National Repository of Academic Texts

Cтандарт цифрової доступності

Мінцифри та Комітет цифрової трансформації України розпочинає створення стандарту цифрової доступності.

Мінцифри та Комітет цифрової трансформації України розпочинає створення стандарту цифрової доступності.

Для широкого обговорення представлено результати досліджень щодо цифрової доступності, проведеного Мінцифри та Програмою розвитку ООН в Україні. Перше дослідження «Інклюзивність та права людини на передньому краї. Доступність сервісів та інструментів електронного урядування для громадян в Україні» основане на результатах тестування 82 вебсайтів державних органів влади та 7 сервісних платформ. Воно виявило проблеми доступності до цих ресурсів та інших недоліків порталів, що надають електронні послуги громадянам.

У другому дослідженні «Міжнародні практики щодо доступності мобільних застосунків державних органів влади» проаналізовано досвід 14 країн-лідерів з цифрової доступності та розглянуто доцільність його використання в Україні.

Ґрунтуючись на матеріалах досліджень Мінцифра визначила план дій щодо поліпшення стану цифрової доступності в Україні. Він передбачає, зокрема, реалізацію наступних кроків:
– прийняття закону України щодо цифрової доступності;
– визначення ДСТУ обов’язковим для використання органами виконавчої влади;
– прийняття стандарту EN301549 у форматі державного стандарту України;
– визначення уповноваженого державного органу, відповідального за цифрову доступність;
– запровадження системи тренінгів та навчання для осіб, відповідальних за доступність цифрових ресурсів та сервісів.

Партнер проєкту – Програма ООН в Україні, фінансову підтримку надає уряд Швеції.

Детальніше: https://bit.ly/3C6GNDk, https://bit.ly/398ito3, https://bit.ly/3zflGNl, https://bit.ly/3z9fQgd

Фото: Мінцифра

2021-09-15

Засідання спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва

14 вересня 2021 року відбулось чергове засідання спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва.

Учасниками засідання було наголошено, що головні завдання співпраці України та Вірменії полягають в активізації академічних обмінів студентами і викладачами закладів вищої освіти обох країн та забезпеченні обміном інформацією про реформи й нові підходи в освітній та науковій сферах, розвиток шляхів активізації науково-технічного співробітництва.

Сторони обговорили питання двостороннього співробітництва, визначили потенційні сфери подальшої співпраці. Очікується, що найближчим часом буде укладено Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Вірменія про співробітництво у сфері вищої освіти.

Також досягнуто домовленостей стосовно просування на території обох країн інноваційної продукції та розробок шляхом участі представників країн у щорічному Всеукраїнському форумі «Innovation Fest», покликаного розвивати культуру академічного підприємництва, популяризувати розробки вчених та інноваторів, залучати інвесторів до фінансування впровадження новітніх проєктів.

Детальніше: https://bit.ly/3EjLsUg

Фото: МОН

2021-09-15

Міжнародна програма дій щодо клімату

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опублікована Міжнародна програма дій щодо клімату – International Programme for Action on Climate (IPAC).

Заснування цієї програми ініціювала Франція. IPAC підтримує зусилля країн щодо імплементації цілей Паризької угоди шляхом оцінювання національної і міжнародної політики по досягненню нульових викидів парникових газів до 2050 року, а також вироблення політичних рекомендацій та обмін передовим досвідом.

Програма стартувала у травні 2021 року. Вона базується на унікальному багатодисциплінарному досвіду ОЕСР щодо аналізу фактичних даних, інструментів політики, підготовки рекомендацій та керівництв.

