022).
2. Підпроєкт «Електронна науково-інформаційна система» забезпечить єдину точку доступу до державних цифрових сервісів наукового призначення, інформування, а також створення уніфікованих інформаційних профайлів українських вчених та агрегування всієї інформації сфери науки. Основні продукти, які очікується отримати: – універсальна авторизація користувача для доступу до всіх цифрових сервісів наукового призначення в Україні (до 30.09.2022); – єдине вікно інформування користувачів щодо наукових подій, новин тощо (до 30.09.2021); – автоматизоване зведення інформації щодо вченого до єдиного профайлу (із наведенням інформації про освіту, місце роботи, публікації, науковий доробок тощо) (до 31.12.2022).
3. Підпроєкт «Реєстр українських дослідницьких інфраструктур (Реєстр інфраструктур)» має забезпечити повноцінне функціонування цифрової системи уніфікованих інформаційних профайлів українських дослідницьких інфраструктур (включно з наявним обладнанням та фахівцями, які безпосередньо на ньому працюють). Основний продукт, який очікується отримати, – публічний каталог наявного наукового обладнання, можливість пошуку та бронювання дослідницьких інфраструктур (до 31.12.2021).
4. Підпроєкт «Відкритий український індекс наукового цитування (Індекс)» передбачає подальший розвиток індексу наукового цитування шляхом забезпечення використання широкого спектру баз даних публікацій українських вчених. Основні продукти, які очікується отримати: – показники ефективності, що використовується при оцінюванні вченого та установи, де він працює (до 31.12.2021); – пошук публікацій українських вчених у зарубіжних та вітчизняних виданнях (до 31.12.2021).
У цілому проєкт предбачає створення електронних систем конкурсного фінансування наукових досліджень, доступу до існуючих цифрових сервісів наукового призначення, електронної науково-інформаційної системи, системи присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань, реєстру українських дослідницьких інфраструктур, розвиток українського індексу наукового цитування, модернізацію систем подання документів та проведення державної атестації наукових установ і закладів вищої освіти в частині проведення ними наукової діяльності, розвиток репозитарію академічних текстів та підключення до нього локальних репозитаріїв.
EBSCO пропонує усім бажаючим підписатись на інформаційний бюлетень EBSCO’s Open Perspectives.
EBSCO пропонує усім бажаючим підписатись на інформаційний бюлетень EBSCO’s Open Perspectives.
Бюлетень являє собою щомісячний збірник інформаційних матеріалів про «відкриті» теми – відкритий доступ, відкрита наука, відкрита дослідницька інфраструктура від провідних світових науковців.
Для отримання розсилку інформаційного бюлетня EBSCO’s Open Perspectives необхідно зареєструватись.
Міністерство цифрової трансформації розробило «Типове рішення місцевого порталу відкритих даних».
Міністерство цифрової трансформації розробило «Типове рішення місцевого порталу відкритих даних».
Призначення підготовленого документу – систематизація роботи з розпорядниками на регіональному рівні та спрощення доступу громадян до відкритих даних. Мінцифра безкоштовно ділиться порталом відкритих даних з містами, які бажають їх розвивати.
Переваги отримання містом порталу відкритих даних:
– можливість провести аудит власної публічної інформації;
– створення/удосконалення внутрішнього нормативного середовища;
– навчання відповідальних осіб роботі з відкритими даними;
– автоматичне завантаження «харвестинг» наборів даних на data.gov.ua.
Першим містом, яке на безоплатній основі отримало невиключну ліцензію на використання програмного забезпечення для запуску власного порталу відкритих даних, стало місто Маріуполь, набори даних якого доступні на data.gov.ua.
Elsevier повідомляє, що з січня 2021 року Cell Press буде розширювати можливості публікацій з відкритим доступом.
Elsevier повідомляє, що з січня 2021 року Cell Press буде розширювати можливості публікацій з відкритим доступом.
Відкритий доступ є невід’ємною частиною стратегії розвитку Elsevier в контексті підтримки спільного, інклюзивного та прозорого дослідницького простору, де автори, дослідники та наукові установи можуть обмінюватись знаннями та спиратись на роботи колег для розвитку науки.
Elsevier співпрацює з громадськістю щоб краще розуміти можливості та способи упровадження відкритого доступу, є видавцем, який динамічно розширює публікації з відкритим доступом: майже 2600 журналів Elsevier наразі дозволяють публікувати матеріали у відкритому доступі, включаючи 500 журналів із повністю відкритим доступом.
27-28 січня 2021 відбудеться онлайн-конференція PIDAPALOOZA 2021.
27-28 січня 2021 відбудеться онлайн-конференція PIDAPALOOZA 2021.
Тема заходу – постійні ідентифікатори та відкрита дослідницька інфраструктура постійних ідентифікаторів, успіхи впровадження, регіональні та дисциплінарні спільноти.
Організатори: Каліфорнійська цифрова бібліотека, Crossref, DataCite, NISO та ORCID.
Ідея PIDapalooza полягає в тому, що базові організації (CDL, Crossref, DataCite, NISO і ORCID) підтримують та всебічно просувають постійні ідентифікатори і метадані. Фестиваль / конференція – це площадка для спілкування однодумців, де обговорюються питання інфраструктури PID та дослідницький ландшафт. Зокрема, цього року будуть представлені нові розробки щодо інфраструктури постійних ідентифікаторів у різних країнах світу.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
У грудні 2020 року Elsevier підписав Сан-Франциску декларацію про оцінку наукових досліджень (Declaration on Research Assessment; DORA), згідно з якою підходи до оцінювання досліджень повинні бути засновані на забезпеченні відкритості, прозорості та постійного розвитку. Після підписання цього документу списки посилань усіх статей, опублікованих у журналах Elsevier, стають доступними на умовах відкритого доступу через Crossref.
