Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала пропозицію щодо прототипу системи сертифікації Blue Dot Network для економічних, екологічно та соціально сталих, відкритих і прозорих інфраструктурних проєктів.

Прототип системи сертифікації буде апробований у низці інфраструктурних проєктів у різних регіонах і секторах.

Мережа Blue Dot, заснована урядами Австралії, Японії та США, спрямована на підтримку та залучення інвестицій у якісну інфраструктуру і має допомагати у подоланні можливого дефіциту інфраструктурних інвестицій у розмірі 2,5÷3,5 трлн дол. США, прискоренні переходу до глобального нульового рівня викидів.

У всьому світі багато людей, як і раніше, не мають доступу до базової інфраструктури, такої як чиста енергія та вода, медичні послуги та комунікаційна інфраструктура. Інфраструктурні проєкти, розроблені відповідно до Принципів інвестицій в інфраструктуру якості G-20 та іншими відповідними стандартами, зокрема Стандарти діяльності Міжнародної фінансової корпорації, Керівні принципи ОЕСР для багатонаціональних підприємств тощо з великою ймовірністю принесуть позитивні результати для суспільства при одночасному зниженні ризиків для інвесторів і зацікавлених сторін.

Мережа Blue Dot покликана допомогти країнам у задоволенні їх основних потреб, надаючи інвесторам, співтовариствам та іншим зацікавленим сторонам надійний сигнал про якість інфраструктурних проєктів.

Мережа Blue Dot націлена на подальше розширення можливостей країн з низьким і середнім рівнем доходу шляхом мобілізації інвестицій у якісну інфраструктуру через добре підготовлені проєкти, розвиток навичок і створення робочих місць на місцевому рівні, а також забезпечення сталого майбутнього. Запропонований дизайн визначає в якості основних такі цінності: ринкові принципи, прозорість, підзвітність, верховенство закону, гендерна рівність, захист прав людини, просування екологічної сталості.

Пропозиція ОЕСР з прототипу мережі Blue Dot являє собою архітектуру мережі Blue Dot, яка містить:
– набір основних вимог, які випливають з міжнародних стандартів, для визначення підстави для видачі сертифікату;
– система бальної оцінки, яка переводить відповідність окремим вимогам в оцінку всього проєкту;
– ефективний і заслуговуючий на довіру процес перевірки відповідності проєкту вимогам.

Для забезпечення достовірності та доказової бази при мінімізації загальних витрат і навантаження на учасників мережа Blue Dot Network буде апробована на проєктах з ряду регіонів Азії, Тихого океану, Африки (на південь від Сахари), Латинської Америки, Близького Сходу.

Мережа Blue Dot може створити глобальне ігрове поле сертифікації проєктів відповідно до загальних вимог до інвестицій у якісну інфраструктуру, вона змінить правила гри для майбутнього інфраструктури.

Детальніше: https://bit.ly/3tzRqNs, https://bit.ly/3L8K35t

Фото: ОЕСР

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Регулювання корпоративної політичної активності: тенденції, виклики та роль інвесторів».

У звіті представлений аналіз нормативних актів та інструментів «м’якого права», які формують корпоративну політичну діяльність у 17 юрисдикціях: Австралії, Бразилії, Канаді, Європейському Союзі, Франції, Німеччині, Гонконгу (Китай), Індії, Італії, Японії, Кореї, Нідерландах, Китайській Народній Республіці, Південній Африці, Іспанії, Великобританії та США. 

Проаналізовані тенденції, розглянуті спільні риси та відмінності щодо регулювання, яке використовується у різних юрисдикціях, виокремлено ключові сфери нерегульованого впливу.

Документ містить приклади передової та більш слабкої нормативно-правової бази в кожній з юрисдикцій, описує критичні сфери для взаємодії інвесторів з політиками, компаніями та іншими суб’єктами. Він складається з чотирьох розділів:
– «Лобіювання», який присвячений законам, правилам та іншим настановам або кодексам, які дозволяють провести фреймування взаємодії між лобістами та процесом громадського прийняття рішень;
– «Політичні фінанси», де надається інформація щодо законодавчої та нормативно-правової бази, яка регулює фінансування політичних партій і виборчі кампанії;
– «Конфлікт інтересів до та після публічного працевлаштування», в якому охоплено заходи ефективного запобігання та управління конфліктами інтересів, зокрема відносно руху персоналу між державним і приватним секторами;
– «Права акціонерів», який оцінює можливість надання нормативними актами акціонерам і правлінню компаній права на затвердження політичних внесків через юрисдикції.

Документ належить до серії політичних документів ОЕСР з державного управління, в яких розглядається розробка та реалізація урядами стратегічної, основаної на фактичних даних і інноваційної політики, покликаної реагувати на різноманітні виклики та виконувати зобов’язання урядів перед громадянами.

Детальніше: https://bit.ly/3qswCpb, https://doi.org/10.1787/8c5615fe-en

Фото: скріншот

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено публікацію «На хвилях: коригування схем збереження робочих місць в умовах кризи COVID-19».

У документі аналізуються різні підходи урядів країн ОЕСР до корегування тимчасових заходів, прийнятих у відповідь на кризу COVID-19, задля підтримки та збільшення робочих місць. Він містить три ключових тези:
– підтримка збереження робочих місць значно скоротилась, але у деяких країнах залишається високою;
– підтримка стає все більш спрямованою на робочі місця в компаніях, які найбільше постраждали від пандемії;
– фінансові стимули для фірм були підсилені, щоб попередити занадто широке використання підтримки.

У публікації представлена оновлена інформація щодо використання схем збереження робочих місць та аналізуються різні стратегії, які використовуються урядами країн ОЕСР для їх корегування по мірі розвитку кризи.

Встановлено, що після досягнення піку у 20% зайнятості в квітні/травні 2020 року в середньому в країнах ОЕСР використання підтримки знизилося до 1,3% у листопаді/грудні 2021 року. Різні країни використовували різні підходи: одні відміняли заходи підтримки, тоді як інші здійснювали адресну підтримку, або залишили тимчасові заходи без змін. Підтримка, як правило, стає більш цілеспрямованою у тих компаніях, які найбільше постраждали від пандемії, але залишались життєздатними у середньостроковій перспективі.

Звіт доповнює попереднє дослідження, у якому були задокументовані заходи, реалізовані урядами на початку кризи.

Документ належить до серії документів «Заходи політики ОЕСР у відповідь на коронавірус (COVID-19)», в якій зібрані дані, аналіз і рекомендації з цілої низки тем, спрямованих на подолання кризи в сфері охорони здоров’я, економіки та суспільства, полегшення координації та сприяння необхідним глобальним діям при вирішенні цієї величезної колективної проблеми.

Детальніше: https://bit.ly/36CIhKQ, https://bit.ly/3IseMce, https://bit.ly/3wl6Erv, https://doi.org/10.1787/ae8f892f-en

Фото: скріншот