Програма складається з чотирьох компонентів:
– панель кліматичних показників, – інформаційна панель, що надає коротку інформацію про прогрес у досягненні кліматичних цілей та кліматичних дій;
– щорічний моніторинг кліматичних дій – дайджест стосовно прогресу окремих країн у досягненні кліматичних цілей, заснований на панелі індикаторів, передових методів та результатів пом’якшення наслідків зміни клімату;
– нотатки по країнах, де оцінюватиметься прогрес з урахуванням специфіки окремих країн із наданням широкого набору показників, цільовими рекомендаціями щодо політики, порадами із розроблення узгоджених економічно і соціально життєздатних планів дій щодо пом’якшення наслідків зміни клімату;
– веб-портал як інтерактивна платформа для діалогу, призначена для обміну передовим досвідом і новаторськими підходами, надання доступу до різних інструментів та проектів, пов’язаних з кліматом.

Програма фінансується за рахунок добровільних внесків країн-членів ОЕСР, а також інших учасників. Членство в IPAC відкрите для членів ОЕСР, потенційних членів ОЕСР, країн G20 та країн, які є ключовими партнерами організації – Китаю, Індії, Індонезії, Південної Африки.

На початковому етапі (2021-2022 роки) IPAC буде ключовим компонентом проекту ОЕСР з питань клімату та стійкості економіки.

Детальніше: https://bit.ly/3nw2etm

Фото: IPAC

2021-09-14

Боголюбовська програма стажування

Наукові установи Національної академії наук України оголошують набір здобувачів вищої освіти на Боголюбовську програму молодіжного наукового стажування.

Організатори та учасники програми: Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України, Інститут математики НАН України, Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, Інститут фізики НАН України, Київський академічний університет НАН України і МОН України.

Мета програми – залучення молоді до наукових досліджень та поглиблення співпраці з університетами України.

Стажування відбуватиметься за такими дисциплінами:
– фізика новітніх квантових матеріалів, нанофізика;
– квантова оптика та квантова інформація;
– методи машинного навчання;
– астрофізика, фізика елементарних частинок та космологія;
– біофізика, нейрофізіологія;
– математична фізика.

Детальну інформацію щодо напрямів досліджень та наукових керівників для кожної наукової установи можна отримати на сайті програми.

Стажування розпочнеться у січні 2022 року.

Для участі у програмі необхідно пройти попередній конкурсний відбір.

Заявку на участь можна подати до 24 вересня 2021 року.

Детальніше: https://baip.kau.edu.ua/, https://baip.kau.edu.ua/departments/, https://baip.kau.edu.ua/registration/, https://bit.ly/3EfjybW

Фото: Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України

2021-09-14

Захист авторського права та суміжних прав у цифровому середовищі

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила дослідження, проведене Центром з арбітражу та посередництва за сприяння Міністерства культури, спорту і туризму Республіки Корея.

Дослідження присвячене використанню механізмів альтернативного регулювання спорів у випадку корпоративних спорів, пов’язаних з авторським правом і контентом у цифровому середовищі. Предметом таких спорів часто є таке: існування діючих прав, їх належність, порушення; операції, пов’язані з правами; належна винагорода за використання контенту, що охороняється.

Дослідження містить опис наступних питань:
– застосування механізмів альтернативного регулювання спорів щодо корпоративних спорів, пов’язаних з авторським правом і контентом, що знаходить відображення як в законодавстві, так і на практиці;
– сектори, в яких активно використовується авторське право, і типів творів, з якими пов’язані корпоративні спори;
– характер таких спорів та їх основних характеристик;
– спектр грошової вартості позовів і переважних засобів правового захисту;
– схильність сторін до врегулювання у випадку як договірних, так і позадоговірних спорів;
– потреби і переваги сторін у зв’язку з доступними механізмами та процедурами врегулювання цих спорів;
– можливості, складнощі, переваги і недоліки спеціалізованих механізмів альтернативного регулювання спорів в контексті цих суперечок.

Центр з арбітражу та посередництва у співпраці з відповідними зацікавленими сторонами наразі адаптує свої процедури альтернативного регулювання спорів до конкретних потреб вирішення спорів, пов’язаних з авторським правом і контентом у цифровому середовищі, які можуть значно підвищити ефективність їх врегулювання за рахунок підвищення доступності, економічності, прозорості, нейтральності та справедливості.