У грудні 2020 року Elsevier підписав Сан-Франциску декларацію про оцінку наукових досліджень (Declaration on Research Assessment; DORA), згідно з якою підходи до оцінювання досліджень повинні бути засновані на забезпеченні відкритості, прозорості та постійного розвитку. Після підписання цього документу списки посилань усіх статей, опублікованих у журналах Elsevier, стають доступними на умовах відкритого доступу через Crossref.
Метрики та індикатори в оцінюванні досліджень не мають зосереджуватись виключно на бібліометричних даних, – показниках публікацій та цитування. Вони повинні включати інші індикатори, необхідні для віддзеркалення широкого кола питань, включаючи фінансування, співпрацю, практичне використання, комерціалізацію та впровадження інновацій. По мірі залучення до процесів оцінювання різноманітних джерел даних та показників, з’являється можливість формування більш інформативної картини наукових досліджень. Відповідальна оцінка поряд із традиційними кількісними індикаторами повинна враховувати якісні показники дослідницької діяльності (наприклад, обмін даними, наставництво).
Elsevier інформує, що компанія вже виконала багато рекомендацій DORA, схвалила Лейденський маніфест, що в сукупності дає науковій спільноті ясність щодо того, як саме Elsevier буде удосконалювати й застосовувати інструменти та показники оцінювання досліджень.
З моменту запуску CiteScore у 2016 році Elsevier підтримує тісний контакт з науковцями, прислухаючись до відгуків дослідників, керівників проєктів, бібліотекарів та редакторів журналів. Компанія використовує нову методологію розрахунку значень CiteScore з 2019 р., щоб забезпечити більш швидке і надійне порівняння журналів, продовжує впроваджувати CRediT для усіх власних журналів щоб заохочувати відповідальні підходи до авторства, визнаючи особливий внесок кожного автора статті.
Elsevier планує розвивати співпрацю з Crossref, буде беззастережно дотримуватись принципів DORA і робити свій внесок у підвищення дослідницької культури та прагнення до більш інклюзивної дослідницької системи.
Мінцифри спільно продовжує цикл навчальних програм у сфері відкритих даних для різних цільових аудиторій у форматі вебінарів.
Мінцифри спільно продовжує цикл навчальних програм у сфері відкритих даних для різних цільових аудиторій у форматі вебінарів.
Впродовж січня-березня 2021 року усі бажаючі можуть долучитись до наступних тематичних курсів:
– відкриті дані для початківців – 27.01.2021, 10.02.2021, 24.02.2021, 10.03.2021 та 31.03.2021;
– відкриті дані для розпорядників (ЦОВВ) – 19.01.2021 (перший день) – 02.02.2021 (другий день) та 02.03.2021 (перший день) – 16.03.2021 (другий день);
– відкриті дані для розпорядників (ОМС) – 09.02.2021 (перший день) – 23.02.2021 (другий день);
– аналіз й візуалізація відкритих даних для аналітиків та дослідників;
– розробка й впровадження стратегії розвитку відкритих даних для керівників напрямку ІТ органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Про терміни проведення останніх двох інтенсивів буде повідомлено додатково. Ознайомитись з програмою тематичних курсів можна на порталі Відкритих даних.
Для участі у заходах необхідна попередня реєстрація.
15 січня 2021 року відбудеться онлайн-консультації ЮНЕСКО з питань розвитку відкритої науки.
15 січня 2021 року відбудеться онлайн-консультації ЮНЕСКО з питань розвитку відкритої науки.
Організатор – ЮНЕСКО.
Під час заходу планується обговорити концепцію «Відкритої науки», її роль у глобальному контексті, питання встановлення міжнародних стандартів з відкритої науки у формі рекомендацій ЮНЕСКО. У результаті обговорення планується напрацювати пропозиції, які будуть використані у проекті рекомендацій.
Робочі мови: англійська та іспанська.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Платформа Open Research Europe (ORE) – це нова безкоштовна відкрита платформа для публікації результатів досліджень, що фінансуються ЄС та оприлюднення результатів рецензування.
Платформа Open Research Europe (ORE) – це нова безкоштовна відкрита платформа для публікації результатів досліджень, що фінансуються ЄС та оприлюднення результатів рецензування.
На платформі публікуються статті, класифіковані за шістьма предметними областями: природничі науки, техніка і технології, медичні науки, сільськогосподарські науки, соціальні науки, гуманітарні науки та мистецтво. Для кожної з шести категорій існують різні типи публікацій, починаючи від дослідницьких статей, закінчуючи короткими звітами, есе, дослідницькими даними, описом методів тощо.
Нова платформа забезпечить бенефіціарам програми “Горизонт 2020” можливість дотримуватись умов фінансування ЄС з відкритим доступом без жодних витрат. ORE пропонує дослідникам безкоштовне місце публікації, щоб швидко ділитися своїми результатами та ідеями і сприяти відкритому та конструктивному обговоренню досліджень. Навіть якщо проект, профінансований ЄС, закінчився, на портал можна подавати публікації, пов’язані з проектом. Кожна така публікація повинна мати принаймні одного автора, який був або є одержувачем гранту ЄС.
Наразі веб-сайт ORE містить усі необхідні вказівки (політики, процес публікації, науково-консультативна рада та поширені запитання), а також інформацію та інструкції щодо робочого процесу подання. Зараз платформа відкрита для подання, але весь спектр функціональних можливостей (пошук, групування за зонами та тематичні шлюзи) стане активним лише під час офіційного запуску у березні 2021 року.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