Детальніше: https://bit.ly/3EfnLMN, https://bit.ly/3Ab6z8F

Фото: ВОІВ

2021-09-14

Інноваційне підприємництво та управління стартап-проєктами

У 2021-2022 навчальному році у 85 закладах вищої освіти України викладатимуть нову дисципліну «Інноваційне підприємництво та управління стартап-проєктами».

Нововведення стало можливим завдяки ініціативі «Підприємницький університет», яка ставить собі за мету створення в Україні університетів з високою культурою підприємництва та стартап–інфраструктурою.

Наразі питання підтримки студентського підприємництва є надзвичайно актуальними, що робить необхідним наступні завдання:
– поширити тренд на створення стартапів серед студентів;
– підвищити кваліфікацію викладачів;
– спонукати адміністрацію університетів до здійснення системних змін.

Реалізація ініціативи дозволить молоді ще на студентській лаві спробувати себе у створенні власної справи та здобути досвід для реалізації в майбутньому унікальних успішних проєктів.

У наступному році також планується провести конкурс університетських стартапів і навчальних модулів для 150 викладачів дисципліни.

Детальніше: https://business.diia.gov.ua/, https://bit.ly/396hYLq, https://bit.ly/3z8fTZW, https://bit.ly/3lqGyfu

Фото: Мінцифра

2021-09-14

Удосконалення вищої освіти в Україні: проєкт Світового банку

13 вересня 2021 року підписано Угоду між Міністерством освіти і науки та Світовим банком про позику щодо фінансування п’ятирічного інвестиційного проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів». Вартість проєкту 200 млн дол. США.

В якості основних напрямів фінансування визначені:
– підтримка об’єднаних університетів – закладів вищої освіти, які ініціюють процедури злиття для більш ефективної організації навчання та викладання;
– інвестиційна підтримка ЗВО, які демонструють достатній потенціал для розвитку та ефективність управлінських процесів;
– розбудова цифрової інфраструктури та цифрових рішень – від закупівель мультимедійного обладнання до цифровізації процесів управління та оцінювання навчальних досягнень.

Метою реалізації інвестиційного проєкту є створення умов для підвищення ефективності, якості та прозорості вищої освіти в Україні. Проєкт складається з чотирьох взаємопов’язаних компонентів:
– удосконалення підходів до управління, фінансування, якості та прозорості у сфері вищої освіти;
– формування партнерських альянсів закладів вищої освіти для підвищення ефективності та якості;
– розбудова спроможності та покращення освітнього середовища для організації дистанційного навчання й викладання, розбудова сучасної цифрової інфраструктури у ЗВО, розроблення та запуск електронних систем управління навчанням, придбання лабораторного обладнання для сучасних навчальних і дослідницьких лабораторій тощо;
– оперативне управління, оцінювання та моніторинг, організація діяльності системи фінансового управління.

Детальніше: https://bit.ly/3huVUi5, https://bit.ly/3E5UIv4

Фото: МОН

2021-09-13

Перспективні напрями досліджень та розробок у рамках Цілей сталого розвитку

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки опубліковано аналітичні довідки за цілями сталого розвитку у сферах медицини, поводження з відходами, боротьби зі змінами клімату, збереження морських ресурсів і захисту та відновлення екосистем суші.

Матеріали є результатом досліджень, спрямованих на встановлення перспективних і найперспективніших (пріоритетних) наукових і технологічних напрямів та відповідність світовим трендам у цій сфері.

Дослідження проводилися щоб з’ясувати відповідність напрямів, за якими українські вчені виконують наукові роботи, – світовим. Під час дослідження використовувались інструменти компанії Clarivate; «Web of Science» – наукометричної бази даних (для аналізу публікаційної активності та динаміки цитувань) та «Derwent Innovation» – патентної бази даних (визначення динаміки патентування та побудова патентного ландшафту).

Наразі усім бажаючим доступні матеріали дослідження пріоритетів за наступними цілями сталого розвитку (ЦСР):
– ЦСР 3 «Міцне здоров’я і благополуччя»;
– ЦСР 12 «Відповідальне споживання та виробництво»;
– ЦСР 13 «Пом’якшення наслідків зміни клімату»;
– ЦСР 14 «Збереження морських ресурсів»;
– ЦСР 15 «Захист та відновлення екосистем суші».

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/cili-stalogo-rozvitku-ta-ukrayina, https://bit.ly/3txI3wj, https://bit.ly/3tuLZxA, https://bit.ly/3nid329, https://bit.ly/3Cf2eCn, https://bit.ly/3jZHnwo, https://bit.ly/3ntMR4u, https://bit.ly/3z3QbWl, https://bit.ly/3A3gJsa, https://bit.ly/2X3OH10, https://bit.ly/3z1VWnB, https://bit.ly/3C19i5f

Фото: скріншот

2021-09-10

Документи ОЕСР: багатонаціональні підприємства і нематеріальний капітал

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано новий звіт «Багатонаціональні підприємства і нематеріальний капітал», підготовлений Директоратом ОЕСР з науки, технологій та інновацій.

Документи з питань політики в області НТІ охоплюють широке коло тем, включаючи промисловість і глобалізацію, інновації та підприємництво, наукові дослідження і розробки та нові технології.

У доступному для ознайомлення звіті представлено дані щодо нематеріального капіталу та його ролі у глобальних ланцюжках створення вартості. Особлива увага приділяється ролі багатонаціональних підприємств та їх зарубіжних філій в створенні вартості за рахунок нематеріальних активів. Галузевий зріз показує, що іноземні філії багатонаціональних корпорацій отримують більший дохід за рахунок нематеріального капіталу, ніж фірми, що належать місцевим підприємствам.

Нематеріальні доходи від зарубіжних філій отримують як у приймаючій країні, так і в іноземних фірмах в інших країнах, що беруть участь у створенні вартості. Певна неоднорідність прибутковості нематеріального капіталу відмічається в іноземних фірм, зосереджених в ключовому виробництві (хімічна промисловість, включаючи лікарські препарати, продукти харчування, ІКТ та електроніка, а також автотранспортні засоби) та при наданні послуг (фінанси і страхування, інші бізнес-послуги, оптова і роздрібна торгівля, телекомунікації).

Детальніше: https://bit.ly/3l870u8, https://bit.ly/3z1ZE0d, https://doi.org/10.1787/23074957

Фото: скріншот

2021-09-10

Освіта та навчання дорослих в Європі

На офіційному сайті Європейської Комісії опубліковано новий звіт «Освіта та навчання дорослих в Європі: створення інклюзивних шляхів до придбання навичок і кваліфікацій».

Документ підготовлений фахівцями Eurydice Network. У ньому містяться матеріали дослідження сучасних підходів до просування навчання впродовж усього життя. Зроблено особливий наголос на відповідну політику та заходи, які допомагають дорослим, що мають низький рівень навичок та кваліфікації, отримати доступ до навчання.

Розглядаються національні механізми координації заходів щодо навчання дорослих, міждержавні програми, які субсидуються державами, які прагнуть надати дорослим можливість підвищити свої навички та кваліфікацію. Окремо вивчаються питання фінансової підтримки, фінансові стимули для груп з низьким рівнем кваліфікації, підходи до формування гнучких траєкторій навчання, механізми визнання й підтвердження неформального та інформального навчання, інформаційно-просвітницькі заходи та консультаційні послуги відповідного спрямування.

Звіт побудований на даних, отриманих національними підрозділами Eurydice, які охоплюють 42 системи освіти і навчання у 37 європейських країнах. Вони доповнені інформацією від Cedefop, Євростату, ОЕСР.

Детальніше: https://bit.ly/3E2DBuc, https://bit.ly/2X1XdOB, https://bit.ly/3yZq034

Фото: Eurydice

2021-09-09